
415/1698/19
1-КП/415/202/21
ВИРОК
Іменем України
16.12.21 року місто Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Грибанової Л.О.
за участю секретаря Малахова В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12019130240000255 від 05 лютого 2019 року (об`єднано з кримінальними провадженнями, зареєстрованими в ЄРДР – за №12019130240000241 від 03 лютого 2019 року, за №12019130240001013 від 04 червня 2019 року, за №12019130240001147 від 25 червня 2019 року, за №12019130240001159 від 26 червня 2019 року, за №12020130240001563 від 13 листопада 2020 року, за №12021131240000053 від 22 лютого 2021 року), за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Привілля Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 08 листопада 2012 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.185 ч.2, ст.186 ч.2, ст.70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 2 роки, 05 вересня 2013 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.186 ч.3, ст.190 ч.2, ст.357 ч.1, ст.70 ч.1, ст.71 КК України до 4 років 06 місяців позбавлення волі, 06 листопада 2017 року звільненого з місць позбавлення волі за відбуттям строку покарання, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, –
за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:
прокурора Зайченка І.А.,
захисника Оверченко О.А.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
встановив:
26 січня 2019 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до квартири АДРЕСА_2 , повторно, таємно викрав – телевізор ТМ «LG», модель «RT-20CA75M», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/258е від 11 березня 2019 року, 700 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.
01 лютого 2019 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав – металобрухт (лом чорного металу), загальною вагою 59 кг, у вигляді чавунних плит, у кількості 5 штук, чавунного пічного колосника, чавунної пічної духовки та чавунних пічних дверцят, на суму, відповідно до Довідки ПП «ДонПромТранс», 295 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є особою похилого віку, майнову шкоду на вказану суму.
22 травня 2019 року, приблизно о 14 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до будинку АДРЕСА_4 , повторно, таємно викрав – металобрухт (лом чорного металу), загальною вагою 50 кг, у вигляді металевих інструментів, на суму, відповідно до Довідки ПП «ДонПромТранс», 250 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_4 майнову шкоду на вказану суму.
07 червня 2019 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у будинку, за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_5 , по АДРЕСА_5 , та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав – ювелірні вироби: каблучку, із золота лігатурного сплаву, що відповідає «585»-пробі, вагою 2 грами, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/762е від 11 липня 2019 року, 1801 гривня 11 копійок, каблучку, із золота лігатурного сплаву, що відповідає «585»-пробі, вагою 1,5 грами, вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/762е від 11 липня 2019 року, 1846 гривень 50 копійок, сережки, із золота лігатурного сплаву, що відповідає «585»-пробі, вагою 1 грам, вартістю відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/762е від 11 липня 2019 року, 1231 гривня, хрестик, із золота лігатурного сплаву, що відповідає «585»-пробі, вагою 1 грам, вартістю, відповідно до висновку зазначеної судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/762е від 11 липня 2019 року, 1231 гривня, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 6109 гривень 61 копійку.
25 червня 2019 року, приблизно о 03 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до квартири АДРЕСА_6 , повторно, намагався таємно викрасти – монітор ТМ «Samsung», серія «SyncMastr», модель «920N», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/761е від 12 липня 2019 року, 550 гривень, що було помічено потерпілим ОСОБА_6 , і, відповідно, змусило вивтікати обвинуваченого ОСОБА_1 з місця події, у зв`язку з чим, кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки останній не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.
10 листопада 2020 року, в денний час, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , після сумісного з потерпілим ОСОБА_7 вживання алкогольних напоїв, в районі будинку АДРЕСА_7 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), умисно, завдавши останньому 2 удари кулаками в область голови, що є насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, повторно, відкрито викрав – мобільний телефон ТМ «LG», модель «КР 105», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-1351е від 17 листопада 2020 року, 170 гривень, спричинивши майнову шкоду на вказану суму та – тілесні ушкодження у вигляді: забою м`яких тканин, садна в лівій чоловній області, забоїв волосяної частини голови з підшкірною гематомою правої вушної раковини, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №123 від 18-24 листопада 2020 року, як окремо, так і у своєї сукупності, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
20 лютого 2021 року, приблизно о 09 годині 05 хвилин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи, під час сумісного з потерпілим ОСОБА_8 вживання алкогольних напоїв, у квартирі АДРЕСА_8 , та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, таємно викрав – мобільний телефон ТМ «Xiaomi», модель «Redmi 8A (Midnight Blek 2GB/32GB)», ІМЕІ 1) НОМЕР_1 , ІМЕІ 2) НОМЕР_2 , вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №СЕ-19/113-21/2204-ТВ від 24 лютого 2021 року, 2588 гривень 67 копійок, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ст.185 ч.2, ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, а саме:
– таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно (ст.185 ч.2 КК України),
– незакінчений замах на – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з проникненням у житло, повторно, – що виявилось у не вчиненні усіх дій, які вважались за необхідне для доведення – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), з проникненням у житло, повторно, – до кінця, з причин, що не залежали від волі особи (ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України),
– таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з проникненням у житло, повторно (ст.185 ч.3 КК України),
– відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, повторно (ст.186 ч.2 КК України),
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних у обвинувальних актах, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних у обвинувальних актах, а саме: викрадання майна потерпілих – ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 впродовж часу приблизно з січня 2019 року до лютого 2021 року, зокрема:
– металобрухту, вагою приблизно 60 кг, у вигляді складових плити на твердому паливі – плит, колосників, духовки, дверцят, демонтуючи останні, перебуваючи, з дозволу власника домоволодіння, у квартирі АДРЕСА_3 , 01 лютого 2019 року, в денний час, скориставшись відсутністю домогосподарів (щодо потерпілої ОСОБА_3 ),
– ювелірних прикрас, вироблених із золота, у виді каблучок, сережок, хрестика, перебуваючи у будинку за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_5 , по АДРЕСА_5 , 07 червня 2019 року, в денний час, плануючи з останнім сумісно вживати алкогольні напої, скориставшись відсутністю уваги з боку господаря (щодо потерпілого ОСОБА_5 ),
– мобільного телефону ТМ «Xiaomi», перебуваючи, разом з потерпілим ОСОБА_8 , у квартирі АДРЕСА_8 , 20 лютого 2021 року, в денний час, під час сумісного вживання алкогольних напоїв, скориставшись відсутністю уваги з боку останнього та уваги з боку сторонніх осіб (щодо потерпілого ОСОБА_8 ),
– телевізору ТМ «LG», проникнувши до квартири АДРЕСА_2 , 26 січня 2019 року, в денний час, проходячи повз сходами та звернувши увагу на зазначену квартиру, вхідні двері якої були відчинені, встановивши відсутність господарів (щодо потерпілої ОСОБА_2 ),
– металобрухту, вагою приблизно 50 кг, у вигляді металевих інструментів, проникнувши до будинку АДРЕСА_4 , 22 травня 2019 року, в денний час, скориставшись відсутністю власника домоволодіння та уваги з боку сторонніх осіб, попередньо запримітивши зазначене подвір`я, у зв`язку з занедбаним станом останнього (щодо потерпілої ОСОБА_4 ),
– монітору ТМ «Samsung», проникнувши до квартири АДРЕСА_6 , 25 червня 2019 року, в нічний час, що не вдалося вчинити, у зв`язку з пробудженням власника житла та необхідністю втечі (щодо потерпілого ОСОБА_6 ),
– мобільного телефону ТМ «LG», який він відкрито викрав у потерпілого ОСОБА_7 , обурившись на останнього після сумісного вживання алкогольних напоїв, в районі будинку АДРЕСА_7 , попередньо завдавши тому декілька ударів кулаками в область голови, та, відповідно спричинивши тілесні ушкодження, 10 листопада 2020 року, в денний час (щодо потерпілого ОСОБА_7 ),
– викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії та мотивуючи свою протиправну поведінку бажанням швидкого отримання грошових коштів та безглуздим розрахунком щодо безкарності вчиненого. Завдана потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 майнова шкода – відшкодована частково, зокрема, потерпілим – ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 : шляхом повернення викраденого та частки викраденого, потерпілому ОСОБА_5 – не відшкодовано, що зобов`язується усунути найближчим часом, при виникненні певної можливості.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні:
– таємного викрадення чужого майна (крадіжки), повторно (ст.185 ч.2 КК України),
– незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з проникненням у житло, повторно, – що виявилось у не вчиненні усіх дій, які вважались за необхідне для доведення – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), з проникненням у житло, повторно, – до кінця, з причин, що не залежали від волі особи (ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України),
– таємного викрадення чужого майна (крадіжки), з проникненням у житло, повторно (ст.185 ч.3 КК України),
– відкритого викрадення чужого майна (грабіжу), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, повторно (ст.186 ч.2 КК України),
доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.2, ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, відповідно.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії не тяжких (том 1 а.с.52-54, том 4 а.с.50-51, том 7 а.с.83-85 (ст.185 ч.2 КК України) та тяжких (том 2 а.с.65-67, том 3 а.с.65-67, том 5 а.с.48-49, том 6 а.с.96-97 (ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України) злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, однак, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується опосередковано (том 1 а.с.46, том 2 а.с.47, том 3 а.с.52, том 4 а.с.44, том 5 а.с.42, том 6 а.с.76, том 7 а.с.57), у скоєному – щиро розкаявся.
В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає – щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень (том 1 а.с.57-58, том 2 а.с.45,69-70,74-75, том 3 а.с.47,68-69, том 4 а.с.37-38,52-53, том 5 а.с.50-51, том 6 а.с.67,100-101,102-106, том 7 а.с.51,88-89), часткове добровільне відшкодування завданого збитку (том 2 а.с.15, том 6 а.с.11).
В якості обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, суд визнає – вчинення кримінальних правопорушень особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а також, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку (том 1 а.с.15).
Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальні правопорушення, які, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії не тяжких та тяжких злочинів, крім того, які – є умисними, корисливими та вчиненими проти власності, право на що, відповідно до положень ст.41 Конституції України, є непорушеним, – суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, у межах, установлених у санкціях ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, з урахуванням положень ст.63, ст.68 КК України, і, разом з тим, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який – не працює, однак, – має постійне місце мешкання, за місцем проживання та у побуті – характеризується позитивно, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованих кримінальних правопорушень, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, в тому числі, враховуючи також, – відсутність тяжких наслідків від скоєного, суму спричиненої кримінальними правопорушеннями майнової шкоди, часткове відшкодування останньої, наміри обвинуваченого щодо подальшого усунення завданих збитків та думку потерпілих – ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягали, суд, – оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням положень ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, відповідно до вимог ст.65 КК України, буде необхідним й достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, на підставі положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
І, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більш одного кримінального правопорушення, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю кримінальних правопорушень, – шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.
І, оскільки, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 , – згідно Ухвали Луганського апеляційного суду «Про зміну запобіжного заходу – у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту» від 01 червня 2020 року, у відношення обвинуваченого ОСОБА_1 (матеріали о/а), а також, згідно Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу – у вигляді домашнього арешту» від 28 грудня 2020 року, у відношення обвинуваченого ОСОБА_1 (том 6 а.с.111, том 7 а.с.80), – сплинув 02 серпня 2020 року та 28 лютого 2021 року, відповідно, і питання про продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу учасниками даного кримінального провадження – не порушувалось, відповідно, запобіжний захід – у вигляді домашнього арешту, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно положень ст.181, ст.194 КПК України, припинив свою дію, і – вважається скасованим.
При цьому, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 в строк відбування покарання, – термін попереднього ув`язнення останнього з 25 липня 2019 року (Ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду «Про застосування запобіжного заходу – у вигляді тримання під вартою» від 25 липня 2019 року, у відношення обвинуваченого ОСОБА_1 (том 5 а.с.54-55), – до 01 червня 2020 року, включно (Ухвала Луганського апеляційного суду «Про зміну запобіжного заходу – у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту» від 01 червня 2020 року, у відношення обвинуваченого ОСОБА_1 (матеріали о/а), оскільки, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і строк тримання під вартою, згідно зі ст.197 ч.2 КПК України, обчислюється – з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, – з моменту затримання, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).
Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими – ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 – не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати у справі: у сумі 572 гривні (том 2 а.с.31), у сумі 942 гривні 06 копійок (том 4 а.с.23), у сумі 628 гривень 04 копійки (том 5 а.с.29), у сумі 817 гривень 25 копійок (том 6 а.с.29), у сумі 653 гривні 80 копійок (том 7 а.с.16), пов`язані із залученням експертів під час проведення судових товарознавчих експертиз – за №19/113/9-1/258е від 11 березня 2019 року (том 2 а.с.32-35), за №19/113/9-1/762е від 11 липня 2019 року (том 4 а.с.24-29), за №19/113/9-1/761е від 12 липня 2019 року (том 5 а.с.30-33), за №19/113/9/1-1351е від 17 листопада 2020 року (том 6 а.с.30-34), за №СЕ-19/113-21/2204-ТВ від 24 лютого 2021 року (том 7 а.с.17-20), – з метою встановлення заподіяної потерпілим – ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 майнової шкоди, відповідно, – в рамках досудового розслідування кримінальних проваджень стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).
Процесуальні витрати у справі – у сумі 715 гривень (том 2 а.с.36), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової дактилоскопічної експертизи – за №19/113/7-1/59е від 21 лютого 2019 року (том 2 а.с.37-43), під час провадження досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – стягненню з останнього не підлягають, так як причетність обвинуваченого ОСОБА_1 до залишення досліджених слідів – не встановлено.
Речові докази у справі:
металобрухт (лом чорного металу), загальною вагою 59 кг, у вигляді чавунних плит, у кількості 5 штук, чавунного пічного колосника, чавунної пічної духовки та чавунних пічних дверцят, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 (том 1 а.с.30,31),
– підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_3 ,
телевізор ТМ «LG», модель «RT-20CA75M» (у комплекті з пультом), ікона (у складі 3 частин), кухонні ножі, у кількості 2 штук, секатор, ялинкова гірлянда, скляні буси, браслет, мотузка, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (том 2 а.с.21,22),
– підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_2 ,
металобрухт (лом чорного металу), загальною вагою 15,6 кг, у вигляді металевих інструментів, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 (том 3 а.с.31,32),
– підлягають поверненню потерпілій ОСОБА_4 ,
монітор ТМ «Samsung», серія «SyncMastr», модель «920N», системний блок ПК, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 (том 5 а.с.14,15),
– підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_6 ,
мобільний телефон ТМ «LG», модель «КР 105», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 (том 6 а.с.35,40),
– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_7 ,
мобільний телефон ТМ «Xiaomi», модель «Redmi 8A (Midnight Blek 2GB/32GB)», ІМЕІ 1) НОМЕР_1 , ІМЕІ 2) НОМЕР_2 , з чохлом, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 (том 7 а.с.90,91),
– підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_8 ,
Sіm-картка оператора мобільного зв`язку «Vodafone», що знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП (Лисичанського ВП) ГУНП в Луганській області (том 6 а.с.40,41),
– підлягає знищенню, як не уявляюча будь-якої цінності,
оптичний носій – диск CD-R з інформацією, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України (том 6 а.с.52,48),
– підлягає зберіганню в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України.
Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –
ухвалив:
ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2, ст.15 ч.3 ст.185 ч.3, ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:
за ст.185 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки,
за ст.15 ч.3 ст.185 ч.3 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
за ст.185 ч.3 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 06 (шість) місяців,
за ст.186 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:
періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 , в строк відбування покарання, – термін попереднього ув`язнення з 25 липня 2019 року – до 01 чеврня 2020 року, включно.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави
(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)
3613 (три тисячі шістсот тринадцять) гривень 15 копійок за проведення судових товарознавчих експертиз – за №19/113/9-1/258е від 11 березня 2019 року, за №19/113/9-1/762е від 11 липня 2019 року, за №19/113/9-1/761е від 12 липня 2019 року, за №19/113/9/1-1351е від 17 листопада 2020 року, за №СЕ-19/113-21/2204-ТВ від 24 лютого 2021 року.
Речові докази у справі:
металобрухт (лом чорного металу), загальною вагою 59 кг, у вигляді чавунних плит, у кількості 5 штук, чавунного пічного колосника, чавунної пічної духовки та чавунних пічних дверцят, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 ,
– повернути потерпілій ОСОБА_3 ,
телевізор ТМ «LG», модель «RT-20CA75M» (у комплекті з пультом), ікону (у складі 3 частин), кухонні ножі, у кількості 2 штук, секатор, ялинкову гірлянду, скляні буси, браслет, мотузку, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 ,
– повернути потерпілій ОСОБА_2 ,
металобрухт (лом чорного металу), загальною вагою 15,6 кг, у вигляді металевих інструментів, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4 ,
– повернути потерпілій ОСОБА_4 ,
монітор ТМ «Samsung», серія «SyncMastr», модель «920N», системний блок ПК, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 ,
– повернути потерпілому ОСОБА_6 ,
мобільний телефон ТМ «LG», модель «КР 105», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 ,
– повернути потерпілому ОСОБА_7 ,
мобільний телефон ТМ «Xiaomi», модель «Redmi 8A (Midnight Blek 2GB/32GB)», ІМЕІ 1) НОМЕР_1 , ІМЕІ 2) НОМЕР_2 , з чохлом, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_8 ,
– повернути потерпілому ОСОБА_8 ,
Sіm-картку оператора мобільного зв`язку «Vodafone», що знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів ВП №3 Сєвєродонецького РУП (Лисичанського ВП) ГУНП в Луганській області,
– знищити,
оптичний носій – диск CD-R з інформацією, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України,
– зберігати в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України.
На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.
Суддя:
Судове рішення № 102018213, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 16.12.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 415/1698/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: