Ухвала суду № 102018536, 17.12.2021, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 414/2517/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Реки А.С., судді Бурдун Т.А.,

присяжних: Рєзнікової Н.І., Ільяшова Б.О., Клименка А.Д.,

за участі секретаря судового засідання Філіпенко А.С.,

прокурора Ладченко О.В.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - адвокатів Хорольського І.В, Стародубцевої Л.О.,

розглянувши кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України,-

Встановив:

В провадженні Сватівського районного суду Луганської області перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України.

Прокурор надала клопотання, яке підтримала в судовому засіданні, про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є підстави вважати, що останній обґрунтовано підозрюються у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України; ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, які з урахуванням обставин кримінального провадження не зменшились та не зникли. Також, заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є підстави вважати, що останній обґрунтовано підозрюються у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч.2 ст. 115 КК України, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_2 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, з урахуванням обставин кримінального провадження не зменшились та не зникли. Вважає, що на даний час відсутні будь-які інші підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Стародубцева Л.О. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказала, що зазначені прокурором ризики за минуванням часу значно зменшилися, ОСОБА_2 має міцні соціальні зв`язки - цивільну дружину, матір, малолітню дитину. Ризик впливати на свідків, які є його близькими родичами відсутній, оскільки в минулому судовому засідання його родичі були допитані. Наголосила, що коли обвинуваченого випустили з ІТУ, він мали можливість втекти, але не зробив цього, тобто ризик втечі відсутній. Просить змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Хорольський І.В. підтримав думку адвоката Стародубцевої Л.О. Просив змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника. Вказав, що в минулому судовому засіданні свідок ОСОБА_3 вказав про його невинуватість у вчиненому. Просив змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, тобто, питання щодо продовження строків тримання під вартою мають вирішуватися у порядку, передбаченому ст.199 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 199 КПК України при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, суд зобов`язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Необхідно зазначити, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 23 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 грудня 2021 року включно.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у скоєнні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого з особливою жорстокістю, поєднаного із зґвалтуванням, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на думку суду, наразі не зменшилися та не відпали, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду з огляду на тяжкість інкримінованого йому злочину. Також обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на свідків, з якими мешкає в одному місті і серед свідків є родичі обвинуваченого, та вчинити інші кримінальні правопорушення з огляду на те, що останній обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, скоєного проти життя та здоров`я особи, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Вказані ризики наразі є реальними та триваючими, тому вони виключають можливість зміни щодо обвинуваченого запобіжного заходу на більш м`який, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.

Також, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а саме у скоєнні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого з особливою жорстокістю, поєднаного із зґвалтуванням, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 4, 10, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 23 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 21 грудня 2021 року включно.

Стороною обвинувачення було доведене існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений, не перебуваючи під вартою, може переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; незаконно впливати на свідків; існують ризики вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про існування ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які, на думку суду, наразі не зменшилися та не відпали, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду з огляду на тяжкість інкримінованого йому злочину. Також обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на свідків, з якими мешкає в одному місті і серед яких є його знайомі, та вчинити інші кримінальні правопорушення з огляду на те, що останній обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, вчиненого в період іспитового строку.

Вказані ризики наразі є реальними та триваючими, тому вони виключають можливість обрання іншого, більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, оскільки альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинуваченого.

Доводи захисника обвинуваченого щодо наявності у ОСОБА_2 матері та цивільної дружини, у якої є малолітня дитина, у даній справі не є достатніми стримуючими факторами існуючих ризиків.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених, суд враховує усталену практику ЄСПЛ, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» та «Летельє проти Франції», зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Також, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р., згідно якої питання обґрунтованості тривалості тримання під вартою не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних його обставин. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи, а також, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу.

Відповідно до практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

У судовому засіданні захисниками не було надано мотивованого, обґрунтованого клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинувачених з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Також, не було надано будь-яких відомостей щодо неможливості подальшого перебування обвинувачених під вартою.

Таким чином, вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , враховуючи думку обвинувачених та їх захисників щодо зміни запобіжного заходу на більш м`який, суд бере до уваги підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим в разі визнання їх винуватими, та з метою забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а також за відсутності вагомих підстав для скасування або зміни запобіжного заходу на більш м`який, суд дійшла висновку про доцільність продовження відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 7, 27, 176-178, 183, 197, 199, 331, 369-372 КПК України суд, -

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кремінна Луганської області, громадянину України, продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14 лютого 2022 року включно.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Кремінна Луганської області, громадянину України,продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14 лютого 2022 року включно.

Копію ухвали направити начальнику СІЗО м. Старобільськ.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Луганського апеляційного суду через Сватівський районний суд Луганської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Головуючий: А.С. Река

Суддя: Т.А.Бурдун

Присяжні: Н.І. Рєзнікова

Б.О. Ільяшов

А.Д. Клименко