Рішення № 102015498, 13.12.2021, Олешківський районний суд Херсонської області (до 25.04.2025 - Цюрупинський районний суд Херсонської області)

13.12.2021

Справа № 664/3510/20

Провадження № 2-а/664/9/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2021 року Цюрупинський районний суд

Херсонської області

в складі : судді Яценка О.М.,

секретар судового засідання Брустман О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олешки Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Херсонській області про скасування постанови серії ЕАН №3590618 від 23.12.2020 року у справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 23 грудня 2020 року о 14:33:13 в м. Олешки Херсонської області її було зупинено працівниками поліції за порушення ПДР України, а саме за те, що вона, керуючи транспортним засобом «Мазда», д.н.з. « НОМЕР_1 », рухалася зі швидкістю 93 км/год, чим порушив встановлене обмеження швидкості руху на 43 км/год, чим порушила п. 12.4 ПДР України. За вказаним фактом її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255,00 грн.. Із зазначеної постановою вона не була згодна, оскільки працівники поліції не надали доказів вчиненнями нею адміністративного правопорушення та зазначений доказ не доданий до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, під час винесення постанови працівник поліції не представився, не роз`яснив їй права, не заслухав пояснення, а також не надав документів (сертифікатів, повірок) на вимірювальний прилад «TruCam». Тому просить постанову скасувати як протиправну та винесену незаконно.

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, до суду надали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином і завчасно, до суду надано відзив, в якому зазначено про правомірність винесення поліцейським постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 .. Крім того, вимірювальний прилад «TruCam» створений за алгоритмом, який унеможливлює підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту фіксації, на підтвердження чого були надані письмові докази.

У зв`язку з вищевикладеним, розгляд справи проведено за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши отримані докази, суд приходить висновку, що позов

Судом встановлено, що 23 грудня 2020 року поліцейським УПП в Херсонській області, сержантом Гук Юрієм Валерійовичем відносно ОСОБА_1 ухвалено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3590618 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу за ч. 1 ст. 122 КУпАП в сумі 255,00 гривень. В постанові зазначено, що 23 грудня 2020 року о 14:33:13 в м. Олешки Херсонської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Мазда», д.н.з. « НОМЕР_1 », рухалася зі швидкістю 93 км/год, чим порушив встановлене обмеження швидкості руху на 43 км/год, чим порушила п. 12.4 ПДР України, та прийняв рішення про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 гривень.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В силу ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З постанови про накладення адміністративного стягнення не вбачається на підставі яких доказів поліцейський УПП в Херсонській області, сержант Гук Юрій Валерійович дійшов висновку, що ОСОБА_1 було порушено ПДР України, які докази досліджувалися, оскільки відповідачем фото-, відео фіксація порушення ПДР України здійснена не була, у поставі в графі «до протоколу додаються» відсутнє посилання на будь-який доказ, свідки не допитувалися.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2020 року по справі №524/1284/17.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-1 КУпАП).

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення розпочинається зі складення у присутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності, протоколу про адміністративне правопорушення, і їй вручається копія такого протоколу. Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19, від17.09.2020 року у справі за № 685/1153/17.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся 23.12.2020 року, про яку ОСОБА_2 була повідомлена 23.12.2020 року, тобто відповідач не забезпечив належного повідомлення та право завчасно знати про час та місце розгляду справи.

Крім того, відповідно до передбаченої процедури розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Порушення інспектором цієї процедури зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності. Це ускладнює встановлення об`єктивної сторони вчиненого порушення та вини особи в його вчиненні. Доказів винесення постанови із дотриманням процедури розгляду справи, в тому числі і роз`яснення прав особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду не надано.

За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Порядок використання фото та відео техніки встановлюється п. 9 ч.1 ст.31 та ст.40 Закону України «Про національну поліцію».

При цьому норма статті 31 Закону України «Про національну поліцію» є загальною нормою, яка безпосередньо не регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів.

Спеціальною нормою, яка регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».

Пункт 2 частини 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» чітко встановлює порядок використання техніки в правовідносинах щодо безпеки дорожнього руху, види техніки та умови її використання.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Судом встановлено, що швидкість руху автомобіля ««Мазда», д.н.з. « НОМЕР_1 »,, під керуванням ОСОБА_1 вимірювалось приладом «TruCam TC000758».

У відповідності до статті 10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", на вимірювання у сфері, у який їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд.

Згідно п. 19.2 Наказу МВС України від 27.03.2009 року N 111 "Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС", забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні у разі якщо вони підлягають сертифікації відповідно до чинного законодавства та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

За таких умов, кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектовано документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.

У відповідності до частини 3 статті 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", згідно з якою для захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні використовуватися засоби захисту, які мають експертний висновок або сертифікат відповідності у сфері захисту інформації.

Отже, якщо в технічному засобі для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху накопичується та зберігається інформація, зазначена у частині 3 статті 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", то його використання буде відповідати законодавству в сфері захисту інформації у разі наявності сертифіката відповідності або експертного висновку.

Відповідачем було надано докази проведення повірки вимірювального приладу, експертні висновки, сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки. Проте поліцейським УПП в Херсонській області, сержантом Гук Юрієм Валерійовичем під час винесення постанови ЕАН №3590618 від 23.12.2020 року не було враховано так званий "Ефект косинуса", притаманний вимірювальним приладам такого типу, який полягає у перерахунку швидкості, яка показана на радарі в реальну швидкість (залежно від кута між позицією приладу і напрямом руху автомобіля). Даний кут залежить від кривизни дороги, відстані на якому розташований прилад від краю між приладом і автомобілем. В постанові також не зазначено відомостей про кут між позицією приладу і напрямом руху автомобіля, так само й інших даних, які впливають на правильність і точність вимірів.

Цей факт є порушенням п. 1 ст. 10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", та як наслідок - суд критично ставиться до таких вимірів в якості підтвердження доказу вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи те, що інспектором не доведено факт порушення ОСОБА_1 ПДР України, зокрема п. 12.4 ПДР України, не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та дотримання прав особи, яка притягується до відповідальності, тому постанова про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе та неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд вважає, що прийнята поліцейським постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 73, 75, 77, 286, 241, 242-246 КАС України, ст.ст. 122, 250, 251,258, 280, 284, 285, 293 КУпАП , суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАН №3590618 від 23.12.2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. скасувати.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646.

Повний текст рішення виготовлено 20.12.2021 року.

Суддя: О.М. Яценко