Вирок № 102017331, 20.12.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/2141/19

провадження № 1-кп/361/187/21

20.12.2021

В И Р О К

Іменем України

=====

20 грудня 2021 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Телепенька А.Д.

при секретарі Чуксіну В.В.

з участю прокурорів: Таран Л.В., Демків І.В., Гоми В.О.,

Свириденко З.В., Гайфуліної Н.П., Мольченко О.О.,

Хандошко О.О.

потерпілих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника потерпілої Маляренка С.В.

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12019110130000382 від 07 лютого 2019 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, працюючого на посаді директора ТОВ СВ «Глобал Транс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 21.06.2017 вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 1 ст. 368 КК України до штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 2 роки,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286КК України,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодженння за наступних обставин.

Судом визнано доведеним, що 06.02.2019, приблизно о 08:30 годині, ОСОБА_3 , керуючи технічно справним легковим автомобілем марки «Peugeot 301» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі «Київ-Чернігів» із напрямком руху від м. Київ у напрямку до м. Чернігів зі швидкістю приблизно 60 км/год, не був уважний та не стежив за дорожньою обстановкою, чим порушив п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».

Рухаючись в населеному пункті с. Скибин Броварського району Київської області зі швидкістю 60 км/год, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що «у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год».

Продовжуючи рух, у районі будинку № 74 по вул. Київській, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не врахував дорожню обстановку, щоб постійного контролювати рух, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

В результаті чого, керований ним транспортний засіб втратив курсову стійкість, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення передньою правою стороною із передньою лівою стороною автомобіля марки «Skoda Roomster» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в напрямку м. Києва.

У результаті порушень ОСОБА_3 вимог пунктів 2.3 «б», 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України, трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої водій автомобіля марки «Skoda Roomster» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 - ОСОБА_1 та пасажирка даного автомобіля ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження та були доставлені до КНП «Броварська БКЛ» БРР БМР для надання медичної допомоги.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 59/Е від 19.03.2019, ОСОБА_1 отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді - струсу головного мозку, забійної рани лобу, забоїв грудної клітини та правого колінного суглобу, саден лівої кисті, постравматичного гемартрозу, посттравматичного синовіту, постіммобілізаційного контрактури правого колінного суглобу.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 64/Е від 19.03.2019, ОСОБА_2 отримала середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: лінійного перелому верхньої стінки правої орбіти, струсу головного мозку, забійні рани лобної ділянки голови, забої м`яких тканин лівої стопи, поперекової ділянки.

Порушення водієм ОСОБА_3 вимог пунктів 2.3 «б», 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження потерпілому.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині за обставин, викладених в обвинувальному акті і описовій частині вироку, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Показав, що дійсно 06.02.2019, приблизно о 08 годині 30 хвилині, керуючи автомобілем марки «Peugeot 301» р.н.з. НОМЕР_1 , який належить його батьку ОСОБА_4 , та маючи при собі відповідні документи, які дають право керувати транспортним засобом, а саме: посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію керованого ним транспортного засобу, рухаючись по автомобільній дорозі «Київ-Чернігів» з м. Києва у напрямку м. Чернігів зі швидкістю приблизно 60 км/год, не був уважний та не стежив за дорожньою обстановкою, яка на той момент була складною, оскільки дорожнє покриття було мокре й слизьке, йшов дощ із снігом, на проїзній частині та на узбіччі був сніг, тому допустив порушення п. 2.3 «б», 12.1 і 12.4 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого керований ним автомобіль втратив курсову стійкість та виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення передньою правою стороною із передньою лівою стороною автомобіля марки «Skoda Roomster» р.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , що рухався в зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали середнього ступеню тілесні ушкодження.

На даний час дуже жалкує, що допустив порушення правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпілі отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, просив вибачення у потерпілих, оскільки співчуває їм. Свої дії розцінює критично і готовий нести за це відповідальність, а також зазначив, що зрозумів значення своїх дій та запевнив, що в подальшому не буде допускати будь-яких порушень Закону України.

Про себе обвинувачений повідомив, що він на даний час працевлаштований, працює з 14.03.2019 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ ГЛОБАЛ ТРАНС» та отримує заробітну плату, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, за місцем роботи характеризується позитивно, потерпілому ОСОБА_1 частково відшкодував задані злочином збитки, шляхом оплати витрат на транспортування його пошкодженого автомобіля, а також частково відшкодував майнову шкоду в розмірі біля 3-х тисяч доларів США, іншу частину завданих збитків останньому зобов`язався відшкодувати частинами в добровільному порядку за наявності коштів, про що з останнім досягнуто усної домовленості. Заявлений позов потерпілої ОСОБА_2 визнав частково, а саме в частині відшкодування витрат в розмірі 7000 тисяч гривень, пов`язаних із шліфуванням шраму, який з`явився внаслідок отримання тілесних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, а також 3000 тисячі гривень витрат на правову допомогу. Вважає, що моральну шкоду ОСОБА_2 не завдано, оскільки отримані під час дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження незначні. Також зазначив, що відразу після дорожньо-транспортної пригоди пропонував потерпілій в рахунок відшкодування завданої шкоди 10000 гривень, але остання відмовилась їх отримувати, пояснюючи, що це мала сума.

Просив суворо не карати, не позбавляти волі та права керування транспортними засобами.

Крім визнавальних показань обвинуваченого, його винність доведена та стверджується:

- показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1 , який пояснив, що 06.02.2019 приблизно о 08 годині 30 хвилині, рухаючись на автомобілі марки «Skoda Roomster» р.н.з. НОМЕР_2 по трасі Чернігів-Київ зі швидкістю приблизно до 60 км/год., оскільки ішов дощ із снігом, проїзна частина дороги була мокра, слизька та засніжена, на узбіччі також лежав сніг. Рух транспортних засобів у напрямку м. Києва був інтенсивний. Керуючи своїм транспортним засобом в крайній лівій смузі в с. Скибин, несподівано для нього виїхав йому на зустріч автомобіль марки «Peugeot 301» р.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого відбулось зіткнення автомобілів, від якого його автомобіль розвернуло і відкинуло в кювет передньою частиною автомобіля в напрямку м. Чернігів. Сама дорожньо-транспортна пригода відбулась на його смузі руху, він отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження. Також отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження і його пасажир ОСОБА_2 , яка в момент дорожньо-транспортної пригоди знаходилась на задньому пасажирському сидінні за водієм, крім неї було ще двоє пасажирів. Відразу після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 оплатив витрати на транспортування його пошкодженого автомобіля, а також частково відшкодував в рахунок відшкодування майнової шкоди в розмірі біля 3-х тисяч доларів США, крім цього обвинувачений просив у нього вибачення. Цивільний позов не подавав, оскільки із обвинуваченим досягнута усна домовленість про добровільне відшкодування останнім шкоди. На даний час завдану шкоду ОСОБА_3 повністю не відшкодував, просив призначити не суворе покарання, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

- показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 , яка пояснила, що 06.02.2019, приблизно о 08 годині 30 хвилині, вона в якості пасажира на автомобілі марки «Skoda» під керуванням ОСОБА_1 їхала в м. Київ на роботу. Крім неї також було ще двоє пасажирів, особисто вона сиділа на задньому пасажирському сидінні за водієм. Рухаючись по автодорозі Чернігів-Київ і проїжджаючи с. Скибин відчула сильний удар після чого втратила свідомість. Смутно пам`ятає, що лежала в снігу на узбіччі і що ОСОБА_1 надавав їй медичну допомогу. Повністю до тями прийшла вже у швидкій медичній кареті. Обставин дорожньо-транспортної пригоди не бачила, але чітко бачила, що ОСОБА_1 рухався по своїй смузі руху в напрямку м. Києва із невеликою швидкістю, оскільки в той час ішов дощ із снігом, проїзна частина дороги була мокра, слизька та засніжена, на узбіччі також лежав сніг. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вона отримала середнього ступеню тілесні ушкодження, у зв`язку з чим з 06.02.2019 по 11.02.2019 перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Броварської лікарні. Після стаціонарного лікування продовжила лікування амбулаторно під наглядом лікарів нейрохірурга (невролога) та офтальмолога Броварської поліклініки. Під час лікування вона вимушена була за власні кошти купувати ліки, загальна вартість яких склала 2987 гривень 68 копійок. Крім цього, у зв`язку з отриманням під час дорожньо-транспортної пригоди рваної рани лобу та зшивання м`яких тканин у неї залишився рубець (шрам), який вона має намір шліфувати, вартість цих послуг становить 14000 гривень і тому загальний розмір спричиненої майнової шкоди становить 16 987 гривень 68 копійок. Також, внаслідок вчиненого обвинуваченим інкримінованого злочину їй завдана і моральна шкода, яка полягає у сильних душевних стражданнях та фізичному болю, яких зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою ОСОБА_3 щодо неї та отриманими тілесними ушкодженнями середнього ступеню тяжкості. Також, значного фізичного болю вона отримала внаслідок проведеного їй оперативного лікування. Все це призвело до погіршення стану її здоров`я, нормального сну і життєвої діяльності, гармонії, відпочинку. Розмір завданої ОСОБА_3 моральної шкоди оцінює в 30000 гривень. З метою захисту своїх прав та інтересів вона змушена була скористатись і правовою допомогою адвоката витрати на правову допомогу склали 10000 гривень, оскільки обвинувачений збитки їй не відшкодував добровільно, тому і звернулась з цивільним позовом до суду про стягнення на її користь з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 30000 гривень та витрати на правову допомогу в сумі 10000 гривень, а із цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» майнову шкоду в розмірі 16 987 гривень 68 копійок, яка складається із фактичних витрат на придбання ліків в розмірі 2987 гривень 68 копійок та витрат на лазерну шліфовку і плазмоліфтінгу рубців отриманих внаслідок ДТП в розмірі 14000 гривень, які планується витратити на цю медичну процедуру. Свої позовні вимоги в судовому засіданні підтримала та просила задовольнити повністю, а також повністю підтримує думку свого представника щодо заявленого позову та призначення покарання обвинуваченому. Лише під час судового розгляду справи ОСОБА_3 пропонував їй 10000 гривень у рахунок відшкодування майнової та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, зазначивши що цієї суми буде достатньо, тому вона і відмовилась її отримувати, не погоджуючись із запропонованою ним сумою коштів;

- показаннями в суді свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, що вона вранці 06.02.2019, точного часу не пам`ятає, разом із своєю матір`ю ОСОБА_6 їхали на роботу із

с. Семиполки Броварського району Київської області в м. Київ на попутному автомобілі світлого кольору, марки якого не пам`ятає. Разом із ними у цей автомобіль сіла ще одна молода жінка, яка сіла на заднє пасажирське сидіння за водієм, її мама сіла на це ж сидіння тільки за сидінням переднього пасажира, а вона сіла посередині на цьому ж сидінні між ними. В той день рух транспортних засобів у напрямку м. Києва був інтенсивний, погодні умови були складні, йшов дощ і сніг, проїзна частина дороги була мокра, слизька та засніжена, на узбіччі також лежав сніг, тому швидкість їхнього автомобіля була невелика і рухались вони в крайній лівій смузі. Під час руху за дорожньою обстановкою не слідкувала, оскільки читала в своєму телефоні електронну книжку, лише час від часу піднімала голову, щоб подивитись де вони знаходяться. Проїжджаючи с. Скибин Броварського району Київської області, вона відчула сильний удар в їхній автомобіль, від чого вона опинилась на узбіччі у великій кучі снігу. Детальні обставини після дорожньо-транспортної пригоди пам`ятає погано. Особисто вона отримала тілесні ушкодження у вигляді забоїв обох ніг та було головокружіння, тому їй надавалась медична допомога і проходила амбулаторне лікування. Інші пасажири та водій їхнього автомобіля також внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримали тілесні ушкодження. Зі слів її матері ОСОБА_6 , яка також їхала з нею, стало відомо, що дорожньо-транспортна пригода відбулась по причині того, що зустрічний легковий автомобіль виїхав на їхню смугу руху і допустив зіткнення.

- показаннями в суді свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що вона 06.02.2019, вранці точного часу не пам`ятає, разом із своєю дочкою ОСОБА_5 їхали на роботу із

с. Семиполки Броварського району Київської області в м. Київ на попутному автомобілі світлого кольору під керуванням ОСОБА_1 . Разом із ними в автомобіль сіла на заднє пасажирське сидіння за водієм і ОСОБА_2 ЇЇ дочка сіла також на заднє пасажирське сидіння посередині між нею та ОСОБА_2 , а вона сіла також на заднє сидіння за переднім пасажирським сидінням. Із-за складних погодних умов рух транспортних засобів у напрямку м. Києва був інтенсивний, йшов дощ, сніг, дорожнє покриття було покрите снігом, на узбіччі також лежав сніг, всі автомобілі рухались не швидко. Проїжджаючи с. Скибин Броварського району Київської області, приблизно о 08 годині 30 хвилині, точного часу не пам`ятає, вона побачила як зустрічний автомобіль виїхав на їхню смугу руху і водій

