Рішення № 102009231, 10.11.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/2315/21

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовом

дочірнього підприємства «Київський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (03151, місто Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 11-А, код 03445665)

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Дроґопол Україна» (81340, Львівська обл., Мостиський р-н, місто Судова Вишня, вулиця Заводська, буд. 35, код 40573749)

про стягнення 280000 гривень

за участю представників учасників справи:

від позивача: Желтобрюх І.В.;

від відповідача: Осінчук В.Б.;

06.08.2021 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява дочірнього підприємства «Київський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі – позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дроґопол Україна» (надалі – відповідач) грошових коштів у розмірі 280000 гривень перерахованих відповідачу у якості авансу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що ним на підставі договору від 14.02.2020 № 01/14/02/20 на рахунок відповідача в якості авансу перераховано грошові кошти у розмірі 280000 гривень, проте, відповідач взяті на себе зобов`язання щодо обслуговування АБЗ у м. Узин та м. Миронівка не виконав, у зв`язку з чим виникла стягувана сума.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.08.2021 у справі № 911/2315/21 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути виявлені судом недоліки позовної заяви.

На адресу суду 28.08.2021 від позивача, у встановлений судом строк, надійшла заява про усунення виявлених судом недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 11.08.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 911/2315/21 та призначено проведення підготовчого засідання на 06.10.2021.

Ухвалою від 02.09.2021 позовну заяву повторно залишено без руху та запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки позовної заяви протягом 5-ти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом надання суду: інформації щодо вірного місцезнаходження відповідача; доказів направлення на належну адресу відповідача позовної заяви з переліком документів, доданих до позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.09.2021 після усунення позивачем недоліків, визначених ухвалою від 02.09.2021 продовжено розгляд справи.

В судове засідання 06.10.2021 з`явився представник відповідача. Представником відповідача подано клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду Львівської області, у задоволені якого ухвалою суду від 06.10.2021 було відмовлено та відкладено підготовче засідання на 20.10.2021.

19.10.2021 на адресу суд від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладено заперечення проти позову.

В судове засідання 20.10.2021 з`явилися представники сторін.

Ухвалою суду від 20.10.2021, із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі закрито та, з урахуванням письмової згоди обох представників сторін, судом розпочато розгляд справи по суті в день закриття підготовчого провадження та оголошено перерву у судовому засіданні до 10.11.2021.

В судове засідання 10.11.2021 з`явилися представники позивача та відповідача. Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

14.02.2020 позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено договір № 01/14/02/20 на проектування та обслуговування, за змістом п. 1.1. якого підрядник зобов`язується на замовлення замовника виконати передпроектні роботи по реконструкції асфальтобетонних заводів (АБЗ) у м. Узин (Білоцерківський район Київської області) та м. Миронівка (Миронівський район Київської області), що включає в себе топо-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування в обсязі, необхідному для прийняття принципових рішень щодо реконструкції асфальтобетонних заводів.

Сторони узгодили, що задля проектування реконструкції асфальтобетонних заводів (АБЗ) замовник повинен передати підряднику вихідні дані, а саме:

- технічні умови на: газопостачання, енергопостачання, водопостачання та каналізація;

- землеврядну документацію (Договір оренди, акт на постійне землекористування тощо);

- технічні паспорти на діючі виробництва (АБЗ);

- технічне завдання (п. 1.3. договору).

За змістом п. 2.1. договору ціна договору становить 560000 гривень.

Згідно п. 3.2 договору замовник, на підтвердження зобов`язання та на забезпечення його виконання, не пізніше трьох календарних днів з дати укладання цього договору сплачує підряднику завдаток у рахунок належних з нього платежів в розмірі 50% повної вартості робіт, яка зазначена в п. 2.1. договору.

Строк виконання робіт підрядником: 120 календарних днів з дати передачі замовником підряднику по акту приймання-передачі вихідних даних для проектування (п. 1.3. договору), однак дата передачі таких вихідних даних повинна мати місце не пізніше 14 квітня 2020 року (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 7.4.6. договору у разі невиконання зобов`язань замовником щодо передачі вихідних даних (п. 1.3. та п. 6.1. договору), а також зобов`язань щодо оплати (п. 3.2. договору), підрядник має право в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір, письмово повідомивши про це замовника у строк до 10 календарних днів з дня такого прострочення.

У разі, якщо цей договір достроково розривається підрядником з підстав, як це передбачено в п. 4.7.6. договору, сплачений замовником підряднику завдаток останнім не повертається. При цьому, підрядник не вправі пред`явити замовнику яких-небудь додаткових претензій та відшкодування йому збитків, в тому числі упущеної вигоди (п. 8.2.4. договору).

17.02.2020 платіжним дорученням № 1828 позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти у розмірі 280000 гривень з призначенням платежу – за послуги по обслуговуванню АБЗ у м. Узин та м. Миронівка згідно договору № 01/14/02/20 від 14.02.20 та рахунку № 3 від 14.02.2020.

