Рішення № 102019941, 20.12.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/19207/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. Рівне

Рiвненський мiський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0223/20400/21 від 08 вересня 2021 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0223/20400/21 від 08 вересня 2021 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що 08 вересня 2021 року відповідачем було ухвалено оскаржувану постанову в справі про порушення митних правил № 0223/20400/21, відповідно до якої його як директора ТОВ «ІМЕКС 2112» визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в сумі 140 656 грн. 77 коп.

Вказує, що його визнано винним у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів на загальну суму 46 885 грн. 59 коп. під час митного оформлення трактора марки JOHN DEERE 19 березня 2020 року, зокрема внаслідок подання підробленого Сертифікату з перевезення товару EUR.1 №D2856466683 від 16 березня 2020 року для неправильного застосування преференційного походження товару та звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість.

Однак, згаданий Сертифікат з перевезення товару EUR.1 №D2856466683 від 16 березня 2020 року подавався ним у тому вигляді, який був наданий контрагентом. Жодного відношення до його виготовлення чи підробки він не мав і не міг мати.

Зазначає, що він діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей щодо транспортного засобу та заниження митної вартості, адже пред`явив до митного оформлення виключно ті документи, які були йому передані, та які ніким не скасовані чи визнані недійсними, що свідчить про відсутність в його діях прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

05 жовтня 2021 року представником відповідача Пастушенко Н.А. було подано до суду відзив, в якому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів до митного контролю та митного оформлення митним органам України позивачем було подано підроблений сертифікат з перевезення товару EUR.1 № D2856466683 від 16 березня 2020 року. Відтак в діях позивача міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Позивач та його представник адвокат Шишута Ю.В. в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. 20 грудня 2021 року представник позивача адвокат Шишута Ю.В. подав клопотання, в якому просив справу слухати за його відсутності, позов підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою представника відповідача Пастушенко Н.А. Про причини неявки суд не повідомлено.

Позивачем було заявлено клопотання про витребування матеріалів справи про порушення митних правил № 0223/20400/21, розпочатої 13 серпня 2021 року.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2021 року клопотання позивача задоволено.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08 вересня 2021 року в.о. начальника Рівненської митниці Івановим І.І. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 0223/20400/21 відносно позивача.

Як зазначено у оскаржуваній постанові, 19 березня 2020 рок директором ПП «ІМЕКС 2112» ОСОБА_1 , з метою митного оформлення та випуску у вільний обіг трактора для сільськогосподарських робіт марки JOHN DEERE 8310, ідентифікаційний номер (шасі) НОМЕР_1 в Поліську митницю Держмитслужби подано митну декларацію типу IМ40ДЕ №UA204080/2020/007558.

Для митного оформлення згаданого транспортного засобу директором подано документ про реєстрацію транспортного засобу в Німеччині № НОМЕР_2 від 09 серпня 2000 року, рахунок (invoice) № 466/03 від 16 березня 2020 року, сертифікат з перевезення товару EUR.1 №D2856466683 від 16 березня 2020 року та контракт поставки № 034/08/19 від 12 серпня 2019 року.

Відповідно до граф 8,9 митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA204080/2020/007558 від 19 березня 2020 року одержувачем і особою відповідальною за врегулювання є ПП «ІМЕКС 2112» (код ЄДРПОУ 43012501).

Митне оформлення товару проведено за електронною митною декларацією UA204080/2020/007558 від 19 березня 2020 року та випущено у вільний обіг на митну територію України із застосуванням тарифної преференції за кодом «410» «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони)» (гр. 36 МД).

При митному оформленні трактора для сільськогосподарських робіт марки JOHN DEERE 8310, ідентифікаційний номер (шасі) НОМЕР_3 застосовано преференційну ставку мита, за кодом УКТЗЕД 8701905000 - 1,7% та сплачені наступні митні платежі: ввізне мито (вид платежу - 020) - 8 002 грн. 56 коп., податок на додану вартість (далі - ПДВ, вид платежу - 028) - 95 748 грн. 29 коп.

Підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита став сертифікат з перевезення товару EUR. l №D2856466683 від 16 березня 2020 року.

Відповідно до статей 31 і 32 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, Департаментом митно-тарифного регулювання Держмитслужби на звернення Поліської митниці Держмитслужби (від 16 квітня 2020 року №7.13-1/15/4-34/3124) направлено запит до уповноваженого органу Федеративної Республіки Німеччина щодо підтвердження автентичності та правильності сертифікату з перевезення товару EUR. l №D2856466683 від 16 березня 2020 року.

Листом уповноваженого органу Федеративної Республіки Німеччина від 01 квітня 2021 № Z 4215 F-1180/20-1 bis2 (доведений листом Держмитслужби України від 01 червня 2021 №15/15-03-01/7.13/1843) не підтверджено преференційне походження товару, зазначеного у сертифікаті з перевезення товару EUR.1 № D2856466683 від 16 березня 2020 року.

Уповноважений орган Федеративної Республіки Німеччини згаданим листом повідомив, що в ході перевірки встановлено, що відбиток штампу в графі 11 Сертифікату з перевезення (походження) товарів EUR.1 № 2856466683 підроблений. Сертифікат EUR.1 установою - Головним управлінням митниці Магдебург не видавався.

Головне управління митниці Магдебург не підтверджує ні справжність документу, який підтверджує статус преференційного походження товару, ні походження зазначеного товару.

З огляну на зазначене, з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів, до митного контролю та митного оформлення митним органам України подано підроблений сертифікат з перевезення товару EUR. l №D2856466683 від 16 березня 2020 року.

Отже, товар митне оформлення якого здійснено за митною декларацією ІМ40ДЕ №UA204080/2020/007558 від 19 березня 2020 року не може бути визнаним таким, що має преференційне походження з Європейського Союзу та відповідно не має права на тарифну преференцію за кодом «410».

Листом від 04 серпня 2021 року № 7.15-1/19/7/689 Луганською митницею направлено Акт про результати документальної невиїзної перевірки ПП «ІМЕКС 2112» дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремою митною декларацією від 19 березня 2020 року № UA204080/2020/007558.

Документальною невиїзною перевіркою з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією від 19 березня 2020 року № UA204080/2020/007558 встановлені порушення посадовими особами ПП «ІМЕКС 2112» законодавства України, що призвели до зменшення розміру митних платежів в сумі 46 885 грн. 59 коп.

Отже, ОСОБА_1 , як посадова особа ПП «ІМЕКС 2112», вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на загальну суму 46 885 грн. 59 коп., у тому числі: ввізне мито - 39 071 грн. 33 коп., податок на додану вартість - 7 814 грн. 26 коп., надав митному органу підроблений документ (сертифікат з перевезення товару EUR. l №D2856466683 від 16 березня 2020 року), що містить неправдиві відомості стосовно преференційного походження товару (трактор для сільськогосподарських робіт марки JOHN DEERE 8310, ідентифікаційний номер (шасі) НОМЕР_1 ) та не сплатив митні платежі у строк, встановлений законодавством.

Постановою в справі про порушення митних правил № 0223/20400/21 директора ПП «ІМЕКС 2112» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в сумі 140 656 грн. 77 коп.

Також, як слідує з копії матеріалів справи про порушенням митних правил № 0223/20400/21 19 березня 2020 року директором ПП «ІМЕКС 2112» ОСОБА_1 було подано митну декларацію № UA204080/2020/007558, відповідно до якої експортер OU EUROCONTINENT країна відправлення Естонія здійснило поставку ПП «ІМЕКС 2112» трактора для сільськогосподарських робіт марки JOHN DEERE 8310, ідентифікаційний номер (шасі) НОМЕР_1 ).

Одночасно з митною декларацією було подано товаросупровідний документ Invoic 466/3 від 16 березня 2020 року, адресований ПП «ІМЕКС 2112», в якому зазначено вартість трактора марки JOHN DEERE 8310.

Окрім того, подано документ про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 09 серпня 2020 року, контракт № 034/08-19 від 12 серпня 2019 року про поставку товару укладеного між OU EUROCONTINENT та ПП «ІМЕКС 2112», та сертифікат з перевезення товару EUR. l №D2856466683 від 16 березня 2020 року.

Листом від 16 квітня 2020 року № 7.13-1/15/4-34/3124 Поліською митницею Держмитслужбою направлено запит про перевірку документу походження товару EUR 1 №D2856466683 від 16 березня 2020 року.

Департаментом митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД у відповідь на звернення Поліської митниці Держмитслужби 01 червня 2021 року № 15/15-03-01/713/1843 направлено копію листа митного органу Федеративної Республіки Німеччини від 01 квітня 2021 № Z4215F-1180/20-1 bis 2, де митним органом зазначено, що штамп в 11 графі згаданого сертифіката підроблений та цей сертифікат не видавався митницею ФРН. Таким чином автентичність документа та преференційне походження товару не підтверджується.

З засвідченого перекладу з німецької на українську мову листа за № Z 4215 В-2/21-В 1401, вбачається, що Головним управлінням митниці Магдебург в ході перевірки встановлено, що відбиток штампу в графі 11 Сертифікату з перевезення (походження) товарів EUR.1 № 2856466683 підроблений. EUR.1 установою не видавався. Відповідно не можна підтвердити ні справжність документу, який підтверджує статус преференційного походження товару, ні походження зазначеного товару.

Луганською митницею була проведена документальна невиїзна перевірка ПП «ІМЕКС 2112» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за окремою митною декларацією від 19 березня 2020 року № UA204080/2020/007558 та складено акт № 1/7.15-19/43012501 від 16 липня 2021 року. За результатами перевірки прийняті та направлені ПП «ІМЕКС 2112» податкові повідомлення - рішення від 03 серпня 2021 року № 0000001/0019 та № 0000002/0019.

Рівненською митницею 06 серпня 2021 року та 25 серпня 2021 року ОСОБА_1 направлено повідомлення про розгляд справи про порушення митних правил.

13 серпня 2021 року головним державним інспектором оперативного відділу Управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Вознюком М.С. подано службову записку в.о. начальника Управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Подласому Д. щодо складання протоколу про порушення митних правил № 0223/20400/21 від 13 серпня 2021 року.

13 серпня 2021 року вказаним вище інспектором складено протокол про порушення митних правил № 0223/2004/21 ОСОБА_1

16 серпня 2021 року ОСОБА_1 направлено для ознайомлення протокол про порушення митних правил № 0223/2004/21 від 13 серпня 2021 року, що підтверджується списком № 10420 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Рівне-28.

Статтею 485 Митного кодексу України (далі МК України) передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно з частинами першою-третьою статті 36 МК України походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару . Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.

Як слідує з частин вісім та дев`ять ст. 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

21 березня 2014 року та 27 червня 2014 року між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони було підписано Угоду про асоціацію. Ця Угода була ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 року №1678-VII та набула чинності з 01 січня 2016 року. Пунктом 1 статті 29 Угоди про асоціацію передбачено поступове скасування ввізного мита на товари, які походять з ЄС та ввозяться в Україну.

При цьому частиною 1 ст.16 Протоколу № 1 "Щодо визначення концепції "Походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" вищевказаної Угоди товари, що походять з Європейського Союзу і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1, у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься "декларацією інвойс", надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

В свою чергу, сертифікат з перевезення товару EUR.1, зазначений в статті 16 цього Протоколу, має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником (ч.1 ст. 17 Протоколу №1).

Експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви (ч. 2 ст. 17 Протоколу №1).

Більш того, експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу (ч. 3 ст.17 Протоколу №1).

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни - члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу (ч. 4 ст. 17 Протокол №1).

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що підставою для прийняття митним органом оскаржуваної постанови є лист уповноваженого органу Федеративної Республіки Німеччина від 01 квітня 2021 № Z 4215 F-1180/20-1 bis2, яким не підтверджено преференційне походження товару, зазначеного у сертифікаті з перевезення товару EUR.1 № D2856466683 від 16 березня 2020 року. Уповноважений орган Федеративної Республіки Німеччини згаданим листом повідомив, що в ході перевірки встановлено, що відбиток штампу в графі 11 Сертифікату з перевезення (походження) товарів EUR.1 № 2856466683 підроблений. Сертифікат EUR.1 установою - Головним управлінням митниці Магдебург не видавався. Головне управління митниці Магдебург не підтверджує ні справжність документу, який підтверджує статус преференційного походження товару, ні походження зазначеного товару.

Вказаний лист уповноваженого органу Федеративної Республіки Німеччини не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію, а саме документ про реєстрацію транспортного засобу в Німеччині № BY268718 від 09 серпня 2000 року, рахунок (invoice) № 466/03 від 16 березня 2020 року, сертифікат з перевезення товару EUR.1 №D2856466683 від 16 березня 2020 року та контракт поставки № 034/08/19 від 12 серпня 2019 року.

Слід зазначити, що позивачем для застосування преференційної ставки ввізного мита було надано митному органу сертифікат з перевезення товару EUR.1 № D2856466683 від 16 березня 2020 року, а у листі за № Z 4215 В-2/21-В 1401 Головним управління митниці Магдебург надано відповідь стосовно сертифікату EUR.1 № 2856466683, тобто в даному випадку відсутня буква «D».

Крім того, сертифікат з перевезення товару є офіційним документом у відповідності до якого настають чітко визначені законом юридичні наслідки, тому такий документ потребує встановлення його у відповідності до закону нечинним, підробленим чи недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази підробки сертифіката з перевезення товару EUR.1 № D2856466683 від 16 березня 2020 року чи про притягнення експортера OU EUROCONTINENT до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів.

ОСОБА_1 як директор ПП «ІМЕКС 2112» подавав сертифікат з перевезення товару EUR.1 № D2856466683 від 16 березня 2020 року у тому вигляді, який був ним отриманий від OU EUROCONTINENT. Оскільки жодного відношення до оформлення сертифікату з перевезення товару EUR.1 позивач немає, тому він не може нести відповідальність за надання відомостей, необхідних для підтвердження походження.

Суд зазначає, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Склад правопорушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризують самого правопорушника і його психічне ставлення до вчиненого. Ознаки складу порушення митних правил характеризують об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону порушення митних правил. Усі зазначені елементи складу порушення митних правил нерозривно поєднані між собою. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння як порушення митних правил.

А відтак, відповідальність за статтею 485 МК України може наставати лише у випадку, коли правопорушник свідомо, з умислом, спрямованим на зменшення митних платежів, вказав неправдиву інформацію або ж надав органам доходів та зборів документи, в яких містяться відомості, що не відповідають дійсності.

Вказана позиція щодо статті 485 МК України міститься у постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 638/10546/16-а.

За змістом ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Однак матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів, які вказували б на наявність умислу позивача на вчинення дій, передбачених ст. 485 Митного кодексу України.

Таким чином, відповідач як суб`єкт владних повноважень не з`ясував належним чином всіх обставин, які мають значення для справи, не довів наявність умислу в діях позивача, спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про відсутність в діях позивача складу порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові про порушення митних правил фактичним обставинам справи, що є підставою для її скасування.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами ст. 86 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач суду не надав, доводи позивача, якими він заперечує постанову, не спростував.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд дійшов висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийнятим без повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а тому постанова в справі про порушення митних правил № 0223/20400/21 від 08 вересня 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 140 656, 77 грн. підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі закриттю.

Щодо вимоги про визнання постанови у справі про порушення митних правил № 0223/20400/21 від 08 вересня 2021 року протиправною, суд вважає за необхідне зауважити на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд зазначає, що в даному випадку, з огляду на положення ст. 286 КАС України, належним та ефективним способом захисту прав позивача є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі, тому в задоволенні позовної вимоги про визнання постанови протиправною слід відмовити.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Рівненської митниці судових витрат у розмірі 454 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рівненської митниці про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил № 0223/20400/21 від 08 вересня 2021 року - задовольнити частково.

Постанову в справі про порушення митних правил № 0223/20400/21 від 08 вересня 2021 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 485 Митного кодексу України скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Рівненської митниці на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач - Рівненська митниця, місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, код ЄДРПОУ 43958370.

Повне судове рішення складене 20 грудня 2021 року.

Суддя О.О. Першко