ОСОБА_1 став різко гальмувати, але зіткнення уникнути не вдалося і вона відчула сильний удар в їхній автомобіль. Зіткнення відбулось на їхній смузі руху внаслідок чого їхній автомобіль розвернуло, вона та ОСОБА_5 отримали легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесні ушкодження

Крім показань потерпілих і свідків, вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.

Рапортами інспектора ГРПП № 3 Броварського ВП ГУНП в Київській області Кравченка О. від 06.02.2019 про те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася приблизно о 09 годині 30 хвилині 06.02.2019 в с. Скибин Броварського району Київської області на автодорозі Київ-Чернігів, громадяни ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отримали тілесні ушкодження.

(том 1 а. с. 145-149)

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 06.02.2019 із план-схемою до протоколу та ілюстрованою фото таблицею, в яких зафіксовано факт дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль марки «Peugeot 301» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі «Київ-Чернігів» із напрямком руху від м. Київ у напрямку до м. Чернігів, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення передньою правою стороною із передньою лівою стороною автомобіля марки «Skoda Roomster» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого водій автомобіля марки «Skoda Roomster» ОСОБА_1 та пасажир ОСОБА_2 отримали середнього ступеню тілесні ушкодження, а пасажири ОСОБА_6 та ОСОБА_5 отримали легкого ступеню тілесні ушкодження, обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

(том 1 а. с. 156-168)

Протоколами огляду транспортних засобів від 06.02.2019, в яких зафіксовано механічні пошкодження автомобілів марки «Peugeot 301» р.н.з. НОМЕР_1 та «Skoda Roomster» р.н.з. НОМЕР_2 , отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася приблизно о 08 годині 30 хвилині 06.02.2019 в с. Скибин Броварського району Київської області.

(том 1 а. с. 169-170)

Висновком судової інженерно-транспортної експертизи № 12-2/396 від 20.03.2019 встановлено, що механічні пошкодження на автомобілях марки «Peugeot 301» р.н.з. НОМЕР_1 та «Skoda Roomster» р.н.з. НОМЕР_2 утворились в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася приблизно о 08 годині 30 хвилині 06.02.2019. В момент первинного контакту автомобіль марки «Peugeot 301» р.н.з. НОМЕР_1 контактував правою боковою частиною із лівою передньою частиною автомобіля марки «Skoda Roomster» р.н.з. НОМЕР_2 . Зіткнення автомобіля марки «Peugeot 301» р.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля марки «Skoda Roomster» р.н.з. НОМЕР_2 відбулось на половині проїзної частини в напрямку до

м. Києва, перед початком сліду юзу залишеного автомобілем «Skoda Roomster» р.н.з. НОМЕР_2 .

(том 1 а. с. 184-188)

З висновку судової інженерно-транспортної експертизи № 12-2/395 від 18.03.2019 вбачається, що система робочого гальма автомобіля марки «Skoda Roomster» р.н.з. НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в технічно несправному стані через пошкодження живильного резервуара з місця кріплення. Рульове керування автомобіля марки «Skoda Roomster» р.н.з. НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в технічно не справному непрацездатному стані із-за зміщення картера рульового механізму та як наслідок роз`єднання рульового вала на шліцьовому з`єднанні з валом рульового механізму. Дані несправності виникли в момент дорожньо-транспортної пригоди. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма та рульового керування перед пригодою, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля марки «Skoda Roomster» р.н.з. НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в технічно несправному-працездатному стані через деформацію амортизації стійки лівого переднього колеса. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено.

(том 1 а. с. 194-198)

Висновком судової інженерно-транспортної експертизи № 12-2/397 від 18.03.2019 встановлено, що система робочого гальма автомобіля марки «Peugeot 301» р.н.з. НОМЕР_1 перебуває в технічно не справному - непрацездатному стані через руйнацію гальмівного шланга ведучого до гальмівного механізму правого переднього колеса. Рульове керування автомобіля марки «Peugeot 301» знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані через пошкодження правої рульової тяги. Дані несправності виникли в момент дорожньо-транспортної пригоди. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма та рульового керування перед подією, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля марки «Peugeot 301» на момент огляду знаходяться в технічно несправному-працездатному стані через деформацію амортизаційної стійки правого переднього колеса. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено.

(том 1 а. с. 204-208)

Згідно з висновком судової інженерно-транспортної експертизи № 12-2/496 від 20.03.2019, в даній дорожній ситуації водій автомобіля марки «Peugeot 301» р.н.з. НОМЕР_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору, в діях водія вбачається невідповідність вимогам п. 12.1 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України. В заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля марки «Peugeot 301» р.н.з. НОМЕР_1 мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем марки «Skoda Roomster» р.н.з. НОМЕР_2 , на що у нього не було перешкод технічного характеру. З технічної точки зору в діях водія автомобіля марки «Peugeot 301» р.н.з. НОМЕР_1 вбачаються невідповідність вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

(том 1 а. с. 215-218)

Висновком судово-медичної експертизи № 64/Е від 19.03.2019 встановлено, що в ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мали місце ушкодження у вигляді: лінійного перелому верхньої стінки правої орбіти, струсу головного мозку, забійних ран лобної ділянки голови, а також забою м`яких тканин лівої стопи, поперекової ділянки, які утворились від дії тупих/го/ предметів/та/, по давності можуть відповідати строку та обставинам, вказаним в ухвалі суду, і відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, так як для зрощення перелому необхідний термін більше 21-го дня.

(том 1 а. с. 220-221)

З висновку судово-медичної експертизи № 59/Е від 19.03.2019 вбачається, що у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мали місце тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забійної рани лобу, забоїв грудної клітини та правого колінного суглобу, саден лівої кисті, посттравматичного гематорозу, посттравматичного синовіту, постіммобілізаційної контрактури правого колінного суглобу, які утворились від дії тупих/го/ предметів/та/, по давності можуть відповідати строку та обставинам, вказаним в ухвалі суду, і відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я на термін більше 21-го дня.

(том 1 а. с. 222-223)

Суд визнає допустимими здобуті в даному кримінальному провадженні докази, оскільки вони отримані в порядку, встановленому КПК України. Доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, судом не встановлено. Про визнання будь-яких доказів недопустимими учасниками судового провадження теж не заявлялося.

Розглянувши кримінальне провадження з урахуванням положень статті 337 КПК України в межах пред`явленого обвинувачення, з`ясувавши фактичні обставини справи шляхом дослідження поданих сторонами в підтвердження своїх доводів доказів й оцінивши їх за правилами статті 94 КПК України, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, дотримуючись принципів змагальності сторін, свободи в поданні ними доказів суду і доведенні перед судом їх переконливості, обґрунтовуючи свої висновки лише доказами, безпосередньо сприйнятими під час судового засідання, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України, тобто у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень і тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Обираючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, враховує межі санкції ч. 1 ст. 286 КК України, що вказаний злочин відносяться до категорії не тяжких злочинів, особу обвинуваченого, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. А також, суд приймає до уваги і роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Крім того, у відповідності до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 за ч.1 ст. 286 КК України судом враховується не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених порушень правил безпеки дорожнього руху, його ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, визнає його щире каяття, активне сприяння розкриття злочину, а також часткове добровільне відшкодування майнової шкоди потерпілому ОСОБА_1 .

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії не тяжких злочинів, який характеризується необережною формою вини, правову позицію прокурора про призначення покарання у виді максимального розміру штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк, оскільки обвинуваченого неодноразово притягували до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху України, а саме: 16.11.2015 за ст. 124 КУпАП, 02.10.2016 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, 12.01.2017 за ст. 124 КУпАП, 30.05.2018 за ч. 5 ст. 121 КУпАП, 23.07.2020 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, 11.01.2021 за ч. 1 ст. 122 КУпАП, 16.01.2021 за

ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафів, більшість з яких останній на теперішній час так і не сплатив, що свідчить про відсутність належних висновків з його боку та, керуючи транспортними засобами, продовжує порушувати правила дорожнього руху України (том 2 а. с. 86, 92-95). Прокурор також звернув увагу, що зазначена кількість порушень

ОСОБА_3 правил дорожнього руху України свідчить про відсутність належних висновків з його боку, постійне нехтування ним дотримання під час керування транспортним засобом правил дорожнього руху і призвело 06.02.2019 до дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження, а учасники дорожнього руху отримали тілесні ушкодження. Представник потерпілої ОСОБА_2 - адвокат Маляренко С.В. підтримав позицію прокурора щодо покарання ОСОБА_3 , думку потерпілого ОСОБА_1 , який просив призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією статті, без позбавлення права керувати транспортними засобами, сукупність всіх обставин вчинення злочину, і що він вчинений не в стані алкогольного сп`яніння, часткове добровільне відшкодування завданої майнової шкоди потерпілому ОСОБА_1 , наявність пом`якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, дані про його особу, що він характеризується за місцем проживання посередньо (том 1 а. с. 229), а за місцем роботи позитивно (том 1 а. с. 229, том 2 а. с. 61), щиросердечно розкаюється у вчиненому, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (том 1 а. с. 228), раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності у виді штрафу, а також його поведінка в суді свідчить, що він не є особою, яка твердо стала на шлях вчинення злочинів, інкримінований злочин вчинив по необережності, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тому суд призначає покарання відповідно до санкції інкримінованого злочину у виді штрафу.

Враховуючи, що ОСОБА_3 протягом певного періоду часу неодноразово порушував правила дорожнього руху України за що притягувався до адміністративної відповідальності у виді штрафів, більшість яких на теперішній час ним так і не сплачено, що вказує на постійне ігнорування обвинуваченим дотримання правил дорожнього руху України під час керування транспортними засобами, тому суд вважає за необхідне призначити останньому і додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк.

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.06.2017 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 гривень, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на 2 роки. Призначений судом штраф ОСОБА_3 сплачено в повному обсязі, що підтверджується квитанцією № 98 (том 2 а. с. 84, 87), а 20.09.2019 його знято з обліку Броварського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київської області у зв`язку з закінченням строку додаткової міри покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади (том. 2 а. с. 69).

Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчиненого ним злочину, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, не порушуючи принципів змагальності й диспозитивності, який закріплений в ст. 22, 26 КПК України, дійшов висновку, що саме таке покарання, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також зможе забезпечити реалізацію цілей покарання.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За змістом п. 10 ст. 56 КПК України потерпілий протягом кримінального провадження має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Потерпіла ОСОБА_2 визнана судом цивільними позивачем по цій справі, а тому відповідно до вимог ст. 61, 128 КПК України, має право підтримувати цивільний позов.

Заявлений у суді позов потерпіла ОСОБА_2 та її представник Маляренко С.В. підтримали та просили його задовольнити повністю, просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 30000 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 гривень, а з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» майнову шкоду в розмірі 16987 гривень 68 копійок, яка складається із 2987 гривень 68 копійок за придбання ліків під час стаціонарного лікування в лікарні і амбулаторного лікування та 14000 гривень, які має намір потратити в майбутньому на усунення шрамів, які з`явились на обличчі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (том 1 а. с. 39-67, том 2 а. с. 59, 60).

Ухвалою суду від 25.07.2019 в якості цивільних відповідачів залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» та ОСОБА_3 (том 1 а. с. 72-73).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на момент дорожньо-транспортної пригоди, маючи при собі відповідні документи, які дають право керувати транспортним засобом, а саме посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію керованого ним транспортного засобу, на законній підставі керував автомобілем марки «Peugeot 301» р.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності його батьку ОСОБА_4 .

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Peugeot 301» р.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , була останнім застрахована у Приватному страховому товаристві «Страхова компанія «УНІКА» згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/8602992 від 29.12.2018 на строк з 29.12.2018 по 28.12.2019. Відповідно до умов страхового договору, який діяв на момент дорожньо-транспортної пригоди страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 200000 грн., за шкоду, заподіяну майну становить 100000 грн., розмір франшизи становить 2000 грн.

(том 1, а. с. 49, 88).

Також у ході судового розгляду справи встановлено, що 08.02.2019 ОСОБА_3 , відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», письмово повідомив ПрАТ «СК «УНІКА» про дорожньо-транспортну пригоду зазначивши всі необхідні обставини його скоєння та його наслідки, а також надав товариству і письмове пояснення.

(том 1, а. с. 89-90)

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що потерпілою ОСОБА_2 та її представником на підтвердження своїх позовних вимог направлялись ПрАТ «СК «УНІКА» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, заяву про виплату страхового відшкодування, виписний епікриз № 2267, комп`ютерну томографією № 1488 обстеження головного мозку, фіскальні чеки на придбання ліків та оплату медичних послуг, пов`язаних із лікуванням потерпілої, консультативний висновок лікаря дерматолога, рахунок фактура № СФ-0000002 від 12.04.2019 (том 1, а. с. 50-64). Факт направлення потерпілою ПрАТ «СК «УНІКА» цих документів підтверджено наданими суду фіскальними чеками від 25.07.2019 (том 2 а. с. 59).

Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» у своєму письмовому відзиві наданого через канцелярію суду позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивач до страхової компанії не звертався, заяву про виплату страхового відшкодування, та будь-які інші документи також не подавав. Таким чином Страховик прав позивача не порушував, а позов до ПрАТ «СК «УНІКА» подано передчасно, й додані до позовної заяви фіскальні чеки та рахунок-фактуру не відповідають вимогам, встановленим Міністерством доходів та зборів України, і не є доказом здійснення розрахункових операцій з оплати товару (послуги).

(том 1 а. с.85-87)

За загальними правилами статей 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За змістом ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, а згідно із ч. 2 цієї ж статті, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів (надалі-Закон), передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно із п. 24.1 ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страхувальник) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпіла

ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: ВЧМТ, струсу головного мозку, забійної рани м`яких тканин лівої стопи, забою І п`ястковофалангового суглобу лівої кисті, забою поперекової ділянки, лінійного перелому верхньої стінки правої орбіти, в зв`язку з чим в період з 06.02.2019 по 11.02.2019 перебувала на стаціонарному лікуванні у нейрохірургічному відділенні КНП «Броварської БКЛ» БРР БМР. Після стаціонарного лікування продовжила лікування амбулаторно під наглядом нейрохірурга (невролога) та офтальмолога Броварської поліклініки, під час якого змушена була купувати за власні кошти ліки на суму 2987 грн. 68 коп., що підтверджується випискою із історії хвороби та фіскальними чеками за придбання ліків (том 1 а. с. 54, 56-57), тому суд в цій частині задовольняє позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 та стягує з ПрАТ «СК «УНІКА» вище зазначену суму збитку, оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на цивільного відповідача відповідає меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Що стосується відшкодування майнової шкоди в розмірі 14000 грн. для усунення рваної рани лобу, суд в цій частині позову відмовляє, оскільки потерпіла ОСОБА_2 та її представник в ході судового розгляду справи будь-яких належних та допустимих доказів того, що вищевказана сума коштів була витрачена потерпілою, суду не надано.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків та обставин справи.

Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначив, що

під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 9 вказаної постанови Верховного Суду України, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача завданої моральної шкоди, враховуючи наведені приписи закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_3 моральної шкоди на користь позивача ОСОБА_2 , яка є потерпілою по даній справі.

Визначаючи розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд враховує те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_2 спричинено ряд тілесних ушкоджень, які відносяться до середньої тяжкості, внаслідок чого вона змушена була певний період часу проходити стаціонарне лікування в нейрохірургічному відділенні лікарні, потім продовжувала лікування амбулаторно, фізичного болю, душевних та моральних страждань, які на сьогоднішній день мають місце, а сліди тілесних ушкоджень на обличчі у вигляді шрамів постійно нагадують потерпілій про дорожньо-транспортну пригоду.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, виходячи з підстав пред`явленого позову, а також винність ОСОБА_3 в порушенні Правил дорожнього руху України, що призвело до отримання середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 в судовому засіданні доведена, враховуючи характер і обсяг душевних страждань позивача та її глибину і тривалість в часі, вимоги розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, під час керування ОСОБА_3 автомобілем, тому із останнього на користь позивача ОСОБА_2 підлягає стягненню моральна шкода в розмірі по 30000 гривень.

Статтею 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому-фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

У судовому засіданні встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», згідно з Полісом № АК/8602992, за яким страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200 000 гривень, 5% від цієї суми складає 10000 гривень (том 1 а. с 88). Враховуючи, що розмір майнової шкоди, заподіяної життю і здоров`ю потерпілій ОСОБА_2 , за придбання ліків під час лікування становить 2987 грн. 68 коп., 5% від цієї суми (страхова виплата) складає 149 грн. 38 коп. Отже, в межах цієї суми відповідальність з відшкодування завданої ОСОБА_2 моральної шкоди повинна нести ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», а тому з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь потерпілої ОСОБА_2 моральна шкода в розмірі 29850 грн.62 коп., а тому суд задовольняє позовні вимоги частково.

Оскільки ОСОБА_2 не заявляла вимог до ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» про відшкодування заподіяної їй в результаті дорожньо-транспортної пригоди моральної шкоди, а страховик не є стороною у цьому спорі, суд позбавлений можливості вирішити питання про стягнення із страхової компанії на користь потерпілої решти суми відшкодування вказаної шкоди.

Під час судового розгляду представник потерпілої Маляренко С.В., який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_2 , просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої здійснені нею витрати на правову допомогу в сумі 10000 гривень.

У ч. 1 ст. 124 КПК України визначено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України належать витрати на правову допомогу. Правовою підставою відшкодування таких витрат є договір від 27.02.2019 та додатковий договір до договору про надання правової допомоги від 27.02.2019 від 25.07.2019, укладений між потерпілою та адвокатом Маляренком С.В., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4167/10 та зареєстрований в Єдиному реєстрі адвокатів України (том. 1 а. с. 22-24).

На підтвердження вимог щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу представником потерпілого надано договір про надання правової допомоги від 27.02.2019, додатковий договір до договору про надання правової допомоги від 27.02.2019 укладеного 25.07.2019 між адвокатом Маляренком С.В. та потерпілою ОСОБА_2 , акт прийому-передачі наданих послуг від 25.07.2019 (том 1 а.с.65-67), квитанцію до прибуткового касового ордеру від 25.07.2019 про передачу потерпілою ОСОБА_2 адвокату Маляренку С.В. 10000 гривень в рахунок оплати правової допомоги відповідно до договору та додаткового договору про надання правової допомоги по даному кримінальному провадженню (том 2 а. с. 60). Як вбачається із досліджених в судовому засіданні вище зазначених документів вартість наданих послуг адвоката становить 10000 гривень.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 , який у судовому засіданні заперечував проти відшкодування потерпілій ОСОБА_2 витрат на правову допомогу, потерпілої ОСОБА_2 та її захисника, дослідивши документи надані представником потерпілого на підтвердження наданої потерпілій правової допомоги, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрат, пов`язаних з оплатою на правову допомогу в сумі 10000 гривень.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз.

Враховуючи, що запобіжний захід на виконання вимог ст. ст. 176-178 КПК України в ході досудового розслідування обвинуваченому не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання ОСОБА_3 такого заходу на період до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_3 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання за цією статтею у виді штрафу в розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік 06 (шість) місяців.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ст.ст. 131, 176 КПК України, не застосовувати.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, жителя АДРЕСА_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз:

1.- за судову транспортно-трасологічну експертизу № 12-2/396 від 20.03.2019 в розмірі 1430 (однієї тисячі чотирьохсот тридцяти) гривень;

2.- за судову інженерно-технічну експертизу № 12-2/395 від 18.03.2019 року в розмірі 1430 (однієї тисячі чотирьохсот тридцяти) гривень;

3.- за судову інженерно-технічну експертизу № 12-2/397 від 18.03.2019 року в розмірі 1430 (однієї тисячі чотирьохсот тридцяти) гривень;

4.- за судову автотехнічну експертизу № 12-2/496 від 20.03.2019 року в розмірі 858 (вісімсот п`ятдесяти восьми) гривень.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (код ЄДРПОУ: 20033533), на користь ОСОБА_2 майнову шкоду в розмірі 2987(двох тисяч дев`ятсот вісімдесяти семи) гривень 68 копійок.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 29850 (двадцяти дев`яти тисяч вісімсот п`ятдесяти) гривень 62 копійок.

Речові докази: автомобіль марки «Peugeot 301» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , вважати повернутим власнику; автомобіль марки «Skoda Roomster» реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_1 вважати повергнутим власнику, після набрання вироком законної сили дозволити власникам ними користуватись та розпоряджатись.

Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено учасниками процесу протягом 30-ти діб з моменту його проголошення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримувати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.

Суддя Телепенько А.Д.