Рішення № 102009296, 08.12.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2449/21

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К, дослідивши матеріали справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА ТРЕНД»доТовариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРУДДЯ-АГРО»простягнення 1 220 117,26 грн. Учасники судового процесу:

від позивача: Висторобець В.О.;

від відповідача: Коноваленко Є.О.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТРА ТРЕНД» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРУДДЯ-АГРО» про стягнення 1 220 117,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем, як покупцем, умов договору купівлі-продажу № 0110/1 від 01.10.2018 в частині здійснення оплати за наданий товар. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем подано зазначену позовну заяву про стягнення з останнього 840 000,00 грн. основного боргу, 151 200,00 грн. штрафної санкції, 69 317,26 грн. 3% річних, 159 600,00 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.08.2021 вирішено здійснювати розгляд справи № 911/2449/21 за правилами загального позовного провадження; зобов`язано позивача надати суду оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду); надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу – для подання відповіді на відзив. Ухвалою суду від 19.08.2021 призначено підготовче засідання у справі на 16.09.2021.

16.09.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.09.2021 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача у судове засідання не з`явився, проте подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 16.09.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 06.10.2021.

З метою повідомлення відповідача про дату судового засідання, 17.09.2021 судом складено ухвалу-повідомлення, яку направлено рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача.

06.10.2021 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі. Ухвалою суду від 06.10.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 20.10.2021.

19.10.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

20.10.2021 в судове засідання прибув представник позивача та надав усні пояснення по справі; представник відповідача у судове засідання не з`явився, проте подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 20.10.2021, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 11.11.2021.

З метою повідомлення відповідача про дату судового засідання, 20.10.2021 судом складено ухвалу-повідомлення, яку направлено рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача.

11.11.2021 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі. Ухвалою суду від 11.11.2021 вирішено закрити підготовче судове провадження та призначити справу № 911/2449/21 до судового розгляду по суті на 08.12.2021 о 15:10, яка занесена до протоколу судового засідання.

08.12.2021 в судове засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по суті спору.

08.12.2021 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

Як стверджує позивач, відповідач порушив свої зобов`язання за договором купівлі-продажу № 0110/1 від 01.10.2018 в частині здійснення оплати за наданий товар. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем подано зазначену позовну заяву про стягнення з останнього 840 000,00 грн. основного боргу, 151 200,00 грн. штрафу, 69 317,26 грн. 3% річних, 159 600,00 грн. інфляційних витрат.

У свою чергу, відповідач суму основної заборгованості визнає, однак заперечує проти задоволення позову в частині штрафних санкцій та просить суд відмовити в частині штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

У судовому засіданні 08.12.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, –

ВСТАНОВИВ:

01.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Астра-Тренд» (далі – продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАРУДДЯ-АГРО» (далі – покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 0110/1 (далі – договір).

Пунктом 1.1 даного правочину сторони узгодили, що продавець зобов`язується передати у власність покупцю: товар: трактор John Deere 8400, серійний номер НОМЕР_1 .

Пунктом 1.2 договору сторонами передбачено умови поставки товару, а саме: продавець власними силами та за власний рахунок вивозить товар із: м. Київ, вул. Жмеринська, б. 5 та доставляє його у село Мусійки Київська область.

Відповідно до п. 2.2 договору, продавець підтверджує, що він є власником товару, не має обмежень щодо свого права розпорядження ним, товар на момент укладання цього договору нікому іншому не проданий, не подарований, не відчужений іншим способом, не переданий в оренду чи безоплатне користування, не є предметом обтяження, в податковій заставі і під забороною (арештом) не перебуває, права третіх осіб (права наймача, право застави, право довічного утримання тощо) щодо товару відсутні, питання права власності на товар не є предметом судового розгляду, будь-які спори відносно зазначеного товару відсутні, товар не внесений до статутного капіталу юридичних осіб.

Згідно з п. п. 2.3 та 2.5 договору, під час передачі товару – Трактор John Deere 8400 в кількості 1 штуки сторони підписують видаткову накладну. Передача і перереєстрація товару здійснюється за рахунок покупця протягом 14 робочих днів після оплати покупцем вартості товару відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 договору, продавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження товару до моменту передачі товару покупцю. Підтвердженням передачі товару від продавця до покупця підписаний з обох сторін акт приймання-передачі.

Пунктом 4.3 договору визначено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця після передачі товару покупцю і підписання видаткової накладної.

Згідно з п. 5.1 договору, передача товару, що є предметом цього договору, покупцю провадиться в місці (пункті) його передачі (приймання) визначеному в пункті 1.2 цього договору протягом дня в момент передачі товару.

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачу товар – Трактор John Deere 8400, серійний номер RW8400РО21216 в кількості 1 штука, вартість якого склала 840 000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу від 03.10.2018 та видатковою накладною № 137 від 03.10.2018 на суму 840 000,00 грн. з ПДВ. Зазначені документи підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень та скріплені печатками сторін (копії зазначених документів наявні в матеріалах справи).

Відповідно до п. п. 6.1-6.2 договору, оплата здійснюється в національній валюті України – гривні в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок, який зазначений продавцем. Днем здійснення платежу в безготівковій формі вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на рахунок продавця.

Покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару 100% не пізніше 20 робочих днів з моменту підписання видаткової накладної та акту приймання-передачі. Сума товару здійснюється згідно виписаної видаткової накладної.

Підпунктом 4.2.1 договору визначено, що покупець відповідно до умов цього договору зобов`язується прийняти товар і сплатити його вартість відповідно до умов цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не здійснив оплату за наданий товар згідно договору купівлі-продажу № 0110/1 від 01.10.2018, у зв`язку із чим у відповідача утворилася перед позивачем заборгованість в загальній сумі 840 000,00 грн.. Протилежного суду не доведено, доказів повної та своєчасної оплати за наданий товар суду не надано.

Відповідно до п. п. 7.1-7.2 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року.

У випадку, якщо у сторін на момент закінчення дії договору залишаються невиконаними договірні зобов`язання, включаючи взаєморозрахунки, виплати штрафних санкцій, гарантійні зобов`язання, дія договору продовжується до повного виконання таких зобов`язань.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір купівлі-продажу № 0110/1 від 01.10.2018 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як було встановлено судом раніше та передбачено сторонами в договорі, відповідно до пунктів 2.3 та 2.5 договору, під час передачі товару – Трактор John Deere 8400 в кількості 1 штуки сторони підписують видаткову накладну. Передача і перереєстрація товару здійснюється за рахунок покупця протягом 14 робочих днів після оплати покупцем вартості товару відповідно до умов цього договору.

Відповідно до пунктів 3.1-3.2 договору, продавець несе повну матеріальну відповідальність за збереження товару до моменту передачі товару покупцю. Підтвердженням передачі товару від продавця до покупця підписаний з обох сторін акт приймання передачі.

Пунктом 4.3 договору визначено, що право власності на товар переходить від продавця до покупця після передачі товару покупцю і підписання видаткової накладної.

Як було встановлено судом раніше, позивачем, на виконання умов договору, поставлено відповідачу товар на загальну суму у розмірі 840 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною та актом приймання-передачі транспортного засобу, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було встановлено та передбачено умовами п. п. 6.1-6. договору, оплата здійснюється в національній валюті України – гривні в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок, який зазначений продавцем. Днем здійснення платежу в безготівковій формі вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на рахунок продавця.

Покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару 100% не пізніше 20 робочих днів з моменту підписання видаткової накладної та акту приймання-передачі. Сума товару здійснюється згідно виписаної видаткової накладної.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання за договором купівлі-продажу № 0110/1 від 01.10.2018 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за наданий товар на загальну суму 840 000,00 грн. не здійснив. У зв`язку із чим, у відповідача утворилася перед позивачем заборгованість в загальній сумі 840 000,00 грн.. Протилежного суду не доведено, доказів повної та своєчасної оплати за наданий товар суду не надано.

Отже, виходячи з наведених вище вимог чинного законодавства та умов договору, суд дійшов висновку, що строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, є таким, що настав.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 840 000,00 грн..

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 8.2 договору, у разі несвоєчасного здійснення оплати покупцем за переданий товар, покупець сплачує продавцю штрафну санкцію у розмірі 0,1% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення, а також несе відповідальність встановлено ст. 625 ЦК України в розмірі 3% річних з простроченої суми за весь час прострочення.

Позивач за прострочення строків оплати поставленого товару, керуючись умовами договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню (штрафну санкцію) в сумі 151 200,00 грн..

За приписами ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Наразі суд зазначає, що позивачем не вірно визначено періоди прострочення зобов`язання, а саме його початок. Зокрема, умовами п. 6.2 договору чітко передбачено, що покупець зобов`язується здійснити оплату вартості товару 100% не пізніше 20 робочих днів з моменту підписання видаткової накладної та акту приймання-передачі. З матеріалів справи вбачається, що видаткова накладна № 137 та акт приймання-передачі транспортного засобу датовані 03.10.2018.

У зв`язку з вищенаведеним, прострочення по оплаті починається з 02.11.2018, оскільки 15.10.2018 був вихідний день.

Наразі, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Беручи вищезазначене до уваги, з урахуванням умов договору, дати виникнення прострочення по оплаті товару, господарський суд здійснив перерахунок пені, обмеживши розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 149 819,18 грн..

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 договору сторони домовилися, що у разі несвоєчасного здійснення оплати покупцем за переданий товар, покупець сплачує продавцю штрафну санкцію у розмірі 0,1% від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення, а також несе відповідальність встановлено ст. 625 ЦК України в розмірі 3% річних з простроченої суми за весь час прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 69 317,26 грн. та інфляційні витрати у розмірі 159 600,00 грн..

Здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних витрат, з урахуванням умов договору, порядку розрахунків погодженого сторонами, а також, встановлених судом дат прострочення по сплаті грошового зобов`язання, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 69 248,22 грн., а інфляційні витрати підлягають задоволенню частково в сумі 158 585,97 грн..

З приводу розподілу судових витрат за наслідками розгляду спору суд зазначає наступне.

Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 18 246,80 грн..

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на послуги адвоката в сумі 8 000,00 грн..

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правову допомогу до матеріалів справи надано копії:

- договір-угода № 15/07/143-1 про надання професійної правничої допомоги від 15.07.2021;

- ордер на надання правової допомоги серія КВ № 480961 від 01.08.2021;

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 77 від 22.03.2004;

- акт наданих послуг від 10.08.2021 на загальну суму 8 000,00 грн.;

- прибутковий касовий ордер № 54 від 10.08.2021 на загальну суму 8 000,00 грн. та додаток до нього.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, доказів на підтвердження неспівмірності заявленої суми витрат на правничу допомогу відповідачем надано не було, клопотань про зменшення суми відшкодування витрат представник відповідача не заявляв.

З огляду на викладене та враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про відшкодування позивачу відповідачем витрат на оплату послуг адвоката у сумі 7 976,00 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 – 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАРУДДЯ-АГРО» (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 145, с. Мусійки, Іванківський р-н, Київська обл., 07211; код ЄДРПОУ 38286596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА ТРЕНД» (місцезнаходження: вул. Жмеринська, б.5, офіс 31, м. Київ, 03148; код ЄДРПОУ 37832556) 840 000,00 грн. основного боргу, 149 819,18 грн. нарахованої пені, 69 248,22 грн. 3% річних, 158 585,97 грн. інфляційних витрат, 18 246,80 грн. судового збору та 7 976,00 грн. адвокатських витрат.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256 та п. п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2021.

Суддя Л.В. Сокуренко