Ухвала суду № 102012560, 20.12.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11932/21

Провадження № 1-кп/201/987/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Мельниченко С.П., за участі секретаря судового засідання Кірюш а Д.Л. розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12021041650000926 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Колганов А.О.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Щербинін Ю.І.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження № 12021041650000926 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Враховуючи те, що в ході підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору чи направлення його до відповідного суду для визначення підсудності, суд вважає необхідним призначити судовий розгляд на підставі зазначеного обвинувального акту, який проводити суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні з викликом учасників кримінального провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 так як наявні ризики визначені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки останній вчинив тяжкий злочин та усвідомлює, що може понести покарання у вигляді позбавлення волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні неодиничного злочину, а також впливати на свідків.

Захисник та обвинувачений заперечували проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що обвинувачений раніше не судимий, позитивно характеризується і менш суворий запобіжний захід зможе забезпечити усі ризики.

Вислухавши думку учасників, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 197, 198 КПК України строк тримання під вартою особи не може перевищувати шістдесяти діб і в разі закінчення цього строку прокурор має право звернутись до суду з клопотанням про продовження строків тримання особи під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, однак так як кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, то обґрунтованість підозри не перевіряється з огляду на те, що суд до вирішення справи не має право давати оцінку доказам і приходити до будь-якого висновку щодо обґрунтованості висунутого обвинувачення.

Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою для застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд вважає встановленим наявність ризику вчинення обвинуваченим повторного злочину, оскільки останній обвинувачується у вчиненні неодиничного злочину, які пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів.

Також не є необґрунтованими посилання прокурора на наявність ризику уникнення обвинуваченим суду, так як останній розуміє тяжкість можливого покарання, що може спонукати його до уникнення відповідальності, шляхом втечі.

Наявність інших ризиків прокурором не доведено, так як навіть з самих доводів прокурора не вбачається, що наявність хоча б натяк на те, що обвинувачений намагався впливати на свідків чи можливість впливу на них взагалі. Також не вказано прокурором, яким саме чином обвинувачений може перешкодити кримінальному провадженню, що не дозволяє суду встановити наявність/відсутність цього ризику.

Таким чином суд встановлено наявність ризиків визначених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому до обвинуваченого можливо застосувати запобіжний захід.

Вирішуючи питання про доцільність продовження найсуворішого запобіжного заходу суд врахує вищевказані ризики, те що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також враховує вік та стан здоров`я обвинуваченого, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, те що він не працював до затримання, обставини злочинів описані в обвинувальному акті, що свідчить про те, що обвинувачений в даний час несе в собі певну небезпеку для суспільства та з урахуванням вищеописаних обставин це свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

В той же час суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави за умови внесення якого обвинувачений підлягає звільненню з-під варти, у розмірі 181 600 гривень, який буде достатнім для забезпечення встановлених судом ризиків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 314 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Судовий розгляд проводити одноособово у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

В судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, його захисника.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 до 18 лютого 2022 року.

Встановити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_1 або іншою фізичною чи юридичною особою застави у розмірі 181 600 гривень, ОСОБА_1 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти зобов`язати його прибувати за кожною вимогою суду, не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі порушення обов`язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строків тримання під вартою в п`ятиденний строк з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, а обвинуваченими в п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали.

Головуючий суддя С.П. Мельниченко