Рішення № 102005754, 16.12.2021, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/2243/21

Провадження № 2/576/545/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Глухівська міська рада Сумської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_1 , де постійно й проживає. За даною адресою зареєстрований, але не проживає відповідач по справі - її онук ОСОБА_2 .. Однак, він виїхав у Російську Федерацію і останні 5 років не приїздив до неї, його місце проживання їй невідоме. Реєстрація відповідача у квартирі створює позивачці незручності, оскільки нарахування за всі комунальні послуги здійснюються на двох осіб, а також позивач не має можливості оформити субсидію та приватизувати житло, в якому вона постійно проживає. За вказаних обставин, та зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 понад один рік без поважних причин відсутній за місцем реєстрації, позивач просить суд визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартиною АДРЕСА_2 .

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, а надала заяву, в якій підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просить справу розглядати без її участі.

Відповідач до суду також не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду. Відзив на позов не подав.

Від Глухівської міської ради Сумської області надійшла заява про відсутність заперечень на позов та розгляд справи без участі представника міської ради.

Враховуючи викладене та зважаючи на положення ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення по справі.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Так, судом встановлено, що чоловікові позивача ОСОБА_3 на підставі рішення виконкому Глухівської міської ради народних депутатів № 59 від 14 лютого 1985 року було видано ордер № 79 від 15.02.1985 року на право зайняття квартири АДРЕСА_3 (а.с.5 ), в подальшому нумерація будинку змінена на АДРЕСА_4 (а.с.6).

Відповідно до ст. 62 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно ордеру до складу сім`ї ОСОБА_3 входять його дружина ОСОБА_1 та діти - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

Згідно зі статтею 64 ЖК Української РСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до статті 65 ЖК Української РСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Аналіз приведених норм закону свідчить про те, що право користування жилим приміщенням нарівні з наймачем виникає у тих осіб, які вселилися в якості членів сім`ї наймача в установленому законом порядку.

Статтею 9 ЖК Української РСР передбачено, що ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.

Відповідно до статті 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно з статтею 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК УРСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Частина перша статті 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 758/8097/18-ц від 18.03.2020 року.

Водночас, за довідками Глухівської міської ради про склад сім`ї за 2011, 2012, 2014, 2015, 2017, 2018 та 2021 роки відповідач ОСОБА_2 , 1991 р.н., дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , але не проживає за вказаною адресою, в квартирі проживає лише позивач ОСОБА_1 (а.с.7-14).

Встановивши, що позивачем доведено факт не проживання відповідача у спірній квартирі понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки без поважних причин, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання відповідача такими, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 .

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 178, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , проживаючої по АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_5 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон