Рішення № 101992497, 14.12.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

РІШЕННЯ

Іменем України

14 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі :

судді Дмитрієвої М.М., за участю секретаря Поштаренко В.К.,

справа № 333/3271/21

провадження № 2-а/333/94/21

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - адвокат Борисенко Віталій Сергійович

відповідачі - інспектор 2 роти 2 батальйону УПП в м. Запоріжжя, капрал поліції Мірошниченко Максим Олександрович

-Департамент патрульної поліції

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, адміністративну справу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

18 травня 2021 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора другої роти другого батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області капрала поліції Мірошниченка М.О. та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11 травня 2021 року приблизно о пів на п`яту годину ранку, керуючи своїм транспортним засобом «Opel Vivaro», державний номерний знак НОМЕР_1 , позивач рухався по вулиці Ігоря Сікорського 275 у м. Запоріжжя. Слідом за автомобілем позивача рухався автомобіль патрульної поліції, який подав сигнал про зупинку автомобіля позивача. В якості причини для зупинки транспортного засобу позивача інспектором було зазначено, що підсвітка номерного знака у автомобіля не працює.

Інспектором Управління патрульної поліції в Запорізькій області, капралом Мірошниченком М.О. було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №4189328.

З оскаржуваною постановою позивач не згоден з наступних підстав.

Позивач вийшов з транспортного засобу для того, щоб пересвідчитись у тому, про що повідомив інспектор. Побачивши, що причина, про яку зазначив інспектор, відсутня і усі світлові прилади його автомобіля працюють нормально, ОСОБА_1 за допомогою власного мобільного телефону зняв відео, на якому чітко видно, що номерний знак автомобіля позивача чистий, не закритий будь-якими сторонніми предметами, а під світка номерного знаку працює і в темну пору доби, символи номерного знаку можна розрізнити с відстані 20 метрів.

З огляду на викладене, позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4189328 від 11 травня 2021 року, винесену інспектором УПП в Запорізькій області, старшим лейтенантом поліції Мірошниченком М.О. 2 бат. 2 рота та провадження в адміністративній справі закрити; судові витрати покласти на Департамент патрульної поліції.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Позивач у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у ньому,наполягав на його задоволенні.

Відповідачі у судові засідання жодного разу не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно у встановленому законом порядку. Правом подавати відзив на позов та будь-які клопотання, не скористалися.

25 травня 2021 року сторона позивача подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд пункт з прохальної частини позовної заяви розглядати в наступній редакції: «Судові витрати покласти на Департамент патрульної поліції»

25 травня 2021 року сторона позивача подала заяву про стягнення судових витрат з відповідача.

19 серпня 2021 року сторона позивача подала заяву про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позивних вимог, в якій сторона позивача заявляє про те, що в порядку, передбаченому ст.ст. 139, 143 КАС України після ухвалення рішення по суті позовних вимог вказаною стороною до суду буде подано докази, які підтверджують розмір витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, та повинні бути стягнуті за рахунок відповідача у даній судовій справі.

Вказане обумовлено тим, що сторона позивача з поважних причин, об`єктивно, не може подати докази на підтвердження розміру виплат, які підлягають відшкодуванню або оплаті тому що остаточний розмір витрат, сплачений на професійну правничу допомогу, стане відомий безпосередньо у день ухвалення рішення по суті позовних вимог.

До вказаного моменту розмір вказаних судових витрат визначити неможливо через відсутність визначеності з приводу кількості та суті процесуальних документів, які стороні позивача необхідно буде створити та подати до моменту ухвалення рішення суду по суті позовних вимог.

Установлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 11 травня 2021 інспектором Управління патрульної поліції в Запорізькій області, капралом поліції Мірошниченком М.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН №4189328, на підставі якої за ч. 6 ст. 121 КУпАП до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн.

З постанови вбачається, що 11 травня 2021 року, о 04 год. 41 хв. рухаючись по вулиці Ігоря Сікорського у м. Запоріжжя позивач керував транспортним засобом «Opel Vivaro», державний номерний знак НОМЕР_2 , в якому не працює освітлення заднього номерного знаку в темний час доби, чим порушив п. 2.9 в ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема, за керування водієм транспортним засобоміз забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 метрів чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється П. 2.9 в ПДР.

На дослідженому судом записі, який був наданий позивачем, чітко видно, що номерний знак транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 можна з легкістю розгледіти, він не забруднений, не закритий сторонніми предметами, підсвітка працює справно.

Також судом встановлено, що в постанові про накладення адміністративного стягнення, серії ЕАН № 4189328, графа, де містяться відомості щодо технічного засобу(ів), за допомогою яких здійснювалась фото- або відеофіксація, залишилась не заповненою.

Позиція суду та нормативно - правове обґрунтування

Суд, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до абз. 3 ст. 283 «Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу».

Оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис порушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказане підтверджується безпосередньо змістом самої постанови, де відповідна графа залишилась не заповненою.

Згідно п. 1, ч.1, ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Тобто, не внесення відомостей у графу назви/маркування технічного засобу, яким за законом повинен був бути здійснений фото-, або відеозапис, інспектором другої роти другого батальйону Управління патрульної поліції в м. Запоріжжя, капралом поліції Мірошниченком М.О. є порушенням процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції та Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Оскаржувана постанова серії ЕАН № 4189328 від 11.05.2021 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно з ст. 31 Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Щодо використання як доказу наданого позивачем відеозапису.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Однак, на підтвердження вини позивача, а також в обґрунтування правомірності прийнятого відносно нього рішення, відповідачем не було надано відеозапис з бодікамери поліцейського та в порушення практики Верховного Суду (постанова від 24.01.2019 у справі № 428/2769/17) в оскаржуваній постанові відсутні посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснювався відеозапис.

Відповідно до постанови Верховного Суду № 177/525/17 від 08.07.2020 сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.

Крім того, в даному випадку позивачем вину не визнано.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, що не з`явились, на підставі наявних в справі доказів.

В силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова серії ЕАН № 4189328 від 1105.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Розподіл судових витрат

В порядку, передбаченому ст.ст. 139, 143 КАС При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа України.

Тобто стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Керуючись статтями 19, 62 Конституції України, статтями 71-74, 77, 90, 205, 242, 244 - 246, 268, 286, 272, 293, 295 КАС України, статтями 7, 9, 121, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Запорізькій області, капрала поліції Мірошниченка Максима Олександровича та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову серії ЕАН № 4189328 від 11 травня 2021 року, складену інспектором Управління патрульної поліції в Запорізькій області, капралом поліції Мірошниченком Максимом Олександровичем про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРОПУ 40108646), розташованого за адресою: 03048 м. Київ, вул. Федора Ернста 3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), що проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його підписання.

Копію рішення направити учасникам справи.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя М.М. Дмитрієва