Рішення № 102009023, 14.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.12.2021Справа № 910/14324/21

За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської

державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відрадний маєток»

про стягнення 12.642,63 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача Сірик Д.О., адвокат за довіреністю № 03/03/21-02 від 03.03.2021

від відповідача Яценко Я.В., ордер серії АА № 1156648 від 18.11.2021

від відповідача Рудько Ю.М., керівник

Суть спору :

02.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відрадний маєток» про стягнення 12.642,63 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 8834013 від 19.09.2018, на підставі якого позивач зобов`язується постачати відповідачу теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із відповідачем за адресою: м. Київ, просп. Відрадний, 71/2. 02.12.2020 позивачем було складено акт № 8947 про порушення відповідачем правил користування тепловою енергією та/або умов договору, відповідно до якого встановлено самовільне підключення відповідачем системи центрального опалення. У зв`язку з викладеним, відповідачу донараховано 5-ти кратний розмір фактично спожитої ним теплової енергії за період з 30.10.2020 по 04.11.2020 на суму 11.925,95 грн та направлено на його адресу вимогу № 30/5/5/1684 від 04.02.2021 про сплату штрафних санкцій. Враховуючи викладене та те, що відповідачем не було сплачено нараховані штрафні санкції, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 12.642,63 грн, з яких 11.925,95 грн 5-кратної вартості фактично спожитої теплової енергії, 595,13 грн інфляційних втрат, 121,55 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2021 відкрито провадження у справі № 910/14324/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

09.12.2021 відповідачем до суду подано клопотання про розподіл судових витрат, в якій відповідач зазначає, що розмір фактичного понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу становить 4.000,00 грн, а також у відповідача є зобов`язання сплати гонорару успіху в розмірі 10.000,00 грн.

09.12.2021 позивач ознайомився із клопотанням відповідача про розподіл судових витрат, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/14324/21 від 09.12.2021 в позові Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» відмовлено повністю; призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14.12.2021; встановлено строк для подання відповідачем доказів понесення судових витрат до 13.12.2021 включно.

13.12.2021 відповідачем до суду подано клопотання про долучення доказів сплати відповідачем послуг професійної правничої допомоги.

14.12.2021 позивачем до суду подано клопотання про зменшення суми витрат на правову допомогу, в якій просить клопотання відповідача про розподіл судових витрат без задоволення.

Відповідач в судовому засіданні 14.12.2021 просив стягнути з позивача 15.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач в судовому засіданні 14.12.2021 проти стягнення витрат заперечував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши надані суду докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відзиві на позов відповідачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які планує понести відповідач у зв`язку з розглядом справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу складає 10.000,00 грн.

В подальшому у клопотанні про розподіл судових витрат відповідач зазначив, що розмір фактичного понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу становить 4.000,00 грн, а також у відповідача є зобов`язання сплати гонорар успіху в розмірі 10.000,00 грн.

В судовому ж засіданні 14.12.2021 відповідачем заявлено до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15.000,00 грн

Згідно з ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витратне обмежує сторону доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

18.11.2021 між відповідачем (клієнт) та Адвокатським бюро «Ярослава Яценка» (бюро) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 18/11-2021 (далі - договір), відповідно до якого бюро зобов`язалось надавати клієнту правову допомогу, визначену п. 1.2 даного договору, а клієнт зобов`язався оплатити бюро гонорар за надану ним правову допомогу.

Згідно з п. 1.2 договору правова допомога за цим договором полягає в представництві клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у господарській справі № 910/14324 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відрадний маєток» про стягнення грошових коштів.

Відповідно до п. 4.1 договору розмір та порядок сплати гонорару бюро визначається додатковими угодами до даного договору.

Додатковою угодою № 1 від 18.11.2021 до договору сторони встановили наступний розмір і порядок сплати гонорару за надання бюро клієнту правничої (правової) допомоги з представництва в суді першої інстанції:

1) за аналіз адвокатом бюро наданих клієнтом копій матеріалів справи, підготовку проекту відзиву на позов та, у разі необхідності, клопотань, які підлягають поданню у строк для подання відзиву на позов - 1.000,00 грн;

2) за участь адвокатів бюро у судових засіданнях в суді першої інстанції у справі № 910/14324/21 - 1.500,00 грн за кожне судове засідання, які сплачуються на розсуд клієнта або авансом до відповідних судових засідань, або у строк 10 робочих днів після кожного судового засідання;

3) у разі відмови суду першої інстанції в задоволенні позову у справі № 910/14324/21 (ухвалення судом першої інстанції рішення на користь клієнта) - клієнт зобов`язується сплатити на користь бюро «гонорар успіху» в розмірі 10.000,00 грн протягом трьох робочих днів від дня ухвалення судом першої інстанції рішення на користь клієнта.

