Рішення № 102019753, 15.12.2021, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2656/21

Провадження № 2/548/793/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.12.2021 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Скрипніченко М.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини, факту належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувя до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, ОСОБА_2 , останнім місцем проживання якого було с. Хильківка Хорольського району Полтавської області. Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно та майнові права, зокрема право на земельну ділянку (пай), що знаходиться на території Хорольської міської ради (Хильківської сільської ради) Лубенського району Полтавської області, право на яку належало померлому відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 018346.

Позивач, ОСОБА_1 , є двоюрідною онукою, померлого, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , рідний дід позивача, ОСОБА_3 , доводиться ОСОБА_2 рідним братом по матері, однак встановити вказаний факт не має можливості, так як книги державної реєстрації актів про народження по селу Мусіївка Хорольського району Полтавської області частково втрачені.

29.11.2021 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області не з"явився, але подали заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З метою оформлення спадщини після смерті, ОСОБА_2 , позивач звернулась до приватного нотаріуса Горбань В.В., який листом за номером 182/01-16 від 04.10.2021 року позивачу, як особі яка бажає прийняти спадщину на майно ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнім місцем проживання якого було с.Хильківка Хорольського району Полтавської області відмовлено у оформленні спадщини, у зв`язку з відсутністю документального підтвердження родинних відносин з померлою, та у зв`язку з відсутністю документів на спадкове майно.

Спадщина на майно, ОСОБА_2 , відкрилась, коли діяв Цивільний Кодекс України в редакції від 18.07.1963 року. Статтею 549 цього кодексу визначались дії, що свідчать про прийняття спадщини: 1) якщо спадкоємець фактично вступив в управління чи володіння спадковим майном; 2) якщо спадкоємець подав у державну нотаріальну контору по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України від 18.07.1963 року вищевказані дії мали бути здійснені спадкоємцем протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України в редакції від 18.07.1963 року, який діяв на момент смерті, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач фактично вступила в управління та володіння спадковим майном останнього, так як доглядала до смерті за ним, після його смерті здійснила його поховання, відбула поминки, забрала з будинку всі цінні речі та документи, поставила хрест на його могилі.

ОСОБА_2 , належало право на земельну частку (пай) у землі, розташованій на території Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ( бувшої Хильківської сільської ради), за життя останній не отримав документ який би підтверджував даний факт, у зв`язку зі смертю, тому такий документ до нотаріальної контори мною не наданий.

Викладені обставини підтверджуються наступними доказами:копією паспорта та ідентифікаційного коду ОСОБА_1 ; копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; копією свідоцтва про укладення шлюбу; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копією довідки Хорольської міської ради 10220/03-18; копією довідки Хорольської міської ради 9943/03-18; копією викопіювання ; листом приватного нотаріуса; заявами свідків з їхніми копіями паспортів та ІПН; фотографіями з сімейного архіву де зображені на фото № 1 третій зліва ОСОБА_2 , сьомий зліва його брат ОСОБА_3 , на фото № 2 ОСОБА_2 ; інформація відділу № 2 управління у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3ст. 13 ЦПК Україниучасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.1 ч. 1 до ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Статтею 328ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст.392ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідност. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідност.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином,під способамизахисту суб`єктивнихцивільних прав/інтересіврозуміють закріпленізаконом матеріально-правовізаходи примусовогохарактеру,за допомогоюяких проводитьсяповновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована пгт Авангард Овідіопольського району Одеської області, мешканка : АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області (адреса: вул. 1 Травня, 4, м. Хорол, Лубенський район Полтавської області, поштовий індекс: 37800, код ЄДРПОУ:22528612) про встановлення факту родинних відносин, факту прийняття спадщини, факту належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , є двоюрідною онукою, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт прийняття, ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , спадщини після смерті двоюрідного діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт належності права на земельну ділянку (пай), відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 018346, за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Визнати за ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , право на земельну ділянку (пай), що розташована на території Хорольської міської ради (бувшої Хильківської сільської ради) Лубенського району Полтавської області, цільове призначення- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,9 умовних кадастрових га., в порядку спадкування за законом після смерті двоюрідного діда, ОСОБА_2 , право на яку належало останньому відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 018346, та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 15.12.2021 року.

Суддя : О.В. Коновод