Постанова № 102011215, 13.12.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2050/21

Провадження №2-а/148/22/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 грудня 2021 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третої особи на стороні відповідача інспектора 3 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області Очеретяного Ярослава Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою від 07.11.2021 відповідачем була складена постанова серії ЕАО №4999769, згідно якої його, було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. В постанові вказано, що він керував транспортним засобом «ВАЗ 11183» д/н НОМЕР_1 та перевищив швидкість руху в населеному пункті на 28 км/год, тим самим порушив п.12.4 ПДР України.

Вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, з грубим порушенням норм чинного законодавства, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, є по суті необґрунтованою та упередженою.

Вказані обставини стали причиною звернення до суду з даним позовом.

Просить постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4999769 від 07.11.2021 скасувати.

Позивач в судове засідання не з`явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності позов підтримує, просить задоволити.

Представник відповідача в судове засіданні не з`явився. Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній просить розгляд справи провести у відсутність представника відповідача та відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки в оскаржуваній постанові чітко вказана суть порушення чинних ПДР України. Постанова складена у відповідності до вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, дії поліцейського є правомірними, останній діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. До відзиву додано CD – диск з відеозаписом події, яка мала місце за участю сторін07.11.2021.

У відповідності до вимог ст. 205 ч.1 КАС України, неявка в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ст. 229 ч.4 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`активно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 20 ч.1 п. 1 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ст.. 9 ч. 1 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, 07.11.2021 о 11.25 год. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 11183» д/н НОМЕР_1 в населеному пункті с. Якушенці Вінницької області, позначеному дорожнім знаком 5.45, перевищив дозволену швидкість руху на 28 км, рухався зі швидкістю 78 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCаm 1146, чим порушив п.12.4 ПДР України - порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год.), чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, в зв`язку з чим інспектором поліції Очеретяним Я.С. була винесена оскаржувана постанова.

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та оргни місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП, статтею 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 122 КУпАП.

Закон України"Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до статті 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Продорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Стаття 122 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення водіями встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до п.12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 31 ч.1 п.п. 9 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ст.. 40 ч.1 п.2 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Статтями 283 і 284 КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як постанови про накладення адміністративного стягнення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі.

За правилами визначеними статтею 252 КУпАП, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Так, представником відповідача до матеріалів справи долучено лист за підписом заступника начальника Служби автомобільних доріг у Вінницькій області від 27.04.2021 за № 977, що п. 1 - с. Якушинці позначено основним та дублюючим дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту» в обох напрямках; п. 2. - с. Якушинці позначено основним та дублюючим знаком 5.46 «Кінець населеного пункту»; п. 3. с. Якушинці позначено основним та дублюючим дорожнім знаком 5.70 «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху в обох напрямках (а.с.56).

Представником відповідача суду в якості доказу був наданий фотознімок автомобіля позивача з показниками перевищення швидкості руху та координатами місця розташування приладу (а.с.43). З даного фотознімку, а також наданого суду відеозапису з камери патрульного поліцейського вбачається, що швидкість автомобіля позивача вимірювалась за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam (серійний номер ТС001146), на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 78 км/год., тобто позивач перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 28 км/год., чим порушив п.12.4 ПДР України.

Твердження позивача ОСОБА_1 , що будь-яких правил дорожнього руху він не порушував, а також щодо порушення вимог законодавства при складанні постанови є непереконливими і спростовуються оглянутими в судовому засіданні документами та відеозаписом події, яка мала місце 07.11.2021 за участю сторін, які були надані представником відповідача. З відеозапису вбачається, що правопорушення здійснено саме в населеному пункті, оскільки зазначено широту та довготу, що дає можливість пересвідчитись, що дане місце є населеним пунктом.

Відповідно до ст.. 77 ч. 2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, згідно з КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Однак це не може розумітися таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов`язку доказування своїх вимог. Також обов`язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову. Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 14.03.2018 по справі №760/2846/174 та від 14.02.2018 по справі №536/583/17.

З матеріалів справи вбачається, що лазерний вимірювач швидкості TruCam № ТС001146, що використовувався під час фіксації дій позивача, був зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12, затверджений сертифікатом №UA.МІ/1-2903-2012, який діє до 20.01.2022, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Згідно з листом ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») від 01.10.2019 №22-38/49, опломбування лазерних вимірювачів швидкості транспортних засобів TruCAM, не передбачене експлуатаційними документами, методикою повірки або іншими нормативними документами. У вищезазначеному листі проінформовано також, що прилад TruCAM відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного ручного режиму роботи, прилад також може бути встановлено на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортного засобу в автоматичному режимі. В автоматичному режимі без участі оператора забезпечується циклічне виконання послідовності дій: вибір цільового транспортного засобу, вимірювання швидкості руху транспортного засобу, документування результатів вимірювання та фотофіксація належної до цих результатів дорожньої ситуації. Діапазон вимірювань швидкості - від 2 км/год до 320 км/год., максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах :+/- 2 км/год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.; +/-1% в діапазоні від 201 км/год. до 320 км/год. (а.с.51-52).

Отже, TruCam № ТС001146 є засобом вимірювальної техніки, експлуатація якого не обмежена чинним законодавством, а тому зафіксовані останнім відомості щодо перевищення позивачем встановленого обмеження швидкості руху в населеному пункті на 28 км/год, є доказом в розумінні ст..251 КУпАП та ст. 73-76 КАС України.

Таким чином, суд вважає, що відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Обставини викладені позивачем у позовній заяві являються суб`єктивною думкою. Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч. 1 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та звільнення від адміністративної відповідальності.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення, сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова серії ЕАО №4999769 від 07.11.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є законною, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 122 ч. 1, 251, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,-

У Х В АЛ И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третої особи на стороні відповідача інспектора 3 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області Очеретяного Ярослава Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя