
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2021 рокуСправа № 160/18303/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 06.10.2021 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015), у якій просив суд:
- визнати незаконними дії Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області щодо нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області від 08.02.2021 № Ф-7818-53/64;
- визнати неправомірним нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_1 ;
- скасувати нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_1 ;
- припинити подальше нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_1 ;
- скасувати неправомірно нараховану заборгованість з нарахування єдиного соціального у розмірі 37788,74 грн;
- зобов`язати Головне управління ДПС України в Дніпропетровській області відкоригувати загальну суму заборгованості за платежем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платника податків ОСОБА_1 шляхом коригування індивідуальної картки платника податків ОСОБА_1 з оскаржуваної податкової вимоги шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн та внести відповідні зміни про це до інформаційної системи органу доходів і зборів стосовно ОСОБА_1 , в тому числі до інтегрованої картки платника податків, облікової картки платника єдиного соціального внеску;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області судовий збір у сумі 908 грн;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Дніпропетровській області моральну шкоду у сумі 20000 грн.
2. Ухвалою суду від 11.10.2021 позовну заяву залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків шляхом надання:
1) належним чином оформленого адміністративного позову із викладенням змісту позовних вимог, з урахуванням вимог статті 5 КАС України;
2) копій виправленого позову відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;
3) клопотання про поновлення строків звернення до суду із відповідним обґрунтуванням причин пропущення таких строків та наданням підтверджуючих документів за наявності;
4) надання документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908 грн.
3. 23.10.2021 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 11.10.2021, до якої додані: квитанція від 22.10.2021 № 0.0.2313889399.1 про сплату судового збору в сумі 908 грн; клопотання про поновлення строку звернення до суду та уточнена позовна заява, у якій заявлений наступний зміст позовних вимог:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_1 та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області утриматись в подальшому від нарахування єдиного соціального внеску ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 08.02.2021 № Ф-7818-53/64;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати неправомірно нараховану заборгованість з єдиного соціального внеску у розмірі 37788,74 грн ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відкоригувати загальну суму заборгованості за платежем єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платника податків ОСОБА_1 шляхом коригування індивідуальної картки платника податків ОСОБА_1 з оскаржуваної податкової вимоги шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн та внести відповідні зміни про це до інформаційної системи органу доходів і зборів стосовно ОСОБА_1 , в тому числі до інтегрованої картки платника податків, облікової картки платника єдиного соціального внеску.
4. Ухвалою суду від 27.10.2021 задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, визнано поважними причини пропуску строку звернення та поновлено позивачу строк звернення до суду із цим позовом, прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті спору та витребувано докази.
5. 03.11.2021 позивачем подано до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи.
6. 19.11.2021 ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано до суду клопотання про заміну у справі відповідача та відзив на позовну заяву.
7. Ухвалою суду допущено в адміністративній справі № 160/18303/21 заміну відповідача – Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015), його правонаступником – Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658; вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005).
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
8. Позивач припинив свою підприємницьку діяльність на початку 2000-х років, протягом року з моменту реєстрації, про що було повідомлено контролюючий орган. Жодних повідомлень, штрафних санкцій та інших претензій протягом майже 20-ти років позивачу не пред`являлось. Позивач не має статусу фізичної особи-підприємця та не належить до інших категорій платників єдиного соціального внеску.
9. За безкоштовним пошуком відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інформація щодо позивача відсутня.
10. Відповідачем прийнято оскаржувану вимогу про сплату недоїмки та стверджується, що позивач є діючим підприємцем та взятий на облік ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
11. Позивач не є страхувальником у розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та не має обов`язку щодо сплати єдиного соціального внеску, а отже, вимога про сплату боргу прийнята стосовно ОСОБА_1 є необґрунтованою та безпідставною.
12. Дані обставини вже розглядались судом та вищезазначені факти вже було встановлено рішеннями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 160/12180/19 та від 30.06.2020 у справі № 160/3658/20, які набрали законної сили.
13. В даному випадку це вже третя вимога та третє відкриття виконавчого провадження з арештом коштів позивача, незважаючи на наявність двох рішень суду, якими було встановлено факт, що позивач статусу платника єдиного внеску не набував, тому позивач не є і не був платником єдиного соціального внеску згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», та не повинен сплачувати єдиний внесок.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
14. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що за даними інформаційної системи податкового органу ОСОБА_1 перебуває на обліку в Лівобережній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як фізична особа-підприємець з 05.06.2003 по теперішній час на загальній системі оподаткування, згідно пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464 ФОП ОСОБА_2 є платником єдиного внеску.
15. До Лівобережної ДПІ ФОП ОСОБА_2 не подавались декларації про майновий стан та доходи та звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.
16. З урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
17. Оскаржувана вимога про сплату боргу включає в себе нарахування за 2017-2020 роки. У зв`язку із набуттям чинності вимога направлена на примусове виконання.
18. У ЄДРПОУ відсутні відомості щодо позивача, оскільки державна реєстрація була проведена до 01.07.2004, та для внесення відомостей до Реєстру особа має подати відповідні документи реєстратору.
19. При цьому, процедура зняття з обліку платника єдиного внеску розпочинається у разі надходження від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
20. На запити контролюючого органу щодо державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 отримані відомості про відсутність такої інформації.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
21. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відсутні.
22. За даними ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Індустріальної районної у місті Дніпрі ради 05.06.2003 за № 0020338, та узятий на облік у Лівобережній ДПІ з 05.06.2003 за № 2585/Л.
23. Рішенням про результати розгляду скарги від 01.02.2020 № 2337/6/99-00-06-02-01-06, прийнятим Державною податковою службою України за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 встановлено, що згідно інформаційної системи податкового органу сума заборгованості скаржника, станом на 31.10.2020, становила 35588,74 грн. На підставі цих даних ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 № Ф-7818-53/64. Разом з цим, під час розгляду скарги встановлено, що скаржник не зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у зв`язку із чим, оскаржувана вимога підлягає скасуванню. Рішенням скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.11.2020 № Ф-7818-53/64 та зобов`язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області привести у відповідність облікові данні інформаційної системи податкового органу та інтегрованої картки платника, з урахуванням вищенаведеного, згідно законодавства.
24. Довідками від 31.10.2021 за формою ОК-5 та ОК-7 підтверджено індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб, зокрема, фактично отриманий заробіток та сплату страхових внесків безперервно за період з січня 2017 року по червень 2020 року включно.
25. З наданих відповідачем карток особового рахунку вбачається нарахування позивачу сум єдиного внеску:
- 09.02.2018: нарахування єдиного внеску в сумі 8448 грн;
- 19.04.2018: нарахування єдиного внеску в сумі 2457,18 грн;
- 19.07.2018: нарахування єдиного внеску в сумі 2457,18 грн;
- 19.10.2018: нарахування єдиного внеску в сумі 2457,18 грн;
- 31.12.2018: сальдо на початок року недоїмка 15819,54 грн;
- 21.01.2019: нарахування єдиного внеску в сумі 2457,18 грн;
- 19.04.2019: нарахування єдиного внеску в сумі 2754,18 грн;
- 19.07.2019: нарахування єдиного внеску в сумі 2754,18 грн;
- 21.10.2019: нарахування єдиного внеску в сумі 2754,18 грн;
- 31.12.2019: сальдо на початок року недоїмка 26539,26 грн;
- 20.01.2020: нарахування єдиного внеску в сумі 2754,18 грн;
- 21.04.2020: нарахування єдиного внеску в сумі 2078,12 грн;
- 20.07.2020: нарахування єдиного внеску в сумі 1039,06 грн;
- 19.10.2020: нарахування єдиного внеску в сумі 3178,12 грн;
- 31.10.2020: недоїмка 35588,74 грн;
- 31.12.2020: сальдо на початок року недоїмка 35588,74 грн;
- 19.01.2020: нарахування єдиного внеску в сумі 2200 грн, збільшено недоїмку до 37788,74 грн;
- 30.01.2021: недоїмка 37788,74 грн.
26. ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 № Ф-7818-53/64 на суму боргу станом на 31.01.2021 у розмірі 37788,74 грн (недоїмка).
27. Вимога направлена на адресу позивача поштою та згідно рекомендованого повідомлення № 4902304056248 отримана останнім 05.05.2021.
28. 29.07.2021 ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Індустріального відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про примусове виконання вимоги від 08.02.2021 № Ф-7818-53/64У, на підставі якої 20.09.2021 відкрите виконавче провадження № 66878917.
справа № 160/12180/19, ЄДРСР № 8723068
29. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 160/12180/19 (ЄДРСР № 87230685), яке набрало законної сили 29.01.2020, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково, скасовано вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 13.11.2018 № Ф-7818/53/64 на суму недоїмки по єдиному соціальному внеску у сумі 15819,54 грн, нарахованої на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
30. Судом у рішенні від 29.01.2021 зазначено:
- Верховною Радою України 01.07.2010 за № 2390 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання» (далі - Закон № 2390). Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2390 цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, тобто з березня 2011 року. Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР;
- згідно із Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 2390 після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, уповноважені органи у місячний строк проводять звірення відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до встановленого строку не включені до ЄДР. За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року і не включених до ЄДР вносяться з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року вважаються недійсними;
- як встановлено судом, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості, що ОСОБА_1 є або був зареєстрований, як фізична особа-підприємець;
- зважаючи на те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань діяльність позивача як фізичної особи підприємця є не зареєстрованою та єдиним доказом зворотного є відомості з інформаційної довідки контролюючого органу, суд доходить висновку, що статусу платника єдиного внеску позивач не набував, а тому ОСОБА_1 не є і не був платником єдиного внеску згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та не повинен сплачувати єдиний внесок.
справа № 160/3658/20, ЄДРСР № 90283560
31. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі № 160/3658/20 (ЄДРСР № 90283560), яке набрало законної сили 22.10.2020, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.02.2020 року № Ф-7818-53/64 по сплаті єдиного соціального внеску у сумі 29293,44 грн.
- зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести відповідні зміни до індивідуальної картки платника податків ОСОБА_1 , до інформаційної системи органу доходів і зборів стосовно ОСОБА_1 , в тому числі до інтегрованої картки платника податків, облікової картки платника єдиного соціального внеску відомості про відсутність реєстрації його як фізичної особи-підприємця.
32. Судом у рішенні від 30.06.2020 встановлено:
- за 2017 рік загальна суму заборгованості складає 8448 грн, за 2018 рік загальна суму заборгованості складає 9828,72 грн, за 2019 рік загальна суму заборгованості складає 11016,72 грн. Контролюючим органом було винесено вимогу на загальну суму 29293,44 грн;
- згідно інформації з інформаційних баз податкового органу позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 05.06.2003 року та відсутня інформація про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
- за результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року і не включених до ЄДР вносяться з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року вважаються недійсними;
- як встановлено судом, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості, що позивач є або був зареєстрований як фізична особа-підприємець;
- зважаючи на те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань діяльність позивача як фізичної особи- підприємця є не зареєстрованою та єдиним доказом зворотного є відомості з інформаційної довідки контролюючого органу, суд доходить висновку, що статусу платника єдиного внеску позивач не набував, а тому останній не є і не був платником єдиного внеску згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та не повинен сплачувати єдиний внесок.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
33. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку врегульовані Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон № 2464-VI).
34. Статтею 1 Закону № 2464-VI наведено визначення наступних термінів:
- єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;
- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;
- максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок;
- мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця;
- недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
35. Згідно статті 2 Закону № 2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
36. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
37. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем (частина четверта статті 6 Закону № 2464-VI).
38. База нарахування єдиного внеску визначається згідно статті 7 Закону № 2464-VI, а саме, єдиний внесок нараховується:
2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць;
Абзацом другим пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI встановлено, що у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
39. Частиною четвертою статті 8 Закону № 2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
40. Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п`ята статті 8 Закону № 2464-VI).
41. Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
42. Органи доходів і зборів мають право проводити перевірки у фізичних осіб - підприємців бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (пункт 2 частини першої статті 13 Закону № 2464-VI).
43. Згідно із статтею 25 Закону № 2464-VI:
- рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;
- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;
- орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;
- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;
- платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
44. Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначена «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469, далі – Інструкція № 449).
45. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.
46. Пунктом 4 Розділу VI Інструкції № 449 встановлено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
VІ. ОЦІНКА СУДУ
47. Надаючи оцінку доводам позивача щодо неправомірності нарахування сум єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю у зв`язку припиненням підприємницької діяльності суд погоджується з ними, оскільки відсутність реєстрації особи суб`єктом підприємницької діяльності, у розглянутому випадку, виключає нарахування сум єдиного внеску, визначених до сплати оскаржуваною вимогою про сплату боргу (недоїмки).
48. Крім того, матеріалами справи підтверджується працевлаштування позивача та сплатою за останнього роботодавцем сум єдиного внеску безперервно у період з січня 2017 року по червень 2020 року включно у розмірі не менше мінімального.
49. Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
50. Таким чином, позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього нараховував та сплачував роботодавець за період до червня 2020 року, що виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем, який не здійснював підприємницьку діяльність та не одержував дохід від такої діяльності.
VІІ. ВИСНОВОК СУДУ
51. Вирішуючи спір по суті, суд виходить із завдання адміністративного судочинства, та зазначає про відсутність реєстрації позивача суб`єктом підприємницької діяльності у спірний період.
52. З 01.01.2017 фізичні особи-підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов`язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок для забезпечення отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, незалежно від того, чи отримували вони дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, в розмірі, який не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску, визначеного у відповідності із Законом № 2464-VI.
53. У справі, що розглядається, спірним є питання щодо статусу платника єдиного внеску у позивача відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ і, як наслідок, щодо його обов`язку сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі за період з 01.01.2017 по 31.12.2020.
54. Позивач не зареєстрований як фізична особа-підприємець, відомості щодо нього до Реєстру не вносились, що є підставою для визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги.
55. Згідно із частиною другою статті 50 ЦК України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
56. Частиною першою статті 128 ГК України визначено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
57. 01.07.2004 набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV, яким передбачено створення і формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
58. За приписами частини першої статті 42 Закону № 755-IV, для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця.
59. Згідно із пунктом 2 розділу VIII «Прикінцеві положення» цього Закону державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.
60. Таким чином, визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом № 755-IV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу фізичної особи - підприємця через здійснення повного (при первинному набутті) чи мінімального (при підтвердженні набутого статусу суб`єкта підприємницької діяльності до 01.07.2004) комплексу дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до ЄДР - абзац сьомий частини першої статті 1 Закону № 755-IV) та отримання свідоцтва про державну реєстрацію (документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця - абзац дев`ятий частини першої статті 1 Закону № 755-IV).
61. З березня 2011 року набрав чинності Закон № 2390-VI, яким внесені зміни до Закону № 755-IV.
62. Пунктами 2-4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI було передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
63. Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01.07.2004, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.
64. Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01.07.2004, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.
65. Водночас, пунктом 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI визначено, що після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до ЄДР. За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01.07.2004, включаються до ЄДР з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01.07.2004, вважаються недійсними.
66. Таким чином, строк для включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких була проведена до 01.07.2004, визначений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI, закінчився 03.03.2012. При цьому, цей строк включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб-підприємців, державна реєстрація яких проведена до 01.07.2004, підлягав застосуванню виключно у випадках самостійного подання останніми реєстраційних карток державному реєстратору.
67. Натомість відомості про фізичних осіб-підприємців, які самостійно не звернулись із відповідною заявою у строк, установлений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI, підлягали включенню до ЄДР на підставі інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій. Державні реєстратори, вносячи відомості про цих фізичних осіб-підприємців до ЄДР, зобов`язані були зробити відмітку про недійсність їхнього свідоцтва про державну реєстрацію.
68. 25.04.2014 набрав чинності Закон України від 25.03.2014 № 1155-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до Єдиного державного реєстру» (далі - Закон № 1155-VII).
69. Цим Законом пункт 2 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 755-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої усі діючі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01.07.2004, відомості про яких не включені до ЄДР, зобов`язані подати державному реєстратору відповідно до вимог статті 19 цього Закону реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР. Державний реєстратор після отримання від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов`язаний включити відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і видати їм виписку з ЄДР.
70. Законом № 1155-VII також були виключені пункти 2-4 і 7-9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI.
71. Оскільки статус фізичної особи - підприємця є формою реалізації особою конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації особою цього права в умовах нормативно-правового регулювання, чинного з 01.01.2004, виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01.07.2004 ознак суб`єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд.
72. Зміни у процедурі адміністрування системи державної реєстрації фізичних осіб-підприємців, запроваджені законами № 2390-VI та № 1155-VII, не спростовують висновків щодо природи визначення статусу фізичної особи - підприємця, а лише визначають регулювання діяльності уповноважених органів у відношенні до фізичних осіб, які мають намір продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність, розпочату ними до 01.07.2004, що підтверджується виконанням ними обов`язку подати реєстраційну картку або ж констатації відмови особи від набуття статусу підприємця шляхом неподання реєстраційної картки, що за змістом нормативних приписів мало наслідком відмову в заміні свідоцтва про державну реєстрацію на бланки нового зразка та внесення відмітки до ЄДР про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01.07.2004, вважаються недійсними. Таким чином, виключалася можливість законного здійснення підприємницької діяльності, а відтак отримання доходу від такої діяльності.
