Рішення № 102009225, 20.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.12.2021Справа № 910/16924/21

Господарський суд міста Києва, у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»

до Школи І-ІІІ ступенів № 275 імені Кравчука Володимира Деснянського району міста Києва

про стягнення 2 395,01 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Школи І-ІІІ ступенів № 275 імені Кравчука Володимира Деснянського району міста Києва (далі - відповідач) про стягнення 2 395,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати за договором № 2275 про надання послуг від 31.01.2018, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 2 395,01 грн з яких: 2 234,24 грн заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 160,86 грн 3% річних.

Господарський суд міста ухвалою суду від 21.10.2021 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/16924/21 та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), надав учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частинною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі 21.10.2021 позивач згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0105475335232 отримав 27.10.2021.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105475335240 ухвала від 21.10.2021 була надіслана відповідачу на адресу згідно з відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана 29.10.2021.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

31.01.2018 року між Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (виконавець за договором, позивач) та Школою І-ІІІ ступенів № 275 імені Кравчука Володимира Деснянського району міста Києва (замовник, відповідач) було укладено договір № 2275 про надання послуг (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого узгоджено, що виконавець, як розробник і власник, надає замовнику у платне користування програмне забезпечення та здійснює інформаційно-технологічне його супроводження відповідно до Додатку № 1 до договору, замовник зобов`язується вчасно та у повному обсязі сплачувати надані виконавцем послуги, які передбачені цим договором.

За умовами п. 3.1 договору вартість послуг за договором визначається у Додатку №1 до договору та за домовленістю сторін може бути змінена в разі впровадження нових задач чи зміни витрат при наданні послуг. Загальна вартість наданих послуг на 2018 рік становить 22 824,00 грн з ПДВ.

Відповідно до положень п. 3.4-3.5 договору, надані виконавцем послуги сплачуються замовником шляхом безготівкового розрахунку на основі узгодженого сторонами Акта приймання-передачі наданих послуг, протягом 5-ти днів з дня отримання Акта.

У п. 7.1 договору визначено, що даний договір застосовується до відносин терміном з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року та вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо щонайменше за 30 календарних днів до дати припинення дії договору не буде заяви будь-якої зі сторін про її бажання припинити дію договору.

Матеріалами справи встановлено, що сторонами у Додатку № 1 до договору визначено Розрахунок вартості послуг за календарний місяць з січня 2018 року в сумі 1 902,00 грн з ПДВ.

За Актом № 343-21011 від 13.12.2018 приймання-передачі наданих послуг по договору № 2275 від 31.01.2018 позивачем надано послуги за грудень 2018 року вартістю 1 902,00 грн. Вказаний Акт підписаний та скріплений печатками виконавця та замовника без будь-яких зауважень.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманих послуг у грудні 2018 року по Акту № 343-21011 від 13.12.2018 за договором не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 1 902,00 грн вартості неоплачених послуг, також за прострочення оплати позивачем нараховано до стягнення з відповідача 332,24 грн інфляційних втрат та 160,86 грн 3% річних.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір № 2275 від 31.01.2018, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підставою виникнення правовідносин.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем за Актом № 343-21011 приймання-передачі наданих послуг від 13.12.2018 на суму 1902,00 грн., у т.ч. у визначений строк оплати відповідно до п. 3.5 договору (18.12.2018) та станом на час розгляду справи по суті спору, суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 1 902,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 332,24 грн інфляційних втрат та 160,86 грн 3% річних.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Здійснивши перевірку заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 332,24 грн за період з 01.01.2019 по 13.10.2021 та 3% річних у розмірі 160,86 грн за період з 19.12.2018 по 13.10.2021 прострочення оплати 1 902,00 грн вартості наданих послуг за грудень 2018, суд дійшов висновку, що поданий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем письмового відзиву на позов не подано, належними та достатніми доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано, підстав звільнення від обов`язку виконання зобов`язання зі сплати заявленої до стягнення суми не доведено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 237-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути зі Школи І-ІІІ ступенів № 275 імені Кравчука Володимира Деснянського району міста Києва (02225, місто Київ, проспект Маяковського, будинок 3-Г, код 01487814) на користь Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (02192, місто Київ, вул. Космічна, будинок 12-А, код 04013755) основний борг у розмірі 1 902,00 грн (одна тисяча дев`ятсот дві гривні 00 коп), інфляційні втрати у розмірі 332,24 грн (триста тридцять дві гривні 24 коп), 3% річних у розмірі 160,86 грн (сто шістдесят гривень 86 коп) та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 20.12.2021.

Суддя О.Г. Удалова