Ухвала суду № 102001934, 16.12.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5782/21

Провадження № 2/496/2287/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та в належному оформленні спадщини на земельні ділянки та встановлення факту родинних відносин, проживання однією сім`єю, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, згідно якого позивач ОСОБА_1 просить:

1.Зобов`язати ОСОБА_3 АДРЕСА_1 усунути перешкоди у володінні та користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу самовільно встановлюваної огорожі в межах цієї земельної ділянки за будинком ОСОБА_1 .

2.Зобов`язати Усатівську раду Одеської області усунути перешкоди у володінні та користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу самовільно встановлюваної огорожі в межах цієї земельної ділянки за будинком ОСОБА_1 .

3.Демонтаж огорожі провести ОСОБА_1 , як власнику огорожі.

4.Стягнути з ОСОБА_3 моральні та матеріальні збитків у сумі 200 000 грн.

5.Стягнути з Усатівської сільради матеріальні та моральні збитків в сумі 500 000 грн.

6.Відновити межі земельної ділянки АДРЕСА_2 , шляхом встановлення огорожі відповідно до відстаней, зазначених в акті Августівської сільради від 19.03.2010 року, які складають 1,75 та 2,3 метри від межі до будинку ОСОБА_1 .

7.Обов`язок встановлення поворотних точок огорожі покласти на Усатівську сільську раду. Поворотні точки встановити на місцевості у вигляді металевих стовпів, виконаних із металевої труби діаметром 57 мм, висотою не менше 1 м. Труби надати за рахунок позивача, або іншим шляхом, на розсуд суду.

Позивач ОСОБА_2 просить:

1. Визнати дії ОСОБА_3 щодо реєстрації та повторної реєстрації у 2018 році права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації земельної ділянки № НОМЕР_1 у державному земельному кадастрі перешкоджанням в належному оформленні спадщини ОСОБА_4 на ОСОБА_2 щодо земельної ділянки АДРЕСА_3 , відповідно до заповіту ОСОБА_4 посвідченого Августівською сільською радою 17 січня 1983 року.

2. Зобов`язати ОСОБА_3 АДРЕСА_1 усунути перешкоди для здійснення ОСОБА_2 дій щодо належного оформлення спадщини ОСОБА_4 шляхом допуска на земельну ділянку АДРЕСА_1 та встановлення меж земельної ділянки № НОМЕР_2 .

3. Визнати дії Усатівської сільської ради щодо надання земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,025 га у власність ОСОБА_3 перешкоджанням в належному оформленні спадщини ОСОБА_4 на ОСОБА_2 на земельну ділянку № НОМЕР_3 відповідно до заповіту ОСОБА_4 посвідченого Августівською сільською радою 17 січня 1983 року.

4. Зобов`язати Усатівську раду Одеської області усунути перешкоди для здійснення ОСОБА_2 дій щодо належного оформлення спадщини ОСОБА_4 шляхом допуска на земельну ділянку №58 та встановлення меж земельної ділянки № НОМЕР_2 .

5. Стягнути з ОСОБА_3 моральні та матеріальні збитків у сумі 200 000 грн.

6. Стягнути з Усатівської сільради матеріальні та моральні збитків в сумі 1 000 000 грн.

7. Визнати ОСОБА_2 , донькою ОСОБА_4 .

8. Визнати факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 однією родиною з 1961 року по 1987 роки.

Позовна заява не відповідала вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому ухвалою суду від 07.12.2021 року позовну заяву було залишено без руху та відповідно до ст. 185 ЦПК України, позивачам було надано строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.

Вказану ухвалу суду 08.12.2021 року було направлено позивачу ОСОБА_1 на електрону адресу, яка була доставлена позивачу.

13 грудня 2021 року до суду від позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виконання ухвали суду від 07.12.2021 року надійшло заперечення на дії суду.

Згідно якого, на виконання вимоги ухвали суду від 07.12.2021 року щодо сплати судового збору позивачами було надано квитанції про сплату судового збору у розмірі по 908 грн. та клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору до надання довідки від фіскальної служби про доходи ОСОБА_2 .

Щодо досудового врегулювання спору, позивачами зазначено: спори ОСОБА_1 з відповідачами тривають з 2008 року і не вирішенні зараз, про що свідчать заяви ОСОБА_1 від 2021 року до сільради, судові рішення по справам № 420/6848/21; 496/1995/21; та інші судові рішення, наданні в додатках до позову. Спір з ОСОБА_2 триває з 1987 року, про що свідчать записи земельно-кадастрових книг колгоспу ім. Ковського про протиправне надання у володіння ОСОБА_3 земельної ділянки № 58 із земель ОСОБА_2 , яка у 1987 році було головою колгоспного двору АДРЕСА_3 . Про це свідчить довідка Архівного фонду (доказ ОСОБА_1 ) про відсутність ОСОБА_3 в протоколі загальних зборів членів колгоспу ім. Котовського. Також у відповіді ОСОБА_5 у 2021 році відсутні відомості про площу земельної ділянки № 25,58.60. У суду є доповнення до позовної заяви по справі № 496/1995/21,я якої вбачається отримання сільрадою від ОСОБА_2 тих самих вимог, що і зараз, ще у липні 2021 року. Але жодної довідки сільрада ОСОБА_2 не надала.

Щодо вимоги про поєднання двох позивачів в одній позовній заяві, мотивовано тим, що матеріали справи мають більше 700 аркушів, кожен з яких явно вказує, що саме земельна ділянка АДРЕСА_2 є перешкодою для оформлення спадщини позивачів. Саме Усатівська сільрада своїми рішеннями про передачу земельної ділянки № НОМЕР_1 у користування з 1987 року . а з 2007 року у власність ОСОБА_3 завадила позивачам оформити свою спадчину з 1987 року для ОСОБА_2 та з 2008 року для ОСОБА_1 у розмірах, яки зазначені в правовстановлюючих документах, а саме : у Земельно-кадастрової книзі колгоспу ім. Котовського у 1986-1987 роках щодо земельної ділянки ОСОБА_2 № 25,58.60 ( всі три номера є єдиною земельною ділянкою № НОМЕР_3 колгоспного двору) площею 0,67га., та у держактах від 1998 року щодо земельної ділянки № НОМЕР_4 ОСОБА_1 площею 0,36 га. Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спираються на протиправне надання у власність земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_3 у 2007 році, на протиправну повторну реєстрацію ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 у 2018 році. Наведене (скасування прав на земельну ділянку №58) повністю кореспондується з вимогами ст. 188 ЦПК України: в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Підставою виникнення вимог позивачів є протиправне володіння та розпорядження відповідачами земельною ділянкою АДРЕСА_1 . Доказами за вимогами позивачів слугують ті ж самі документи, які встановленні судами за позовами ОСОБА_1 у 2010-2020 роках та факти, які потрібно встановити зараз, а саме - факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_2 однією родиною, є беззаперечним доказом належності земельної ділянки № НОМЕР_5 площею 0,67га до колгоспного двору, головою якого у 1986-1987 роках була ОСОБА_2 (про що свідчать записи в трудової книзі ОСОБА_2 , наданні Пенсійним фондом). А отже факт проживання ОСОБА_2 у 1986-1987 роках разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 усуне необхідність доказування стосовно земельної ділянки № НОМЕР_5 площею 0,67 га, та підтвердить правомірність вимог обох позивачів до тих самих відповідачів. Таким чином позовні вимоги різних позивачів до тих самих відповідачів є тотожними. ґрунтуються на одних доказах (відомостях кадастра та реєстра прав власності, судових рішеннях, кадастрових книгах колгоспу ім. Котовського, протоколу загальних зборів членів колгоспу №1 від 1987 року), пов`язані єдиною доказовою базою, яка частково була встановлена у 2010-2020 роках за позовами ОСОБА_1 ОСОБА_1 з 2008 по 2021 роки скасував кадастровий номер на земельну ділянку АДРЕСА_1 та право власності ОСОБА_3 на цю земельну ділянку. Таким чином саме ОСОБА_1 юридично звільнив земельну ділянку АДРЕСА_1 від протиправного володіння, що значно поліпшило вимоги ОСОБА_2 , оскільки площа земельної ділянки № НОМЕР_5 повернулася до первісних площі у розмірі 0,67 га лише у 2021 році. Тому саме ОСОБА_1 має всі докази протиправного користування та володіння ОСОБА_3 земельною ділянкою № 58 з 2007 року. У той же час ОСОБА_1 , без згоди ОСОБА_2 не міг у своїх доказах з 2010 по 2020 роки посилатися на ОСОБА_2 . Така нагода з`явилася лише у листопаді 2021 року. А отже докази ОСОБА_2 лише посилюють те , що вже було встановлено за позовами ОСОБА_1 . Таким чином позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на окреме існування, але це не змінює суті вимог вказаних позивачів. Навпаки, поєднання позовів має свою правову основу та прямо передбачене ЦПК України. Таке поєднання вимальовує цілісну картину протиправних дій відповідачів, які завдали шкоди групи осіб, посилює загальну картину завданої шкоди та підтверджує значну суму відшкодування.