73. При вирішенні спору судом враховані правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 01.07.2020 у справі № 260/81/19 щодо наявності у фізичних осіб обов`язку зі сплати ЄСВ з огляду на їх реєстрацію як суб`єктів підприємницької діяльності до 01.07.2004 року, у якій касаційний суд зазначив, що статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01.07.2004 ознак суб`єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд. Водночас зміни у процедуру адміністрування системи державної реєстрації фізичних осіб - підприємців, запроваджені законами № 2390-VI та № 1155-VII, не спростовують висновків щодо природи визначення статусу ФОП, а лише визначають регулювання діяльності уповноважених органів у відношенні до фізичних осіб, які мають намір продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність, розпочату ними до 01.07.2004, що підтверджується виконанням ними обов`язку подати реєстраційну картку або ж констатації відмови особи від набуття статусу ФОП шляхом неподання реєстраційної картки. Таким чином, виключалася можливість законного здійснення підприємницької діяльності, а відтак отримання доходу від такої діяльності.
74. Судом встановлено, що звітність платником єдиного внеску не надавалась, обчислення сум недоїмки по єдиному внеску та відображення нарахувань в інтегрованій картці здійснено органом без проведення перевірки, без встановлення обставин не здійснення позивачем підприємницької діяльності у спірний період, відсутності реєстрації позивача у статусі підприємця у періоди нарахування єдиного внеску, без виконання рішення Державної податкової служби України від 01.02.2020 № 2337/6/99-00-06-02-01-06 щодо приведення у відповідність облікових даних інформаційної системи податкового органу та інтегрованої картки платника, без виконання рішення суду від 30.06.2020 у справі № 160/3658/20 щодо внесення відповідних змін до індивідуальної картки платника, інформаційної системи, облікової картки платника єдиного соціального внеску про відсутність реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця.
75. Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам про визнання протиправними дій щодо нарахування єдиного соціально внеску, суд зазначає, що відображення нарахувань єдиного внеску особі, яка не є платником такого внеску, є протиправним.
76. З метою ефективного та повного захисту прав позивача, суд задовольняє похідні вимоги частково та вважає за необхідне, у тому числі із виходом за межі позову, зобов`язати ГУ ДПС України в Дніпропетровській області відобразити в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 облікові операції зі зменшення нарахованих зобов`язань з єдиного соціального внеску на суму 37788,74 грн за спірний період, оскільки за наявності в ІКП відомостей щодо такої недоїмки у контролюючого органу залишаються повноваження щодо подальшого формування та направлення позивачу нових вимог про сплату боргу (недоїмки).
77. Суд самостійно обирає належний спосіб захисту порушеного права, оскільки це необхідно для повного та ефективного захисту прав позивача.
78. Вимоги щодо зобов`язання відповідача скасувати неправомірно нараховану заборгованість з єдиного соціального внеску у розмірі 37788,74 грн та утриматись в подальшому від нарахування єдиного внеску є неналежним способом захисту прав позивача, оскільки без відображення інтегрованій картці платника операцій виключення нарахувань єдиного соціального внеску, таке зобов`язання не призведе до фактичної можливості виконання судового рішення із обраним позивачем способом захисту, крім того вимоги щодо зобов`язання відповідача утриматися від вказаних дій є вручанням у повноваження відповідача, вирішенням спору на майбутнє, коли як судовому захисту підлягають лише порушені права.
79. Вищезазначене право позивача також захищено рішенням Державної податкової службу України від 01.02.2020 № 2337/6/99-00-06-02-01-06, яким зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області привести у відповідність облікові данні інформаційної системи податкового органу та інтегрованої картки платника, та рішенням суду від 30.06.2020 у справі № 160/3658/20, а саме зобов`язано відповідача внести зміни до індивідуальної картки платника, інформаційної системи, облікової картки платника єдиного соціального внеску про відсутність реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця.
80. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
щодо розподілу судових витрат
81. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України суд присуджує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1816 грн, як за дві основні майнову та немайнову вимогу.
82. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
83. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658; вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправною та скасування вимоги – задовольнити частково.
84. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.02.2021 № Ф-7818-53/64 на суму 37788,74 грн, сформовану Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
85. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відображення в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 нарахувань єдиного соціального внеску на загальну суму 37788,74 грн за період з 01.01.2017 по 31.01.2021.
86. Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відобразити в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 облікові операції зі зменшення зобов`язань з єдиного соціального внеску на загальну суму 37788,74 грн, нарахованих за період з 01.01.2017 по 30.01.2021 включно.
87. В іншій частині позовних вимог відмовити.
88. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1816 грн.
89. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба
Судове рішення № 102020254, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 20.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/18303/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: