Ухвала суду № 101991700, 14.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

14 грудня 2021 року м. Київ № 640/31616/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: проспект Любомира Гузара, 7, м. Київ, 03165, код ЄДРПОУ 42098368) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі меншому ніж 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком; щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому ніж 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: проспект Любомира Гузара, 7, м. Київ, 03165, код ЄДРПОУ 42098368) нарахувати та виплатити Позивачу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня 2021 рік у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком; недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2021 на підставі приписів статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із пропущенням строку на звернення до суду для надання позивачем пояснень та обґрунтувань причин пропуску в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня 2020 року.

На адресу суду 06.12.2021 від позивача надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, в якій обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач покликається на положення пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України та введення карантинних обмежень на території України.

Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду в частині пояснень щодо своєчасності звернення до адміністративного суду, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).

До 01.01.1999 зазначений Закон не містив норми щодо права осіб з інвалідністю війни на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, проте, 01.01.1999 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV, яким ст. 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII доповнено частиною в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».

Водночас, пп. «б» пп. 2 п. 20 розд. ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI) текст вказаної частини ст. 13 Закону №3551-XII було викладено в новій редакції, а саме: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зміни, внесені вказаним підпунктом, визнані неконституційними.

При цьому, відповідно до ст. 17-1 ч. 4 вказаного Закону №3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, моментом початку відліку встановлено ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку на звернення до суду є момент встановлення самим позивачем факту порушення його прав.

Слід також зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (п. 1 ст. 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Слід зазначити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, суд наголошує, що спірна виплата є періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено спірну виплату у відповідному розмірі, та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок.

Отже, з дня отримання спірної виплати особою, якій вона призначена, така особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо розміру виплати звернулась до органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від належного органу відповіді на подану нею заяву.

Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 12, 13 та ч. 4 ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, за змістом яких виплата спірної грошової допомоги має відбуватись щорічно до 05 травня (з можливістю звернення за нею до 30 вересня), слід дійти висновку, що про порушення своїх прав, що виразилось у невиплаті такої допомоги, або у виплаті допомоги у розмірі, що не відповідає законодавству, позивач повинен був дізнатися 06 травня відповідного року, водночас, до суду з даними вимогами позивач звернувся лише у вересні 2021 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Наведені висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 03.06.2021 (справа № 520/2893/21).

Наведене в сукупності свідчить про те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами, що стосуються нарахування та виплати разової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Стосовно покликання позивача на запровадження карантинних обмежень, як на підставу для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту: "3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.

З 12 березня 2020 року дія карантину на території України неодноразово продовжувалася.

Разом з цим, Законом України від 18 червня 2020 року №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодекс адміністративного судочинства України викладено в такій редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №731-IX передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Закон №731-IX набрав чинності 17 липня 2020 року.

Упродовж 20-денного строку після набрання чинності цим Законом позивач до суду з цим позовом не звернувся.

З 07 серпня 2020 року зміст запровадженого Законом №731-IX правового регулювання питання поновлення та продовження процесуальних строків з огляду на дію на території України карантину свідчить про те, що строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому граматичне тлумачення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що наявність сполучника "і" вказує на обов`язкову наявність двох вищенаведених умов.

Таким чином, виходячи з наведених законодавчих приписів, сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення строку звернення до суду та можливість поновлення строку визначається у взаємозв`язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

При цьому, необхідно відмітити, що упродовж усього періоду часу з 01 жовтня 2020 року по 01 квітня 2021 року впроваджені у зв`язку з карантином обмеження не стосувались діяльності державних органів (в т.ч. Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат та суду) та поштових організацій (ПАТ "Укрпошта", приватних служб кур`єрської доставки тощо). Тобто такі обмеження жодним чином не перешкоджали своєчасному зверненню позивача як до відповідача із заявою про здійснення доплати грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, так і до суду з позовом про проведення перерахунку спірної допомоги.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого кодексом строку та наведені позивачем обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом з причин, зазначених позивачем у заяві про поновлення строку звернення.

Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання вказаної причини пропуску строку звернення до суду поважною, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня 2020 року слід відмовити.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, вказані позивачем причини для поновлення строку звернення до суду є неповажними, отже недоліки позовної заяви не усунуті, відтак позовна заява в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня 2020 року підлягає поверненню.

Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: проспект Любомира Гузара, 7, м. Київ, 03165, код ЄДРПОУ 42098368) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому ніж 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком та зобов`язати Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (адреса: проспект Любомира Гузара, 7, м. Київ, 03165, код ЄДРПОУ 42098368) нарахувати та виплатити Позивачу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код) НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 8 (вісім) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже виплачених сум, - повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві за адресою, яка зазначена у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Т.П. Балась