Вирок № 102012372, 20.12.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/1776/21

Провадження № 1-кп/209/270/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м.Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Замкової Я.В.,

за участі секретаря - Погрібної О.В.,

прокурора - Шульги О.М.,

захисника обвинуваченого (адвоката) - Редька С.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040790001094 від 14 листопада 2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська (на теперішній час м. Кам`янське) Дніпропетровської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працюючого, одружений, на утриманні має сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

02.12.2010 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

25.05.2011 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 71 КК України приєднано невідбутий строк 1 рік за вироком від 02.12.2010 року, до відбуття 5 років позбавлення волі;

06.06.2013 року Криничанським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднаний невідбутий строк 3 роки 1 місяць за вироком від 25.05.2011 року, до відбуття 5 років 1 місяць позбавлення волі. Звільнився 26.01.2016 за відбуттям строку покарання;

13.02.2020 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік;

02.04.2020 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць 8 днів. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України даним покаранням поглинуто покарання за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2020, на підставі ст. 72 КК України покарання вважати відбутим, звільнений із залу суду;

10.09.2020 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч.1 ст.70 КК України до обмеження волі на строк 2 роки;

03.06.2021 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 71, 72 КК України приєднано невідбутий строк 3 місяці за вироком від 10.09.2020 року, остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі;

29 вересня 2021 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України покарання поглинуто більш суворим покаранням за вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03.06.2021 року, остаточне поварання 3 роки 3 місяці позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

22.10.2020 року о 16.00 годині (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_1 , перебував біля зупинки громадського транспорту, навпроти буд. № 2 по вул. Таманській в м. Кам`янське, де зустрів раніше незнайому ОСОБА_3 , у якої при собі знаходились два мобільні телефони HONOR 8А імей НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , HONOR 8А імей НОМЕР_3 , які належать останній. В цей час у ОСОБА_1 раптово виник умисел, спрямований на повторне, протиправне заволодіння майном, належним ОСОБА_3 , шляхом обману.

Реалізуючи свій протиправний умисел, 22.10.2020 року о 16.00 голині (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 , перебуваючи біля зупинки громадського транспорту, навпроти буд. № 2 по вул. Таманській в м. Кам`янське, діючи повторно, умисно, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керуючись корисливою метою та корисливим мотивом, шляхом обману, запропонував ОСОБА_3 надати йому належні мобільні телефони HONOR 8А імей НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , HONOR 8А імей НОМЕР_3 , для допомоги в зміні сім карт в телефонах та ОСОБА_3 , будучи введеною в оману та не будучи обізнаною у справжніх намірах ОСОБА_1 , добровільно передала вказані телефони. Після чого, ОСОБА_1 тримаючи вказані мобільні телефони при собі, та не маючи наміру у майбутньому повертати їх власнику, місце вчинення злочину залишив, отримавши, таким чином, можливість розпоряджатись цим майном, та пішов у невідомому напрямку.

У подальшому вказаними мобільними телефонами ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди на суму 5758 грн. 20 коп., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 4798-20 від 29.01.2021 року.

Таким чином, ОСОБА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав у повному обсязі, у скоєному розкаявся та пояснив, що 22.10.2020 року десь після обіду на вул. Таманській він познайомився з потерпілою та гуляв з нею. У потерпілої було два мобільних телефона HONOR, які він взяв у неї щоб відремонтувати, але заклав їх у ломбард в той же день. Кошти витратив на власні потреби. До вчиненого злочину ставиться погано, кається в скоєному та просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась про день та час проведення судового засідання повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просила суд провести судове засідання без її участі. За спільною згодою учасників справи судом ухвалено про можливість розглянути кримінальне провадження без її участі. Цивільний позов заявляти не буде, щодо міри покарання на розсуд суду.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом" знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину доведена у повному обсязі і його умисні дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії нетяжких злочинів та дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, не працює, одружений, має на утриманні малолітню дитину сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем мешкання характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується вимогами ст. 65 - 67 КК України, роз`ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд дотримувався принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним, так і іншими особами. При призначенні покарання особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, суд повинен віднайти розумний баланс між обов`язком держави забезпечити правопорядок, щодо суворості покарання та правом обвинуваченого на справедливе покарання.

З урахуванням обставин і характеру скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання та обставини, які його обтяжують, а також те, що відповідно до змісту ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, ОСОБА_1 має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 190 КК України. При цьому, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого - щире каяття у скоєному, враховуючи думку потерпілої, який не наполягав на суворій мірі покарання, суд вважає за необхідне не визначати максимальну міру покарання, передбачену санкцією зазначеної статті.

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 вчинено до постановлення попереднього вироку Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року, суд при призначені покарання за цим вироком застосовує правила призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачені ч. 4 ст. 70 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення інших кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

По даному кримінальному провадженню відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.

За вироком Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року строк призначеного ОСОБА_1 покарання рахується з 17.04.2021 року.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 4798-20 від 29.01.2021 в розмірі 653 грн. 76 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на підставі ст. 124 ч.2 КПК України.

Долю речових доказів, вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 370, 371 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за правилами призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком у виді позбавлення волі строком на два роки, більш суворим покаранням призначеним за вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Строк призначеного ОСОБА_1 покарання рахувати з 17.04.2021 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженню не обирати, оскільки засуджений перебуває під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в розмірі 653 гривні 76 копійок.

Після набрання вироком законної сили, арешт накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 квітня 2021 року у кримінальному провадженні на мобільний телефон «Honor8A», IMEI 1 - НОМЕР_3 - скасувати.

Речовий доказ по справі - мобільний телефон «Honor8A», визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні № 12020040790001094, повернути за належністю потерпілій ОСОБА_3 .

Речовий доказ по справі - оптичний диск DVD+R «VIDEX» з записом камер зовнішнього відео-спостереження з ломбарду ПТ «Батура Р.В. ломбард «Гарант» по вул. Глаголєва, 18/26 в м. Кам`янське за 22.10.2020 рік, визнаний речовим доказом в кримінальному провадженні №12020040790001094 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками процесу до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Копія вироку видається учасникам кримінального провадження відразу після його проголошення.

Суддя: Я.В. Замкова