Ухвала суду № 102017609, 15.11.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15689/21

Провадження №2/369/6221/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2021 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Лінеура Україна» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « Лінеура Україна» про захист прав споживачів.

Так в обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що між позивачем та ТОВ « Лінеура Україна» було укладено договір № 2212877 від 04.08.2021 року відповідно до якого позивачем було отримано позиву, однак, ознайомившись зі змістом договору, позивач вважає, що договір є недійсним, оскільки ТОВ « Лінеура Україна» було надано фінансову послугу шляхом обрання форми укладання договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, також договір позивачем не було підписано. Тому просив суд визнати договір позики № 2212877 від 04.08.2021 року, укладений між позивачем та ТОВ « Лінеура Україна» недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Однак, ознайомившись з позовною заявою та долученими до неї матеріалами, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

-позивачем не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікуєпонести у зв`язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

-позивачем не зазначено відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювались.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору позики недійсним.

Посилаючись на захист прав споживача, позивачем не сплачений судовий збір за вищевказаним позовом.

Статтею 5 Законом України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, за які звільняються від сплати судового збору і споживачі до цієї категорії чинною редакцією закону не віднесені.

Між тим, ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає можливість звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 р. № 1023-XII "Про захист прав споживачів". Цим Законом встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно ст.1 ч.1 п.22 Закону, споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Враховуючи викладене, судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб - споживачів товарів, робіт і послуг.

Посилання позивача на те, що спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про захист прав споживачів» є безпідставними, оскільки останній просить вирішити спір саме на підставі відповідних норм Цивільного кодексу України, а відтак, вищевказаний позов підлягає оплаті судовим збором.

Згідно п.3 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення позивачем до суду становить 908 грн. 00 коп..

З урахуванням викладеного, позивачу слід сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру в сумі 908 грн. 00 коп. за реквізитами: розрахунковий рахунок UA238999980313161206000010790, отримувач ГУК у Київ.обл/Вишнева міс./22030101, код банку отримувача (МФО) 899998, банк отримувача Казначейство України (ел. адм.. подат.), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, то згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення виявлених недоліків в 10 днів, перебіг якого обчислювати з дня вручення копії даної ухвали.

Вищезазначені обставини також не дають можливості суду вирішити процедурні питання, пов`язані з рухом справи на засадах верховенства права із дотримання норм процесуального права шляхом ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, що відповідатиме завданню цивільного судочинства, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю « Лінеура Україна» про захист прав споживачів - залишити без руху.

Надати позивачеві ОСОБА_1 строк для усунення недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України до 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Копію ухвали направити позивачеві за адресою, вказаною в позовній заяві для виконання у встановлений судом строк. У разі невиконання ухвали суду позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернена позивачеві разом з доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя: І.О. Фінагеєва