Рішення № 102000020, 16.12.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/5070/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Левчук О.О.,

при секретарі Рамазановій В.Х.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка за правилами загального провадження цивільну справу №233/5070/21 за позовом

ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1

до

Дружківської міської ради, юридична адреса: 84200, Донецька область, Краматорський район, м. Дружківка, вул. Соборна, 16

про визнання у порядку спадкування за законом прав засновника селянського (фермерського) господарства, -

Обставини справи:

03.11.2021 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Байгуш О.Ю. звернувся до суду з позовом до Дружківської міської ради про визнання у порядку спадкування за законом прав засновника селянського (фермерського) господарства.

Позовна заява вмотивована тим, що він є сином ОСОБА_2 , якому відповідно до рішення Костянтинівської районної ради народних депутатів від 05.08.1992 року, було надано земельну ділянку під розміщення селянського (фермерського) господарства в довічне успадковане володіння із земель запасу, загальною площею - 20 га. Також ОСОБА_2 , був виданий тимчасовий Державний акт на право користування землею серії Б №0080589, загальною площею 20,0 га для ведення селянського господарства, що розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області на сьогодні Дружківської міської ради Краматорського району Донецької області. 04.09.1992 року на підставі розпорядження Костянтинівської районної ради народних депутатів, було зареєстровано селянське (фермерське) господарства «Лілія». 31.03.1998 року Костянтинівською районною радою народних розпорядження №35р, проведена державна перереєстрація сел господарства «Лілія» - керівником та засновником, якого був ОСОБА_2 . У зв`язку з приведення документі на землю відповідно до вимог чинного на той час законодавства на ім`я ОСОБА_2 взамін вищевказаного тимчасового державного акту на право користування землею, був виданий новий державний акт на право постійного користування землею від 16.11.1995 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за №73. Крім, того 20.07.2011 року були внесені зміни до статуту СФГ «Лілія», згідно з якими керівником даного господарства став позивач - ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - помер. Відповідно до підпункту 11.6. пункту 11 Статуту селянського фермерського господарства «Лілія» передбачено, що діяльність Господарства не припиняється якщо спадкоємиць бажає продовжувати діяльність Господарства. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з прав засновника селянського фермерського господарства «Лілія», юридична адреса: АДРЕСА_2 , яке по теперішній час не припинено та продовжує свою діяльність.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, право на спадкування за законом в першу чергу має позивач - ОСОБА_1 , як син померлого.

Спадщину, яка відкрилася після смерті - ОСОБА_2 прийняв позивач, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі та отриманими на ім`я позивача свідоцтвами про право на спадщину за законом №205; 206. Також, з метою отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на статутний (складений) капітал СФГ «Лілія», позивач з відповідною заявою звернувся до Другої Костянтинівської державної нотаріальної контори, на яку отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій з підстав того, що в Статуті СФГ «Лілія» відсутній статутний фонд капітал. Оскільки у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріусом було відмовлено, а тому єдиним правовим способом поновлення порушених права позивача є визнання судом за ним у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 прав засновника селянського (фермерського) господарства «Лілія».

Просить суд, визнати за позивачем - ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право засновника селянського (фермерського) господарства «Лілія», у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 31.03.1998 року, номер запису 1 242 120 0000 000132, ідентифікаційний код юридичної особи 22020925, юридична адреса фермерського господарства: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05.11.2021 провадження по цивільній справі за позовом відкрито та призначено попередній судовий розгляд по справі у судовому засіданні на 29.11.2021 року.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29.11.2021 зазначену цивільну справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.12.2021 року.

Від позивача та його представника надійшли заяви, в яких вони просили справу слухати без їх участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача також надав до суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, слідує, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 (а.с.8-9) є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11).

Відповідно до рішення Костянтинівської районної ради народних депутатів від 05 серпня 1992 року ОСОБА_2 виділено земельну ділянку під розміщення селянського (фермерського) господарства в довічне успадковуване володіння (а.с.12-13).

Згодом на ім`я ОСОБА_2 був виданий тимчасовий Державний акт на право користування землею серії Б № 0080589 на земельну ділянку загальною площею 20,0 га для ведення селянського господарства, що розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області (а.с.14-19).

04 вересня 1992 року на підставі розпорядження Костянтинівської районної ради народних депутатів, було зареєстровано селянське (фермерське) господарства «Лілія» (а.с.20).

04 січня 1998 року рішенням правління ФГ «Лідія» був затверджений статут фермерського господарства (а.с.22-29).

Відповідно до розпорядження Голови Костянтинівської районної ради народних депутатів від 31 березня 1998 року № 35р було проведено державну перереєстрацію селянського (фермерського) господарства «Лілія» (а.с.21 ).

16 листопада 1995 року ОСОБА_2 було видано державний акт на право постійного користування землею серії ДН 00016 про надання в постійне користування земельної ділянки площею 19,4га, розташованої на території Миколайпільської сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с.31);

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.35).

ОСОБА_1 , який є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 , прийняв спадщину після смерті останнього, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі та отриманими на ім`я ОСОБА_1 та свідоцтвами про право на спадщину за законом №205; 206 (а.с.36-38)

Приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Панасенко І.П. постановою від 08 жовтня 2021 року відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 на на статутний (складений) капітал СФГ «Лілія», з підстав того, що в Статуті СФГ «Лілія» відсутній статутний (складений) фонд капітал (а.с.39).

Відмова нотаріуса мотивована тим, що право постійного користування земельною ділянкою не входить до складу спадщини через перехід його до селянського фермерського господарства; документи на селянське (фермерське) господарство «Лілія» як цілісного майнового комплексу відсутні і неможливо визначити склад майна цього господарства; статутний (складений) капітал відсутній (а.с.39).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство», до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство» майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про фермерське господарство», успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

У постанові від 21 січня 2020 року у справі № 908/2606/18 Велика Палата Верховного Суду висловилась про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом № 973-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Відповідно до правових висновків зроблених у пунктах 51.2. та 63 постанови від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц (провадження №14-63цс20) Велика Палата Верховного Суду вказала, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав саме для ведення такого господарства його засновник, переходить до цього господарства. Тому у такій ситуації зазначене право не може бути об`єктом спадкування, а постійним користувачем вказаної ділянки після смерті засновника залишається селянське (фермерське) господарство. У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі.

Отже, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з прав засновника селянського (фермерського) господарства «Лілія», яке до сьогоднішнього часу не припинило свою діяльність.

В силу положень статті 1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, позивач по справі, як син померлого, має право на спадкування за законом в першу чергу після смерті ОСОБА_2 . Спадщину ОСОБА_1 прийняв шляхом звернення до нотаріальної контори із відповідною заявою

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом частини п`ятої статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців є рівними.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц (провадження № 14-63цс20) ефективним способом захисту прав спадкоємців засновника фермерського господарства, які не відмовилися від вступу до фермерського господарства, в якого немає сформованого статутного капіталу, є визнання в порядку спадкування після смерті спадкодавця прав засновника такого господарства, а не визнання права на цілісний майновий комплекс

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору (а.с.1) слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 18, 81, 259, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Байгуш Олексій Юрійович, до Дружківської міської ради про визнання у порядку спадкування за законом прав засновника селянського (фермерського) господарства - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право засновника селянського (фермерського) господарства «Лілія», у визначеному Статутом господарства обсязі, державну реєстрацію якого проведено 31.03.1998 року, номер запису 1 242 120 0000 000132, ідентифікаційний код юридичної особи 22020925, юридична адреса фермерського господарства: АДРЕСА_2 .

Стягнути з Дружківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя Костянтинівського

міськрайонного суду О.О. Левчук