Рішення № 102008738, 20.12.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/147/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2021 Справа № 908/3110/21

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справу:

за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30; адреса представника, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, каб. 414)

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДА-ЛТД» (69069, місто Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 11)

до відповідача-2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» з позовом до відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДА-ЛТД» та ОСОБА_1 про стягнення 120.457,73 грн., які складаються з 99.800,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, 14.909,51 грн. заборгованості по відсоткам, 5.748,22 грн. пені.

В обґрунтування підстави для звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачами зобов`язань щодо своєчасного повернення траншів, які були надані в рамках договору №ІD7654381 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 30.01.2020, своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами. У зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання грошового зобов`язання позивач, враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства, нарахував до стягнення пеню за період прострочення з 12.07.2020 по 11.01.2021. Також позивач зазначив, що в якості забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки від 30.01.2020 №Т 09.07.2019 І 8333.

В прохальній частині позову позивач просить суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки спір підпадає під визначення категорії справи, як малозначна.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/3110/21, присвоєно справі номер провадження 28/147/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачам запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, але не пізніше 29.11.2021.

Ухвалою суду від 29.10.2021, керуючись ст. ст. 176, 234 ГПК України, зобов`язано Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

09.11.2021 на адресу суду від Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради надійшла інформація стосовно місця реєстрації ОСОБА_1 .

24.11.2021 судом отримані пояснення позивача стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно 120.457,73 грн, які складаються з: 99.800,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 14.909,51 грн заборгованості по відсоткам, 5.748,22 грн пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості за період з 12.07.2020 по 11.01.2021.

Відповідачі не скористалися наданим законом правом на подання своїх доводів та заперечень стосовно заявлених позовних вимог. Будь-яких пояснень або заперечень до суду не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 28.12.2021.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 20.12.2021.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

УСТАНОВИВ:

30.01.2020 між АТ «ТАСКОМБАНК» (Банк, позивач у справі) та ТОВ «ЛАДА-ЛТД» в особі директора ОСОБА_1. (Позичальник, відповідач-1 у справі) укладено Договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № ID7654381 (далі - Договір), який підписано електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію (далі - Кредитна лінія) з лімітом заборгованості і надає в рамках відкритої Кредитної лінії грошові кошти (далі - Кредит або Транш) в розмірі та на умовах, передбачених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути Банку отримані кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними в розмірі, у строки та на умовах цього договору. Кредитні кошти надаються Банком окремими частинами - Траншами.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що Кредитна лінія відкривається для позичальника від дати укладення цього договору, у валюті кредитування - гривня, в розмірі 100.000,00 грн.

Кредитна лінія відкривається на термін : 12 місяців з дати укладення договору (п. 2.5 договору).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що кожен Транш надається позичальнику на підставі поданої ним заявки, за формою викладеною у Додатку №1 до цього договору.

Позичальник зобов`язаний повністю погасити заборгованість за отриманим Траншем в дату, зазначену у Заяві (п. 3.7 договору).

Пунктом 4.1 договору встановлено, що процентна ставка за користування кредитними траншами складає: для траншів строком до 30 днів - 21% річних, строком до 60 днів - 23% річних, строком до 90 днів - 24% річних, строком до 180 днів - 25% річних та є фіксованою процентною ставкою у вказаний період.

Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання шляхом накладення електронних підписів обох Сторін (уповноваженими представниками Сторін) та діє до дати повного погашення заборгованості Позичальника перед Банком за цим Договором, але в будь-якому випадку до повного виконання Позичальником своїх боргових зобов`язань за цим Договором. Сторони погодили, що дія Договору автоматично продовжується на кожні наступні 12 календарних місяців і на тих самих умовах, якщо жодна зі Сторін не попередить у письмовій формі іншу Сторону про припинення його дії не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку цього Договору.

Відповідно до п. 11.6 договору з додержанням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» №852-ІV від 22.05.2003 (надалі - Закон) та «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851- ІV від 22.05. 2003 цей договір складено українською мовою у формі електронного документу, з накладенням електронних цифрових підписів уповноважених представників Сторін.

12.06.2020 між Позивачем та Відповідачем-1 було підписано Додатковий договір №1 про внесення змін та доповнень до Договору № ID7654381 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 30 січня 2020, відповідно до якого, у зв`язку із Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19» від 11.03.2020 № 211 та встановленням карантину з 12.03.2020 на усій території України, сторони домовилися:

1. Доповнити Розділ 3 «Порядок надання траншу» Кредитного договору пунктом 3.7. у наступній редакції:

« 3.7. Сторони погодили збільшити строк дії усіх траншів, які було надано до підписання даного Додаткового договору на 90 календарних днів.

Після зміни строку дії траншу(-ів) відсоткова ставка встановлюється та перераховується згідно розділу 4 «Плата за користування кредитною лінією» Кредитного договору. Розмір комісії при зміні строку дії траншу не перераховується.

Для траншів, термін дії яких у зв`язку з даними змінами буде перевищувати 180 днів, встановити розмір процентної ставки за користування кредитними Траншами у розмірі, який встановлено для Траншів строком до 180 днів згідно розділу 4 «Плата за користування кредитною лінією» Кредитного договору.»

2. Термін дії траншів, розмір процентних ставок та зобов`язання встановлені даним Додатковим договором, починають діяти з дати набрання чинності цим Додатковим договором.

3. Дата підписання Додаткового договору, шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів обох Сторін, вважається датою набрання чинності Додатковим договором.

4. Цей Додатковий договір є невід`ємною частиною Кредитного договору.

5. Інші умови Кредитного договору, не змінені цим Додатковим договором, залишаються в силі і Сторони підтверджують за ним свої зобов`язання.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу-1 кредитні кошти в обсязі, обумовленому Кредитним договором, які отримані останнім, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку:

- заява на видачу траншу від 31.01.2020 у розмірі 20 300,00 грн, дата погашення 30.04.2020;

- заява на видачу траншу від 31.01.2020 у розмірі 5 000,00 грн, дата погашення 30.04.2020;

- заява на видачу траншу від 31.01.2020 у розмірі 16 000,00 грн, дата погашення 30.04.2020;

- заява на видачу траншу від 03.02.2020 у розмірі 30 000,00 грн, дата погашення 03.05.2020;

- заява на видачу траншу від 04.02.2020 у розмірі 13 000,00 грн, дата погашення 04.05.2020;

- заява на видачу траншу від 20.02.2020 у розмірі 11 000,00 грн, дата погашення 20.05.2020;

- заява на видачу траншу від 21.02.2020 у розмірі 4 500,00 грн, дата погашення 21.05.2020.

У зв`язку з недодержанням відповідачем-1 графіку погашення кредитної заборгованості позивач 26.01.2021 склав та надіслав відповідачу-1 письмову Повідомлення-вимогу про дострокове повернення 99 800,00 грн. основного боргу, 14 909,51 грн простроченої заборгованості по процентам та 5 748,21грн пені.

Відповідач-1 вказану вимогу Банку не виконав, будь-яких пояснень щодо наявності ускладнюючих обставин не зазначив.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Як передбачено п. 3.7. договору в редакції Додаткового договору №1 до договору Сторони погодили збільшити строк дії усіх траншів, які було надано до підписання даного Додаткового договору на 90 календарних днів.

Таким чином, у зв`язку із порушенням відповідачем-1 графіку повернення кредитних коштів, у позивача виникло право вимагати повернення усієї суми кредиту достроково на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 (надалі - Поручитель, Відповідач-2) був укладений Договір поруки від 30.01.2020 № Т 09.07.2019 І 8333, відповідно до умов якого Поручитель зобов`язався відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ТОВ «ЛАДА-ЛТД», код за ЄДРПОУ 20470713 (надалі - «Боржник») зобов`язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Договору №ID7654381 про відкриття відновлювальної кредитної лінії, що укладений між Кредитором та Боржником, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідач-2 також скористався своїм правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис» вчинив правочин, підписавши Договір поруки N9 Т 09.07.2019 І 8333 від 30.01.2020 електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату та відображенням ЕЦП на самому Договорі.

