Рішення № 102009608, 09.12.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2832/21Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Машкіна В.М.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" про стягнення 2273702,62 грн.

Встановив:

20.09.2021 р. до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" (далі – ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна", позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" (далі – ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС", відповідач) 2273702,62 грн заборгованості, з яких 2035698,52 грн основного боргу, 195736,48 грн пені та 42267,62 грн 3% річних у зв`язку з неналежним виконанням умов договору постави сільськогосподарської техніки від 10.02.2020 р. № VAITUA-100220.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2021 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, останню ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.10.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2021 р. відкладено підготовче засідання на 11.11.2021 р.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 11.11.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.11.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.11.2021 р. відкладено судове засідання на 09.12.2021 р.

Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено участь представника ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Представник відповідача в жодне із засідань суду не з`являвся. Поштова кореспонденція Господарського суду Одеської області, надіслана ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, поверталась не врученою з відмітками поштової установи "про відсутність адресата за вказаною адресою".

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене, проставлення на поштових повідомленнях відміток про повернення у зв`язку з відсутністю адреса, поштова кореспонденція Господарського суду Одеської області, надіслана відповідачу вважається врученою належним чином, а останній – повідомленим про судові засідання.

Крім того, у даному випадку суд враховує, що за приписами ч.1 ст.9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень – автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Письмового відзиву від ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" до Господарського суду Одеської області не надходило, у зв`язку з чим у відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" заявлені позовні вимоги підтримував та наполягав на задоволенні позовних вимог в повному об`ємі.

09.12.2021 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст.240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами ст.14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

10.02.2020 р. між ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" (Постачальник) та ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" (Покупець) укладено договір постави сільськогосподарської техніки № VAITUA-100220 (Договір), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність сільськогосподарську техніку (Товар) Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його ціну у розмірі передбаченому цим Договором.

Найменування Товару, його комплектація, кількість, ціна у гривні та її еквівалент в іноземній валюті, строки оплати та строки поставки встановлені у Додатку № 1 (Специфікація), який є невід`ємною частиною цього Договору… (п.1.2 Договору).

Ціна Договору встановлюється у Специфікації. Ціною Договору є загальна вартість Товару, що підлягає поставці відповідно до цього Договору. Сторони мають визначити ціну Товару у гривні та її еквівалент в іноземній валюті у Специфікації (п.2.1 Договору).

Сторони підтверджуються, що протягом дії цього Договору зобов`язання Покупця з оплати Товару виникають та мають бути виконані в національній валюті України гривні. Базова Ціна Товару складає гривневий еквівалент вартості Товару в іноземній валюті, що встановлено в Специфікації до цього Договору, що є його невід`ємною частиною; і такий еквівалент гривні має визначатись на основі міжбанківського курсу продажу іноземної валюти, опублікованого на сайті http://minfm.com.на/ у розділі «Міжбанк» (Міжбанківська ставка), що діяв на 17:00 годину (GMT+2) дня, що передував дню підписання Специфікації до Договору. Загальна вартість, що підлягає сплаті за Товар у гривні має бути еквівалентна сумі кожного платежу, що підлягає сплаті за Товар в іноземній валюті, як зазначено в Специфікації до Договору, помноженої на Міжбанківську ставку, що діяла на 17.00 годину (GMT + 2) дня, що передував дню фактичної оплати за Товар Покупцем (п.2.2 Договору).

Перший платіж повинен бути оплачений не пізніше наступного банківського дня від дати отримання Покупцем рахунку від Постачальника, але в межах строків визначених в Специфікації (п.2.3.1 Договору).

Сума кожного платежу, що підлягає сплаті за Товар у гривні має бути еквівалентна сумі, що підлягає сплаті за Товар в іноземній валюті, як зазначено в Специфікації до Договору, помноженої на Міжбанківську ставку, що діяла на 17.00 годин (GMT + 2) дня, що передував дню фактичної оплати за Товар Покупцем (п.2.3.2 Договору).

В разі порушення Покупцем графіку оплати, встановленого у Специфікації. Постачальник має право щодо кожного такого платежу в гривні визначати еквівалент в іноземній валюті із застосуванням Міжбанківської ставки, що визначена на дату підписання Договору, за умови, що Міжбанківська ставка, що діє для кожного такого платежу відповідно до п.2.3.2 зменшилась порівняно з Міжбанківською ставкою на дату підписання Договору (п.2.3.3 Договору).

Оплата решти вартості Товару повинна бути здійснена у розмірі та відповідно до графіку оплати, зазначеному у Специфікації (п.2.3.4 Договору).

Розрахунку проводяться шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок Постачальника (п.2.4 Договору).

Днем оплати за ним Договором є день зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника (п.2.5 Договору).

Умови поставки Товару визначаються згідно з умовами Incoterms 2010. Особливий вид Incoterms 2010, умови поставки стосовно Товару визначаються у розділі «Місце поставки», що міститься у Специфікації до цього Договору. Якщо умови поставки згідно з розділом «Місце поставки» передбачають поставку Товару Постачальником на адресу, що буде зазначена Покупцем, вартість Товару включатиме також вартість поставки (п.4.1 Договору).

Датою переходу права власності Покупцю вважатиметься дата підписання Акту прийому-передачі Товару, зазначеного у Специфікації до цього Договору (п.4.1.1 Договору).

Послідуюча за поставкою зміна вартості Товару у гривні, у зв`язку зі зміною курсу іноземної валюти, на дату оплати за Товар Покупцем, як зазначено в пунктах 2.2 та 2.3 цього Договору, оформлюється коригувальним актом, який підписується Сторонами. У разі здійснення Покупцем декількох платежів протягом календарного місяця, коригувальний акт може бути складений один раз на місяць останнім днем такого місяця… (п.4.1.2 Договору).

Під час передання Товару Покупцю складається акт приймання-передачі… (п.4.5 Договору).

Договір набуває законної сили з моменту його підписання Сторонами та діятиме до його повного виконання (п.5.2 Договору).

Покупець несе відповідальність за необґрунтовану затримку оплати Товару, шляхом сплати пені, що дорівнює розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у відповідний момент часу, стосовно суми простроченої заборгованості, за кожен день затримки (п.7.3 Договору).

Сплата пені та штрафу не звільняє Сторони від обов`язків, прийнятих ними згідно з цим Договором (п.7.5 Договору).

У випадку порушення Покупцем строків оплати Товару, встановлених цим Договором. строк поставки Товару Постачальником буде продовжено на кількість прострочених днів оплати (п.9.3 Договору).

До всіх, без виключення, правовідносин сторін за цим Договором застосовується загальний строк позовної давності (п.10.2 Договору).

Відповідно до Специфікації загальна вартість товару становить 105600,00 $ США (2590368,00 грн з ПДВ на час укладання договору та підписання Специфікації).

Розділом С Специфікації визначено графік оплати, а саме:

С.1 30% попередня оплата до 01.03.2020 р. 31680,00 $ США (777110,40 грн з ПДВ на час укладання договору та підписання Специфікації).

С.2 25% черговий платіж до 15.10.2020 р. 26400,00 $ США (647592,00 грн з ПДВ на час укладання договору та підписання Специфікації).

С.3 25% черговий платіж до 15.11.2020 р. 26400,00 $ США (647592,00 грн з ПДВ на час укладання договору та підписання Специфікації).

С.4 20% остаточний платіж до 15.03.2021 р. 21120,00 $ США (518073,60 грн з ПДВ на час укладання договору та підписання Специфікації).

31.03.2020 р. між Постачальником та Покупцем підписано акт прийому-передачі Товару за Договором, відповідно до якого Покупцем прийнято Товар на загальну суму 105600,00 $ США (2689505,34 грн з ПДВ).

Крім того, 31.03.2020 р. між Постачальником та Покупцем підписано товарно-транспортну накладну № 620.

Договір, Специфікацію до нього, акт приймання-передачі Товару та товарно-транспортну накладну підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

26.03.2020 р. Покупцем перераховано Постачальнику 790000,00 грн (платіжне доручення від 26.03.2020 р. № 451), а 08.04.2020 р. – 40000,00 грн (платіжне доручення від 08.04.2020 р. № 496).

16.10.2020 р. ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" звернулось до ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" із претензією № 179/16/10 стосовно заборгованості останнього згідно п.п.С.1,С.2 Специфікації на загальну суму, що становить гривневий еквівалент 28438,91 $ США.

06.01.2021 р. ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" звернулось до ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" із претензією № 04/06/01 стосовно заборгованості останнього згідно п.п.С.1,С.2,С.3 Специфікації на загальну суму, що становить гривневий еквівалент 54838,91 $ США.

Вказуючи на неналежне виконання Покупцем умов Договору в частині оплати вартості отриманого Товару, ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" звернулось з позовом до Господарського суду Одеської області в рамках провадження у даній справі про стягнення з ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" 2273702,62 грн заборгованості, з яких 2035698,52 грн основного боргу, 195736,48 грн пені та 42267,62 грн 3% річних.

При цьому, останнім днем періоду ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" визначено 02.08.2021 р., а Міжбанківську ставку, що діяла на 17.00 годин 30.07.2021 р.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори – основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частинами 1 та 2 ст.265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частинами 1 та 2 ст.712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як передбачено частина 1 та 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір постави сільськогосподарської техніки від 10.02.2020 р. № VAITUA-100220.

При цьому ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" як Постачальником доведено виконання належним чином взятих на себе за умовами Договору обов`язків та передачу ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" як Покупцю Товару на загальну суму 105600,00 $ США, що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення актом приймання-передачі Товару та товаро-транспортною накладною.

В свою чергу, ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" як Покупцем в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.ст.193,265 ГК України та умов Договору вартість отриманого Товару повністю не сплачено, не дивлячи на те, що з урахуванням ч.1 ст.265 ГК України, ч.1 ст.530 ЦК України, ч.ч.1,2 ст.692 ЦК України, ч.1 ст.712 ЦК України, п.п.2.3.3,2.3.4 Договору та встановленого Специфікацією графіку оплати (С.1,С.2,С.3,С.4) строк виконання зобов`язань на суму 75958,90 $ США, що еквівалентно 2035698,52 грн (75958,90 $ США (вартість неоплаченого Товару з урахуванням здійснених оплат) * на 26,80 (Міжбанківська ставка, що діяла на 17.00 годин 30.07.2021 р.) = 2035692,52 грн) настав.

Враховуючи викладене, позов про стягнення основного боргу підлягає задоволенню в сумі 2035698,52 грн.

Крім того, ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" заявлено позовні вимоги про стягнення з ТОВ "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" 195736,48 грн пені та 42267,62 грн 3% річних у зв`язку з невиконанням останнім умов Договору в частині своєчасної оплати вартості поставленого Товару у сумі 2035692,52 грн.

Частиною 3 ст.14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено у п.7.3 Договору покупець несе відповідальність за необґрунтовану затримку оплати Товару, шляхом сплати пені, що дорівнює розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у відповідний момент часу, стосовно суми простроченої заборгованості, за кожен день затримки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки сум 3% річних та пені надані ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна", суд встановив, що такі розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, здійснені належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи ст.79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам – учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" про стягнення 2273702,62 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-АГРО-СЕРВІС" (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, буд. 21, Код ЄДРПОУ 37412862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22, Код ЄДРПОУ 32708773) 2035698/два мільйона тридцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім/грн 52 коп. основного боргу, 195736/сто дев`яносто п`ять тисяч сімсот тридцять шість/грн 48 коп. пені, 42267/сорок дві тисячі двісті шістдесят сім/грн 62 коп. 3% річних та 34105/тридцять чотири тисячі сто п`ять/грн 55 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 17 грудня 2021 р.

Суддя С.Ф. Гут