17.08.2020 позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення сплаченого авансу у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язків щодо обслуговування АБЗ.

У своїй відповіді на вказану вимогу від 24.09.2020 відповідач зазначив, що отримав грошові кошти у якості завдатку, позивач не виконав свого обов`язку щодо своєчасної передачі відповідачу вихідних даних, необхідних для розробки документації згідно предмету договору. Відповідач неодноразово звертався до позивача із вимогою надати вихідні дані, проте відповіді на ці письмові звернення відповідач не отримав. Відповідач також зазначив, що отримана ним сума не є авансом, а отримана як завдаток та оскільки договір не виконаний та розірваний у зв`язку із невиконанням саме позивачем своїх зобов`язань, зазначена сума в силу приписів ст. 571 Цивільного кодексу України та умов договору поверненню не підлягає.

Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом та просить стягнути з відповідача 280000 гривень. В обґрунтування позову посилається на те, що зазначена сума була сплачена саме як аванс, завдатком не є, в призначенні платежу про те, що зазначені кошти перераховувалися саме як завдаток не зазначалося, а тому відповідач безпідставно відмовив у поверненні зазначених грошових коштів.

Відповідач проти позову заперечував з тих мотивів, що отримана ним сума грошових коштів є завдатком та оскільки договір не було виконано саме з причин невиконання саме позивачем своїх зобов`язань щодо надання необхідних для виконання робіт вихідних даних, зазначена сума поверненню на користь відповідача не підлягає.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

На виконання умов договору позивач здійснив перерахування на користь відповідача грошових коштів у розмірі 280000 гривень.

З огляду на зміст та умови договору № 01/14/02/20 від 14.02.2020 зазначена сума була сплачена саме на виконання умов п. 3.2. договору, який передбачає сплату зазначених грошових коштів саме як завдаток, з метою підтвердження зобов`язання та на забезпечення його виконання.

Інших платежів за договором не здійснювалося та умовами договору до моменту виконання робіт не передбачалися, отже призначення платежу, вказане позивачем, як платником не є визначальним для оцінки такого платежу як завдаток чи як аванс.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач двічі звертався до позивача із листами з проханням надати вихідну інформацію для проектування реконструкції асфальтобетонних заводів, а саме листами від 17.02.2020 та від 28.02.2020, факт отримання яких підтверджується відповідною відміткою на самих листах та факт отримання яких позивачем не спростовано.

Крім того, листом від 13.04.2020 відповідач звернувся до позивача та зазначив, що строк виконання робіт становить 120 календарних днів, але не пізніше 14.04.2020 та у разі повторного невиконання умов п. 1.3. та п. 6.1. договору відповідач просив вважати договір розірваним в порядку п. 7.4.6. договору з 25.04.2020. Факт отримання зазначеного листа позивачем також спростовано не було.

Позивач також не заперечував того, що ним не було надано вихідних даних, що визначені п. 1.3. договору, втім заперечував з приводу природи сплачених на користь відповідача грошових коштів, оскільки вважав, що ці кошти є авансом та оскільки договір виконано не було грошові кошти у розмірі 280000 гривень мають бути повернуті на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не виконав свого обов`язку що, визначено п. 1.3. договору та не передав відповідачу інформацію, необхідну для виконання умов договору. При цьому кінцевою датою надання вихідних даних п. 6.1. договору визначено 14.04.2020.

Як вже зазначалося відповідач скористався своїм правом визначеним п. 7.4.6. договору та повідомив позивача про розірвання договору з 25.04.2020.

Згідно присів ст. 570 Цивільного кодексу України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до ч. 1 ст. 571 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов`язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості. Сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором. У разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов`язання.

На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов`язання.

Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18.

Як вже зазначалося, за умовами договору, а саме п. 3.2. договору грошові кошти у розмірі, що становлять 50% від повної вартості робіт, що визначена п. 2.1. договору, а саме у розмірі 280000 гривень, підлягали сплаті на користь відповідача саме у якості завдатку, та сторони визначили правові наслідки невиконання умов договору, тобто волевиявлення сторін було направлено на застосування саме завдатку, як способу забезпечення виконання зобов`язань позивача перед відповідачем та кваліфікувати проведений платіж, як аванс у суду підстави відсутні.

Наведені обставини у сукупності дають суду підстави дійти висновку про те, що невиконання умов договору сталося саме з вини позивача, який не надав відповідачу передбачених договором вихідних даних, необхідних для його виконання, сплачена ним грошова сума поверненню на користь позивача не підлягає, що зумовлює висновки суду про відмову у задоволенні позову.

До того ж, твердження позивача, що зазначена сума не є завдатком, а є авансом жодним чином не обґрунтовані, суперечать змісту укладеного сторонами договору, ґрунтуються виключно на певних висновках різних судових органів, що не є релевантними до розглядуваної справи, а тому судом до уваги не приймаються.

З огляду на викладене вище, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову дочірнього підприємства «Київський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.12.2021.

Суддя Р.М. Колесник