Ухвала суду № 101994020, 17.12.2021, Ямпільський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

Іменем України

"17" грудня 2021 р. Справа153/1850/21

Провадження1-кп/153/126/21-к

Ямпільський районний суд Вінницької області у складі

головуючого судді Швеця Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.

прокурора Компанійця В.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Ямпіль Вінницької області у залі судових засідань кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021020170000114 від 29 вересня 2021 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, місце реєстрації та проживання - АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, раніше судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ямпільського районного суду Вінницької області перебуває вказане кримінальне провадження.

10.12.2021 за вх.№8168 прокурор звернувся із письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 . Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане у проникнення у житло, вчинене повторно, санкція якої передбачає позбавлення волі на строк до шести років позбавлення волі. Відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду від 21.10.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19.12.2021. Наразі продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 був раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, востаннє - 20.01.2009 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років. 09.03.2012 був звільнений із місць позбавлення волі у зв`язку з відбуттям міри покарання. Однак, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив свою протиправну діяльність, внаслідок чого на теперішній час у провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014040520000312 від 17.04.2014, стосовно ОСОБА_1 по обвинуваченню його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України. 11.11.2014 ОСОБА_1 було оголошено в розшук і з того часу він переховувався від правоохоронних органів та перебував у розшуку. Відповідно до ухвали Петриківського районного суду Дніпропетровської області надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Перебуваючи на волі, ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Заявлені ризики за час утримання ОСОБА_1 під вартою не зменшились. Строк дії ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується, але кримінальне провадження ще не завершено, у зв`язку з чим просить продовжити строк його дії на 60 днів, оскільки застосування таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання чи домашній арешт не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою. Вказав, що не збирається втікати, а їздити із Дніпропетровської області до суду він не має змоги.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, а також дослідивши письмове клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , суд встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 21.10.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19.12.2021.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, запобіжний захід у виді тримання під вартою був застосований з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Подане прокурором клопотання відповідає вимогам ч.3 ст.199 КПК України, клопотання містить достатні дані про наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.ст.178, 199 КПК України при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.

Розглядаючи подане та підтримане прокурором клопотання, судом враховано дані про особу ОСОБА_1 , який обвинувачується, у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, покарання за яке передбачено у виді позбавлення волі на строк до шести років позбавлення волі.

На думку суду, санкції інкримінованих кримінальних правопорушень дають об`єктивні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 зможе незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, оскільки з 11 листопада 2014 року ОСОБА_1 було оголошено в розшук та із того часу він переховувався від правоохоронних органів та перебував у розшуку. 03 серпня 2021 року суддею Петриківського районного суду Дніпропетровської області винесено ухвалу про дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 не працює, у нього відсутні стійкі соціальні зв`язки, стан здоров`я та вік обвинуваченого дозволяють утримувати його під вартою.

Враховуючи стадію судового провадження, суд констатує, що такі обставини у своїй сукупності свідчать про те, що і надалі продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу і його продовження.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що вказаний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на цьому етапі не встановлено.

На переконання суду, прокурор довів, що на момент розгляду кримінального провадження продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які не могли зменшитися, що в свою чергу дає підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 є обґрунтованим та має підстави продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, що не може перевищувати 60 днів.

Крім того, при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчим суддею було визначено розмір застави згідно ч.3 ст.183 КПК України, достатній для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, а отже визначено альтернативний запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України визначити заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-197, 199, 201-202, 314-316, 331, 369-372, 395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обраного відповідно до ухвали слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 21.10.2021 на строк, що не перевищує шістдесяти днів, тобто, до 15 лютого 2022 року.

Визначити 15 лютого 2022 року датою закінчення строку дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 .

Визначити розмір застави у розмірі 60 (шістдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 136200 (сто тридцять шість тисяч двісті ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області - UA688201720355219002000000401, Код ЄДРПОУ 26286152 ; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ , Код банку отримувача (МФО) 820172, призначення платежу: застава, Ямпільський районний суд Вінницької області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати на першу вимогу до суду;

- не відлучатися без дозволу суду із населеного пункту, де він проживає: АДРЕСА_1 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків до 15 лютого 2022 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвалу може бути оскаржено протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець