Постанова № 102014149, 20.12.2021, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/847/21

Провадження №: 3/0343/286/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року м. Долина

Суддя Долинського районного суду Івано - Франківської області Андрусів І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано - Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Правопорушення вчинено при таких обставинах.

10 травня 2021 року о 04.34 год в м. Долина по вул. Обліски, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки "БМВ" д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора "ALCOTEST DRAGER 6820" та проведення такого огляду у медичному закладі, відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, шляхом надсилання рекомендованих поштових відпралень, розміщення оголошень про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України.

Суд звертає увагу на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у розгляді справи є беззаперечним і випливає з вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право особи на участь в судовому засіданні встановлено ст. 268 КУпАП, відповідно до якої, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про її своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд виходить із сукупності обставин, які свідчать про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об`єктивно реальної можливості бути присутнім у суді під час розгляду справи та організувати ефективний захист своїх інтересів, які свідчать про прийняття судом необхідних заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про розгляд справи та враховує характер процесуальної поведінки вищевказаної особи протягом розгляду справи у суді.

На переконання суду саме такий підхід зможе забезпечити рівновагу між інтересами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що правопорушення ОСОБА_1 було вчинено 10.05.2021. Останній неодноразово викликався в судові засідання шляхом напрвалення рекомендованих поштових відправлень за адресою проживання (а.с. 13, 24, 37), за місцем несення військової служби в Сарненському районному центрі комплектування та соціальної підтримки (а.с. 41) та військової частини АО409 м. Новоград - Волинського Житомирської області (а.с. 48, 51), а також розміщенням оголошень про виклик до суду на офіційному сайті Судової влади України (а.с. 16, 21, 40, 43, 50). Проте, ОСОБА_1 в судове засідання не з`яився, жодних клопотань не подав.

Тому, на переконання суду, такі дії ОСОБА_1 мають ознаки недобросовісного користування наданими правами, зокрема, які спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також зобов`язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункт 69).

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, висновок про те, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41).

Однак, вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 неодноразово не з`являвся в судові засідання, намагаючись затягнути розгляд справи з метою перешкоджання ухваленню несприятливого для себе судового рішення, використовуючи надані процесуальні права всупереч інтересам забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя у розумний строк.

За своїм значенням принцип диспозитивності не є абсолютним, тому він не може служити виправданням безпідставного використання процесуальних прав, не пов`язаних з метою реального захисту своїх інтересів у встановленому законом порядку.

Вказані дії, є зловживанням процесуальними правами, які по суті спрямовані на деструктивність судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 268 КУпАП, суд дійшов висновку, що розгляд даної справи можна провести за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в судовому засіданні доведена матеріалами адміністративної справи:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 458003 від 10.05.2021, в якому викладена суть адміністративного правопорушення (а.с. 1);

- даними акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова, поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився (а.с. 2);

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в КНП "Багатопрофільна лікарня" ДРР від 10.05.2021. Проїхати у вказаний вище медичний заклад ОСОБА_1 відмовився (а.с. 3);

- даними оптичного диску з відеозаписами, відносно ОСОБА_1 , з якого вбачається, як 10.05.2021 о 04.40 год патрульний автомобіль поліції прямує за транспортним засобом марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Після зупинки даного автомобіля, встановлено, що за кермом перебуває ОСОБА_1 , пасажирів в транспортному засобі немає. На відео чітко видно і чути те, що працівники поліції ввічливо і коректно спілкувалися з ОСОБА_1 , дотримуючись закону і норм професійної етики. Поліцейським роз`яснено останньому його права, передбачені ст. 268 КУпАП. На вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або проїхати в медичний заклад ОСОБА_1 – відмовився. Те, що керував транспортним засобом визнав, пояснивши при цьому, що «… він їхав, а вони (поліцейські) його ззаді зупинили». За зовнішніми ознаками на відео -порушення координації рухів , порушення мови, неадекватна поведінка (яка полягала у грубому нецензурному висловлюванні як в сторону поліцейських так і в сторону інших присутніх на місці події осіб), погрози в сторону працівників поліції застосування зброї, свідчить про те, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 10).

Як визначено в п. 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.

Пунктом 2.5. ПДР України, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а також і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Cуд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях зазначає, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа "Гурепка проти України").

При цьому, позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом як кримінально - правова санкція, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті для здійснення діяльності».

Визнання кримінально - правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення.

Зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право на участь у судовому засіданні, право на захист своїх інтересів за допомогою професійного захисника, право на надання доказів та пояснень щодо висунутого обвинувачення, оскарження судових рішень.

Суд надає оцінку сукупності доказів, які містяться в матеріалах справи з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до положень ст. 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В судовому засіданні не встановлено порушення працівниками поліції вищезазначених норм.

Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735.

Згідно приписів вказаної Інструкції, проведення огляду та оформлення результатів огляду на стан сп`яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), проводиться двома способами:

1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Основною нормативною базою, яка регламентує особливості оформлення працівниками поліції матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП є, зокрема Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та інші нормативно - правові акти.

Виходячи із загального змісту спеціальних нормативно - правових актів, зокрема приписів ст. 266 КУпАП та Інструкції, порядок проведення огляду на стан сп`яніння вважається таким, що відповідає вимогам закону коли: по-перше, працівниками поліції виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, по-друге, особі пропонують пройти огляд на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції на місті зупинки, а у разі незгоди водія з проведенням огляду на місці зупинки або в разі незгоди з його результатами, водієві пропонують пройти огляд в закладі охорони здоров`я.

Як вбачається з наданих суду матеріалів справи, зокрема, відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працівники поліції під час зупинки водія ОСОБА_1 , дотримались вищезазначених норм закону.

Найбільш інформативним, що підтверджує вищевказане є відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, з яких встановлено поведінку ОСОБА_1 , яка відповідає виявленим поліцейським ознакам алкогольного сп`яніння.

Таким чином, аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить висновку, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 суд не встановив.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особi, в межах санкцiї ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) - 454 грн судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано - Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано - Франківської області.

Суддя: І.М.Андрусів