Рішення № 101998218, 17.12.2021, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/1484/21

Номер провадження 2-а/350/21/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2021 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Семка В.Б.,

представників відповідача Пайша А.І., ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел.Рожнятів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області № 14 від 05.08.2021, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Стягнути з Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області судовий збір в розмірі 908 гривень.

В основу своїх позовних вимог ОСОБА_1 зіслався на те, що постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області № 14 від 05.08.2021 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Вважає оскаржувану постанову незаконною і такою, що підлягає до скасування виходячи з наступного.

Складений старостою с.Ясень Перегінської селищної ради ОСОБА_3 відносно нього 06.07.2021 протокол не містить доказів вчинення ним правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.152 КУпАП. Особою на яку покладено обов`язок зібрати докази його винуватості в скоєнні адміністративного правопорушення зібрано тільки протокол про адміністративне правопорушення, копію акту від 26.05.2021, копію скарги. Інших доказів, враховуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення, немає. Пояснення вказаних у протоколі двох свідків та будь-яких інших свідків відсутні та до протоколу не додавались.

Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який складено відносно нього, зазначено, що він складений в смт. Перегінське, однак фактично він складений в с. Ясень - в приміщенні колишньої сільської ради, тобто місце складання протоколу не відповідає дійсності.

Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення йому інкримінується невиконання зобов`язань, покладених на нього актом комісії Перегінської селищної ради від 26.05.2021, однак КУпАП, у тому числі ст. 152 КУпАП, не передбачено жодної відповідальності за невиконання зобов`язань, покладених на особу актом комісії органу місцевого самоврядування.

Тобто, суть адміністративного правопорушення, час, місце вчинення адміністративного правопорушення, а також нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення у протоколі відсутні.

Актом від 26.05.2021 йому надано було строк до 30.06.2021 усунути, на думку комісії, порушення. Однак, комісією чи уповноваженими особами не складено жодного документу (протокол огляду, інший якийсь акт тощо) про виконання чи невиконання вимог вказаного акту. Тобто, невідомо яким чином станом на момент складення протоколу (06.07.2021) уповноваженими чи іншими особами встановлено невиконання акту, а відповідно і на думку комісії, порушення.

Позивач вважає, що протокол про адміністративне правопорушення від 06.07.2021 відносно нього, а також акт від 26.05.2021 складені неправильно та відповідно не можуть бути доказами - є неналежними. Копія скарги, яка додана до протоколу взагалі не підтверджує жодних обставин його вини.

Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, у зв`язку з цим провадження у справі про адміністративне правопорушення повинно бути закрито із зазначених підстав.

Крім того, позивач зазначив, що бланки протоколів виготовляються типографським способом. Кожний бланк протоколу має серію та унікальний номер. Номер укладається з 3 (трьох) арабських цифр. Бланк протоколу може мати одну з наступних серій: серія «МС» та серія «КП». Однак, згідно копії протоколу, яку йому надано серія та номер протоколу відсутні, а отже цей протокол є неналежним та недопустимим доказом.

Також позивач вважає, що в діях начальника відділу юридичної та кадрової роботи Перегінської селищної ради ОСОБА_2 , а також старости с. Ясень Перегінської селищної ради ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 365-367 КК України, а в діях ОСОБА_2 також вбачаються ознаки корупційного адміністративного правопорушення, зокрема, конфлікту інтересів.

Підставою для скасування постанови є і те, що в описовій частині постанови зазначено, що він порушив ч. 1 ст. 152 КУпАП, разом з цим, стаття 152 КУпАП немає частин.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови адміністративною комісією при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради було допущено неповноту та неправильність при розгляді адміністративного протоколу від 06.07.2021, порушено його права, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наслідком чого стало прийняття незаконної постанови.

Підставою проведення перевірки та в подальшому складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, а також доказом (згідно додатків до протоколу) є колективна заява від 5 мешканців с. Ясень - (колективна заява від 12.05.2021 № КО-1231) до Перегінської ОТГ про усунення ним перешкод у користуванні громадською вулицею. Разом з цим, дві особи, які зазначені у вказаній вище заяві не підписували її, а за них підписались інші особи. Тому, в діях вказаних вище осіб та/або інших невстановлених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 КК України.

Крім того, позивач у позовній заяві вказав, що вчинення ніби - то ним правопорушення було виявлено ще 26.05.2021 а, відповідно, на момент притягнення його до адміністративної відповідальності закінчились строки накладення адміністративного стягнення (пройшло більше двох місяців).

Оскільки, на даний час закінчились строки накладення адміністративного стягнення на нього, у зв`язку з цим провадження у справі про адміністративне правопорушення повинно бути також закрито із даних підстав.

У судовому засіданні позивач та його представник адвокат Семко В.Б. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з викладених в позовній заяві підстав ( а.с.1-10).

Крім цього ОСОБА_1 суду пояснив, що дійсно староста с. Ясень ОСОБА_3 06.07.2021 була присутня біля його домоволодіння і вони спілкувалися з приводу металічної сітки, яку староста вимагала демонтувати, а зелені насадження зрізати. При цьому вона посилалася на скарги жителів, і на те, що сітка та насадження створюють незручності жителям села. Він не погодився з такою вимогою і тому староста попередила його, що відносно нього буде складено протокол, який дійсно цього дня був складений старостою ОСОБА_3 у приміщенні колишньої Ясенської сільської ради. Він визнає, що паркан, а також існуючі там кущі та дерева, фактично належать йому, однак не бажає здійснювати заходів для облагородження вказаної території до того часу, доки не буде рішення суду про вилучення у нього сітки, а без рішення суду ніхто не має права зобов`язати його вчиняти дії щодо своєї власності. Він не знає, якого вигляду має бути паркан з металевої сітки, його все влаштовує, бо у нього свій погляд на існуючий вигляд сітки біля його будинку. Він бачить сітку не в занедбаному стані, а дивиться на неї як художник на своє творіння у вигляді картини. Зелені насадження мають товщину пальця і нікому ніякої шкоди не завдають.

Представник ОСОБА_1 адвокат Семко В.Б. вважає, що позов слід задоволити, оскаржувану постанову скасувати з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, оскільки:

-адміністративною комісією порушено 15 денний строк розгляду справи про адміністративне правопорушення; протокол складений не на відповідному бланку, який повинен мати номер і серію, що є порушенням; не зазначено час і місце вчинення правопорушення; не вказано об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП; відповідальності за невиконання акту, в нашому випадку - акт від 26.05.2021, закон не передбачає; акт від 26.05.2021 не посвідчений належним чином та є неналежним доказом, оскільки складений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема комісія цього дня, місяця та року не здійснювала виїзд та не обстежувала ні дорогу, ні приватну власність ОСОБА_1 , комісія не вказує підстав проведення перевірки сітки, яка належить ОСОБА_1 , разом з тим комісія посилається на заяву від 12.05.2021; комісія здійснюючи перевірку по заяві від 12.05.2021 здійснювала вихід 06.05.2021 зовсім по іншій заяві; зазначений в акті від 26.05.2021 нормативно правовий акт - ДБН 360-92 - втратив силу, тобто є нечинним, а комісія посилається на нього; в Акті від 26.05.2021 не зазначено про неестетичний вигляд сітки, не зазначено жодних стандартів, якою має бути сітка; уповноваженою на складання протоколу особою було виявлено два правопорушення, тобто що ОСОБА_1 висадив зелені насадження та утримує сітку з порушенням нормативно-правових актів, однак протокол складений тільки один; надані відповідачем фотографії не містять даних про те, яким чином сітка та насаджені дерева створюють перешкоди жителям с.Ясень; колективна заява від 12.05.2021 не вказує, яке порушення вчинив позивач; постанова від 05.08.2021 не містить об`єктивної сторони правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 а містить посилання на об`єктивну сторону, яка зазначена в протоколі; член комісії ОСОБА_4 періодично, під час засідання комісії, яка розглядала справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, виходив з кімнати, а тому не міг головувати за ухвалення оскаржуваної постанови;

Саме з підстави відсутності складу адміністративного правопорушення слід закрити провадження у справі про притягнення позивача до відповідальності за ст.152 КУпАП, хоч існує й інша підстава для закриття провадження - закінчився строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки ОСОБА_3 , як посадова особа, яка уповноважена на складання протоколу за ст.152 КУпАП, виявила правопорушення 26.05.2021, склала протокол 06.07.2021, а постанова відповідачем винесена 05.08.2021. Просив позов задовольнити повністю, постановити окрему ухвалу в порядку ст.249 ч.1 КАС України, та стягнути з Перегінської селищної ради на користь позивача понесені судові витрати.

Представник відповідача ОСОБА_2 просила у задоволенні позову відмовити за його безпідставністю з врахуванням підстав, вказаних у відзиві на позов (а.с.66-69). Крім того, пояснила, що ОСОБА_1 був присутній, як при складанні протоколу, так і при винесенні оскаржуваної постанови, висловлював свою позицію, щодо не бажання виконати покладені на нього, як нормами благоустрою, так і актом земельної комісії обов`язки по впорядкуванню прибудинкової території. Позивач і в даний час вказаних порушень не усунув. Вважає, що стягнення на ОСОБА_1 накладено правомірно, а також, що строки притягнення до адміністративної відповідальності не було порушено, оскільки староста села вийшла на місце 06.07.2021 і саме в цей день виявила вказане адміністративне правопорушення, негайно склала протокол, а постанова винесена 05 серпня 2021 року, тобто в межах строку, який встановлено КУпАП.

Свідок ОСОБА_3 - староста Ясенського старостинського округу ( на час складання протоколу староста с.Ясень) дала суду показання про те, що складений нею протокол від 06 липня 2021 року про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за порушення Правил благоустрою території Перегінської селищної ради є законним. В протоколі дійсно зазначено, що ОСОБА_1 не виконав зобов`язання, покладені на нього актом комісії від 26 травня 2021 року, однак його притягнуто до відповідальності за порушення Правил благоустрою території Перегінської селищної ради, за що відповідальність передбачена ст.152 КУпАП про що зазначено в протоколі. Про те, що сітка знаходиться в занедбаному стані і створює перешкоди жителям с.Ясень вона довідалася з акту від 26.05.2021, однак виявила правопорушення 06 липня 2021 року, коли виїхала на місце розташування цієї сітки і встановила, що дійсно порушення має місце і не усунуто позивачем по даний час. Зокрема нею було встановлено, що сітка розпущена, її дроти стирчать на всі боки і створюють перешкоди сільським жителям, які неодноразово зверталися зі скаргами на ОСОБА_1 і вимагали зобов`язати позивача привести сітку в належний стан або забрати її. Існування цієї сітки є абсолютно недоцільним, оскільки ділянка позивача обнесена іншим парканом, однак позивач умисно не лагодить сітку та не демонтовує її, оскільки вважає, що дорога повинна бути розширена за рахунок земельної ділянки інших осіб. Крім цього, нею було виявлено, що позивач з порушенням Правил благоустрою висадив зелені насадження, гілля яких схиляються на проїжджу частину і також створюють перешкоди жителям с. Ясень, а також, як і сітка, звужують дорогу. 06.07.2021 ОСОБА_1 був присутній разом з нею під час обстеження дороги і не заперечував, що сітка та зелені насадження є перешкодами для жителів села, однак категорично відмовився усувати створені ним порушення, хоч вона його просила. Після складання протоколу, який складала саме вона, як староста села, та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальност,і позивач продовжує не виконувати Правила благоустрою, оскільки становище із металічною сіткою та зеленими насадженнями не змінилося, ці об`єкти продовжують створювати перешкоди в користуванні дорогою жителям с.Ясень. Дату та місце розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було узгоджено з останнім під час складання протоколу, про що було зазначено у відповідній графі протоколу, про що ОСОБА_1 розписався.

Свідок ОСОБА_5 дав суду показання про те, що головував на засіданні адміністративної комісії з приводу притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП. Вважає, що прийнята постанова є законною, оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке полягає у недотриманні вимог Правил благоустрою території Перегінської селищної ради. ОСОБА_1 був присутній про розгляді даної справи, однак вів себе зухвало. Він обурювався, що його сусіди звузили дорогу, тому він не буде усувати вказані земельною комісією та старостою недоліки навколо свого господарства. На засіданні комісії були присутні всі члени, а посилання ОСОБА_1 на відсутність одного з членів - ОСОБА_4 є надуманими. ОСОБА_1 ігнорує уставлений порядок поведінки та добросусідства, не поважає сусідів, а також зверхньо поводиться відносно представників місцевого самоврядування. Адміністративна комісія, як колективний орган прийняла одноголосно рішення про те, що ОСОБА_1 порушив Правила благоустрою території Перегінської селищної ради, за що і був притягнутий до відповідальності оскаржуваною постановою, яка прийнята на підставі протоколу, який складений уповноваженою особою, органу місцевого самоврядування - старостою с.Ясень ОСОБА_3 . Незважаючи на те, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності він продовжує вчиняти вказане правопорушення.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він є членом адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради, а також членом земельної комісії. У складі земельної комісії він виїжджав на місце розташування домоволодіння позивача де було встановлено, що металічна сітка, що належить ОСОБА_1 та яка раніше виконувала функцію огорожі, знаходиться в неналежному стані, оскільки вона розпущена, місцями лежить на землі, стирчить в кожні боки як колючий дріт і створює небезпеку для людей та для автомобілів. Представники селищної ради неодноразово просили ОСОБА_1 привести сітку в належний стан, або забрати її, оскільки ділянка позивача обнесена іншим парканом, тому існування металічної сітки є недоцільним. Позивач свідомо ігнорує вимоги представників селищної ради і не має наміру ліквідовувати порушення. 05 серпня 2021 року адміністративна комісія вимушена була розглянути протокол і притягнула ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. На засіданні адміністративної комісії, яка розглядала вказаний протокол ОСОБА_1 погодився, що він не усунув порушень, які зазначено в актах та в протоколі, однак поводив себе зухвало, ігнорував зауваження членів комісії, викрикував, демонстрував до них неповагу. На його думку, позиція ОСОБА_1 не достойна порядного господаря, який за рахунок відсутності дієвих правових методів впливу, ігнорує вимоги представників влади. Він, як учасник бойових дій, ветеран війни на сході України не може спокійно спостерігати за такою зухвалою поведінкою позивача, який навмисне створює перешкоди для користування громадською дорогою. Вважає, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП відповідає вимогам закону.

Вислухавши учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, в тому числі і оригінал справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , копія якої міститься в даній справі, всебічно і повно з`ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради від 05.08.2021 р. №14 про притягнення до адміністративної відповідальності проведено заміну відповідача Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради на Перегінську селищну раду ( а.с.56).

11 жовтня 2021 року Перегінською селищною радою подано відзив на адміністративний позов ( а.с.66-69).

29.10.2021 представником позивача заявлено клопотання про заміну відповідача ( а.с.95-96).

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 05 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Перегінської селищної ради про скасування постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради від 05.08.2021 р. №14 про притягнення до адміністративної відповідальності проведено заміну відповідача Перегінської селищної ради на Адміністративну комісію при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради ( а.с.122).

06 жовтня 2021 року представником позивача подано клопотання щодо компенсації майбутніх витрат на професійну правничу допомогу адвоката ( а.с.50).

17.11.2021 та 13.12.2021 представником позивача подано клопотання з додатками про відшкодування судових витрат у справі та про постановлення рішення в порядку ч.1 ст.249 КАС України ( а.с.131-132, 173-175, 151) .

06 липня 2021 старостою с.Ясень ОСОБА_3 складено протокол відносно ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого ОСОБА_1 не виконав зобов`язання покладені на нього актом комісії Перегінської селищної ради від 26.05.2021 р. у встановлений строк до 30.06.2021 р., чим порушив Правила благоустрою території Перегінської селищної ради та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 152 КУпАП. В протоколі в графі пояснення і зауваження щодо змісту протоколу ОСОБА_1 зроблено запис про те, що він надасть пояснення окремо, зауважень до протоколу не вбачалося можливим встановити яким документом керувалася староста при проведенні перевірки. Цим же протоколом підтверджено, що ОСОБА_1 ознайомлено з правам та обов`язками, передбаченими ст.268 КУпАП, а також, що від підпису ОСОБА_1 відмовився, однак другий екземпляр протоколу про адміністративне правопорушення отримав, про що свідчить його підпис. Цим же протоколом підтверджено, що ОСОБА_1 погодився на розгляд справи про адміністративне правопорушення 05.08.2021 о 14 год. ( а.с.12).

Про те, що 06.07.2021 староста с.Ясень ОСОБА_3 була на місці розташування зелених насаджень та металевої сітки, а також, що протокол складався старостою с.Ясень ОСОБА_3 та у його присутності, позивач не заперечив.

До протоколу додано копію акту від 26.05.2021, яким підтверджено, що комісія Перегінської селищної ради ( в склад якої не входила староста с.Ясень ОСОБА_3 ), виявила насадження дерев та наявність металічної сітки, яка належним чином не закріплена та які створюють громадянам перешкоди у користуванні дорогою. Комісія зобов`язала ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні громадянами вулицею шляхом демонтування металічної сітки зі старої огорожі та забрати висаджені дерева до 30 червня 2021 року, та попередила про адміністративну відповідальність за невиконання цих зобов`язань ( а.с.13).

Зазначені обставини підтверджені фотографіями місця вчинення правопорушення, що надані відповідачем ( а.с.78-79), а також фотоматеріалами , які надав суду позивач ( а.с.152-154).

Скаргою жителів с.Ясень підтверджено, що ОСОБА_1 висадив вздовж дороги дерева, які ускладнюють можливість користуватися дорогою ( а.с.14).

Про те, що зелені насадження та металічна сітка, яка належним чином не закріплена, створюють громадянам перешкоди у користуванні дорогою по суті не заперечив і сам позивач, однак він в цьому не вбачає порушення, навпаки, він пояснив в судовому засіданні, що бачить ці об`єкти, як "художню прикрасу" існуючої вулиці ( дороги).

Постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Перегінської селищної ради № 14 від 05 серпня 2021 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень за те, що він не виконав зобов`язань покладених на нього актом комісії Перегінської селищної ради від 26.05.2021 р. у встановлений строк до 30.06.2021 р., чим порушив Правила благоустрою Перегінської селищної ради, затверджені рішенням № 103-5/2021 від 29.01.2021 р. Перегінської селищної ради ( а.с.11).

Оскаржувана постанова та Протокол засідання комісії підтверджують, що ОСОБА_1 був присутній на засіданні адміністративної комісії, копію постанови отримав 05.08.2021. Зазначені обставини не заперечує і позивач.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон) благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покрашення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Згідно положень статті 1 цього ж Закону, територія (в населеному пункті) - це сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об`єктів загального користування: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об`єктів, об`єктів промисловості, комунально-складських та інших об`єктів у межах населеного пункту.

У відповідності до статті 10 Закону до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

Частиною 2 статті 17 Закону передбачено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: 1) утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; 2) дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; 3) не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів; 4) відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів; 5) допускати на об`єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Організацію благоустрою населених пунктів, відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Згідно із статтею 34 Закону Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Рішенням Перегінської селищної ради № 103-5/2021 від 29.01.2021 року п`ятої сесії восьмого скликання Перегінської селищної ради затверджено Правила благоустрою території Перегінської селищної ради територіальної громади (далі-Правила) ( а.с.26 - 29).

Відповідно до п.1.1. вказаних Правил - ці Правила є нормативно-правовим актом, який встановлює порядок благоустрою та утримання території сел.Перегінське, с.Закерничне, с.Слобода-Небилівська, с.Красне, с.Сливки, с.Ясень, с.Кузьминець, с.Осмолода об`єктів благоустрою та території селища та відповідних населених пунктів, регулювання прав та обв`язків учасників правовідносин у сфері благострою, визначається комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку на території селища та відповідних населених пунктів.

Відповідно до змісту підпунктів а), б) пункту 2.1.3 Правил об`єктом благоустрою є територія Перегінської ТГ, зокрема вулиці, дороги, пішохідні та велосипедні доріжки та інші території загального користування, а також прибудинкові території (території навколо будинку, визначені актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначені для обслуговування будинку ).

За змістом пункту 2.1.2 Правил органи місцевого самоврядування та громадяни відносяться до суб`єктів благоустрою.

Пунктом 3.2 Правил передбачено, що громадяни зобов`язані утримувати у належному стані закріплені за ними у встановленому порядку території, дотримуватись Правил благоустрою території селища та відповідних населених пунктів, не порушувати права та законні інтереси інших суб`єктів у сфері благоустрою

Матеріали фотофіксації вчиненого адміністративного правопорушення, надані відповідачем одночасно з відзивом на позовну заяву ( а.с.78-79), а також надані позивачем ( а.с.152-154) підтверджують, що металічна сітка, яка належить позивачу і прокладена паралельно із встановленим ОСОБА_1 постійним парканом, розпущена, її дроти стирчать в сторону дороги. Крім цього, цими фотографіями підтверджено, що позивач з порушенням Правил благоустрою висадив зелені насадження гілля яких схилені на проїжджу частину і, як і сітка, звужують дорогу.

Крім цього, копією Акту від 06.05.2021 ( а.с.189), Актом від 26.05.2021 ( а.с.190), копією заяви від 06.05.2021 ( а.с.164) зафіксовано, що позивач утримує металеву сітку, а також посадив зелені насадження, які є перешкодою для жителів села Ясень в користуванні дорогою, яка проходить паралельно з домоволодінням позивача.

Відповідно до вимог ст. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 6 КУпАП передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.

Частиною 1 статті 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 152 КУпАП - порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері благоустрою, а об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (формальний склад).

Суб`єктами адміністративного проступку є громадяни та посадові особи, а суб`єктивна сторона визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.

При цьому, стаття 152 КУпАП є бланкетною правовою нормою, має загальний зміст, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів.

Конкретизований зміст диспозиції бланкетної правової норми передбачає певну деталізацію її положень іншими нормативно-правовими актами для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Отже відповідальність за вказаною статтею наступає в разі вчинення особою порушення існуючих державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Суть такого порушення, тобто вчинені особою фактичні дії (бездіяльність), зокрема їхня суть, час і місце вчинення, а також конкретні порушені правові норми (державні стандарти, норми і правила) повинні бути відображені (описані) в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

У відповідності до ст. 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний оцінити докази, шляхом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.

У відповідності до ст. 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний оцінити докази, шляхом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Разом з тим, відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 25 червня 2020 року по справі № 520/2261/19, визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Обґрунтовуючи у відзиві на позов правомірність свого рішення (постанови) відповідачем було надано до суду вищезазначені судом протокол про адміністративне правопорушення від 06 липня 2021 року, акти від 06.05.2021, 26.05.2021 та заяву від 06.05.2021, відповідачем а також позивачем було надано фотофіксацію виявленого правопорушення, які містять інформацію щодо предмета доказування, а тому є належними та допустимими і підтверджують, що ОСОБА_1 утримує деформовану огорожу з металічної сітки та зелені насадження, частини яких виступають на дорогу загального користування, що в свою чергу не тільки свідчить про порушення позивачем п.3.2 Правил благоустрою території Перегінської селищної ради територіальної громади, яким передбачено, що громадяни зобов`язані утримувати у належному стані закріплені за ними у встановленому порядку території, дотримуватись Правил благоустрою території селища та відповідних населених пунктів, а й порушення ОСОБА_1 прав осіб, які користуються дорогою, яка проходить біля його домоволодіння.

Погоджується з таким висновком по суті і ОСОБА_1 , який не заперечує, що зображені на фотографіях металева сітка огорожі та зелені насадження належать йому, однак стверджує, що він не має права привести огорожу з металевої сітки в належний стан чи забрати її до закінчення досудового розслідування кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» - рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають. Даних щодо скасування Правил благоустрою території Перегінської селищної ради територіальної громади чи визнання їх нечинними, у тому числі в судовому порядку, матеріали справи не містять, отже на думку суду, вказані Правила підлягають до виконання громадянами, які проживають на території Перегінської селищної ради, у тому числі і позивачем у даній адміністративній справі.

Посилання позивача на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП через не зазначення об`єктивної сторони не спростовує наявність вказаного проступку так як диспозицією цієї статті встановлено, що порушення правил благоустрою населених пунктів тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (формальний склад).

Щодо твердження позивача про не зазначення у протоколі часу та місця вчинення виявленого правопорушення, що в протоколі місцем його складання зазначено селище Перегінське, а фактично він складений у с.Ясень, що кваліфікація дій позивача за ч.1 ст.152 КУпАП є зайвою, то суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке земельною комісією Перегінської селищної ради виявлене та зафіксоване у акті від 26 травня 2021 року, яким ОСОБА_1 надано місячний термін для усунення виявлених порушень, однак уповноваженою на складання протоколу особою порушення виявлене 06 липня 2021 року, і саме ця дата є часом вчинення та моментом виявлення правопорушення, яке позивач не усунув по даний час.

Місцем складання протоколу є адміністративне приміщення, яке знаходиться в с.Ясень територія якого входить до Перегінської селищної ради, тому зазначення місця складання протоколу є правильним і, як і відсутність в бланку протоколу від 06.07.2021 номера та серії, а також кваліфікація дій позивача за ч.1 ст.152 КУпАП, яка містить тільки одну частину, не спростовують вину позивача у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Вимога позивача про скасування оспорюваної постанови з мотивів зазначення в акті від 26.05.2021 нормативно-правового акту (Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень"ДБН 360-92), який є нечинним, не є підставою для її задоволення, оскільки уповажноважена особа при складанні протоколу, а також адміністративна комісія при прийнятті свого рішення ( постанови), не зазначили, що ОСОБА_1 порушив вимоги цього НПА.

Щодо твердження позивача про необхідність кваліфікації дій внаслідок виявлених 06.07.2021 порушень за ст.139 КУпАП, а не за ст.152 КУпАП, та складання не одного, а двох протоколів з огляду на виявлення двох порушень у вигляді утримання в неналежному стані металічної сітки та посаджених з порушенням нормативно-правових актів зелених насаджень, то слід зазначити, що кваліфікація неправомірних дій тієї чи іншої особи є прерогативою особи, яка уповноважена на складання протоколу та органу (посадової особи), яки уповноважений розглядати такі протоколи та ухвалювати рішення.

Доказів про те, що член адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради ОСОБА_4 не голосував за ухвалення оскаржуваної постанови суду не надано позивачем, а з вступної частини оскаржуваної постанови вбачається, що ця особа є в складі комісії. Аналогічне підтверджено і під час огляду Протоколу № 14 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради.

Що стосується тверджень позивача про наявність в діях посадових осіб Перегінської селищної ради ознак кримінальних правопорушень, чи ознак корупційного адміністративного правопорушення, то оцінку таким діям може бути надано відповідним органом досудового розслідування чи уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, особою.

Твердження позивача щодо того, що адміністративна комісія виконавчого комітету Перегінської селищної була зобов`язана розглянути протокол про адміністративне правопорушення в межах п`ятнадцятиденного строку з дня складення протоколу про адміністративне правопорушення є підставним, однак не розгляд в передбачені ч.1 ст.277 КУпАП строки протоколу від 06.07.2021 не є підставою для констатації факту відсутності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.

Відповідно до ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Як підтверджує постанова Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі №908/1120/17, для оцінки належності відеозапису як доказу береться до уваги наявність у ньому необхідних реквізитів електронного доказу, таких як фіксація дати та часу зйомки, місця події. Питання щодо автентичності відеозапису та відсутності в ньому монтажу вирішується шляхом призначення судової експертизи. На практиці часто виникають проблеми з неможливістю виявити ознаки монтажу навіть шляхом проведення судової експертизи у випадку, якщо використовується копія аудіозапису чи відеозапису, а не їх оригінал (постанова Верховного Суду від 31.10.2019 р. у справі №404/700/17).

Позивачем в якості доказу було долучено до справи USB-флеш-накопичувачі (флешки) (а.с.54,146), які підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.

Суд також зауважує, що до матеріалів справи не надано носій, на який безпосередньо здійснений відео та звукозапис, який відповідно до вимог вищенаведених норм Закону є оригіналом такого електронного доказу.

Таким чином, наданий суду відео та звукозапис не є допустимим доказом в розумінні ст. 74 КАС України.

Що іншої підстави для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої п.7 ч.1 ст.247 КУпАП то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 КУпАП - адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Вищенаведені судом докази, якими є показання свідка ОСОБА_3 та пояснення позивача ОСОБА_1 дають суду підстави стверджувати, що в даному випадку адміністративне правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1 , виявлене 06.07.2021, а адміністративне стягнення на позивача накладено 05.08.2021, тобто в межах двомісячного строку.

За таких підстав п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, як обставина, яка виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, не може бути застосована.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи те, що під час судового розгляду відповідачем були надані належні та допустимі докази вчинення адміністративного правопорушення позивачем, спростовано твердження останнього про його не причетність до вчинення інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тому суд вважає, що вина позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ст.152 КУпАП, була доведена в повному обсязі, рішення відповідача суб`єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято без порушення вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовної заяви без задоволення.

Розглядаючи клопотання позивача ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали з метою вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону з боку посадових осіб Перегінської селищної ради, слід звернути увагу на таке.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Дана норма встановлює право суду у разі необхідності постановити окрему ухвалу та не є обов`язковою для суду.

Суд не знаходить підстав для постановлення окремої ухвали відносно зазначених в клопотанні про постановлення окремої ухвали посадових осіб Перегінської селищної ради, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про те, що посадовими особами Перегінської селищної ради при складанні протоколу чи розгляді в складі адміністративної комісії справи про адміністративне правопорушення було допущене халатне ставлення до виконання своїх обов`язків чи умисне нехтування вимогами законодавства.

Визначаючись у питанні розподілу судових витрат суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі №543/775/17 зазначила, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн.

За подання даного позову позивач мав сплатити судовий збір у сумі 454 грн., проте сплатив 908 гривень, тобто сплатив у більшому розмірі, що підтверджено квитанцією про сплату № 32852 від 18 серпня 2021 року (а.с.32).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, то понесені ним судові витрати слід залишити за останнім, при цьому необхідно повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору у розмірі 454 гривні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

Рішення суб`єкта власних повноважень - адміністративної комісії виконавчого комітету Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області, оформленого постановою № 14 від 05 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за статтею 152 Кодексу України про адміністративне правопорушення - залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Перегінської селищної ради Калуського району Івано-Франківської області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та постановлення окремої ухвали залишити без задоволення.

Повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з державного бюджету 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні зайво сплаченого судового збору, згідно квитанції про сплату № 32852 від 18 серпня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: