Рішення № 102016023, 01.12.2021, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/544/21

Єдиний унікальний № 742/422/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2021 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Короткої А.О.,

при секретарі - Скрипці Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - служба у справах дітей Прилуцької міської ради як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що у шлюбі з ОСОБА_2 , який було розірвано 10.05.2018 року, народився син - ОСОБА_3 . Після розлучення позивачка з сином проживають в будинку її баби, в якому створені всі належні умови для проживання та навчання сина. ОСОБА_2 після розлучення припинив спілкування з сином, не переймається психологічним та фізіологічним життям дитини, не бере участі у його вихованні та матеріальному утриманні. У догляді за сином позивачці допомагають мама - ОСОБА_4 та баба - ОСОБА_5 , так як ОСОБА_1 є учасником бойових дій та приймає участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у зв`язку з чим періодично відбуває у відрядження.

ОСОБА_3 є вихованцем дошкільного навчального закладу. Участь у дошкільному житті дитини батько не бере, його розвитком не цікавиться, з педагогічним колективом жодних зв`язків не підтримує.

У судове засідання позивачка та її представниця не з`явилися, проте остання завчасно подала заяву до суду, згідно з якою позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд розглянути справу за відсутності сторони позивача, в якій проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.п.71).

Відповідач у судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином (а.п.49,53,61,69), а також не надав заперечень щодо суті позову і не повідомив про поважність причини неявки в судове засідання. У зв`язку з цим суд, відповідно до ст.280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник служби у справах дітей Прилуцької міської ради в судове засідання не з`явився також, проте завчасно подав до суду заяву, згідно з якою просив провести розгляд справи без його участі (а.п.34).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.05.2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 був розірваний (а.п.6).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 14.06.2018 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.п.7).

Відповідно до копії рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14.09.2018 року з ОСОБА_2 , починаючи з 20.08.2018 року стягнуто аліменти на утримання і до повноліття сина ОСОБА_7 в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_6 (а.п.11-12), та відповідно до копії розрахунку, станом на січень 2021 року ОСОБА_2 має заборгованість по сплаті аліментів на утримання сина ОСОБА_7 в розмірі 62801,83 грн (а.п.10).

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 25.07.2020 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб та змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 » (а.п.9).

ОСОБА_10 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 15.04.2020 року (а.п.9) та копією довідки №1546Д від 05.08.2020 року (а.п.10).

Згідно з копією довідки №024/4-09 від 16.08.2019 року, виданої комітетом самоорганізації населення №4 мікрорайону М`ятно-дослідної станції, ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бабою - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та братом - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.п.8).

Відповідно до копії довідки-характеристики №024/4-09 від 16.08.2019 року, виданої комітетом самоорганізації населення №4 мікрорайону М`ятно-дослідної станції, ОСОБА_6 за час проживання за адресою: АДРЕСА_2 , зарекомендувала себе з позитивного боку, алкогольної та наркотичної залежності не має, громадський спокій не порушує. Проживає разом з сином. Із сусідами підтримує дружні стосунки, неконфліктна (а.п.7).

Із копії довідки №01-45/7 від 28.01.2021 року, виданої дошкільним навчальним закладом №10, вбачається, що ОСОБА_12 регулярно відвідує ДНЗ. Дитина завжди охайна, доглянута. Мати дитини ОСОБА_6 спілкується з вихователями, відвідує батьківські збори. Батько - ОСОБА_2 контакту з ДНЗ протягом трьох років не підтримував, з вихователями не спілкувався (а.п.5).

Згідно з копією довідки №188 від 29.01.2021 року, виданої Прилуцькою міською дитячою поліклінікою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , та знаходиться під наглядом в дитячій поліклініці з 07.04.2015 року. За медичною допомого дитина зверталася з матір`ю або бабою (а.п.4).

ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, що підтверджується копіями вироків Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12.07.2017 року (а.п.13), від 16.05.2018 року (а.п.15-16) та від 19.06.2018 року (а.п.17-18).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Прилуцької міської ради за №02-16/1309 від 23.03.2021 року позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є доцільним та відповідатиме інтересам дитини (а.п.36).

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлено законом (ч.1 ст.152 СК України).

При цьому, відповідно до ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Зокрема, згідно зі ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Так, відповідно до ст.164, 170 Сімейного Кодексу України батько, мати можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст.165 СК України).

При цьому, особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною (ст.166 СК України).

Пленум Верховного Суду України в п.15, 16 постанови №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до положень ч.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», ч.7, 8 ст.7 Сімейного Кодексу України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей, саме зважаючи на які суд прийшов до твердого переконання про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , беззаперечно має бути позбавлений батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від виховання якого він свідомо ухиляється, не піклується про фізичний і духовний розвиток свого сина, не утримує його матеріально, не спілкується з ним, не цікавиться його життям та навчанням, у зв`язку з чим суд і прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Відповідно до ст.141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

На підставі наведеного та ст.7, 150, 152, 155, 164-165, 170 СК України, ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ст.3 Конвенції «Про права дитини», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», керуючись ст.10-13, 18, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354-355, п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса проживання: АДРЕСА_6 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - служба у справах дітей Прилуцької міської ради як орган опіки та піклування (код ЄДРПОУ-34209057, юридична адреса: вул.Незалежності, буд.82, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500), про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 , адреса проживання: АДРЕСА_6 ) на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 01.12.2021 року.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд або на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга подані протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Анна КОРОТКА