Ухвала суду № 102009389, 20.12.2021, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

___________________________

У Х В А Л А

20 грудня 2021 року м. Харків Справа № 922/2999/21

Провадження № 30/913/565/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Голенко І.П., розглянувши заяву б/н від 16.12.2021 представника Приватного підприємства «Азуріт» - адвоката Рибас А.С., про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Федик Труск Центр», с. Перебиківці Хотинського району Чернівецької області

до відповідача – Приватного підприємства «Азуріт», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 38 999 грн 12 коп.

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 30.11.2021 позов задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства «Азуріт» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Федик Труск Центр» неустойку у розмірі 4847 грн 86 коп., судовий збір у сумі 282 грн 18 коп.

Додатковим рішенням Господарського суду Луганської області від 13.12.2021 з Приватного підприємства «Азуріт» стягнуто витрати на правничу допомогу у сумі 1802 грн 45 коп.

Згідно ухвали суду від 05.11.2021 справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

На виконання вимог ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) відповідачем у відзиві був наведений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікував понести у зв`язку із розглядом справи (а.с. 67-70, т. 1).

17.12.2021 на електронну адресу суду надійшла заява б/н від 16.12.2021 представника Приватного підприємства «Азуріт» - адвоката Рибас А.С., підписана кваліфікованим електронним підписом, про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просить:

- поновити пропущений з поважних причин строк на подання доказів щодо розміру понесених судових витрат;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Федик Труск Центр» на користь Приватного підприємства «Азуріт» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 000 грн 00 коп.

В обґрунтування поважності причин пропущеного строку на подання доказів щодо розміру понесених судових витрат зазначає, що 30.11.2021 у судовому засіданні по справі № 922/2999/21, що розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, повний текс рішення відповідач у цей день не отримував. Посилаючись на ч. 8 ст. 129 ГПК України, зазначає, що в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, тому норма про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат – до закінчення судових дебатів, не може застосовуватися до сторін. Вважає, що в даному випадку слід застосовувати іншу вимогу ч. 8 ст. 129 ГПК України – про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Судове рішення від 30.11.2021 відповідачем отримано лише 13.12.2021, у зв`язку з чим вважає причини пропуску подання доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу поважними.

17.12.2021 на електронну адресу суду від представника позивача – адвоката Білої У.М., надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, підписані кваліфікованим електронним підписом, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи та подану заяву, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з вимогами ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається за правилами загального позовного провадження, а якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи – до закінчення усних пояснень по суті позову. Відповідні докази повинні бути надані цією стороною або до закінчення судових дебатів чи усних пояснень по суті позову, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, якщо стороною зроблено про це заяву.

Оскільки справа № 922/2999/21 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу мала бути зроблена відповідачем до закінчення усних пояснень по суті позову, а відповідні докази надані або до закінчення усних пояснень, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення, якщо стороною зроблено про це заяву.

Директором ПП «Азуріт» та його представником – адвокатом Рибас А.С., які були присутні у судовому засіданні 30.11.2021, під час надання усних пояснень по суті позову не було зроблено усної заяви про те, що відповідні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Окрім цього, в матеріалах відсутня така заява.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Враховуючи те, що відповідач та його представник були присутніми 30.11.2021 під час ухвалення рішення суду та проголошення його вступної та резолютивної частин, тому відповідач повинен був подати докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заява про ухвалення додаткового рішення була надіслана представником відповідача на електронну адресу суду 16.12.2021, тобто з порушенням строку визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України, в той час як судове рішення ухвалено 30.11.2021.

Верховний Суд у додатковій постанові від 03.03.2021 у справі № 912/354/20 наголошує, що докази, які стосуються розміру судових витрат подаються у суворо визначені кодексом строки: до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Водночас, представник відповідача – адвокат Рибас А.С., у заяві про ухвалення додаткового рішення суду просить поновити пропущений з поважних причин строк на подання доказів щодо розміру понесених судових витрат.

Стосовно цієї заявленої вимоги суд зазначає наступне.

Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами ст. 119 ГПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Отже, вирішуючи це питання, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Господарським процесуальним законодавством не передбачено обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Відтак, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 08.07.2021 у справі № 904/7905/16.

Частиною вісім ст. 129 ГПК України чітко встановлюється, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розглянувши наведені заявником підстави для поновлення пропущеного строку на подання доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, для подання доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, оскільки ч. 8 ст. 129 ГПК України чітко містить вимогу щодо надання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення, а не отримання стороною судового рішення, враховуючи, що справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження у присутності відповідача та його представника, які у судовому засіданні 30.11.2021 не зробили відповідну заяву, та в матеріалах справи така заява також відсутня.

Таким чином, отримання відповідачем повного тексту рішення суду 13.12.2021 не є виключною та поважною підставою пропуску строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Доказів неможливості заявити відповідну заяву та подати у встановлений строк документальне обґрунтування розміру понесених судових витрат представником відповідача до заяви не додано.

Згідно зі статтями 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у поновленні пропущеного строку на подання доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити у зв`язку з недоведеністю поважності причин пропуску такого строку, та, відповідно, заяву про ухвалення додаткового судового рішення слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 126, 129, 233, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви б/н від 16.12.2021 Приватного підприємства «Азуріт» про поновлення пропущеного строку на подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

2. Заяву б/н від 16.12.2021 Приватного підприємства «Азуріт» про ухвалення додаткового судового рішення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею – 20.12.2021, та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО