Рішення № 102015704, 16.12.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/23176/21 н/п 2-а/766/511/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Кузьміної О.І.,

з участю секретаря судового засідання Білої А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Херсонського міського суду Херсонської області до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті, посилаючись на те, що 12.11.2021 відповідачем винесено постанову про справі по адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно позивача ОСОБА_1 серія ВМ №00001058. Цією постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення, а саме штраф в розмірі 51000,00 грн. Із змісту постанови серія ВМ №00001058 вбачається, що 12.11.2021 о 09 год. 21 хв., за адресою Н-23, км. 2+998, Кіровоградська обл. зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.460, д.н.з НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 34.8% (19,922 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 31,8% (12,53 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Оскаржувану постанову позивач отримав поштою 16.11.2021 року. Позивач вважає, що оскаржувану постанову винесено неправомірно з огляду на те, що навіть простий арифметичний розрахунок свідчить про неправильність зважування за допомогою технічного засобу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022, оскільки перевищення загальної маси транспортного засобу на 34,8 % становитиме 13,92 тони, а не 19,922 тони. В свою чергу, перевищення загальної маси транспортного засобу на 19,922 тони становило б 49,80 % замість 34,8 % як зазначено. Аналогічна ситуація складається і при розрахунку перевищення нормативних параметрів на строєні осі транспортного засобу: перевищення навантаження на 31,8 % становитиме 6,996 тони, а не 12,53 тони. В свою чергу перевищення навантаження на строєну ось на 12,53 тони становило б 59,85 % замість 31,8 % як зазначено. Тому, на думку позивача, результати зважування транспортного засобу DAF XF 105.460, д.н.з НОМЕР_1 12 листопада 2021 року о 09:21 годині за адресою Н-23, км. 2+998, Кіровоградська обл. за допомогою технічного засобу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022 не є належним доказом руху транспортного засобу з перевищенням встановлених вагових параметрів, в розумінні ст. 73 КАС України. Внаслідок цього встановити наявність або відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, на думку останнього неможливо. Позивач наголошує, що викладене свідчить про те, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію на території України серії ВМ №00001058 від 12.11.2021 винесена відповідачем безпідставно з порушенням чинних норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого остання підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.11.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім цього, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.

06.12.2021 року від представника відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив, відповідно до якого заперечував проти задоволення позову повністю з таких підстав. Відповідач, зокрема, звертає увагу суду на те, що технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163, на підтвердження чого разом з відзивом на позовну заяву надав копії сертифікатів перевірки типу, копії сертифікатів відповідності, а також копію експертного висновку. Таким чином, факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, на думку відповідача, доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язано із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу. Самостійно проведені позивачем математичні розрахунки є некоректними, оскільки позивач встановлює перевищення нормативного навантаження шляхом множення відсотку або розміру такого перевищення на нормативно дозволене навантаження. Такі математичні розрахунки є помилковими. Постановою ВМ № 00001058 від 12.11.2021 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 51 000,00 грн. за перенавантаження загальної маси транспортного засобу на 34,8 % (19,922 тон) та навантаження на строєні осі транспортного засобу на 31,8 % (12,53 тон). Позивач, перевіряючи правильність розрахунків в постанові ВМ № 00001058 від 12.11.2021:

1) множить відсоток перевищення (34,8 %) на нормативно дозволене навантаження загальної маси згідно п. 22.5. Правил дорожнього руху (40 тон), керуючись наступною формулою:

40 т - 100 % перенавантаження загальної маси;

Х - 34,8 % перенавантаження загальної маси;

2) ділить нормативно дозволене навантаження загальної маси згідно п. 22.5. Правил дорожнього руху (40 тон) на розмір перевищення загальної маси (19,922 тон), керуючись наступною формулою:

40 т - 100 % перенавантаження загальної маси;

19,922 т - Х % перенавантаження загальної маси.

Такі математичні розрахунки є помилковими, оскільки 40 тон - це нормативно допустиме навантаження загальної маси, в той час як 100% перенавантаження загальної маси - це 80 тон. В аналогічний помилковий спосіб виконані розрахунки і щодо перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу. Таким чином, на думку відповідача, помилкові математичні розрахунки позивача не спростовують факт наявності події адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та не є підставою для визнання роботи відповідного технічного засобу габаритно-вагового контролю некоректною.

08.12.2021 року позивачем подано відповідь на відзив, відповідно до якого просить позов задовольнити в повному обсязі, відхилити заперечення відповідача, оскільки транспортний засіб DAF ХР 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_2 є спеціалізованим вантажним сідловин тягачем, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Зазначений транспортний засіб самостійно вантаж не перевозить, а тільки із застосуванням причепу/напівпричепу, в яких і знаходиться вантаж, що перевозиться. Причіп, згідно ПДР, також є транспортним засобом для руху, але тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. Згідно зазначеного доказу, маса без навантаження транспортного засобу становить 7100 кг (7,1 тон). Повна маса, що може бути досягнута становить 23000 кг (23,00 тон), що свідчить про неможливість досягнення останнім граничних вагових параметрів, які передбачені пунктом 22.5 ПДР.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512. З викладеного слідує, що оскаржувана постанова не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції, оскільки не містить марки, моделі, державного номерного знаку причепу/напівпричепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісами транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності (кількості коліс на вісі), тощо. Вказане свідчить, що дослідження обставин інкримінованого правопорушення посадовою особою відповідача не є всебічним, повним та об`єктивним, що не відповідає завданням адміністративного судочинства та припускає вірогідність, що в момент зважування транспортний засіб DAF ХР 105.460 реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався з використанням спеціалізованого напівпричепу/причепу, який є контейнеровозом (наприклад, спеціалізованого напівпричепу Krone). Для даного транспортного засобу п.22.5 ПДР вже містить виключення у вигляді збільшених вагових параметрів. Так, дозволяється рух контейнеровозів загальною фактичною масою до 44,0 тон (навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24). Вказані недоліки ставлять під сумнів, як правильність розрахунків при встановленні факту перевищення транспортним засобом встановлених законодавством вагових норм, оскільки відповідачем до відзиву взагалі не надано жодних доказів зважування (повної маси транспортного засобу, фактичне навантаження на осі, тощо), так і врахування збільшених критеріїв у випадку руху контейнеровозу. Також, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем залишено поза увагою вимоги п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18 січня 2001 року № 30 про допустиме перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. В якості доказів того, що на момент зважування даний технічний засіб знаходився у технічно справному стані (у тому числі пройшов метрологічну атестацію) відповідачем надані копії сертифікатів перевірки типу та відповідності. Згідно сертифікатів відповідності прилади WIM29, M-23 Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя, км 2+500 - 3+500 (смуги 1 та 2) та WIM28, М-25, Контрольно пропускний пункт «Соломоново» - Велика Добронь - Яноші з під`їздом до контрольно-пропускного пункту «Косини» км 9+275 - км 10+600 відповідають затвердженому типу. Як вбачається, відповідачем надані документи на технічний засіб WІМ29, Н-23 Кропивницький - Кривий Ріг - Запоріжжя, км 2+500 - 3+500 (смуги 1 та 2), який згідно оскаржуваної постанови, взагалі не використовувався при зважуванні, а отже, останні не містять інформації щодо предмета доказування. Документи на технічний засіб Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022 взагалі не надані. Тому, надані відповідачем докази не спростовують тверджень позивача, які викладені у позові, що на момент зважування технічний засіб Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022 знаходився у несправному стані, а отже не можуть бути використані в якості належного доказу його технічної справності.

Представника позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити з підстав викладених в позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, в якому просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволені позову з підстав відзиву на позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згадані положення КУпАП поширюються на відповідача і винесену ним спірну постанову.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Склад правопорушення повинен в собі містити: суб`єкт правопорушення, суб`єктивну сторону, об`єкт правопорушення та об`єктивну сторону. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не містить складу адміністративного правопорушення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах, зокрема, забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серія ВМ №00001058 від 12.11.2021, складеної Державною службою України з безпеки на транспорті, старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Н.Г.Колєснік, 12.11.2021 о 09 год. 21 хв., за адресою Н-23, км. 2+998, Кіровоградська обл. зафіксовано транспортний засіб DAF XF 105.460, д.н.з НОМЕР_1 , де відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 34.8% (19,922 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 31,8% (12,53 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 34000,00 грн (а.с. 7, 8).

Зазначену постанову надіслано відповідачем позивачеві 12.11.2021 засобами поштового зв`язку АТ "Укрпошта" і отримано позивачем особисто 16.11.2021, що підтверджується сервісом "трекінг відправлень" АТ "Укрпошта"

Частина 2 ст. 132-1 КУпАП за якою позивача притягнуто до відповідальності 2-ма спірними постановами, передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 132-1цього Кодексу, несе відповідальна особа фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Судом належним чином встановлено, що саме позивач є власником транспортного засобу DAF XF 105.460, д.н.з НОМЕР_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , що також не оспорюється позивачем у позовній заяві.

Відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, внесеного до Єдиного державного реєстру транспортних засобів у позові не містяться та разом з позовною заявою до суду не подавались.

Отже, саме позивач, ОСОБА_1 є відповідальною особою в розумінні ч. 1 ст. 14-3 КУпАП як фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, та міг бути притягнений до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 132-1цього Кодексу.

Згідно п. 7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема:

- використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки;

-у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства;

-використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право:

-проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі);

-використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Тобто, законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає:

-здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567);

-фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 623).

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. №1174 (надалі також - Порядок №1174).

Відповідно до п. 13 Порядку № 1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Відповідно до п. 3 Вимог до облаштування автоматичних пунктів фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті, які є Додатком до Порядку №1174 у місці установки вимірювального обладнання автоматичного пункту повинні бути здійснені заходи, які відповідають вимогам, наведеним в описі типу засобу вимірювання.

Відповідно до п. 8 Порядку № 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.

Відповідно до п. 9 Постанови КМУ від 24 лютого 2016 р. № 163 «Про затвердження Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки» (надалі також - Постанови № 163) засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Судом на підставі належних та допустимих доказів, наданих відповідачем разом з відзивом на позовну заяву, а саме копії сертифікату перевірки типу, копії сертифікату відповідності та копії експертного висновку щодо технічного засобу Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, 10022 встановлено, що вказаний технічний засіб фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідає вимогам Технічних регламентів засобів вимірювальної техніки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.

Таким чином, факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, що став підставою для винесення стосовно нього постанови серія ВМ №00001058 від 12.11.2021, підтверджується результатами вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, здійсненого технічним засобом Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM, який, як встановлено судом, є засобом вимірювальної техніки, який відповідає вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог наводились розрахунки, згідно яким перевищення загальної маси транспортного засобу на 34,8 % становитиме 13,92 тони, а не 19,922 тони. В свою чергу, перевищення загальної маси транспортного засобу на 19,922 тони становило б 49,80 % замість 34,8 % як зазначено. Аналогічна ситуація складається і при розрахунку перевищення нормативних параметрів на строєні осі транспортного засобу: перевищення навантаження на 31,8 % становитиме 6,996 тони, а не 12,53 тони. В свою чергу перевищення навантаження на строєну ось на 12,53 тони становило б 59,85 % замість 31,8 % як зазначено.

Однак, позивачем в обґрунтування своїх доводів та вимог не наводяться ані формула, за якою позивач дійшов відповідних висновків, ані методика розрахунку, якою він керувався, ані інші відомості, на підставі яких судом могла б бути перевірена об`єктивність та достовірність висновків, покладених позивачем в обґрунтування позову, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити коректність або некоректність наведених розрахунків задля застосування їх при розгляді заявлених позивачем вимог.

Таким чином, вказаний довід Позивача також підлягає відхиленню.

Враховуючи зазначені норми матеріального і процесуального права та надані сторонами докази, суд робить висновок, що відповідач правомірно притягнув спірною постановою до адміністративної відповідальності позивача як власника транспортного засобу DAF XF 105.460, д.н.з НОМЕР_1 , за порушення вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху і наклав на нього адміністративні стягнення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Таким чином, правові підстави для скасування постанови серії ВМ №00000632 від 26.10.2021 відсутні.

Оскаржувані дії і рішення відповідача відповідають приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України, іншим зазначеним вище нормативно-правовим актам, а, відтак, і приписам ч. 3 ст. 2 КАС України.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд робить висновку про правомірність дій і рішень відповідача стосовно позивача, які є предметом позовних вимог, та, відповідно, залишає рішення суб`єкта владних повноважень (постанову) без змін, а позовну заяву без задоволення.

Крім того згідно ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір при подачі позову до суду, не підлягає відшкодуванню, оскільки позивачу у задоволенню позову відмовлено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч.2 ст.132-1 ст.ст.245, 247, 251, 283, 288, 289 КУпАП, ст.ст.8-9, 72, 77, 79, 90, 246, 250, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна