Рішення № 101991617, 17.12.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/7837/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.11.2021 року №60933016,

встановив:

I. Зміст позовних вимог

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Херсонський області ) звернулося до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) (далі - відповідач), у якому просить :

- визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тетерука В.В. від 22.11.2021 по виконавчому провадженню №60933016 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штрафу розмірі 5 100,00 гривень.

II. Позиція позивача, заперечення відповідача

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням ПФУ в Херсонський області рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року у справі № 540/1846/19 виконано у добровільному порядку у грудні 2019 року, тобто ще до відкриття виконавчого провадження № 60933016, про що було повідомлено відповідача листом №2100-0801-8/185 від 13.01.2020. З позицією позивача за результатами проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі 82 % суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, розмір його пенсії склав з 01.01.2016 - 7853,41 грн., з 01.12.2019 - 7994,41 грн., різницю у пенсії по перерахунку загальною сумою 676,72 грн. за період з 13.12.2019 по 31.12.2019 виплачено в січні 2020 року, виплата пенсії в перерахованому розмірі здійснюється з січня 2020 року. Щодо виплати по перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 12.12.2019 в сумі 52 321,52 грн., то вказана сума заборгованості відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду обліковується у відповідному реєстрі судових рішень з датою надходження до боржника 19.12.2019 р. Таким чином, позивач вважає, що ним вжито всіх конкретних заходів з метою виконання рішення суду. При цьому, фактична невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень в порядку черговості прийняття. При цьому, позивач вказує, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в Постанові від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а дійшов висновку, що невиконання судового рішення Управлінням Пенсійного фонду України в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. За таких обставин старший державний виконавець не може стверджувати про невиконання позивачем судового рішення в частині фактичної виплати перерахованої пенсії, без поважних причин, що б було правовою підставою для застосування штрафу, який передбачено статтею 75 Закону №1404-УІІІ, а відтак у останнього відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з Головного управління штрафу за невиконання судового рішення.

16.12.2021 р. за вх. № 27783/21 судом зареєстровано відзив на позов, яким відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки у січні 2020 року до відділу надійшла заява ГУ ПФУ в Херсонський області про закінчення виконавчого провадження, в якій було зазначено, що виплата перерахованого розміру пенсії, визначеного на виконання рішення суду за період з 01.01.2016 по 16.12.2019 у сумі 52 321,52 грн. буде забезпечена після виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області. При цьому, жодних підтверджуючих документів щодо вжиття заходів спрямованих на виплату розрахованої суми Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області не надано. Оскільки боржником не виконано вимоги виконавчого документа, а саме, не здійснено виплату перерахованого розміру пенсії, визначеного на виконання рішення суду, 22.11.2021 винесено постанову про накладення штрафу в сумі 5100,00 гри. відповідно до вимог статей 63, 75 Закону за не виконання вимог виконавчого документа. За позицією відповідача відсутність належного бюджетного фінансування не може бути підставою для відмови у виплаті пенсії, тобто обставина на яку посилається позивач не свідчить про поважність невиконання рішення суду.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 06.12.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України, призначено судове засідання на 16 грудня 2021 р. о 15:00 год.

Даною ухвалою зобов`язано Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) разом з відзивом на позов надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 60933016, у межах якого відповідачем винесено оскаржувану постанову.

В судове засідання сторони не прибули, при цьому, в електронній формі надали до суду заяви про розгляд справи без участі представників сторін за наявними у справі документами.

Частиною 3 статі 194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Ухвалою суду від 16.12.2021 року витребувано від ГУ ПФУ в Херсонській області докази відсутності належного фінансування для виконання рішення суду по справі № 540/1846/19 за період починаючи з 13.12.2019, тобто дати набрання ним законної сили, а також докази включення рішення № 540/1846/19 до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року від року у справі №54/7837/21, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 82% до 70% сум грошового забезпечення, вказаного в довідці Ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області від 24.03.2018р. №19/2533.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 82% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 р. з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

17.12.2019 року Херсонським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 540/1846/19 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 82% суми грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 р. з урахуванням раніше виплачених сум.

24.12.2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Іванченко М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60933016 з примусового виконання вказаного виконавчого листа.

13.01.2020 року ГУ ПФУ в Херсонській області направило на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) заяву за вих № 2100-0801-8/185 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з його фактичним виконанням, зокрема, на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 із розрахунку 82 % від грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016, розмір пенсії після перерахунку склав: з 01.01.2016 - 7853,41грн, з 01.12.2019 - 7994,41 грн. Різницю в пенсії по перерахунку загальною сумою 676,72 грн. за період з 17.12.2019 по 31.12.2019 нараховано та включено до відомості на виплату в січні 2020 року. При цьому, повідомило, що на виконання Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду № 649 Головне управління веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Враховуючи зазначене, виплату перерахованого розміру пенсії, визначеного на виконання судового рішення за період з 01.01.2016 по 16.12.2019 в сумі 52 321,52 грн. буде забезпечено після виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів Головному управлінню. На даний час зазначені кошти не надходили.

22.11.2021 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Тетеруком В.В. винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ в Херсонській області штрафу у сумі 5100 грн. за невиконання рішення суду.

Вважаючи, що у відповідача відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення штрафу за невиконання судового рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Статтею 129-1 Основного Закону України передбачено, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) (в редакції, яка була чинною на момент прийняття спірних постанов), зокрема

- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ( стаття 1 цього Закону);

- підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. ( пункт 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону);

- виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. ( частина 1 статті 18 цього Закону);

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. ( пункт 1 частини 1 ст. 26 цього Закону);

- за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. ( частина 1 статті 63 цього Закону);

- у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. ( частина 2 ст. 63 цього Закону);

- виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. ( частина 3 ст. 63 цього Закону);

- у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. ( частина 1 статті 75 цього Закону).

VI. Оцінка суду

З системного аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права.

При цьому, законодавцем визначено, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.

Державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Надаючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Відтак, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн., є не виконання боржником Головним управлінням ПФУ в Херсонський області рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року у справі № 540/1846/19 в частині не виплати стягувачу ОСОБА_1 за результатами перерахунку його пенсії за період з 01.01.2016 по 12.12.2019 доплати в сумі 52 321,52 грн.

За позицією позивача, старший державний виконавець не може стверджувати про невиконання позивачем судового рішення, в частині фактичної виплати перерахованої пенсії, без поважних причин, оскільки вказана сума доплати обліковується відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабміну України від 22.08.2018 № 649, яким визначався механізм погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунків) пенсій на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті та був чинним на момент виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 р.

На підтвердження вказаної обставини, позивачем надано до суду витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, згідно якого рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року у справі № 540/1846/19, яке набрало законної сили 13.12.2019 р. та надійшло до боржника 19.12.2019 р. внесено до реєстру за № 58932.

При цьому, суд зазначає, що Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 (Порядок № 649) передбачав механізм погашення заборгованості, яка утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету.

Відповідно до п.5-6 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Пунктом 8 Порядку №649 визначено, що комісія приймає одне з таких рішень:

- про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку;

- про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

Правовий аналіз перелічених норм свідчить, що виплата коштів, нарахованих на виконання судових рішень, здійснювалася органами Пенсійного фонду України за правилами Порядку №649, які визначали певну процедуру, що виключала можливість позивача діяти в інший спосіб.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 визнані протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабміну України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якими затверджений Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Відтак, починаючи з 22.07.2020 посилання позивача на вчинення дій згідно Порядку № 649 не є належним та достатнім обґрунтуванням виконання рішення суду по справі № 540/1846/19.

Разом з тим, суд не погоджується з позицією відповідача, що відсутність належного бюджетного фінансування не може бути підставою для невиплати пенсії з огляду на таке.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України здійснює виплати винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

У межах даної справи, причиною невиконання судового рішення слугували обставини відсутності відповідного фінансового забезпечення.

Слід зазначити, що можливість реалізації даного обов`язку органом ПФУ перебуває у залежності від його фінансового забезпечення, яке згідно наданих ним до органу ДВС пояснень є обмеженим.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

З урахуванням зазначеного проведення виплати заборгованості не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема ГУ ПФУ в Херсонській області, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.

На виконання ухвали суду від 16.12.2021 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області надано до суду копію звіту про виконання бюджету ГУ ПФУ в Херсонській області за 2020 рік та станом на 1 жовтня 2021 року, якими передбачено, зокрема, що затверджено бюджетом на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2020 рік в сумі 3 680 100,00 грн., станом на 01.10.2021 р. відповідно - 4 023 400,00 грн., виконано - в межах означених сум.

При цьому, у змісті позову позивач вказує, що станом на 01.09.2021 р. виплачено заборгованості за судовими рішеннями суду, що надійшли до боржника в листопаді 2019 року.

Зазначене свідчить, що виплата заборгованості, яка виникла на підставі рішень судів, здійснюється позивачем в межах чітко визначених бюджетних асигнувань, які він використовував для поетапного (за датою надходження рішень судів) погашення такої заборгованості, зокрема, відповідними бюджетними асигнуваннями 2021 року погашено заборгованість, яка виникла на підставі рішень судів, які надійшли до ГУ ПФУ в Херсонській області в листопаді 2019 року.

За таких умов невиконання позивачем судового рішення №540/1846/19 станом на дату винесення оскаржуваної постанови органу ДВС зумовлено відсутністю відповідного та належного фінансового забезпечення та фактичною відсутністю коштів, що не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Суд звертає увагу, що накладення штрафу у даному випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем помилково не враховано наявність поважних причин невиконання позивачем рішення суду №540/1846/19 в частині здійснення доплати пенсії ОСОБА_1 за період з 13.12.2019 по 30.09.2020 в розмірі 52321,52 грн., що свідчить про відсутність підстав для накладення на нього штрафу за оскаржуваною постановою.

VII. Висновок суду

Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази відповідача на підтвердження правомірності свого рішення, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

VIIІ. Розподіл судових витрат

Розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місце знаходження: 73036 м. Херсон, вул. 28 Армії,6, код ЄДРПОУ 21295057 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) ( місцезнаходження 73003, м. Херсон, вул. Потьомкінська, буд.42/14, код ЄДРПОУ 43315529 ) - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 22.11.2021 у виконавчому провадженні №60933016 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна

кат. 105000000