Рішення № 102012101, 01.12.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

справа №932/5442/21

провадження №2/932/2437/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

01 грудня 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,

за участю секретаря: Ларіної К.А.,

представника позивача: Тітової Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна», товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ІГРЕК», третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

Рух справи.

Позивач звернувся до суду із позовом у якому просить: стягнути з ПРАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 шкоду в сумі 9 280 грн.; стягнути з ТОВ Виробничо-комерційної фірми «Ігрек» на користь ОСОБА_1 франшизу в сумі 1 500 грн. та моральну шкоду в сумі 3 000 грн.; стягнути із відповідачів у рівних частинах 1 500 грн. витрат за проведення експертного дослідження та судовий збір.

Ухвалою суду від 20.07.2021 відкрито провадження у справі та призначено відкрите судове засідання на 20.09.2021.

Представником позивача подано заяву про відшкодування витрат на правову допомогу на загальну суму 6 970 грн.

В судове засідання 20.09.2021 сторони не з`явились, судове засідання було відкладено на 17.11.2021.

В судовому засіданні 17.11.2021 суд запитував представника позивача про подання усіх доказів, роз`яснював обов`язок доказування, зокрема існування підстав для стягнення коштів саме із відповідачів, а також відповідні наслідки. Судове засідання було відкладено у зв`язку із клопотанням представника відповідача ТОВ ВКФ «Ігрек» на 01.12.2021.

В судове засідання на 01.12.2021 представник ТОВ ВКФ «Ігрек» подано клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого відмовлено у зв`язку із відсутність доказів неможливості явки представника в судове засідання, із врахуванням, що відповідачем є юридична особа, яка має можливість залучити іншого представника, або представляти яку можуть її органи управління.

01.12.2021, враховуючи що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання не з`явилися в судове засідання без поважних причин, відповідачі не подали відзиву, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала з підстав, наведених у позові.

Узагальнені доводи учасників справи.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 26.06.2020 о 17:25 год. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Меседес Бенц», носерний знак НОМЕР_1 скоїв зіткнення з автомобілем «Лексус», номерний знак НОМЕР_2 . Винним у вказаному ДТП є ОСОБА_2 . Вказані обставини встановлені постановою суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2020 у справі №932/8060/20, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції. Автомобіль «Меседес Бенц» належить ТОВ ВКФ «Ігрек» із яким ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах, цивільна правова відповідальність володільця такого автомобіля застрахована у ПрАТ СК «Євроінс Україна». Договором передбачена франшиза у сумі 1 500 грн. Згідно висновку, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Лексус» становить 12 637,09 грн. За дослідження сплачено 1 500 грн. Позивачем придбано дзеркальний елемент з 8 700 грн. та сплачено за роботи із відновлення автомобіля в сумі 2 600 грн. Страховою виплачено лише 520 грн. Відтак із ПрАТ СК «Євроінс Україна» підлягає стягненню 9 280 грн. а із ТОВ ВКФ «Ігрек» 1 500 грн. франшизи, 3 000 грн. моральної шкоди, а також із обох відповідачів витрати за визначення вартості матеріального збитку та судові витрати.

Відповідачі право на подання відзиву не скористались.

Обставини, встановлені судом.

Постановою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2020 у справі №932/8060/20 встановлено, що 26.06.2020 о 17:25 год. водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «МERCEDES BENZ» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись на перехресті пр.Дмитра Яворницького та вул. Харківська в м. Дніпро, не дотримався безпечного бокового інтервалуАвнаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «LEXUS», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок, ДТП транспортні засоби пошкоджено, завдано матеріальні збитки.

Вказана постанова залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 20.10.2020.

Згідно висновку експертного дослідження №7692 від 26.08.2020 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобілем марки «LEXUS», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 6 052,19 грн., вартість відновлювального ремонту становить 12 637,09 грн. Вказана різниця виникла у зв`язку із застосуванням експертом при визначенні вартості завданого збитку коефіцієнту фізичного зносу.

За проведення експертного дослідження позивачем сплачено 1 500 грн.

Рахунком на оплату №25 від 08.10.2020, актом здачі-приймання робіт №25 від 09.10.2020, накладної та банківськими квитанціями підтверджується факт сплати 8 700 грн. за дзеркальний елемент та 2 600 грн. за роботи: фарбування дзеркала заднього виду, розбирання, збірка передніх дверей.

Позивачем долучено роздруківку із якої вбачається, що 17.07.2020, 520 грн., безготівкове зарахування, PrAT Yevroins Ukraina … Strakhove vidshkod.zh.Aktu № 30875/20 від 17.07.2020.

Після роз`яснень обов`язку доведення обставин представником позивача також долучено пояснення ОСОБА_2 від 26.06.2020 інспектору поліції де він вказує, що працює водієм у ТОВ «Ігрек».

Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно приписів ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають встановленим вимогам.

У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У відповідності до ст.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно приписів ст.29 вказаного Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст.34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

За приписами ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За висновками Верховного суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 14.03.2019, справа №632/1400/16-к зі змісту частини 1 статті 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.02.2019 у справі №45/3746/16, провадження №61-31661св18, правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці.

За висновками Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 06.12.2021, справа №904/5910/20: 43. Апеляційним судом встановлено, що відповідні докази, на які посилається скаржник, не були подані до суду першої інстанції, і позивач вдався до пошуку нових доказів вже після винесення рішення у даній справі. 44. Водночас суд касаційної інстанції зауважує, що посилання скаржника на те, що лише після отримання рішення місцевого суду йому стало зрозуміло, що наданих ним доказів не достатньо, не може бути доказом неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, у розумінні ч. 3 ст. 269 ГПК України.

За висновками Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постанові від 01.12.2021, справа №1.380.2019.004026: аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції було зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

За висновками Верховного суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеними у постанові від 02.12.2021, справа №361/8413/18: тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні».

Висновки суду.

Обов`язок подання доказів лежить на сторонах, які несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними процесуальних дій.

У даній справі відсутні обставини, зокрема що передбачені ч.2 ст.13 ЦПК України, для збору судом доказів з власної ініціативи.

Інтереси позивача у даній справі представляв адвокат, суд роз`яснював обов`язок доведення та наслідки не подання доказів чим виконав обов`язок, передбачений ч.5 ст.12 ЦПК України. Вказівки суду не необхідність доведення конкретних обставин конкретними доказами були б проявом не об`єктивності та неупередженості та повністю б знівелювали принципи цивільного судочинства.

Представник позивача, в судовому засіданні заперечував проти відкладення розгляду справи, наполягав на завершенні розгляду, вказував про подання усіх доказів.

Відтак суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній доказами.

Разом із тим, позивачем не доведено наступних обставин.

Факту завдання шкоди саме позивачу. Зокрема на момент ДТП автомобіль марки «LEXUS», державний номерний знак НОМЕР_2 перебував у володінні іншої особи - ОСОБА_4 . Доказів наявності у позивача речових прав на автомобіль, зокрема реєстраційного посвідчення, матеріли справи не містять.

Належності відповідачів, зокрема: що право власності на автомобіль марки «МERCEDES BENZ» державний номерний знак НОМЕР_1 належить ТОВ ВКФ «Ігрек» (реєстраційне посвідчення на транспортний засіб); що шкоду, завдану працівником ТОВ ВКФ «Ігрек» під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (трудовий договір, документи на підтвердження доручення юридичної особи на керування автомобілем у час ДТП); що цивільно-правова відповідальність володільця вказаного автомобіля застрахована у ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна» (договір страхування, страховий акт).

Факту необхідності самостійного залучення експерта (нез`явлення представника страховика у строк 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик для визначення розміру збитків). З цього приводу позивачем нічого не вказано серед підстав позову.

Факту заподіяння моральної шкоди. З цього приводу позивачем нічого не вказано серед підстав позову.

Крім того позивачем невірно визначено суми до стягнення, зокрема не враховано обмеження відповідальності страховика врахуванням фізичного зносу запасних частин пошкодженого транспортного засобу.

За таких обстави позов є не повністю обґрунтованим, а позовні вимоги не доведені. Відповідно підстави для задоволення позову відсутні.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню. Інших судових витрат не заявлено.

Керуючись статей 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «ЄВРОІНС Україна», товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «ІГРЕК», третя особа - ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду проголошено 03.12.2021.

Суддя: В.І.Цитульський