Згідно з п. 3 додаткової угоди підписання між сторонами актів наданих послуг за наслідками оплати клієнтом на користь бюро грошових коштів, вказаних в п. 1 даної додаткової угоди № 1, не вимагається. При цьому, за бажанням сторін такі акти наданих послуг можуть бути підписані сторонами після фактичного надання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що бюро виставлено клієнту рахунок-фактуру № 1-18/11-2021 від 09.12.2021 згідно якого вартість наданих послуг до сплати становить 4.000,00 грн, що включають вартість наданих послуг за п. 1) додаткової угоди в сумі 1.000,00 грн та 3.000,00 грн за участь в двох судових засіданнях 30.11.2021 та 09.12.2021.

Представництво інтересів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відрадний маєток» у справі № 910/14324/21 здійснював адвокат Яценко Я.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 5368 від 28.09.2012), та який діяв на підставі виданого ордеру серії АА № 1156648 від 18.11.2021.

В якості доказів сплати відповідачем витрат на професійну правничу допомогу подано наступні платіжні доручення № 61 від 09.12.2021 на суму 4.000,00 грн (згідно рахунку-фактури № 1-18/11-2021 від 09.12.2021); № 62 від 13.12.2021 на суму 1.500,00 грн (за представництво в судовому засіданні 14.12.2021) та № 63 від 13.12.2021 на суму 10.000,00 грн (гонорар успіху).

Позивач заперечуючи проти розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу зазначає, що відповідачем не доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтований. Щодо гонорару успіху зазначає, що додатковою угодою не визначено, яке саме рішення слід вважати на користь відповідача.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотрмиання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частити 5, 6 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Деталізація рахунку-фактури № 1-18/11-2021 від 09.12.2021 містить інформацію про обсяги та вартість робіт, виконаних представником відповідача, необхідних для представництва його інтересів у суді.

Зазначений обсяг робіт та їх вартість не суперечить договору про надання правової допомоги та на думку суду відповідає критеріям співмірності, що визначені ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відмови у відшкодуванні витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 4.000,00 грн.

Стосовно заявленої відповідачем до стягнення суми понесених витрат на правову допомогу за участь в судовому засіданні 14.12.2021 в розмірі 1.500,00 грн суд вважає відзначити, що ці витрати не відносяться до судових витрат в розумінні ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не пов`язані із розглядом справи по суті, а тому не підлягають стягненню з позивача.

Розглядаючи питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10.000,00 грн, яка за своєю суттю є «гонораром успіху», суд вважає відзначити наступне

У додатковій постанові Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 910/7127/19 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У даному випадку суд має оцінити розмір таких витрат зважаючи на їх необхідність (неминучість), критерій розумності їхнього розміру (обґрунтованості розміру) з урахуванням обставин справи та фінансового стану обох сторін, фактичного понесення.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді касаційної інстанції та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату.

У кожній конкретній справі суд оцінює розмір таких витрат у сукупності з іншими критеріями (зокрема, розумність, необхідність, чи були фактично понесені). Критерій розумності має бути оцінений у співвідношенні із виконаною роботою, обставинами справи, тощо.

Суд вважає, що заявлений до стягнення розмір «гонорару успіху» в сумі 10.000,00 грн не відповідає критерію розумності. При цьому судом враховано ту обставину, що заявлений відповідачем загальний розмір витрат на правову допомогу перевищує розмір пред`явлених позивачем до відповідача у даній справі позовних вимог.

При цьому суд важає, що розумним розміром «гонорару успіху» з урахуванням його фактичного понесення, обставин справи та виконаною адвокатом роботою буде розмір в сумі 5.000,00 грн.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача на правову допомогу покладаються на позивача частково в сумі 9.000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відрадний маєток» (03061, м. Київ, просп. Відрадний, 71/2, код ЄДРПОУ 39840360) 9.000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 20.12.2021.

СуддяВ.В. Сівакова