Ухвала суду № 101992489, 18.12.2021, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/4933/21

Провадження № 1-кс/242/1161/21

УХВАЛА

Іменем України

18 грудня 2021 року м. Селидове

Слідчий суддя Селидівського міського суду Донецької області Владимирська І.М., при секретарі Гречка К.О., за участю прокурора Кондратенко С.М., старшого слідчого Островської К.В., захисників Верченко О.О., Литвиненко Н.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у судовому засіданні в м. Селидове клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, погодженого з прокурором, про продовження строку тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Курахівка, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше в порядку ст. 89 КК України не судимого, який в зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

та клопотання захисників Литвиненко Н.В., Верченко О.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, за погодженням з прокурором, звернулась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 в межах досудового розслідування, посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а також на те, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілу,свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, не зменшились.

Захисниками Литвиненко Н.В. та Верченко О.О. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 подано до суду клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням на підозрюваного зобов`язань, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , прокурор вважає, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, проти задоволення клопотання захисників про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 заперечує.

Підозрюваний ОСОБА_1 , його захисники Верченко О.О. та Литвиненко Н.В. в судовому засіданні заперечували проти клопотання про продовження строку тримання під вартою, вважають, що відсутні підстави для його задоволення, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, наведені в клопотанні, необґрунтовані та не доведені, просять обрати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Суд, перевіривши надані матеріали клопотань та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисників, встановив наступне.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, досудове розслідування розпочате на підставі повідомлення, відповідно до ст. 214 КПК України та слідчим внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021052500000324 від 21.09.2021 року.

24.09.2021 року на підставі ст.ст. 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Ухвалою слідчого судді Селидівського міського суду Донецької області від 24.09.2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 19.11.2021 року.

Ухвалою слідчого судді Селидівського міського суду Донецької області від 12.11.2021 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 продовжено в межах строку досудового розслідування, до 24.12.2021 року.

Постановою від 04.11.2021 року старшим слідчим СВ ВП № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області у кримінальному провадженні №12021052500000324 від 21.09.2021 року змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 289 КК України на ч. 2 ст. 289 КК України та відомості внесено до ЄРДР.

Постановою керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області від 08.11.2021 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021052500000324 від 21.09.2021 року, до трьох місяців, тобто до 24.12.2021 року.

Ухвалою слідчого судді Селидівського міського суду Донецької області від 17.12.2021 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12021052500000324 від 21.09.2021 року, до 24.01.2022 року.

Частиною 1ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Вирішуючи клопотання про продовження та зміну запобіжного заходу, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, згідно якої питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних, з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для продовження щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Суд не може залишити поза увагою те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Вказане свідчить, що підозрюваний, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що підозрюваним не будуть вживатися перешкоди в уникненні від правосуддя в спосіб неявки до слідчого, стороною захисту не наведено та не надано доказів на підтвердження цього.

Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі, характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який, слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин, в якому підозрюється особа, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний.

Також слідчим суддею враховується ризик можливого незаконного впливу на потерпілу, свідків з метою зміни останніми своїх показів,оскільки досудове розслідування ще триває.

На даний час підстави, за яких судом було обрано та в подальшому продовжено підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, досудове розслідування триває, не встановлені усі обставини, які входять до предмету доказування на підставі ст.91 КПК України.

При цьому, при вирішенні по суті доводів, наведених у клопотанні слідчого, судом встановлено, що станом на день розгляду клопотання не зменшились попередні ризики, визначені ст. 177 КПК України, а саме можливість незаконно впливати на потерпілу, свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Отже, обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою за вказаних обставин, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Запобігти вищевказаним ризикам на теперішній час в разі не продовження строку запобіжного заходу тримання під вартою або при застосуванні іншого запобіжного заходу неможливо, на думку суду на теперішній час більш м`який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи наведені вище обставини суд приходить до висновку про подальше існування ризиків можливості уникнення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, інших доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшились, крім того, суд оцінює сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, репутацію підозрюваного (який раніше притягався до кримінальної відповідальності) та приходить до висновку, що на даний час продовження строку тримання під вартою підозрюваного не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Суду не надано переконливих доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, зменшилися чи перестали існувати. При цьому таких обставин, які б могли беззаперечно свідчити про можливість зміни або обрання іншого, більш м`якого, запобіжного заходу підозрюваному, за відсутності достатніх стримуючих факторів для нього, які б запобігали ризиками, передбаченим ст. 177 КПК України, встановлено не було та висновки суду про необхідність продовження дії запобіжного заходу не спростовуються.Крім того, обставини, на які посилається обвинувачений та захисники вже були враховані судом при обранні запобіжного заходу та його продовженні, а також не спростовують зазначеного висновку суду.

У зв`язку із зазначеним суд вважає доведеною наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, і приходить до висновку, що в даний час їм неможливо запобігти при вжитті більш м`якого запобіжного заходу, передбаченого КПК України.

Вказані в клопотанні слідчого ризики, на думку суду, не зменшились настільки, щоб можна було обрати інший більш м`який запобіжний захід.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що обмеження підозрюваному права на свободу в даному випадку є виправданим і необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб, запобігти заявленим ризикам, які існують та не зменшились, тобто забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належну процесуальну поведінку та є доцільним продовжити підозрюваному ОСОБА_1 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Продовжений запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovichv. Ukraine, заява №28969/04, від 16.05.2013 року), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».

Відповідно до ст. 183 КПК України з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, особи підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд визначає заставу у розмірі встановленому ст. 182 КПК України, яка буде достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 600 грн. 00 коп. (2270 грн. 00 коп. Х 80).

На підставі викладеного, керуючись положеннями глави 27, ст.ст. 177, 178, 183, 194,196,199, 201,206 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисників Литвиненко Н.В.,Вереченко О.О. про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 - відмовити.

Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, погодженого з прокурором, про продовження строку тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)», в межах строку досудового розслідування, до 24.01.2022 року.

Визначити суму застави у розмірі 181600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., які необхідно внести на рахунок: UA 828201720355259003000011792, Отримувач: ТУ ДСА в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 24.01.2022 року, який може бути продовжений.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а також буде вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Селидівського відділу Покровської окружної прокуратури Кондратенко С.М.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя І.М. Владимирська