Ухвала суду № 102000610, 13.12.2021, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 324/864/21

Номер провадження № 1-кп/315/165/21

УХВАЛА

про визнання потерпілим та залучення представника

13 грудня 2021 року м.Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.,

з участі секретаря судового засідання Браціло І.В.,

прокурора Ревут С.М.,

представника потерпілого Кобилецького О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Шпака В.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080320000036 від 16.01.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Гуляйпільському районному суді Запорізької області перебуває обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України.

18.08.2021 року та 30.09.2021 року від Товариства з додатковою відповідальністю «Коагулянт» надійшло клопотання про визнання потерпілим по кримінальному провадженню та залучення в якості представника потерпілого Шингур Катерину Миколаївну та адвоката Мазура Юрія Володимировича. Клопотання мотивоване тим, що на даний час ТДВ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» не залучалось будь-яким чином до кримінального або судового провадження по вказаній справі, не могло ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, подати цивільний позов, реалізувати інші клопотання.

За ч.1 ст.477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених і статтею 364-1 (зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми) Кримінального кодексу України.

Враховуючи те, що обвинувачення стосується ст. 364-1 КК України, то вважають, що ТДВ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» підлягає залученню в якості потерпілого до даної кримінальної справи.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, так як потерпілим по даній справі являється юридична особа Державна служба геології та надр України, а ТДВ «Коагулянт» на досудовому слідстві не зверталося з клопотаннями про залучення в якості потерпілого.

Представник потерпілого поклався на розсуд суду.

Обвинувачений та захисник підтримали клопотання. Захисник зазначив, що кримінальне провадження за будь якою частиною статті 364-1 КК України є провадженням у формі приватного обвинувачення, відповідно до ч.1 ст.477 КПК України. Взагалі не зрозуміло, чому потерпілою особою є Державна служба геології та надр України, а не ТДВ «Коагулянт», адже в обвинувальному акті зазначено, що обвинувачений ОСОБА_1 діяв всупереч інтересам юридичної особи приватного права, тобто ТДВ «Коагулянт», який він очолював та очолює.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінивши надані сторонами докази, суд вважає зазначити наступне.

Статтею 2 КПК передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч.2 ст.55 КПК України).

У пункті 1 частини 1 статті 477 КПК України зазначений перелік статтей Кримінального кодексу України, кримінальне провадженням за якими здійснюється у формі приватного обвинувачення - це провадження, яке може бути розпочате слідчим, дізнавачем, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення. Серед цього переліку є стаття 364-1 КК України: зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №288/1158/16 звернуто увагу на те, що критерієм розмежування кримінальних проваджень у формі приватного та публічного обвинувачення є зумовлене характером і наслідками протиправного діяння співвідношення публічного і приватного інтересу як об`єктів кримінально-правового захисту. Від такого співвідношення залежать передбачені законом способи вирішення конфлікту між винним і потерпілим, у тому числі можливість його розв`язання без застосування заходів кримінальної репресії.

Попри суспільну небезпечність кримінальних правопорушень приватного обвинувачення, як і будь-яких інших злочинів, їх визначальною ознакою є домінування приватного інтересу над публічним, яке надає вирішального значення волевиявленню потерпілого для притягнення чи непритягнення особи до кримінальної відповідальності. Головна ідея запровадження цієї особливої кримінальної процедури у правову систему України полягає в тому, що законодавець надає пріоритет свободі особистості у царині, яка віддана на розсуд індивіда і не може бути об`єктом втручання держави.

Злочини, кримінальне провадження щодо яких здійснюється у формі приватного обвинувачення, завдають шкоди головним чином інтересам окремих осіб, здебільшого, не є тяжкими і зумовлені локальними конфліктами, їх небезпека для держави й суспільства не є значною, а порушені права потерпілих можуть бути ефективно захищені як за допомогою кримінально-правових механізмів, так і в альтернативний спосіб. Завдана цим особам шкода зазвичай не має непоправного характеру, і становище, яке вони мали до вчинення посягання, може бути поновлено, в тому числі, шляхом порозуміння, примирення, компенсації й іншим чином без застосування встановлених державою заходів примусу.

Як вбачається із обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364-1 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019080320000036 від 16.01.2019 року, затвердженого 21.05.2021 року прокурором Пологівської окружної прокуратури Запорізької області Рябошлик Я.А., ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що всупереч вищевказаним нормативно-правовим актам, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді генерального директора ТДВ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт», будучи службовою особою юридичної особи приватного права, знаходячись на своєму робочому місці за адресою: м. Пологи, вул. Л. Українки, 243, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, усвідомлюючи, що діє всупереч законним інтересам юридичної особи приватного права, достовірно знаючи, що дію спеціального дозволу на користування надрами № 2461 від 27.04.2001 зупинено з 01.11.2017 використав свої повноваження керівника юридичної приватного права, а саме не видав відповідні розпорядчі акти про припинення робіт з видобування корисних копалин місцевого значення Чапаєвського родовища цегельної сировини, розташованого в північно-східній околиці с. Воскресенка, Пологівського району поблизу будинку № 1, розташованого по вул. Кар`єрній, с. Воскресенка, Пологівського району, де в період з 01.01.2018 по 28.11.2018 штатними працівниками ТДВ «Пологівськнй хімічний завод «Коагулянт» з використанням кар`єрної техніки відкритим способом здійснено видобування корисних копалин, а саме суглинків та каолінистого піску (цегельно- черепичної сировини) в загальному обсязі 15,5 тис. м?, які використано як сировину для виготовлення цегельної продукції та подальшої її реалізації іншим юридичним та фізичним особам, тим самим отримав неправомірну вигоду для себе та інших осіб - працівників та учасників товариства, яка виразилися в отримані ними заробітної плати і доходу від діяльності ТДВ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт», та своїми діями заподіяв шкоду охоронюваним законом державним інтересам в особі Державної служби геології та надр України у виді збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр в розмірі 8 425 149 грн, що у відповідності до п.4 примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

Іншими словами: в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді генерального директора ТДВ «Коагулянт», своїми діями порушив законні інтереси юридичної особи приватного права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що необхідно визнати ТДВ «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» потерпілим та залучити в якості представника потерпілого Шингур К.М. та адвоката Мазура Ю.В, які уповноважені представляти інтереси та діяти від імені підприємства, що підтверджено відповідними довіреностями.

Керуючись ст.ст. 55, 58, 369 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» про визнання потерпілим по кримінальному провадженню та залучення в якості представників - задовольнити.

Визнати Товариство з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт», ідентифікаційний код юридичної особи 03327724, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Пологівський район, м.Пологи, вул.Лесі Українки, буд.243, потерпілим в кримінальному провадженні №12019080320000036.

Залучити в якості представника потерпілого Товариства з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» Шингур Катерину Миколаївну та адвоката Мазура Юрія Володимировича.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Повна ухвала проголошена 17 грудня 2021 року о 10.00 годині.

Суддя: О.І.Окладнікова