Суд, дослідивши вказане заперечення та викладені в ньому доводи на виконання ухвали суду від 07.12.2021 року, не погоджується з вище вказаним твердженням позивачів в частині поєднання позовних вимог в дній позовній заяві, з наступних підстав.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватись норм процесуального законодавства.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Позов - це звернена через суд до відповідача матеріально-правова вимога про поновлення порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, який здійснюється в певній, визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Даний позов подано двома позивачами, в якому просять усунути перешкоди для ОСОБА_1 в користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_2 та усунення перешкод для ОСОБА_2 в користуванні іншою земельною ділянкою та в належному оформленні спадщини на земельні ділянки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , а також вимоги позивача ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та проживання однією сім`єю, тобто різні земельні ділянки, а також вирішення окремого питання щодо оформлення спадщини позивачем ОСОБА_2 та встановлення факту родинних відносин.

В даному випадку подана позовна заява містить позовні вимоги, які складаються з двох частин, а саме вимоги позивача ОСОБА_1 , які складаються із 7 вимог, та вимоги позивача ОСОБА_2 , які складаються із 8 вимог, а також вимоги ОСОБА_2 включать вимоги про встановлення факту родинних відносин та проживання однією сім`єю та як зазначено в заперечені позивач ОСОБА_2 має намір під час попереднього розгляду справи доповнити позовні вимоги щодо визнання за нею права власності на земельну ділянку АДРЕСА_4 , 58, НОМЕР_2 загальною площею 0,67 га.

Вимоги ОСОБА_2 щодо належного оформлення спадщини та визнання права власності на земельну ділянку є самостійним предметом та відповідно, вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання ОСОБА_3 та Усатівської сільської ради Одеської області усунути перешкоди у володінні та користуванні належною ОСОБА_1 земельною ділянкою АДРЕСА_2 , є окремими предметами розгляду, не пов`язаними ні правовими підставами виникнення, ні поданими доказами, ні предметом доказування і, відповідно, заявлені вимоги не є похідними вимогами одна від одної.

Тобто в одній позовній заяві заявлено дві окремі категорії вимог щодо з кожного з позивачів, які потребують конкретному у кожному випадку дослідженню та з`ясуванню відповідних обставин.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об`єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов`язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об`єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, з вказаного приводу, викладені доводи позивачів у заперечені щодо вимоги суду про підстави поєднання двох позивачів в одній позовній заяві, підводячи підсумок позивачами зазначено, що таким чином позови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають право на окреме існування, але це не змінює суті вимог вказаних позивачів.

В даному випадку позовні вимоги не можуть бути об`єднані, оскільки вимоги кожного позивача підлягають детальному з`ясуванню, а тому дані позовні вимоги повинні розглядатись в окремих один від одного провадженнях, щоб не допустити судовий процес у безладний рух.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо. Від змісту позовної заяви залежать позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Таким чином, вивчивши матеріали позовної заяви та враховуючи ті обставини, що заявлені позовні вимоги є неоднорідними та різними за змістом, а їх спільний розгляд, в даному випадку, значно ускладнить вирішення справи по суті, а тому відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України вищевказану позовну заяву необхідно повернути позивачам.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

З квитанцій № 36015580 та №36015722 від 09.12.2021 року вбачається, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 сплатили судовий збір за подання позовної заяви у розмірі по 908,00 грн.

Враховуючи те, що позовна заява повертається позивачам, а тому є підстави для повернення судового збору.

Керуючись ст. 185 ч.3 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд –

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Усатівської сільської ради Одеського району Одеської області, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та в належному оформленні спадщини на земельні ділянки та встановлення факту родинних відносин, проживання однією сім`єю вважати не поданою та повернути позивачу.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Біляївському районі Одеській області (код ЄДРПОУ 37913781, адреса: Одеська область м. Біляївка, вул. Костіна, 9) повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_7 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_6 ) з державного бюджету судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень, який було сплачено на розрахунковий рахунок: UA318999980313171206000015578, ГУК в Одеській області/ ОТГ м. Біляївка /22030101, код отримувача 37607526, згідно квитанцій № 36015580 від 09.12.2021 року та №36015722 від 09.12.2021 року.

Роз`яснити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що повернення судового збору проводиться фінансовим органом за особистою заявою про повернення судового збору із зазначенням реквізитів рахунку отримувача коштів, оригіналом квитанції (платіжного доручення), що підтверджує сплату судового збору до бюджету.

Роз`яснити позивачам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.

Ухвалу разом з позовною заявою та доданими до неї документами повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Горяєв І.М.