Вирок № 102005108, 20.12.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/5613/21

Провадження № 1-кп/265/548/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Гноєвого С.С.,

за участю секретаря судового засідання Лапоног Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі в залі суду кримінальне провадження за № 12021052790000501 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Грузії, громадянина Грузії, маючого посвідку на постійне проживання в Україні, працюючого у ФОП « ОСОБА_2 », слюсарем з ремонту автомобілів, не одруженого, який має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ,мешкає за адресою АДРЕСА_2 ,

який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.15, ч.3 ст. 186 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Балаєва О.Є.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Федай О.М.,

В С Т А Н О В И В:

08 липня 2021 року о 11 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи біля ринку «Київський» розташованого по вулиці Київській, 31 в Лівобережному районі міста Маріуполя, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, відкрив передні пасажирські двері автомобіля «CitroenBerlingo», державний номерний знак НОМЕР_1 , після чого проник у середину салону вказаного автомобіля, звідки таємно викрав гаманець та грошові кошти у сумі 8572 гривні, які утримуючи в руках зачинив двері автомобіля. В цей час ОСОБА_1 був помічений потерпілим ОСОБА_5 , який знаходився поруч з автомобілем та розуміючи, що його злочинне діяння стало явним та відкритим для оточуючих, бажаючи довести свій злочинний намір щодо викрадення чужого майна до кінця, діючи відкрито, умисно, з корисливих мотивів, ігноруючи вимоги потерпілого повернути вищевказане майно, став тікати із викраденим з місця події, заволодівши таким чином майном, яке належить ОСОБА_5 , чим спричинив останньому матеріальний збиток на загальну суму 8572 гривні, вчинивши таким чином усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, адже він був затриманий потерпілим та свідками.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за зазначене кримінальне правопорушення, передбачена ч.2 ст.15, ч.3 ст. 186 КК України, а саме за закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у сховище.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , повністю визнаючи свою провину за пред`явленим йому обвинуваченням та підтвердивши викладені у обвинувальному акті обставини інкримінованого йому злочину, вказував, що 08 липня 2021 року біля 11-12 години він біля ринку «Київський» побачив відчинений автомобіль «Citroen» в якому ніхто не знаходився. Скориставшись моментом він, через передні пасажирські двері, проник до вказаного автомобіля та викрав з нього гаманець та грошові кошти. Після того, з викраденим у руках, він намагався втекти, але був помічений потерпілим, а в подальшому затриманий останнім та свідками, які знаходились поблизу. В скоєному щиросердно розкаюється та просить суворо його не карати. Викрадене майно було повернуто потерпілому, в наслідок чого останній претензій до нього не має.

Незважаючи на повне визнання ОСОБА_1 своєї провини, на підтвердження встановлених судом обставин вчинення обвинуваченим вказаного злочину, свідчать письмові докази надані прокурором та дослідженні в судовому засіданні в порядку, передбаченому ст. 94 КПК України. Зауважень щодо достовірності та допустимості наданих доказів з боку учасників судового розгляду висунуто не було.

Такими доказами є:

Витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021052790000501 внесеного до ЄРДР 08.07.2021 року за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 186 КК України. (а.с.27)

Протокол огляду місця події від 08.07.2021 року та таблиця ілюстрацій до нього, з яких вбачається, що слідчим, за участю понятих та потерпілого ОСОБА_5 було оглянуто транспортний засіб «CitroenBerlingo», державний номерний знак НОМЕР_1 , а також речі потерпілого, якими намагався заволодіти обвинуваченийОСОБА_1 (а.с.31-36)

Протокол огляду предметів від 08.07.2021 року з якого вбачається, що слідчим за участю потерпілого ОСОБА_5 було оглянуто гаманець чорного кольору та три згортки з грошовими коштами, якими намагався заволодіти ОСОБА_1 та додаток до протоколу огляду з копіями грошових коштів на 16 аркушах (а.с.42-43, 45-60)

Протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.07.2021 року з яких вбачається, що свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 впізнали ОСОБА_1 , як особу яка 08.07.2021 року намагалась викрасти речі та грошові кошти потерпілого, однак якого того ж дня було затримано. (а.с.65-70)

Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.07.2021 року з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 впізнавОСОБА_1 , який 08.07.2021 року з його автомобіля намагався викрасти його речі та грошові кошти та якого було затримано на місці скоєння злочину. (а.с.71-73)

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 08.07.2021 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 було затримано працівниками поліції о 18 годині 17 хвилин, 08 липня 2021 року, тобто в день вчинення ним кримінального правопорушення. (а.с.74-77)

Протокол проведення слідчого експерименту від 08.07.2021 року, з якого вбачається що потерпілий ОСОБА_5 за участю понятих, детально показав та розповів про обставини скоєного ОСОБА_1 злочину та які повною мірою узгоджуються із показаннями обвинуваченого, даними в судовому засіданні. (а.с.78-85)

Протоколи проведення слідчих експериментів від 08.07.2021 року, з яких вбачається що свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за участю понятих, детально показали та розповіли про обставини скоєного ОСОБА_1 злочину. (а.с.86-99)

Таким чином суд приходить до переконання, що пояснення обвинуваченогоОСОБА_1. щодо обставин скоєння ним вказаного кримінального правопорушення повністю узгоджуютьсяз письмовими матеріалами кримінального провадження, які були ретельно дослідженні судом під час розгляду справи та є належними і допустимими доказами по даному кримінальному провадженню.

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визначеним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (ст..5,8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЕСПЛ, викладена у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року - «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Судом також досліджені характеризуючи данні обвинуваченогоОСОБА_1. , надані стороною обвинувачення та захисту, які долучені до матеріалів кримінального провадження.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні вказаного кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 186 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 186 КК України, а саме за закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням у сховище.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст..ст.65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особи винних, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Так, при обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до ст..65 КК України суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, наслідки скоєного кримінального правопорушення, його відношення до вчиненого, думку потерпілого щодо міри покарання, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який згідно до ст..12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, беззастережного визнання вини останнім у вчинені вказаного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках в лікувальних та профілактичних закладах не перебуває, працює, має сім`ю та на утриманні малолітню дитину, за місцем проживання характеризується в цілому позитивно, у вчиненому щиро покаявся.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 судом не встановлено.

За таких даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин скоєного злочину, його відношення до вчиненого, думки потерпілого, якийпретензій до обвинуваченого не має, суд прийшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_1 має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів.

Під час досудового розслідування щодо ОСОБА_1 , відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 09 липня 2021 року, обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 59 475 гривень.

Після внесення 13 липня 2021 року ОСОБА_11 застави в сумі 59 475 гривень (квитанція про здійснення касової операції а.с. 105) обвинуваченого ОСОБА_1 було звільнено з під варти у зв`язку з внесенням застави.

В подальшому інший запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Відповідно до положень п.11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Відповідно до вимог п.14 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що застава у сумі 59 475 гривень не була звернута в дохід держави, вона підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_11 .

Цивільний позовпо кримінальному провадженню потерпілимОСОБА_5 не заявлений.

Судові витрати по справі відсутні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 12.07.2021 року на вилучене під час проведення огляду майно, підлягає скасуванню.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 369,370, 371, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.15, ч.3 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Заставу в сумі 59 475 гривень, встановлену відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 09 липня 2021 року та внесену 13 липня 2021 року, відповідно до квитанції касової операції від 13.07.2021 року, на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації (код отримувача 26288796) за ОСОБА_1 повернути заставодавцю ОСОБА_11 , ІПН НОМЕР_2 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 12.07.2021 року в рамках кримінального провадження № 12021052790000501 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2021 року - скасувати.

Речові докази:електронний автомобільний ключ, змиви на пото - жирову речовину передані на зберігання до камери схову речових доказів ВП №2 Маріупольського РУП ГУ НП в Донецькій області (квитанція №1868 від 28.07.2021 року) - знищити; гаманець чорного кольору із грошовими коштами, банківською та дисконтними картками у кількості 6 штук, три паперових згортки із грошовими коштами, передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_5 , залишити у власності останнього, як належне йому майно.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя С.С. Гноєвой