Ухвала суду № 102017013, 15.12.2021, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/4169/17

У Х В А Л А

15.12.2021 м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Грищенко Н. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Овруч цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федька Євгена Олександровича та на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу,-,-

В С Т А Н О В И В:

25.10.2021 року ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 звернувся до суду із скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), що знаходиться в м. Полтава по вул. Героїв Пожежників, 13, в якій просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федька Євгена Олександровича, які призвели до складання постанови від 15.09.2021 року ВП №56309024 про повернення виконавчого документу стягувачу та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федька Євгена Олександровича від 15.09.2021 року ВП №56309024 про повернення виконавчого документу стягувачу. Мотивуючи тим, що рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 23.02.2018 у цивільній справі №286/4169/17 було частково задоволено його позов до ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди і стягнуто з останнього на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 15594 грн. 42 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені в сумі 17150 грн.76 коп. та моральну шкоду в сумі 2400 грн. 00 коп.. 29.03.2018 йому по вказаній справі було видано виконавчий лист, якого було подано до Овруцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області. Однак, старшим державним виконавцем Овруцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Залізко Світланою Павлівною було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання. Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 11.05.2018 року визнано повідомлення старшого державного виконавця Овруцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Залізко Світлани Павлівни №8340 від 13.04.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання та дії вказаного державного виконавця щодо його складання, протиправними. В послідуючому виконавче провадження №56309024 було передано для виконання у ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). Також вказаною Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 11.05.2018 року встановлено, що у власності товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат» перебуває комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: вул. Б. Хмельницького, 92, м. Овруч Житомирської області, та нежитлова будівля фізкультурно - оздоровчого комплексу, що знаходиться за адресою: вул. Набережна,20, с. Заріччя Овруцького району Житомирської області. Однак, не зважаючи на вказані обставини, тобто наявність майна у боржника, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федько Євген Олександрович виніс постанову від 15.09.2021 року ВП 56309024 про повернення виконавчого документу стягувачу, посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», мотивуючи тим, що в боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, вирішив повернути йому виконавчий лист без фактичного виконання, що вважає є грубим порушенням норм чинного законодавства.

Стягувач надав заяву про розгляд скарги без його участі, вимоги скарги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Державний виконавець будучи належним чином повідомленим в судове засідання не з`явився. Представник ВПВР управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Д.Г. Благадир надіслав відзив на скаргу, в якому просить в її задоволенні відмовити, посилаючись на те, що державним виконавцем здійснено ряд дій, пов`язаних із розшуком майна та коштів на рахунках боржника, в ході яких встановлено, що таке майно не підлягає зверненню до стягнення, кошти на які таке стягнення можна звернути у боржника також відсутнє, виконавчий документ було повернуто стягувачу без виконання. Постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання не порушує прав та законних інтересів останнього у зв`язку із можливістю повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання. Також, зазначає, що виконавче провадження №56309024 включено до складу зведеного виконавчого провадження №53219113. Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень дій чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами різних юрисдикцій, в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України і вказані справи належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Представник боржника будучи належним чином повідомленим в судове засідання не з`явився.

Суд, дослідивши письмові докази, долучені до скарги, та оглянувши матеріали виконавчого провадження, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 29.03.2018 року Овруцьким районним судом було видано виконавчий лист по справі №286/4169/17 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Овруцький молочноконсервний комбінат» (ідентифікаційний код 36899405), що знаходиться за адресою: м. Гадяч, вул. Героїв Майдану,82, офіс 24, Полтавської області, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі в сумі 15594 грн. 42 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 17150 грн. 76 коп. та моральну шкоду в сумі 2400 грн. 00 коп..

03.05.2018 року старшим державним виконавцем Овруцького РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області Ковальчук М.Є. на підставі вищевказаного виконавчого листа відкрито виконавче провадження №56309024.

В цей же день, старшим державним виконавцем Ковальчук М.Є. винесено постанову про передачу виконавчого провадження №56309024 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

21.05.2018 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Полтавській області Пецяк Л.В. винесено постанови про прийняття виконавчого провадження №56309024 та приєднання його до зведеного виконавчого провадження №53219113.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федька Є.О. від 15.09.2021 року, виконавчий лист №286/4169/17 виданий 29.03.2018 року Овруцьким районним судом повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче проівадження».

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до ч. 1ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Разом з тим норми ЦПК України не урегульовують порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження».

За правилами вказаного Закону передбачаються особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника.

Так, стаття 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Аналогічні вимоги містить Інструкція у редакції, чинній на час розгляду справи та поширюється на випадки відкриття виконавчого провадження і вчинення виконавчих дій приватним виконавцем.

Проаналізувавши вказані норми, можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Також існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - це наявність підстав для завершення виконавчого провадження. При цьому таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову, що є його дискреційним повноваженням. Суд такими повноваженнями не наділений.

Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, а також рішень інших (не судових) органів.

Водночас статтею 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частина 5 статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об`єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Проте, сама наявність зведеного виконавчого провадження не свідчить про адміністративну юрисдикційність скарги на рішення, дії чи бездіяльність відділу державної виконавчої служби.

Визначальним критерієм для віднесення спору до адміністративної юрисдикції є наявність у зведеному виконавчому провадженні судових рішень, ухвалених за правилами різних юрисдикцій чи рішень інших (не судових) органів, якщо ці рішення підлягають примусовому виконанню.

Питання юрисдикційності справ за скаргами на дії державного виконавця вже було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду, і з цього приводу зроблено висновок про те, що вказані справи мають розглядатися у порядку того судочинства, у якому ухвалені судові рішення, на виконання яких видано виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню. У порядку адміністративного судочинства розглядаються скарги на дії, бездіяльність та рішення державного виконавця у виконавчому провадженні, у якому, окрім виконавчих листів, виданих на виконання рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, об`єднані рішення інших органів чи примусово виконуються судові рішення, ухвалені за правилами різних процесуальних законів. Зокрема, такі висновки містяться в постановах Верховного Суду від 16.01.2019 року в справі №657/233/14-ц, від 14 березня 2018 року в справі№ 14-19цс18, від 20 червня 2018 року в справі № 14-207цс18, від 12 вересня 2018 року в справі № 11-675апп18, і від 16 січня 2019 року у справі № 657/233/14-ц, від 6 червня 2018 року у справі № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18), від 12 вересня 2018 року справа № 906/530/17 (провадження №12-213гс18).

Згідно з ч. 5, ч. 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Оскільки, як видно з матеріалів виконавчого провадження, у зведеному виконавчому провадженні №51836746, в якому, окрім виконавчих листів, виданих на виконання рішень, ухвалених за правилами цивільного судочинства, об`єднані рішення інших органів, зокрема постанова №16-02-256/406-271 від 10.05.2017 року Управління Держпраці у Полтавській області про стягнення із ТОВ «Овруцький молочноконсервний комбінат» на користь держави штрафу в сумі 10611,00 грн., відповідно підстав для розгляду даної скарги Овруцьким районним судом немає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої палати Верховного Суду (справа № 660/612/16-ц) від 14.03.2018 року, згідно якої скарги на дії державного виконавця щодо об`єднаних виконавчих проваджень підлягають розгляду адміністративним судом.

А тому, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження по скарзі ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федька Євгена Олександровича та на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 259, 447, 450, 451 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд-

УХВАЛИВ:

Провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федька Євгена Олександровича та на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу закрити.

Роз`яснити скаржнику, що вирішення даного спору здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Я. В. Кулініч