
Справа № 357/12378/21
2-а/357/254/21
У Х В А Л А
"16" грудня 2021 р. Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді – Орєхова О.І.,
за участі секретаря – Сокур О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу ТОП БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Грегуль Андрія Андрійовича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває адміністративна справа за ОСОБА_1 до поліцейського взводу ТОП БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Грегуль Андрія Андрійовича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Ухвалою судді від 27 жовтня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без руху (а.с. 23-26).
Ухвалою судді від 12 листопада 2021 року було відкрито провадження у справі, постановлено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 22 листопада 2021 року о 10 год. 00 хв. (а.с. 32-33).
22.11.2021 року судове засідання було відкладено до 16 грудня 2021 року о 16 год. 30 хв.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача, адвокат Босенко Юрій Григорович, який діє на підставі ордеру, серії КС № 794692, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та договору про надання правової допомоги (а.с. 14, 16, 29-30) не з`явились, представник позивача через електронну пошту надіслав до суду заяву, зареєстровану 22.11.2021 року за вх. № 54613, в якій просив проводити розгляд справи у відсутність позивача та представника, та задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 .
Відповідач поліцейський взводу ТОП БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП молодший лейтенант поліції Грегуль Андрій Андрійович в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Сорока Костянтин Володимирович, який діє на підставі довіреності від 29.12.2020 року, в судове засідання не з`явився, через електронну пошту надіслав до суду заяви, які зареєстровані 16.12.2021 року за вх. №№ 59190, 59191, в яких просив проводити розгляд справи у відсутності представника позивача, відмовити в задоволенні вимог, та врахувати той факт, що представником відповідача було надано вичерпний перелік доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що зазначений адміністративний позов слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно з частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, строки на звернення до суду можуть бути за певних обставин поновленими. При цьому процесуальний закон покладає на позивача, який пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, обов`язок доведення наявності у нього поважних причин для його пропуску.
Оцінюючи поважність причини, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій (Ухвала ВАС України від 22.02.2011року).
У рішенні від 13.09.2006 року по справі №6-26370кс04 та постанови від 30.09.2015 року по справі №21-2231а15 Верховний Суд України зазначив, що поважними причинами пропуску строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.
З отриманого судом адміністративного позову вбачається, що 30.05.2021 року поліцейським взводу ТОР БПП у Київській області ДПП молодшим лейтенантом поліції Грегуль А.А. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, якою позивача ОСОБА_1 визнано винною за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400,00 грн., а з позовом до суду звернулася лише 20 жовтня 2021 року направивши його засобами поштового зв`язку, отриманий судом 23.10.2021 року, про що свідчить відповідний штамп суду.
Звертаючись до суду з адміністративним позовом позивач вважає, що така постанова
є незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, обґрунтувавши тим, що була притягнена до адміністративної відповідальності в період апеляційного оскарження постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 13.05.2021 року, а відтак, відсутність рішення, яке набрало законної сили про позбавлення особи права керування транспортним засобом, тому просила суд визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати її, а провадження закрити.
Крім того, в прохальній частині адміністративного позову, позивач також просила поновити строк звернення до суду.
В тексті адміністративного позову позивач як на поважну причину пропуску процесуального строку посилалася не те, що про оскаржувану постанову дізналась лише 15.10.2021 року від виконавця, до якого звернулась щоб дізнатись підстави блокування банківської картки. Однак, жодного доказу на підтвердження вищезазначеного позивачем надано не було.
Отже, при оцінці доводів викладених у заяві про поновлення строку звернення до суду, врахована позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 12.09.2018 по справі № 826/8851/17|К/9901/57234/18, згідно якої поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із відповідною заявою та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
При цьому, суд зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно породжувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Додатково суд звертає увагу і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії","Девеер протии Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 03.05.2018 року справа №826/6380/17, адміністративне провадження № К/9901/28580/18.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно – це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно правових висновків викладених у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 389/1042/17 (2-а/389/47/17) «… Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна позиція щодо пропуску строку звернення до суду з адміністративними позовом у справах цієї категорії висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 607/7919/17 (К/9901/1172/17) та від 07 березня 2018 року у справі № 664/51/17 (К/9901/30405/18).».
З огляду на викладене, суд звертає увагу, що позивач звертаючись до суду пропустила шестимісячний строк звернення до суду.
Суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Отже, суд зазначає, що позивачем було пропущено 6-ти місячний строк звернення до суду та не подано обґрунтованого клопотання про його поновлення.
Суд звертає увагу, що позовна заява не містить обґрунтованих пояснень та доказів на їх підтвердження, що перешкоджало позивачу без зайвих зволікань звернутись до суду у встановлений строк за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За таких обставин суд вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського взводу ТОП БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Грегуль Андрія Андрійовича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку, документів на підтвердження та обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви, як на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі так і після відкриття. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного, на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених недоліків адміністративного позову, шляхом подання до суду заяви, у якій вказати конкретні підстави для поновлення строку та додати докази поважності причин його пропуску.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 121-123, 160, 161, 171, 243, 248, 286, 294, 295 КАС України, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського взводу ТОП БПП в м. Біла Церква УПП в Київській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Грегуль Андрія Андрійовича, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО. І. Орєхов
Судове рішення № 102003217, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 16.12.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 357/12378/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: