Рішення № 102000307, 17.12.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/12119/21

Номер провадження 2/243/3412/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

За участю

Секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов`янська цивільну справу за:

позовною заявою ОСОБА_1

до відповідача Акціонерного Товариства

«ПРИВАБАНК»,

за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу

Швець Руслана Олеговича,

Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)

вимоги позивача: про визнання виконавчого напису нотаріуса таким,

що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

У листопаді 2021 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_2 з позовом до Акціонерного Товариства «ПРИВАТБАНК», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з єдиного реєстру боржників йому стало відомо, що відносно нього відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. № 7446 від 06.07.2017 року.

Зазначає, що у нотаріуса були відсутні будь-які підстави для винесені виконавчого напису, оскільки він договорів, в розумінні ст. 1055 ЦК України не укладав.

Вважає, що виконавчий напис виданий з порушенням норм законодавства, а саме нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості, в порушення ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку про вчинення нотаріального напису, крім того, не були враховані строки з дня виникнення права.

У зв`язку із зазначеним просить:

?Визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем від 06.07.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 7446.

?Стягнути з АТ «ПРИВАТБАНК» сплачений судовий збір в сумі 908 грн., судовий збір за забезпечення позову в сумі 454 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 грн.

16.12.2021 року до суду задані пояснення на позовну заяву від представника АТ «ПРИВАТБАНК», відповідно до яких зазначено, що 13.10.2013 року між сторонами був укладений договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви разом з наданими йому для ознайомлення «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку». До укладання договору позивачем був наданий паспорт, позивач пройшов ідентифікацію та отримав кредитну картку. Однак в порушення вимог договору він не сплачував заборгованість за кредитом, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 77 445 грн. 84 коп., у зв`язку з чим за їх заявою приватним нотаріусом КНО було вчинено нотаріальний напис № 7446 від 06.07.2017 року, яким запропоновано стягнути з позивача зазначену суму. Вважає, що позивачем не надано розрахунків або інших доказів невідповідності чи відсутності боргу перед банком, виконання зобов`язання за кредитним договором не надається, тобто позивач не спростовує належними доказами ні факту заборгованості ні розміру боргу у виконавчому написі, тому ставить питання про відмову у задоволенні позову.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, його інтереси представляє адвокат Фальченко І.В., який подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Представник позивача, адвокат Фальченко І.В. що дає на підставі ордеру серії АН № 1046062 від 11.11.2021 року та договору про надання правової допомоги (а.с. 17-18) в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій справу просив розглянути за своєї відсутності, вимоги просив задовольнити.

Відповідач представник АТ «ПРИВАТБАНК» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав суду заперечення та просив розглянути справу за його відсутності. Таким чином, суд в порядку ст. 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. в судове засідання не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Таким чином, суд в порядку ст. 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за її відсутності.

Третя особа Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Таким чином, суд в порядку ст. 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за його відсутності..

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 12.11.2021 року заява позивача про забезпечення позову задоволена, зупинене стягнення у виконавчому провадженні ВП № 654927422, відкритому на підставі виконавчого напису від 06.07.2017 року № 7446, виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в 77 445 грн. 84 коп. на користь АТ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 26-27).

Ухвалою суду від 12.11.2021 року відкрито загальне позовне провадження за зазначеним позовом, призначене до підготовчого засідання, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. документи, що стали підставою для вчинення виконавчого напису від 06.07.2017 року № 7446 (а.с. 28).

06.12.2021 року по справі проведено підготовче засідання. Справу призначено до судового розгляду та встановлено порядок з`ясування обставин по справі.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи 06.07.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. виданий виконавчий напис №7446 про стягнення з позивача ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 77 445 грн. 84 коп., а саме:

?6 488 грн. 80 коп. – заборгованість за тілом кредиту;

?63 493 грн. 38 коп. – заборгованість відсоткам;

?3 299 грн. 57 коп. – заборгованість по комісії та пені;

?500 грн. заборгованість по штрафам (фіксована частина);

?3 664 грн. 09 коп. – заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості);

?1 800 грн. – плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 12).

Підставою для винесення виконавчого напису слугували документи, що були надані приватним нотаріусом до суду на виконання Ухвали про витребування документів, а саме Заява АТ «ПРИВАТБАНК» про вчинення виконавчого напису від 29.06.2017 року, анкета-заявка про приєднання до умов та правил надання банківських послуг з позивачем та розрахунок заборгованості.

Крім того, з письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором без дати вбачається, що представник «Приватбанку» направляв на адресу ОСОБА_2 таке повідомлення, але підтвердження отримання позивачем цієї вимоги суду не надано.

Слов`янським відділом державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за виконавчим написом приватного нотаріуса відкрите виконавче провадження № 54927422 (а.с. 13).

V. Оцінка Суду.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 02.09.1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі – Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі – Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 (далі – Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису, відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У зв`язку з викладеним, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В той же час, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постановах Верховного Суду у справі від 19 вересня 2018 року № 207/1587/16 (провадження № 14-12559св18), Постанові КЦС ВС від 06.05.2020 року № 320/7932/16-ц (61-38989св18):

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилається на те, що вимоги АТ «ПРИВАТБАНК» щодо стягнення з нього суми заборгованості зазначені у виконавчому написі неправомірні та є спірними. Суд погоджується з цими доводами позивача, оскільки вбачає явну неспівмірність тіла кредиту та заборгованості, також вважає необхідним зазначити, що договір між сторонами був укладений у 2013 році, тоді як до нотаріуса представник банку звернувся в 2017 році, тобто після спливу трирічного строку.

Крім того, ухвалюючи рішення по даній справі, суд приходить до висновку про те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не було дотримано вимог Порядку щодо спливу 30-денного строку з моменту надіслання банком письмової вимоги до боржника, оскільки доказів отримання письмової вимоги боржником відповідачем надано не було, а тому відсутні підстави стверджувати, що у боржника була об`єктивна можливість ознайомитися, в разі її наявності, із розміром заборгованості, а у разі необхідності його спростувати або усунути порушення умов кредитного договору.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що доводи ОСОБА_2 щодо наявності спору по кредитному договору, який був підставою вчинення нотаріусом виконавчого напису та сумам, що підлягали стягненню, є важливими і такими, що можуть прямо вплинути на результат розгляду справи, а тому суд приймає ці доводи та приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Так, згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, відповідно до квитанцій про сплату судового збору: справлено судового збору 908 грн. за позовну заяву та 454 грн. справлено судового збору за заяву про забезпечення позову (а.с. 33-34).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача судового збору суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року, при пред`явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було надлишково справлений судовий збір, а з відповідача підлягають стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 454 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 227 грн.

В частині вирішення вимог відповідача про неспівмірність витрат на правничу допомогу, суд виходить із положень частини 4 ст. 137 ЦПК України, якою передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним.

Вимогами ч. 5 та 6 зазначенолї статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи, складність справи, час, витрачений адвокатом, обсяг наданих послуг, усталену судову практику по даній категорії справ, а також ціну позову, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є завищеним та враховуючи клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу вважає, що стягненню підлягає визнана відповідачем сума 2 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 10-13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «ПРИВАТБАНК», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., Слов`янського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем від 06.07.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за №7446, відповідно до якого з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «ПРИВАТБАНК» було стягнуто заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.10.2013 року та плату за вчинення виконавчого напису (1 800 грн.) на загальну суму 77 445 грн. 84 коп. – таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного Товариства «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, 1Д м. Київ, 01001, ІдК 14360570) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 454 грн., судовий збір за забезпечення позову в сумі 227 грн.

Стягнути з Акціонерного Товариства «ПРИВАТБАНК» (вул. Грушевського, 1Д м. Київ, 01001, ІдК 14360570) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн.

Повний текст рішення виготовлений 17.12.2021 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їй пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду Л.Є. Мірошниченко