Рішення № 102008980, 08.12.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2021Справа № 910/13850/21

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Свириденко А.С.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Костянтинівський завод

металургійного обладнання"

вул. Інженерна, 3, м. Костянтинівка, Костянтинівський район, Донецька область, 85103

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

вул. Рибальська, 22, м. Київ, 01011

про стягнення 7 580 514, 72 грн.

За участі представників учасників справи згідно протоколу

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі-відповідач) про стягнення 7 580 514, 72 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору добровільного комплексного страхування комерційного майна № 310. 1547274.114.9223 від 23.06.2020 в частині виплати страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку, а саме пошкодженням Траси ЛЕП та устаткування підстанції 110/6 кВ - силового трансформатора типу ТРДН потужністю 25 000 кВА, напругою 110/6/6 кВ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2021 позовну заяву було залишено без руху.

13.09.2021 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2021 року відкрито провадження у справі №910/13850/21, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.10.2021.

01.10.2021 відповідачем подано суду відзив на позов, а 18.11.2021 подало доповнення до відзиву на позов, в яких останній заперечує проти задоволення позову та зазначає, що прийняте відповідачем рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування базувалося виключно на умовах договору; позивач у позовній заяві не вірно порахував суму страхового відшкодування; відповідач не зобов`язаний сплачувати будь-які штрафні санкції позивачу, оскільки останній не є належним отримувачем страхового відшкодування; позивачем при здійсненні розрахунків був неправильно порахований розмір пені; належним позивачем по справі є вигодонабувач - АТ «Таскомбанк», а не позивач.

Протокольною ухвалою від 13.10.2021 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 20.10.2021.

Протокольною ухвалою від 20.102021 року суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 03.11.2021.

Протокольною ухвалою від 03.11.2021 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.11.2021.

10.11.2021 року на електронну адресу Господарського суду від відповідача надійшло клопотання про виклик експертів для надання роз`яснень і надання відповідей на питання суду та учасників справи у судовому засіданні.

Протокольною ухвалою від 10.11.2021 судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 24.11.2021.

22.11.2021 відповідачем подані доповнення до відзиву на позовну заяву.

23.11.2021 позивачем до суду подані письмові пояснення щодо виклику експертів у судове засідання для надання пояснень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 24.11.2010 оголошено в підготовчому засідання у справі №910/13850/21 перерву до 01.12.2021.

Викликано в судове засідання (01.12.2021 о 12:00) для надання пояснень щодо Висновку експертного дослідження №2/21-197 Д від 29.12.2020 заступника начальника відділу вибухотехнічних та пожежотехнічних досліджень Донецького НДЕКЦ МВС Сову Сергія Анатолійовича.

Викликано в судове засідання (01.12.2021 о 12:00) для надання пояснень щодо Висновку експертів №7412/17484-17490 за результатами проведення комісійного електротехнічного дослідження, який складений 16.07.2021 комісією судових експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» заступника начальника відділу вибухотехнічних та пожежотехнічних досліджень Донецького НДЕКЦ МВС Рогаліна Сергія Володимировича.

Викликано в судове засідання (01.12.2021 о 12:00) для надання пояснень щодо Висновку експертів №7412/17484-17490 за результатами проведення комісійного електротехнічного дослідження, який складений 16.07.2021 комісією судових експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» заступника начальника відділу вибухотехнічних та пожежотехнічних досліджень Донецького НДЕКЦ МВС Мєшкова Олега Олеговича.

В судовому засіданні 01.12.2021 судом ухвалено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.12.2021.

08.12.2021 від позивача до суду надійшли письмові пояснення по справі.

08.12.2021 від Донецького НДЕКЦ МВС надійшло клопотання про участь експерта у режимі відеоконференції.

08.12.2021 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити. Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив повністю, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 08.12.2021 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

23.06.2020 між ТОВ «КЗМО» та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі - відповідач або ПрАТ «СК «Альфа Страхування») та Акціонерним товариством «Таскомбан» (далі - вигодонабувач) був укладено договір добровільного комплексного страхування комерційного майна № 310. 1547274.114.9223 (далі - договір страхування).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов`язані із володінням, користуванням та розпорядженням майном (далі - застраховане майно), перелік якого наведено в додатку 2 до договору.

Місцем дії договору (адресою) визначено: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, буд. 172. Майно вважається застрахованим, якщо воно знаходиться за адресою, зазначеною в п. 5 цього договору або за адресами, зазначеними у додатку 2 до цього договору - «Перелік застрахованого майна».

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 ЦК України та 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 ЦК України. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Суд, проаналізувавши договір № 310. 1547274.114.9223 від 23.06.2020 та положення наведених норм чинного законодавства України, дійшов висновку про те, що укладений між сторонами спору договір за своєю правовою природою є договором страхування.

Так, згідно з додатком 2 «Перелік застрахованого майна» до договору страхування до переліку застрахованого майна, зокрема, входять Траса ЛЕП вартістю 1 312 830,00 грн. та устаткування підстанції 110/6кв (включаючи силові трансформатори типу ТРДН потужністю 25 000 кВА, напругою 110/6/6 кВ) вартістю 6 881 818,00 грн.

Як стверджує позивач, 30.09.2020 на території ТОВ «КЗМО» сталися страхові випадки, а саме: у зв`язку з поганими погодними умовами було обірвано лінії електропередач (Траса ЛЕП), а також пожежа, яка призвела до знищення Силового трансформатора типу ТРДН потужністю 25 000 кВА, напругою 110/6/6 кВ. В результаті цих подій, Траса ЛЕП була істотно пошкоджена, а Силовий трансформатор був знищений пожежею.

Про вказані обставини свідчить роздруківка з офіційного сайту Головного управління ДСНС у Донецькій області про факт виникнення пожежі на території ТОВ «КЗМО» та не заперечується відповідачем.

За приписами ч. 2 ст. 8 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Згідно з п. 6 договору страховими ризиками є:

6.1.1. вогневий ризик, а саме: пожежа та задимлення в результаті пожежі, удар блискавки; вибух газу, що використовується для побутових потреб; падіння пілотованих літальних об`єктів;

6.1.2. стихійне явище, а саме: повінь/паводок; буря, ураган; вихор; град, сильний дощ (злива); землетрус; зсув ґрунту, сель, гірські обвали, схід снігових лавин; осідання ґрунту; затоплення ґрунтовими водами; тиск снігового покрову; надзвичайні для даної місцевості морози та сильні снігопади; ожеледь;

6.2.8. вплив електроенергії в вигляді короткого замикання електричного струму, перевантаження електричної мережі, пошкодження ізоляції, дугового розряду, перепаду електроенергії у мережі енергопостачання, виникнення індукованого струму механічної дії електричного струму, падіння напруги, атмосферного розряду (крім влучення блискавки) та інших подібних явищ (включаючи пожежу, якщо шкоду завдано безпосередньо тим предметом в якому виникла пожежа).

Враховуючи той факт, що зазначені події мали ознаки страхового випадку, а пошкоджене майно відноситься до застрахованого та є предметом договору страхування, 02.10.2020 позивач відправив на адресу відповідача повідомлення про настання страхового випадку.

05.10.2020 ПрАТ «СК «Альфа Страхування» направила на адресу ТОВ «КЗМО» повідомлення з проханням надати акт про пожежу та звіт (висновок) про причини виникнення пожежі.

ТОВ «КЗМО» прохання ПрАТ «СК «Альфа Страхування» виконало, та надало їй вказані вище документи.

06.10.2020 та 07.10.2020 ПрАТ «СК «Альфа Страхування» відправило на адресу ТОВ «КЗМО» запит з проханням надати представнику відповідача доступ до місця події і оформити пропуск аварійному комісару документи та інформацію, зазначену в листі заяву про виплату страхового відшкодування (копії листів додаються).

Вказану інформацію та документи ПрАТ «СК «Альфа Страхування» попросило надати до 06.11.2020.

ТОВ «КЗМО» прохання ПрАТ «СК «Альфа Страхування» виконало та надало останній: заяву про виплату страхового відшкодування, запитувані в листі від 07.10.2020 документи та повідомило про можливість надати представнику відповідача доступ до місця події.

21.10.2020 відповідач направив на адресу позивача лист з проханням надати йому додаткові документи для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування до 21.11.2020.

ТОВ «КЗМО» вказані вище прохання ПрАТ «СК «Альфа Страхування» виконало та надало йому запитувані документи.

08.02.2021 відповідач направив на адресу позивача лист, в якому повідомив йому, що у результаті проведення аналізу документів, наданих на розгляд страховику, було встановлено, що:

пошкодження Траси ЛЕП перебуває у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із стихійним явищем у вигляді різкого погіршення погодних умов - сильного поривчастого вітру;

причиною виникнення пожежі на обладнанні Устаткування підстанції 110/6 кВ, у тому числі і трансформаторі № 1 ТРДН-25000 110/6/6 кВ є дія теплових проявів електричної енергії (коротке замикання, перевантаження, великі перехідні опори, електричні іскри) на масло системи охолодження трансформатора та горючі гази, які утворилися в результаті контакту масла з високо нагрітими елементами трансформатору, а стан об`єкта (трансформатора) не відповідав вимогам п. 1.1 - 1.2 розділу IV та п. 7.1 розділу VІ Правил пожежної безпеки в Україні.

Відповідачем визнано пошкодження лінії ЛЕП Костянтинівка-район визнається страховою подією, за яку здійснено виплату страхового відшкодування ТОВ «КЗМО», а також ПрАТ «СК «Альфа Страхування» визнало відсутніми підстави для виплати страхового відшкодування по збитку, який виник внаслідок пожежі на обладнанні, а саме на устаткуванні підстанції 110/6 кВ, у тому числі і трансформаторі № 1 ТРДН-25000 110/6/6 кВ.

Вказаний висновок відповідачем сформовано на підставі експертного дослідження Донецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 2/21-197 Д від 29.12.2020 та Звіту про оцінку майна № 22341/3 траси лінії електропередач (ЛЕП), що належить ТОВ «КЗМО».

Позивач не погодився з такими висновками відповідача в повному обсязі, наслідком чого стало звернення до господарського суду з позовною заявою у даній справі.

Так, позивач зазначає та посилається на те, що 01.10.2021 слідчим Костянтинівського ВП Бахмутського відділу поліції ГУНП України в Донецькій області Мануйлі Ігорем Володимировичем було складено звіт про причину виникнення пожежі у ТОВ «КЗМО».

У своєму звіті слідчим Костянтинівського ВП було зазначено про те, що в результаті пожежі було знищено силовий трансформатор типу ТРДН потужністю 25000 кВа, напругою 110/6/6 кВ.

В Акті обстеження пошкоджень майна ТОВ «КЗМО» зазначено, що внаслідок пожежі було пошкоджено наступні частини підстанції 110/6 кВ: лінійний роз`єднувач; віддільник; короткозамикач; трансформатор; ланцюги вторинної комутації.

В Акті розслідування причин аварійної ситуації на підстанції ПС110/6кВ ТОВ «КЗМО» та ЛЕП 110кВ «Костянтинівка районна», складеного комісією за результатами виникнення пожежі, вказані пропозиції по відновленню роботи підстанції, а саме: 3. Провести пошук, придбання, монтаж та введення в експлуатацію нового або б/в трансформатору ТРДН-25000 110/6/6 кВ замість того, що вийшов із лад.

За висновком позивача, найбільша частина збитку, завданого пожежею - є пошкодження трансформаторної підстанції, в тому числі знищення устаткування підстанції 110/6 кв., - силового трансформатора № 1 типу ТРДН потужністю 25 000 кВА, напругою 110/6/6 кВ.

Одночасно, з метою встановлення причин виникнення пожежі на устаткуванні підстанції 110/6 кВ, - Силовому трансформаторі ТРДН потужністю 25 000 кВА, позивач звернувся до Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса із запитом про проведення електротехнічної експертизи обладнання, на вирішення якої поставлено питання:

Яка причина пошкоджень Силового трансформатору і Лінії ЛЕП, які є об`єктами страхування комерційного майна? Чи працювали комплекти захистів ліній «Фрунзе 110 кВ» на міських підстанціях «Костянтинівка - Районна» та «Костянтинівка - Місто», на момент аварії на підстанції 110/6 «Фрунзе» 30.09.2020, у відповідності до вимог нормативно-технічних актів?

Чи працював комплект захистів трансформатора № 1 підстанції 110/6 «Фрунзе», на момент аварії на підстанції 110/6 «Фрунзе» 30.09.2020, у відповідності до вимог нормативно-технічних актів?

Чи є можливим проведення ремонтних робіт Силових трансформаторів і Лінії ЛЕП, пошкоджених в результаті пожежі 30.09.2020?

Так, до матеріалів справі додано висновок експертного дослідження Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл .проф М.С. Бокаріуса» від 16.07.2021, згідно з яким:

1. Дослідженням даних улаштування захисту, що виконується пристроями РЗА на ПС 110 кВ «Фрунзе» і забезпечується ТОВ «КЗМО», - встановлено, що на момент виникнення аварійного режиму 30.09.2020 з зафіксованими в наданих на дослідження матеріалах наслідками, устаткування РЗА, улаштування захисту та їх установки в цілому відповідають вимогам нормативно-технічних актів.

2. Технічною першопричиною набуття непрацездатного стану об`єктів дослідження з зафіксованими у дослідженні дефектами є виникнення небезпечного метеорологічного явища 1-го рівня небезпечності на території Донецької області у м. Костянтинівка 30 вересня 2020 року, а саме: «штормового вітру південно-східного напрямку» - метеорологічного явища, яке призвело до появи аварійного стану ПЛ 110 кВ ТОВ «КЗМО» з подальшим розвитком аварійного режиму в електроустановці ТОВ «КЗМО» наслідком чого було виникнення явища ферорезонансу (як похідної причини), яке визначалось ситуативним збігом миттєвих значень параметрів в досліджуваній електроустановці ТОВ «КЗМО» та фактично супроводжувалось виникненням тривалої перенапруги та надструмів на окремих ділянках устаткування. Поширення аварійного режиму з появою тривалої понаднормативної напруги на кінцевих вводах ВН ТРДН-25000/110-6-6 зав. № 944617 та надструмів в елементах аварійної електричної схеми з підживленням цієї схеми з ПС «Константинівка Город» на час дії захисту пристроями РЗА до моменту відключення приєднання ПС «Фрунзе» призвело до події ушкодження устаткування ВРУ 110 кВ ПС «Фрунзе» із виникненням пожежі силового трансформатора ТРДН-25000/110-6-6 зав. № 944617.».

3. Проведення ремонтних робіт з відновленням працездатного стану та номінальних параметрів силового трансформатора ТРДН-25000/110-6-6 зав. № 944617 та ПЛ 110 кВ в межах балансової належності ТОВ «КЗМО» є можливим у разі проведення дефектації об`єктів дослідження із застосуванням інструментальних методів, методів неруйнівного контролю та електричних випробувань; наявності конструкторської та експлуатаційної документації; повного комплекту ремонтної документації в обсязі визначеним ГОСТ 2.602-95, а також з дотриманням всіх вимог СОУ-Н ЕЕ 46.603-2007 в частині виконання капітального ремонту трансформаторів.

Отже, із вказаного висновку слідує, що дійсною причиною пошкодження трансформатора стала пожежа, в той час як все захисне обладнання насправді відповідало вимогам нормативно-технічних актів, в тому числі і Правилам пожежної безпеки в Україні.

Стаття 73 ГПК України встановлює, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

На переконання суду, наданий позивачем Висновок експертів є обґрунтованим, містить докладний опис проведених досліджень, чіткі висновки з поставлених перед експертами питань, містить підписи судових експертів про їх попередження щодо кримінальної відповідальності за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову від надання висновку за ст.ст. 384, 385 КК України, а будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність Висновку чи суперечливість його іншим матеріалам відсутні.

Отже, наданий Харківським науково - дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Висновок є належним та допустимим в розумінні ст. 73 ГПК України доказом у справі.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно п. 16.5.3 договору страхування страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений цим договором строк.

Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону України «Про страхування» та ч. 3 ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність в матеріалах справи доказів про те, що позивачем було допущено порушення Правил пожежної безпеки в Україні, а пошкодження трансформатора перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із стихійним явищем у вигляді погіршення погодних умов, що призвело до пожежі, яка, в свою чергу, є страховим випадком у розумінні укладеного між сторонами договору добровільного комплексного страхування комерційного майна № 310. 1547274.114.9223.

Окрім цього, положеннями ст. 26 Закону України «Про страхування» визначено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є:

навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку;

отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

інші випадки, передбачені законом.

Підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування, наведених у ст. 26 Закону України «Про страхування», судом не встановлено.

Так, як вже встановлено судом, п. 6.1.1 договору страхування передбачає - страховими ризиками є, серед іншого, вогневі ризики, а саме: пожежа та задимлення в результаті пожежі, удар блискавки, вибух газу, що використовується для побутових потреб; падіння пілотованих літальних об`єктів.

Пункт 14.2.1.1 договору страхування визначає, що під «пожежею» слід розуміти вогонь, що виник поза місцем, спеціально призначеним для його розведення і підтримки, або що поширився за його межі і здатний поширюватись самостійно.

Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування, що обумовлює порушення прав та інтересів останнього, які підлягають судовому захисту.

Окрім цього, щодо розміру страхового відшкодування суд вказує наступне.

Згідно умов укладеного між сторонами договору страхування, страхова вартість устаткування підстанції 110/6 кВ - силового трансформатора типу ТРДН потужністю 25 000 кВА складала 6 881 818,00 грн. (додаток 2 до договору).

матеріальним збитком є поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування вартості Застрахованого майна без урахування неодержаних майбутніх вимог. Розмір матеріального збитку визначається згідно із р. 20 договору. Під пошкодженням майна слід розуміти часткову втрату майном своїх експлуатаційних якостей, що можуть бути відновленні з подальшим використанням майна за своїм призначенням (п. 13.10, п. 13.12 договору страхування).

Пункт 20.7.2 договору страхування - при пошкодженні майна розмір матеріального збитку визначається в розмірі витрат на його відновлення до стану, в якому майно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку, з вирахуванням фізичного зносу із вартості матеріалів (запчастин), необхідних для відновлення майна.

Отже, сторони спору в договорі страхування чітко погодили, що розмір суми страхового відшкодування за трансформатор повинен визначатися з розміру витрат, які поніс позивач на його відновлення.

Як вбачається з матеріалів справи, для визначення орієнтовного розміру витрат, які необхідно буде понести для відновлення трансформатору, позивач звертався з запитом до відповідних підприємств з проханням надати інформацію про вартість відновлювальних робіт та/або б/в трансформатора.

ТОВ «КЗМО» були надані комерційні пропозиції щодо вартості б/в трансформатора та вартості відновлювальних робіт (комерційна пропозиція від ТОВ «ЕЛІЗ» відносно можливості виготовлення та встановлення знищеного трансформатора; комерційна пропозиція від Power Engineering Transformatory Sp. z o.o відносно можливості виготовлення та встановлення знищеного трансформатора; комерційна пропозиція від ФОП Заратуйко Віталія Миколайовича відносно можливості виготовлення та встановлення знищеного трансформатора).

Враховуючи те, що вартість нового силового трансформатора типу ТРДН 25 000/110/6/6 складала більше 10 000 000 грн. (дана сума є значно вищою ніж сума страхового відшкодування), ТОВ «КЗМО» було прийнято рішення придбати у ФОП Заратуйка Віталія Миколайовича бувший у використанні трансформатор вартістю 5 500 000 грн. (договір купівлі-продажу № 26/04/1 від 26.04.2021 від Заратуйка В.М., що підтверджує факт придбання трансформатора; накладна № 18 від 27.05.2021 від ФОП Заратуйко В.М., що підтверджує факт придбання трансформатора).

Вартість відновлювальних робіт з електропостачання високовольтного вводу № 1 110 кВ із заміною силового трансформатора ТРДН 25 000/110/6/6 складала 1 572 383, 82 грн. (договір № 06/05-2021 на виконання робіт від ТОВ «Віра», що підтверджує факт встановлення трансформатора).

Тобто, для відновлення предмету страхування, як то передбачено п. 20.7.2 договору страхування, позивач поніс витрати у розмірі 7 072 383,82.

Однак, ця сума є вищою ніж страхова сума, зазначена у договорі страхування.

Відповідно до п. 13.16 договору страхування страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов договору страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Враховуючи те, що розмір понесених витрат є більшим ніж страхова сума, за висновком суду з урахуванням п. 13.16 договору страхування, відповідач повинен здійснити страхову виплату у розмірі 6 881 818 грн.

Щодо вартості відновлення лінії електропередач (Траси ЛЕП).

Судом встановлено, що висновок відповідача в частині розміру страхового відшкодування вартості відновлення лінії електропередач базується на Звіті про оцінку майна № 22341/3 траси лінії електропередач (ЛЕП), що належить ТОВ «КЗМО».

Як слідує із цього документу, ймовірна ринкова вартість передавального пристрою - повітряної лінії електропередачі високої напруги, довжиною 150 м, що розташована за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. О. Тихого, 172 та належить ТОВ «КЗМО», станом на дату оцінки становить 53 158,00 грн.

На підставі вказаного вище відповідачем була здійснена виплата вигодонабувачу за договором страхування - АТ «Таскомбанк» у розмірі 53 158,00 грн.

Однак, відповідно до п. 13.12 договору страхування, під пошкодженням майна слід розуміти часткову втрату майном своїх експлуатаційних якостей, що можуть бути відновленні з подальшим використанням майна за своїм призначенням.

Згідно з п. 13.10 договору страхування матеріальним збитком є поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування вартості Застрахованого майна без урахування неодержаних майбутніх вимог. Розмір матеріального збитку визначається згідно із розділом 20 договору.

У п. 20.7.2 договору страхування зазначено, що при пошкодженні майна розмір матеріального збитку визначається в розмірі витрат на його відновлення до стану, в якому майно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку, з вирахуванням фізичного зносу із вартості матеріалів (запчастин), необхідних для відновлення майна.

Отже, на переконання суду, розмір матеріального збитку, завданого ТОВ «КЗМО» при настанні страхового відшкодування, повинен розраховуватися з розміру робіт, необхідних для відновлення предмету страхування.

Розмір відновлювальних робіт для лінії ЛЕП відповідно до комерційної пропозиції ТОВ «Миренергоком» становить 272 000,00 грн. з ПДВ (комерційна пропозиція від ТОВ «Миренергоком» № 1510/4 від 15.10.2020).

Суд встановив, що відповідач, всупереч п. 20.7.2 договору страхування, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, врахував не розмір вартості відновлювальних робіт, а ймовірну ринкову вартість майна, яка складає 53 158,00 грн.

А отже, як вірно стверджує позивач та з чим погоджується суд, сума страхового відшкодування була вирахувана та сплачена відповідачем з порушенням умов договору страхування та є нижчою ніж дійсна вартість відновлювальних робіт, відповідач безпідставно зменшив суму страхового відшкодування та повинен виплати позивачу різницю, що складає 218 842,00 грн.

До того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву на позовну заяву вказує про те, що ПрАТ «Альфа Страхування» не зобов`язано сплачувати будь-які штрафні санкції позивачу, оскільки останній не є отримувачем страхового відшкодування, таким отримувачем є вигодонабувач - АТ «Таскомбанк».

Згідно з п. 20.3 договору у разі прийняття рішення про виплату страхового відшкодування виплата здійснюється вигодонабувачу або Страхувальнику (за письмовою згодою вигодонабувача) впродовж 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дня підписання страхового акта.

Отже, ТОВ «КЗМО» має право на отримання страхового відшкодування у разі якщо наявна згода вигодонабувача - АТ «Таскомбанка».

Матеріали справи містять згоду АТ «Таскомбанк» на отримання суми страхового відшкодування, в тому числі штрафних санкцій за договором.

Одночасно, позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню, 3 відсотки річних та інфляційні втрати за прострочення виплати страхового відшкодування.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України). Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст.546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 23.2 договору страхування, у разі порушення строку сплати страхового відшкодування Страхувальнику чи вигодонабувачу (в залежності від того, хто є отримувачем страхового відшкодування) Страховик сплачує пеню у розмірі 0,01% простроченого платежу від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу викладених положень договору та ЦК України слідує, що у разі порушення умов договору страхування в частині сплати страхового відшкодування позивач має право вимагати від відповідача сплати пені, 3% річних та індекс інфляції.

Судом у даній справі встановлено, що відповідач порушив умови договору страхування в частині виплати страхового відшкодування, а тому позивач має право на виплату йому пені у розмірі 0,01% від простроченого платежу за кожний день прострочення, 3 відсотків річних та інфляційних втрат за загальний період прострочення виплати страхового відшкодування з 03.03.2021 до 03.08.2021 (кількість днів у періоді 154).

Судом перевірено розрахунки пені, 3 відсотків річних та інфляційних втрат, здійснені позивачем, та встановлено їх арифметичну правильність.

З урахуванням наведеного, на переконання суду, відповідач повинен сплатити позивачу суму страхового відшкодування з урахуванням пені, 3 відсотків річних та інфляційних втрат в такому розмірі: 7 100 660,00 грн. (загальна сума страхового відшкодування) + 109 350,17 грн. (загальна сума пені) + 89 876,85 грн. ( загальна сума 3 % річних) + 280 528,70 грн. (загальна сума інфляційний витрат), що разом складає 7 580 415,72 грн.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин. З огляду на що, заперечення відповідача проти позовних вимог суд розглянув та відхилив, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання».

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (код ЄДРПОУ: 30968986, 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (код ЄДРПОУ: 25599771, 85103, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Інженерна, 3) грошові кошти - страхове відшкодування вартості Траси ЛЕП за договором добровільного комплексного страхування комерційного майна № 310.1547274.114.9223 у розмірі 218 842,00 грн., 3 370,17грн. пені, 2 770,00 грн. 3 відсотків річних, 8 645,88 грн. інфляційних втрат.

3. Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (код ЄДРПОУ: 30968986, 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський завод металургійного обладнання» (код ЄДРПОУ: 25599771, 85103, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Інженерна, 3) грошові кошти - страхове відшкодування вартості устаткування підстанції 110/6 кВ - силового трансформатора типу ТРДН потужністю 25 000 кВА, напругою 110/6/6 кВ за договором добровільного комплексного страхування комерційного майна № 310.1547274.114.9223 у розмірі 6 881 818,00 грн., 105 980,00 грн. пені, 86 106,85 грн. 3 відсотків річних, 217 882,82 грн. інфляційних втрат та 113 706,25 грн. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Дата підписання повного тексту рішення 20.12.2021

Суддя М.О. Лиськов