Рішення № 102001634, 20.12.2021, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/1339/21

Провадження № 2/685/313/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2021 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим приміщенням

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про позбавлення права користування житловим приміщенням, мотивуючи його тим, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 та проживає там зі своєю сім`єю. Відповідачка також зареєстрована за цією адресою, однак більше одного року у будинку не проживає. Через те, що в будинку зареєстрована відповідачка, він не може оформити державну субсидію на оплату житлово-комунальних послуг та реалізувати своє право на належний соціальний захист, тому просив позбавити ОСОБА_2 права користування будинком АДРЕСА_1 .

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності.

Відповідач, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно з ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з`явилася, про причину неявки не повідомила, клопотань не подала.

Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03.12.2002, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 29.11.1988, свідоцтвом про зміні прізвища позивача з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ». Відповідно до довідки Теофіпольської селищної ради про склад сім`ї від 18.10.2021 та акту обстеження житлово-побутових умов від 18.10.2021 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані позивач (голова двору), ОСОБА_5 (дружина), ОСОБА_6 (дочка), ОСОБА_7 (дочка), ОСОБА_8 (внучка), ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (не родич), яка з 2019 року за місцем реєстрації не проживає.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним та власником житла або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК України до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Разом з цим, згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь яких усунень свого порушеного права від будь яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав (правова позиція ВСУ, згідно з постановою від 16.11.2016 року №6-709цс16).

У постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування якої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України). Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши водночас одну із таких вимог: про позбавлення права власності на житлове приміщення; про позбавлення права користування житловим приміщення; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

Згідно ч.1 ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації можливе, зокрема, або на підставі заяви самої особи, або на підставі рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування жилим приміщенням.

Відповідачем не надано суду доказів, що вона є членом сім`ї власника, тому суд вважає необхідним при винесенні рішення керуватися положеннями ст.71, 72 ЖК України.

Оскільки, суду не надано доказів, що відповідачка відсутня за місцем реєстрації за адресою АДРЕСА_1 понад 6 місяців з поважних причин, зазначених в ст.71 ЖК України, суд вважає за необхідне визнати її такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Виходячи з наведеного, керуючись ст.383,391 ЦК України, ст.71, 72 ЖК України, ст. 12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення права користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 908 грн судового збору (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 днів після проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуюча