Рішення № 1020164, 04.10.2007, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№

р.

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Імперія»

до

Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

про

стягнення 45 408,40 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача –

Костюченко С.А. (довіреність від 17.07.2007 № 148);

від відповідача –

Данько А.Б. (довіреність від 02.04.2007).

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Імперія»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(далі –Відповідач) про стягнення 36 423,72 грн. страхового відшкодування за договором страхування відповідальності автоперевезення № 312.03374.07 від 14.06.2004, укладеного між Позивачем та Відповідачем (далі –Договір), 4 511,05 грн. інфляційних втрат, 1 386,10 грн. 3% річних та 3 087,53 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач не відшкодував збитки Позивача після фактичної оплати Позивачем претензії третій особі, а тому повинен відшкодувати Позивачу понесені ним збитки. Крім того, Позивач зазначає, що Відповідач порушив умови Договору щодо виплати страхового відшкодування, а тому повинен сплатити Позивачу пеню та відповідно до статті 625 ЦК України інфляційні втрати і 3 % річних.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення мотивував тим, що він у повному обсязі сплатив страхове відшкодування третій особі, а відповідно до частини четвертої статті 23 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах (КДПВ) від 19.05.1956 (далі –Конвенція) Відповідач має усі підстави щодо не сплати інших збитків, які не визначені частиною четвертою статті 23 цієї Конвенції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.06.2007 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.07.2007.

У судовому засіданні 17.07.2007 було оголошено перерву до 02.08.2007.

Ухвалою суду від 02.08.2007 розгляд справи було відкладено на 16.08.2007.

Ухвалою від 16.08.2007 строк вирішення спору продовжено, а розгляд справи відкладено на 13.09.2007.

У судовому засіданні 13.09.2007 було оголошено перерву до 04.10.2007.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2004 між Позивачем (Страхувальник) та Відповідачем (Страховик) було укладено Договір.

Відповідно до пункту 1.1 нової редакції Статуту Позивача (затверджено рішенням Загальних Зборів Акціонерів Позивача від 20.11.2006, Протокол № 21; державна реєстрація змін до установчих документів проведена 25.12.2006 № 10741050028001749) Позивач створений шляхом перетворення АТЗТ «Страхова компанія «Скайд-Вест»зареєстрованого 11.11.1993 (код ЄДРПОУ 20782312) у ВАТ «Страхова компанія «Скайд-Вест», найменування якого було змінено на назву Позивача, який є правонаступником всіх прав та обов’язків АТЗТ «Страхова компанія «Скайд-Вест».

Відповідно до підпунктів », », », та »пункту 2 розділу ІІ частини 2 Договору страхуванням можуть забезпечуватись наступні ризики, а саме: відповідальність за майно - настання відповідальності страхувальника за втрату, недостачу, пошкодження або псування майна під час перевезення; відповідальність за запізнення доставки –настання відповідальності Страхувальника за затримку в доставці майна; відповідальність по відшкодуванню витрат –настання відповідальності Страхувальника по відшкодуванню оплати за перевезення (фрахту), митних зборів і мита, а також інших витрат, пов'язаних з перевезенням, у випадках повної або часткової втрати майна; відповідальність перед третіми особами - настання відповідальності Страхувальника за заподіяння збитку майном власності третіх осіб під час перевезення.

Згідно із підпунктом »пункту 1 розділу VIII частини 2 Договору при настанні страхової події, що може бути згодом кваліфікована як така, Страхувальник зобов’язаний протягом трьох робочих днів повідомити Страховику обставини події, характер і розмір збитку.

Пунктом 1 розділу Х частини 2 Договору встановлено, що Страховик відшкодовує збитки страхувальника після фактичної оплати Страхувальником або його представником претензій отриманих від третіх осіб.

За порушення строків виплати страхового відшкодування Страховик несе відповідальність в розмірі 2-ох облікових ставок НБУ, нарахованих на суму заборгованості, за кожний день затримки виплати відшкодування (пункт 2 розділу ХХ частини 2 Договору).

28.09.2004 при перевезенні вантажу автомобілем Позивача з номерним знаком 00010 ВМ/00010 ВО на 19 км ПСО міста Києва відбулася (дорожньо-транспортна пригода (далі –ДТП), що підтверджується довідкою ГУ МВС України в Київській області № 126 від 28.09.2004, внаслідок якої вантаж (ламінат) висипався на трасу. У зв'язку з пошкодженням автомобіля була здійснена його заміна на новий з номерним знаком № 00014 ВМ/00014 ВО та здійснено перезавантаження зібраного товару згідно відмітки у накладній № 877934 від 23.09.2004.

01.10.2004 відбулося вскриття автомобіля, яке проводилось на Східній регіональній митниці у місті Харкові, вул. Клочковська, 370 в присутності представників Позивача, ТОВ «Тубний завод»(далі –Третя особа), митниці та торгово-промислової палати «Інтер-Тех Сервіс Україна»(незалежний експерт), у зв'язку з чим були складені акти: акт приймання продукції (товару) з кількості і якості від 01.10.2004, акт експертизи Харківської ТПП № И1 -143 від 04.10.2004 Г, № И1-153 від 21.10.2004, акт № 800000005/4/457585 про знищення товару (згідно Наказу ГТСУ № 905 від 24.12.2003 (затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1246/8567 від 29.12.2003, Порядку застосування митного режиму знищення товарів, що знаходяться під митним контролем).

У зв'язку з ДТП весь товар був пошкоджений, що підтверджується Актами експертизи № И1 - 143 від 04.10.2004, № И1 - 153 від 21.10.2004, актом приймання продукції (товарів ) по кількості і якості від 01.10.2004, та захоронений, що стверджується актами від 17.12.2004, договором № 1025/06 від 25.10,2004.

Оскільки через ДТП весь товар став непридатним до використання, Третьою особою понесені збитки, пов'язані з оплатою товару, зберіганням, транспортуванням, митним оформленням, захороненням на суму 522 098,23 грн. В рахунок погашення збитків Третьою особою отримана частина суми в розмірі 485 674,51 грн., з них 480 624,51 грн. перерахував Відповідач відповідно до Договору.

Вищевказані факти підтверджуються рішенням Господарського суду Волинської області від 16.11.2005 у справі № 8/122-46.1.

22.09.2005 Третя особа звернулась до господарського суду Рівненської області з позовом до Позивача про стягнення збитків у розмірі 36 423,72 грн.

Господарський суд Рівненської області рішенням від 16.11.2005 у справі № 8/122-46.1 задовольнив позовні вимоги Третьої особи та вирішив стягнути з Позивача 36 423,72 грн. збитків.

17.01.2006 Позивач на виконання вказаного рішення суду платіжним дорученням № 35 перерахував Третій особі 36 423,72 грн.

Відповідно до абзацу першого пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно із абзацом третім пункту 3 частини першої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Частиною першою статті 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином, позовні вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 36 423,72 грн. на підставі підпункту »пункту 2 розділу ІІ частини 2 Договору страхового відшкодування за Договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 4 511,05 грн. та 3% річних в сумі 1 386,10 грн. підлягає задоволенню. Суд погоджується із розрахунком Позивача щодо зазначених сум інфляційних втрат та 3% річних.

Згідно із частиною першою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відтак, підлягає задоволенню вимога про стягнення на підставі пункту 2 розділу ХХ Договору пені в сумі 3 087,53 грн. Суд погоджується із розрахунком Позивача щодо зазначеної суми пені.

Відповідно до частини четвертої статті 23 Конвенції крім того, підлягають відшкодуванню: оплата за перевезення, митні збори й мита, а також інші видатки, пов'язані з перевезенням вантажу, повністю у випадку втрати всього вантажу, і в пропорції, що відповідає розміру збитку при частковій втраті, інший збиток відшкодуванню не підлягає.

Таким чином, суд вважає твердження Відповідача щодо не сплати інших збитків, які не передбачені вказаною статтею Конвенції безпідставними та необґрунтованим, оскільки підпунктом »пункту 2 розділу ІІ частини 2 Договору визначено, що страхуванням забезпечується ризик, а саме відповідальність по відшкодуванню витрат, тобто настання відповідальності Позивача по відшкодуванню оплати за перевезення (фрахту), митних зборів і мита, а також інших витрат, пов'язаних з перевезенням, у випадках повної або часткової втрати майна.

У зв'язку із зверненням до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відповідача страхового відшкодування, Позивач скористалося послугами адвоката Давидюка М.М. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 471, видане Рівненською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури), що підтверджується Угодою про надання правової допомоги від 04.05.2007.

В межах вищезазначеного Договору адвокатом Давидюком М.М. надана правова допомога Позивачу на загальну суму 4 540,84 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг згідно Угоди про надання правової допомоги (адвокатські послуги) від 01.-8.2007 та банківською випискою про оплату цих послуг, яка міститься в матеріалах справи.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про адвокатуру»передбачено, що адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об’єднання.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Згідно із статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 525, 526, 530, 549, 625 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»(04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код ЄДРПОУ 20782312, р/р 26509001305735 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Імперія»(43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3, код ЄДРПОУ 32872217, р/р 260054117 в АППБ «Аваль»м. Луцьк, МФО 303569) 36 423 (тридцять шість тисяч чотириста двадцять три) грн. 72 коп. страхового відшкодування, 4 511 (чотири тисячі п’ятсот одинадцять) грн. 05 коп. інфляційних втрат, 1 386 (одну тисячу триста вісімдесят шість) грн. 10 коп. 3% річних, 3 087 (три тисячі вісімдесят сім) грн. 53 коп. пені, 454 (чотириста п’ятдесят чотири) грн. 08 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4 540 (чотири тисячі п’ятсот сорок) грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя

Сташків Р.Б.