Зазначений Договір поруки № N9 Т 09.07.2019 І 8333 від 30.01.2020 має аналогічний зміст, зокрема відповідно до п. 1.2 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання Боржником усіх зобов`язань за Кредитним договором, в тому числі:

- п. 1.2.1. повернути Кредитору кредит у розмірі 100 000,00 грн у терміни (строки), визначені Кредитним договором та додатком № 1 до Кредитного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 90 календарних днів з моменту отримання кредиту (траншу);

- п. 1.2.2. щомісячно сплачувати кредитору проценти за користування.

Згідно з п. 3.1 Договору поруки у випадку невиконання Боржником будь-яких зобов`язань за Кредитним договором, або невиконання зобов`язань у строки, визначені Кредитним договором, Кредитор звертається з письмовою вимогою на адресу поручителя, зазначену в розділі 7 цього договору та копію надсилає Боржнику.

Поручитель не пізніше 5-ти робочих днів з дня відправлення вимоги Кредитора зобов`язаний погасити суму в розмірі, визначеному у вимозі. Неотримання Поручителем вимоги Кредитора не звільняє останнього від обов`язку виконати умови цього договору (п. 3.3 Договору).

У зв`язку з недодержанням відповідачем-1 графіку погашення кредитної заборгованості, позивач 26.01.2021 склав та надіслав відповідачу-2 письмове Повідомлення-вимогу про дострокове повернення 99 800,00 грн основного боргу, 14 909,51 грн простроченої заборгованості по процентам, 5 748,21 грн простроченої пені.

Відповідач-2 вказану вимогу Банку не виконав ані повністю, ані частково.

Невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором № ID7654381 від 30.01.2020 в частині погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитними коштами стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості в примусовому порядку.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України закріплено, що якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» закріплено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Частинами 1-3 ст. 4 цього ж Закону визначено, що електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Згідно із ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними ЕЦП та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

До матеріалів позовної заяви позивачем, зокрема, надано паперові копії наступних електронних документів (які засвідчені у порядку, встановленому законом): Заяву-договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT «ТАСКОМБАНК», анкета-заявка від 24.01.2020, анкета-поручителя від 22.01.2020, рішення №1 власника (учасника) від 29.01.2020, Договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № ID7654381 від 30.01.2020, договір поруки N9 Т 09.07.2019 І 8333 від 30.01.2020, витяг з сайту про цілісність даних відкритого інтернет-сервісу «Перевірка кваліфікованого електронного підпису» Центрального засвідчу вального органу.

Статтею 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет) (частина 1). Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3). Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5).

Відповідачем-1 не надано заперечень щодо факту укладення між сторонами кредитного договору шляхом підписання 30.01.2020 директором ТОВ «ЛАДА-ЛТД» ОСОБА_1. за допомогою ЕЦП та електронної печатки відповідача-1 Заяви-договору № ID7654381 від 30.01.2020, а також щодо факту отримання від позивача кредитних коштів у сумі 100 000,00 грн та наявності боргу за Кредитним договором № ID7654381 від 30.01.2020 в загальному розмірі 120 457,73 грн.

ОСОБА_1 (відповідачем-2) також не надано до справи заперечень щодо факту підписання за допомогою електронного цифрового підпису Договору поруки № №9 Т 09.07.2019 І 8333 від 30.01.2020.

Докази, що спростовують ці обставини, в матеріалах цієї господарської справи відсутні та суду не надавались.

Також судом враховано, що учасниками справи під сумнів не поставлено відповідність поданої паперової копії електронного доказу оригіналу, клопотання про витребування у позивача відповідного оригіналу електронного доказу не заявлялось.

З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, суд дійшов висновку, що договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № ID7654381 від 30.01.2020 та договір поруки від 30.01.2020 є укладеними, чинними, дійсними та підлягають виконанню сторонами відповідно до їх умов.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, перерахувавши відповідачу-1 на поточний рахунок кредитні кошти у розмірі 99 800,00 грн., що підтверджується Випискою по особовому рахунку.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом положень статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач-1 свої зобов`язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами в повному обсязі не виконав, грошові кошти згідно умов Договору не повернув, внаслідок чого у відповідача-1 станом на 12.01.2021 утворилась заборгованість по тілу кредиту в розмірі 99 800,00 грн, заборгованість по відсоткам в розмірі 14 909,51 грн.

Частиною 1статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Отже, Договором поруки № 9 Т 09.07.2019 І 8333 від 30.01.2020 забезпечено виконання ТОВ «ЛАДА-ЛТД» зобов`язання за Кредитним договором № ID7654381 від 30.01.2020.

Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Жодної з підстав для припинення дії Договору поруки № 9 Т 09.07.2019 І 8333 від 30.01.2020, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

На момент розгляду справи ні позичальник, ні поручитель заборгованість перед кредитором не сплатили.

За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за тілом кредиту у розмірі 99 800,00 грн, по відсоткам за користування кредитними коштами у розмірі 14 909,51 грн, у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, наведеною нормою закону встановлені альтернативні підстави визначення розміру штрафних санкцій і передбачена можливість обрання їх розміру сторонами договору.

Відповідно до п.8.2 Кредитного договору у разі непогашення або несвоєчасного погашення Позичальником всієї суми заборгованості по основному боргу після закінчення терміну користування кредитом в цілому, або Кредитним траншем окремо, та/або після закінчення терміну погашення заборгованості або порушення терміну сплати процентів за користування кредитом Позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент нарахування за кожен календарний день прострочення, а також штраф за кожен факт порушення зобов`язання за Договором у розмірі 0,5% (нуль цілих п`ять десятих відсотка) від суми простроченої заборгованості на дату нарахування (але не менше 50,00 грн.). Нарахування пені починається з дня, наступного за днем настання строку сплати процентів/траншу/основного боргу.

За приписами ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Факт невиконання відповідачем-1 взятих на себе за умовами Кредитного договору № ID7654381 від 30.01.2020 зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів, а також сплати процентів за користування кредитними коштами, матеріалами справи доведений.

У зв`язку із цим позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідачів солідарно 5748,22 грн. пені, яка розрахована за загальний період з 12.07.2020 по 11.01.2021.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок є правильним та здійснений з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідачів солідарно пені підлягають задоволенню судом в повному обсязі в сумі 5748,22 грн.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідачі 1, 2 проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

При цьому суд враховує, що згідно п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

За таких обставин судові витрати зі сплати судового збору підлягають розподіленню порівну між відповідачами 1, 2 з покладенням обов`язку відшкодувати позивачу по 1135,00 грн кожним.

Керуючись статтями 73-75, 129, 238, 240, 241, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до відповідачів товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДА-ЛТД» та ОСОБА_1 про стягнення 120.457,73 грн задовольнити.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДА-ЛТД» (69069, місто Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 11, ідентифікаційний код 20470713) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код 0980644) 99 800,00 грн (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот грн. 00 коп.) заборгованості за кредитом, 14 909,51 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`ять грн. 51 коп.) заборгованості по процентам, 5 748,22 грн (п`ять тисяч сімсот сорок вісім грн. 22 коп.) пені за несвоєчасне погашення кредиту. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДА-ЛТД» (69069, місто Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 11, ідентифікаційний код 20470713) на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код 0980644) 99 800,00 грн (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот грн. 00 коп.) заборгованості за кредитом, 14 909,51 грн (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`ять грн. 51 коп.) заборгованості по процентам, 5 748,22 грн (п`ять тисяч сімсот сорок вісім грн. 22 коп.) пені за несвоєчасне погашення кредиту. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАДА-ЛТД» (69069, місто Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 11, ідентифікаційний код 20470713) на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код 0980644) 1135,00грн. (одну тисячу сто тридцять п`ять грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, ідентифікаційний код 0980644) 1135,00грн. (одну тисячу сто тридцять п`ять грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 20 грудня 2021.

Суддя О.В. Федорова