Ухвала суду № 102000385, 20.12.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа 303/202/19

№ 1-кп/303/163/21

Номер рядка стат. звіту 252

У Х В А Л А

16 грудня 2021 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі колегії: головуючого - судді Морозової Н. Л.

суддів: Кость В. В., Котубей І. І.

секретар судового засідання Зарева В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачеві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , подане у кримінальному провадженні № 12017070000000218 внесеному до ЄРДР 21.10.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого: ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого: ч.3 ст.307, ч.2 ст.309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення - прокурора Ладняк О. А.

сторони захисту - обвинувачених: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4

- захисників: (адвокатів) Сабов І. І.,

Соскіда Ю. Ю., Грицак А. В.

перекладача - Веремеєнко В. В.

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області, знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.307 КК України та ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.307 КК України та ч.2 ст.309 КК України.

У судовому засіданні, прокурор подав суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 09 грудня 2020 року.

Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, - тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, вчинене повторно, у великих розмірах, вчинене організованою групою, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких. Пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення за ч.3 ст.307 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_1 обвинувачується, як організатор організованої групи, який, згідно розробленого плану та розподілу ролей, діючи як виконавець, здійснював системний та тривалий у часі збут наркотичних засобів та психотропних речовин у складі ретельно зорганізованої групи із значним обсягом поставки, а також широким колом осіб, що збагачувалися від вказаної злочинної діяльності та повідомлення йому 10.07.2020 року про підозру за ч.2 ст.307 КК України в іншому кримінальному провадженні № 420220070000000088 внесеному до ЄРДР 14.02.2020 р., дають стороні обвинувачення підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність, що вказує на наявність ризику передбаченого п. 5) ч.1 ст. 177 КПК України. Усвідомлення тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у випадку визнання його винним, може спонукати обвинуваченого до вчинення дій, спрямованих на перешкоджання повному і об`єктивному судовому провадженню, що вказує на наявність, ризиків, передбачених: п.1), п.3), п.4) ст.1 77 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених - членів організованої групи, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Обґрунтована підозра, наявність існуючих реальних ризиків, та невиконання ОСОБА_1 покладених на нього судом обов`язків, були підставою для застосування в порядку частини 10 ст. 182 КПК України відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, про що Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області постановлена відповідна ухвала від 09.12.2020 року. Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшилися та не втратили своєї актуальності на даний час, оскільки судовий розгляд триває, свідки та обвинувачені не допитані, дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, бо жоден з менш суворих запобіжних заходів не може в повній мірі убезпечити від настання реально існуючих ризиків, які були підставою для застосування відносно ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу, передбаченого КПК України..

Обвинувачений та його захисник-адвокат Сабов І. І., заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У своєму запереченні захисник обвинуваченого посилався на те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований судом відносно його підзахисного ОСОБА_1 - є надто суворим та невиправданим, оскільки його підзахисний має родину, постійне місце роботи, стійкі соціальні зв`язки, дружину та на утриманні малолітню дитину, а тому не має наміру ухилятися від суду чи будь-яким іншим чином перешкоджати судовому провадженню та встановленню істини у справі. Крім того, захисник зазначив, що дружина обвинуваченого ОСОБА_6 за станом здоров`я потребує оперативного втручання, а відсутність близьких та рідних осіб, які б могли піклуватися про їх малолітню дитину на період перебування його дружини у медичному закладі, у них нема. На підтвердження наведеного, захисник обвинуваченого подав суду медичні документи, видані ТОВ «Медичний Центр «Діамед» м. Ужгород. У зв`язку з таким, просив застосувати до його підзахисного менш суворий запобіжний захід - домашній арешт.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Сабов І. І., ОСОБА_6 , підтвердина обставини викладені захисником її чоловіка щодо стану її здоров`я та відсутність можливості піклування про їх малолітню дитину на період перебування її у медичному закладі, іншими близькими родичами. Однак, жодних належних доказів на підтвердження факту, - коли саме та в який період вона буде перебувати у медичному закладі, та відсутність можливостей піклування дитиною іншими дорослими членами родини (як то бабусі, дідусі, тітка, дядько), суду не будо надано.

Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника та позиції інших учасників судового розгляду, дослідивши клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав:

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 09 грудня 2020 року, в порядку частини 10 ст. 182 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до абзацу другого частини 3 статті 331 КПК України, до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Протягом судового розгляду даного кримінального провадження, застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою неодноразово продовжувався. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 25.10.2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжино дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 09 грудня 2020 року, в порядку частини 10 ст. 182 КПК України, строком на 60 діб, тобто по 23 грудня 2021 року, включно.

На день розгляду судом клопотання про продовження запобіжного заходу, строк дії ухвали суду від 25.10.2021 року спливає, а судове провадження триває.

Відповідно до абзацу другого ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).

Судом встановлено, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою колегія суддів виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Обраний ухвалою суду від 09 грудня 2020 року в порядку частини 10 ст. 182 КПК України відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням обставин, що передували його обранню, тобто порушення обвинуваченим, до якого було застосовано запобіжний захід у вигляді застави обов`язків, покладених на нього судом у зв`язку з чим - заставу було звернено в дохід держави, а до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Позиція захисника обвинуваченого Повідайчик - адвоката Сабов І. І. про те, що зв`язку зі станом здоров`я дружини його підзахисного та необхідністю догляду за малолітньою дитиною підзахисного, - є підстави для зміни судом його підзахисному, застосованого відносно останнього запобіжного заходу на менш суворий, у виді домашнього арешту, - не ґрунтується на вимогах статей 177, 178 КПК України.

Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 інкриміновано умисний особливо тяжкий злочини, за який передбачена відповідальність виключно у виді позбавлення волі, а отже він усвідомлює неминучість покарання, що може спонукати його впливати на свідків та інших обвинувачених у даному кримінальному провадженні з метою зміни ними показів та переховуватись від суду, перешкоджати судовому провадженню. Суд приходить до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не в змозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та виконання ними процесуальних рішень суду.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченому на більш м`який, а тому клопотання захисника з цього приводу не підлягають задоволенню.

Суд вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строк тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.

Керуючись: статтями 176-178, 181- 184, 193, 323, 331, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 - задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.307 КК України, строком на 60 діб, тобто по 13 лютого 2022 року, включно.

Контроль за виконанням ухвали в частині застосування запобіжного заходу, покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити обвинуваченим негайно після її оголошення та направити учасникам судового провадження для відому.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти діб з моменту оголошення в частині продовження дії запобіжного заходу.

Головуючий суддя Морозова Н. Л.

судді: Кость В. В.

Котубей І. І.