Ухвала суду № 102004942, 20.12.2021, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 220/1450/13-ц

Номер провадження 6/220/52/21

УХВАЛА

Іменем України

20 грудня 2021 року смт Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - судді Дурач О.А.,

за участі секретаря судового засідання – Демішева А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Новосілка матеріали за поданням приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчук Павла Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , стягувач: ТОВ «Вердикт Капітал»,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В. звернувся до суду з даним поданням. Просить суд про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань на нього рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області по справі № 220/1450/13-ц, без вилучення паспорту громадянина України. В обґрунтування подання зазначено, зокрема, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчук П.В. перебуває виконавче провадження № 63711210 з виконання виконавчого листа № 220/1450/13-ц, який був виданий 19.08.2020 року Великоновосілківським районним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід банк» заборгованості за кредитом в сумі 153698,68 грн. Ухвалою суду від 29.10.2019 р., справа № 220/1450/13-ц, замінено стягувача на ТОВ «Вердикт Капітал». 24.11.2020 року постановою Приватного виконавця відкрито виконавче провадження № 63711210. Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена боржнику, рекомендованою кореспонденцією за вих. № 6771 від 24.11.2020 (номер рекомендованого відправлення 8755527968640).В межах примусового виконання вимог зазначеного виконавчого документа 24.11.2020 та 04.12.2020 винесено постанови про арешт майна та коштів боржника у межах суми звернення стягнення, про що боржник повідомлений належним чином. Вжитими приватним виконавцем заходами встановлено, що за боржником зареєстровані транспортні засоби, місце знаходження яких встановити не вдалося, і які згідно постанови про розшук майна боржника від 14.12.2020 - перебувають у розшуку. Коштів на виявлених рахунках боржника у банківських установах не виявлено. Боржник офіційно не працює, пенсію не отримує, але здає в оренду свій земельний пай, проте заборгованість за рішенням суду не сплачує. Таким чином, рішення суду до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна. За рішенням суду боржник зобов`язаний сплатити кошти на користь стягувана, відповідно, наразі виїзду боржника за межі України, зобов`язання боржника за вищевказаними виконавчими документами можуть залишитись невиконаними.Здати набрання законної сили рішення суду та станом на день звернення до суду з даним поданням, боржник суму боргу на користь стягувана не сплатив, жодних дій для реального, фактичного та в повному обсязі виконання рішення суду не вчинив, що вказує на ухилення від виконання останнього. На запит приватного виконавця, щодо перетину боржником державного кордону України, Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 14.07.2021 року надано відповідь про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетинає державний кордон України та документований двома паспортами громадянина України для виїзду за кордон, НОМЕР_1 від 13.10.2015 та НОМЕР_2 від 27.08.2019. Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання та вільно виїжджає за межі України, не вживаючи заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

У судове засідання приватний виконавець не з`явився, просив проводити розгляд подання за його відсутності.

У відповідності до ч.4 ст. 441 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участі державного виконавця. Оскільки приватний виконавець в судове засідання не з`явився, при цьому, у поданому поданні просив здійснювати розгляд вказаного подання за його відсутності, суд вважає можливим здійснити розгляд подання за відсутності приватного виконавця.

Дослідивши матеріали, у тому числі витребувані судом матеріали виконавчого провадження, судом встановлено наступне.

19.08.2020 року Великоновосілківським районним судом Донецької області прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Родовід банк» заборгованості за кредитом в сумі 153698,68 грн (а.с. 4).

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 29.10.2019 р., справа № 220/1450/13-ц, замінено стягувача на ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 5-6).

24.11.2020 року постановою Приватного виконавця відкрито виконавче провадження № 63711210 (а.с. 8). Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена боржнику, рекомендованою кореспонденцією 25.11.2020 р. (номер рекомендованого відправлення 8755527968640) (а.с. 9).

24.11.2020 р. в межах виконавчого провадження ухвалено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 (а.с. 11)., яка направлена боржнику 24.11.2020 р. вих.. № 6825 (а.с. 10).

04.12.2021 р. приватним виконавцем ухвалено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (а.с. 13), яку направлено боржнику 04.12.2020 р. вих.. № 7039 (а.с. 12).

14.12.2020 р. приватним виконавцем прийнято рішення про розшук майна боржника ОСОБА_1 (а.с. 15), яку направлено боржнику 14.12.2020 р. вих.. № 7128 (а.с. 14).

04.01.2020 р. постанова про арешт коштів боржника прийнята до виконання ПАТ «Укргазбанк» (а.с. 16).

Як вбачається з відповідей Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 27.07.2021 р. вих.. № 91-2763/0/15-21, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серія та номер паспорта НОМЕР_2 , 17.03.2021 р. перетинав державний кордон, пункт пропуску Шегині (а.с. 17), за період з 24.11.2020 р. по 01.12.2021 р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , перетинав кордон 17.03.2021 р. (а.с. 19,20).

Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 14.07.2021 року надано відповідь про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований двома паспортами громадянина України для виїзду за кордон, НОМЕР_1 від 13.10.2015 та НОМЕР_2 від 27.08.2019 (а.с. 18).

Згідно даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником 1/2 частки земельної ділянки 1421282400:02:001:1092, 1/2 частки земельної ділянки 1421282400:02:001:0122, є ОСОБА_1 . Щодо останньої вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 укладено договір оренди 21.01.2019 р. з СФГ «Алчієв та сини» (а.с. 21-22).

Як вбачається з реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником нерухомого майна (а.с. 22-27), має відкритий рахунок в АБ «Укргазбанк» (а.с. 28).

Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

За приписами ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно з пунктом 5 частини п`ятої ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов`язаний своєчасно з`являтися на вимогу виконавця.

Відповідно до пункту 6 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник зобов`язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до судової практики Європейського суду, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), №36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).

Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд, а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (рішення «Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року). Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав і обов`язків. Таким чином, одним з аспектів права на суд є право на доступ до нього, тобто право подавати позов з приводу цивільно-правових питань. Однак таке право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із стороні.

Європейський суд також зазначив, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою, третьою вказаної статі Закону визначено обов`язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 19 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з`ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 5 частини першої, частини другої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

Майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників, що означає здатність нести юридичну відповідальність за рахунок власного майна.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом.

Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені саме за ухилення від виконання зобов`язань, а не за наявність факту їх невиконання.

При цьому, під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Зокрема, у справі «Гочев проти Болгарії» Європейський суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином.

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку з неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії « (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (згадуване вище рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 124 і згадуване вище рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик против Венгрии» § 35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 року за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 року за справою «Ле Конт, Ван Лейвені Де МейерепротиБельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, § 60).

Тобто, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за кордон України, виконавець обґрунтував звернення до суду тим, що у порядку примусового виконання проводяться заходи щодо забезпечення виконання рішення суду, проте боржник ОСОБА_1 , достеменно знаючи про зведене виконавче провадження, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження направлена за адресою його проживання рекомендованим листом, у відповідності до положень ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», свідомо ухиляється від виконання покладених на нього Законом обов`язків та виконання рішень, тобто ухиляється від його виконання, що полягає у наступному: вимоги виконавця щодо забезпечення своєчасного та у повному обсязі вчинення виконавчих дій не виконані, до державного боржник виконавця не з`являється, боржник офіційно не працевлаштований, проте перетинає кордон України, має у власності нерухоме майно, земельні ділянки, ним укладено щодо однієї з них договір оренди, тобто боржник має можливість отримувати дохід у виді орендної плати, однак будь-яких добровільних дій з боку боржника не вчиняється.

Суд приходить до висновку, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов`язання, сума боргу в значній своїй частині залишається несплаченою, і обставини, які склалися, свідчать, що боржник свідомо намагається ухилитися від виконання рішення суду.

На підставі вищенаведеного, керуючись положеннями Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», ст. 1-33, 352-355, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчук Павла Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , стягувач: ТОВ «Вердикт Капітал»- задовольнити.

Тимчасово обмежити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до повного фактичного виконання зобов`язань покладених на нього рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 24.03.2014 р. по справі № 220/1450/13-ц за позовом ПАТ «Родовід банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великоновосілківський районний суд Донецької області.

Суд роз`яснює боржнику, що відповідно до положень ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Суддя: О.А. Дурач