Рішення № 102014810, 17.12.2021, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/498/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року смт.Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі:

головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

при секретарі Шупрудько К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новгородка позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серія ВМ №00000024 від 07.10.2021р., закриття провадження по справі,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача-адвокат Репело О.В., який діє на підставі ордеру від 21.10.2021р. (а.с.15), звернувся з вказаним позовом та просить суд визнати протиправною і скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія ВМ №00000024 від 07.10.2021р., а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Із змісту позовної заяви слідує, що 07.10.2021р. відповідачем прийнято оскаржувану постанову, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. Вказаною постановою встановлено, що 06.10.2021р. о 3 год. 23 хв. за адресою Н-23, км 2+998, Кіровоградська обл. зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440, днз НОМЕР_1 , та зазначено, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 10,4% (9,069 т), навантаження на одиничну вісь транспортного засобу на 15,9 % (4,189 т).

Позивач не погоджується із вказаною постановою, вважає її незаконною, так як транспортним засобом перевозився сипучий вантаж (насіння соняшнику), який постійно переміщується по всім осям транспортного засобу під час його руху, а тому його маса не є сталою у різних точках автомобіля. Таким чином, результати вимірювання, які здійсненні відповідачем, не можна вважати достовірними. Повна маса транспортного засобу не перевищувала допустимих норм, що дозволяло перевезення вантажу без оформлення відповідного дозволу. Представник позивача вважає, що результати вимірювання не можна вважати правильними та достовірними, зважаючи на відсутність спеціальної методики та неможливість встановлення точного показника навантаження на осі транспортного засобу з сипучим вантажем.

Крім того, представник позивача зазначає, що в оскаржуваній постанові не встановлено усіх обставин, а саме: не відображено загальну масу транспортного засобу, а лише вказано про величини перевищення маси у відсотковому та тонажному співвідношенні, що не дає можливості встановити можливе порушення вимог п.22.5 ПДР України; не повністю зазначено найменування контейнеровоза, оскільки міститься інформація лише про транспортний засіб MAN TGX 18.440, днз НОМЕР_1 , натомість відсутня інформація про напівпричіп, також відсутня інформація про напівпричіп і на фотознімках, з яких неможливо встановити ні номерний знак, ні його назву; із тексту постанови не зрозуміло чи взято до уваги тип транспортного засобу - контейнеровоз, що суттєво впливає на гранично допустимі нормативні параметри загальної маси; не відображено тип вантажу, що перевозився, а тому не могло бути враховано, що перевозився сипучий вантаж - насіння соняшнику, що суттєво впливає на вимірювання поосьового навантаження; відсутній підпис особи, яка склала постанову.

В судове засідання представник позивача - адвокат Репело О.В. не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. В заяві від 17.12.2021р. представник позивача просить суд розглянути справу без його участі, позов підтримує (а.с.43).

Представник відповідача-адвокат Гонтар П.А., яка діє на підставі ордеру від 04.11.2021р. (а.с.25), в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином. В клопотанні від 17.12.2021р. представник відповідача просить суд розглянути справу без її участі, заперечує щодо задоволення позову (а.с.42). До суду представник відповідача надала відзив від 08.11.2021р., в якому просить відмовити в задоволенні позову (а.с.21-24), а також додатки до нього, зокрема копії сертифікатів відповідності автоматичного приладу для зважування дорожніх транспортних засобів у русі (а.с.27-28, 29-30) та копія сертифікату перевірки типу приладу(а.с.31).

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно ст.14 Закону України ''Про дорожній рух'' учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов`язані , зокрема знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п.1.1 ПДР України ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п.1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу MAN, модель TGX 18.440 спеціалізований вантажний-спеціалізований сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с.13).

ОСОБА_1 є власником транспортного засобу KRONE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз три осі переобладний у 2020 році, що згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.14).

Транспортний засіб MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом, реєстраційний номер НОМЕР_3 , які належать на праві власності позивачу, було завантажено насінням соняшнику насипом, що згідно копії товарно-транспортної накладної №06 від 05.10.2021р., з метою перевезення. У цій же товарно-транспортній накладній зазначено загальну масу транспортного засобу 42060 кг (а.с.12).

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015р. №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно п.5 вказаного Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до п.7 даного Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

07.10.2021р. старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченко В.О. складено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія ВМ №00000024 від 07.10.2021р. Із змісту даної постанови, зокрема - з графи ''виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги'' слідує, що 06.10.2021р. о 3 год. 23 хв., за адресою Н-23, км 2+998, Кіровоградська обл. зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440, днз НОМЕР_1 , та зазначено, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п.22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 10,4% (9,069 т), навантаження на одиничну вісь транспортного засобу на 15,9 % (4,189 т), за що передбачена відповідальність по ч.2 ст.132-1 КУпАП. До адміністративної відповідальності притягнуто ОСОБА_1 та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

У цій же постанові наявна інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, а саме - Q-FREE HI TRAC ТMU4 WIM, 10022; серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії - № UA.TR.001 35 376-21 до 10-09-2022р.

Крім того, в оскаржуваній постанові наявне посилання на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент вчинення правопорушення та постановою в електронній формі: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00000024/ (а.с.9).

Згідно п.22.1 ПДР України маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Відповідно до п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч.1 ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Ч.2 ст.132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Вказане порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно п.2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. № 1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

Відповідно до п.12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).

Згідно п.п.13, 14 цього Порядку під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Із змісту зображення, наявного на вебсайті, що за адресою https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00000024/ вбачається фотозвіт, інформація про транспортний засіб, а також про відповідальну особу. Так, в графі фотозвіт наявні фото, зроблені 06.10.2021р. о 03:23:23 з прив`язкою до 3 км автодороги, а саме - фронтальне зображення транспортного засобу MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; зображення реєстраційного номеру НОМЕР_1 ; зображення загального вигляду транспортного засобу з напівпричепом в момент проїзду через автоматичний пункт.

Технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, є - Q-FREE HI TRAC ТMU4 WIM, 10022; серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії - № UA.TR.001 35 376-21 до 10-09-2022р.

У матеріалах справи наявні копії сертифікатів відповідності автоматичного приладу для зважування дорожніх транспортних засобів у русі Q-FREE HI TRAC ТMU4 WIM (а.с.27-28, 29-30) та копія сертифікату перевірки типу (а.с.31), а тому суд не вбачає підстав ставити під сумнів результати, які були зафіксовані даним приладом щодо габаритно-вагових параметрів транспортного засобу позивача, яким перевозився вантаж.

Вищевказаними фото підтверджується і той факт, що транспортний засіб MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався з напівпричепом.

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи представника позивача про те, що відсутність перевищення нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР України, підтверджується товарно-транспортною накладною (а.с.12), оскільки відповідно до абз. 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що однозначно підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.

Тобто, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Згідно п.17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019р. № 1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Таким чином, доводи представника позивача про те, що в оскаржуваній постанові не відображено тип вантажу, що перевозився, а також те, що відсутній підпис особи, яка складала постанову є необґрунтованими.

Суд також вважає, що відсутність на теперішній час Методики зважування (вимірювання) подільного (сипучого) вантажу, про яку зазначає представник позивача у позові, не є підставою для звільнення перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019р. по справі №819/1381/16).

Щодо посилання представника позивача на перевезення сипучого (подільного) вантажу (насіння соняшнику), який постійно переміщувався по всім осям транспортного засобу під час руху, а також того, що повна маса транспортного засобу не перевищувала допустимих норм, що дозволяє здійснення перевезення без оформлення відповідного дозволу, то суд зазначає, що відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.2014р. №363, саме на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу.

Згідно пунктів 12.1, 12.5 цих Правил передбачено, що при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України. Для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова; волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Тому, водій (перевізник), який здійснює вантажні перевезення, зокрема сипучого вантажу великоваговим (великогабаритним) автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 23.11.2021р. по справі № 280/1798/21).

Суд також зазначає, що вантаж (насіння соняшнику) може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п.22.5 ПДР України заборонено.

Головна мета такої заборони -збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків. Отже, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних (сипучих) вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021р. по справі № 340/3381/20).

Таким чином, завантажуючи транспортний засіб в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та використовувати в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Суд вважає, що інші доводи представника позивача, викладені у позовній заяві, не спростовують факт наявності події, про яку вказано в оскаржуваній постанові.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1, ч.2, ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Підсумовуючи вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, суд вважає, що представник відповідача підтвердив належними та допустимими доказами правомірність дій відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ч.2 ст. 132-1 КУпАП. Тому, позовна заява не підлягає задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України судові витрати по справі необхідно залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.251,289 КУпАП, ст.ст.72-77, 90, 139, 241-246, 250-251, 286 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження м.Київ просп. Перемоги 14, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серія ВМ №00000024 від 07.10.2021р., закриття провадження по справі - відмовити.

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Копію рішення направити сторонам.

Суддя Ю. РАЧКЕЛЮК