Ухвала суду № 102014257, 17.12.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20467/21

Провадження № 1-кс/344/7896/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., з участю секретаря Федоришин М.З., прокурора Орищенка І.В., слідчого Ручкана І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , та його захисника Халуса М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 12021090000000382 від 13.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулась з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликалась на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021090000000382 від 13.07.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що восени 2021 року ОСОБА_1 заздалегідь знаючи про матеріальне збагачення ОСОБА_2 , з корисливих спонукань, переслідуючи мету незаконного збагачення, вирішив вчинити на нього розбійний напад, поєднаний з насильством, незаконним позбавленням волі, проникненням у житло та заволодіти його майном у великих розмірах.

Для реалізацію свого злочинного наміру, ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які також прагнули збагатитися шляхом отримання частини доходів від даної злочинної діяльності.

У подальшому ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обговорили встановлені ними дані стосовно ОСОБА_2 , розробили план нападу і розподілили ролі кожного під час учинення злочину.

18 листопада 2021 року, близько 14 год. 43 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , з метою реалізації розробленого спільного злочинного плану, на автомобілі марки ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 прибули у двір житлового будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_2 , якого стали очікувати в автомобілі неподалік під`їзду.

Того ж дня, близько 15 год. 42 хв. ОСОБА_2 вийшов у двір вказаного житлового будинку, після чого ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вчинили на нього напад та застосовуючи насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, наносячи удари руками у різні ділянки тіла, силоміць посадили ОСОБА_2 до салону автомобіля ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , де незаконно позбавивши його волі утримували та продовжували наносити тілесні ушкодження.

Через деякий час, у двір будинку АДРЕСА_1 , прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які приєдналися до вчинення злочину.

У салоні автомобіля ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заволоділи в ОСОБА_2 ключами від його квартири, які взяв ОСОБА_3 та з метою заволодіння чужим майном, з відома ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , пішов та проник у житло ОСОБА_2 , що по АДРЕСА_2 .

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з відома та згоди ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, незаконно утримуючи ОСОБА_2 в автомобілі марки ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , всупереч його волі, вивезли до узбережжя річки, що в с. Вовчинець, Івано-Франківської територіальної громади, Івано-Франківського району.

На березі річки ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з відома та згоди ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, наносячи удари руками у різні ділянки тіла ОСОБА_2 заволоділи його майном , а саме мобільним телефоном IPHONE 7 128GB, банківськими картками, паспортом громадянина України та ідентифікаційним номером.

Після цього, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з метою доведення свого злочинного плану спрямованого на заволодіння чужим майном до кінця, на автомобілі ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 повернулися з ОСОБА_2 до будинку АДРЕСА_1 , де ОСОБА_1 та ОСОБА_5 продовжували його незаконно утримувати в салоні, а ОСОБА_4 пішов у квартиру ОСОБА_2 , що по АДРЕСА_2 , де приєднався до ОСОБА_6 та спільно із ним, з відома та згоди ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, викрали майно ОСОБА_2 , а саме: грошові кошти в сумі 30 000 гривень, 2 000 Євро, які згідно довідки НБУ становлять 59994,8 грн., 1000 доларів США, які згідно довідки НБУ становлять 26514,7грн., блютус колонку, телевізор, монітор, мобільні телефони, комп`ютерну техніку, дві ракетки для настільного тенісу, навушники, два годинники, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_7 .

Усього ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 заволоділи майном ОСОБА_2 на загальну суму 283 909, 5 грн., що являється великим розміром.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 спричинили ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа, закритого перелому фаланги лівої кисті, забій, гематоми повік обох очей.

Після вчинення розбійного нападу, ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , місце вчинення злочину покинули та викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Гонтівка, Могилів-Подільського району, Вінницької області, зареєстрованому за адресою АДРЕСА_3 , фактично проживаючому за адресою АДРЕСА_3 , раніше судимому, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України.

Кримінальні правопорушення у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті – п`ятнадцять років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Захисник у судовому засіданні щодо клопотання частково заперечив та вказав, що ризики є припущеннями, переховуватись від органів слідства підзахисний не бажає, впливати на свідків, потерпілого чи інших підозрюваних у кримінальному провадженні не буде. Окрім того, підзахисний має на утриманні малолітню дитину, постійне місце проживання, а тому просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а у випадку, якщо суд прийде до переконання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити розмір застави.

Підозрюваний підтримав думку захисника. Додатково вказав, що офіційно не працевлаштований, має дохід від підробітків (ремонти) орієнтовно 10-12 тис.грн. щомісячно

Заслухавши прокурора, підозрюваного і його захисника, та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_1 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

- незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки, ОСОБА_1 відомі повні анкетні дані потерпілих та інших підозрюваних, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх покази, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_1 , постійного джерела прибутку не має, є підстави вважати, що він, з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення пов`язані із злочинами проти власності.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 146 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Гонтівка, Могилів-Подільського району, Вінницької області, зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , фактично проживаючому за адресою АДРЕСА_3 , раніше судимий.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Обґрунтованість підозр, пред`явлених ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_2 , матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, максимальне покарання згідно санкції статті – п`ятнадцять років позбавлення волі із конфіскацією майна.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.

Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючі його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Відтак слідчий суддя звертає увагу, що дане положення є правом, а не обов`язком суду, і з врахуванням пояснень сторін, матеріалів клопотання, вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч.3 ст. 183 КПК України).

Розмір застави, у відповідності до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, розмір завданих злочином збитків, характеристику підозрюваного та його майновий стан, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя, вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 000 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі) гривень.

На переконання слідчого судді з отриманих пояснень та доказів внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків під час досудового розслідування.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів — до 14 лютого 2022 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 000 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код отримувача: 26289647, банк:ДКСУ України, м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA158201720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, за кожною вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

3) утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками, в даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — до 14 лютого 2022 року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 20 грудня 2021 року.

Слідчий суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА