Рішення № 101987732, 15.12.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/13616/21

2/760/7999/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И

15 грудня 2021 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко О.Б.

при секретарі Мельник Ю.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

25.05.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 2500 грн. щомісячно з дати подання позову і до досягнення ним 23 років.

У позовній заяві позивач зазначає, що 06.11.1999 року між сторонами був зареєстрований шлюб, який рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 29.01.2018 року розірвано.

Від шлюбу мають двох дітей: повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем.

ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання в Київському університеті імені Бориса Грінченка. Термін навчання з 14.09.2020 року по 30.06.2024 року.

Навчання є платним та складає за рік 24 500 грн., а загальна вартість становить 98 000 грн.

Позивач посилається на те, що син перебуває на її утримання, а денна форма навчання не дозволяє влаштуватися на роботу. Її заробіток складає близько 6000 грн.

При цьому, відповідач тривалий час не сплачував аліменти на утримання молодшого сина згідно з рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 30.03.2000 року, що поставило позивача та дітей у скрутне матеріальне становище. Інших дітей та непрацездатних утриманців відповідач не має, стан його здоров`я нормальний.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 09.06.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В ухвалі сторонам було визначено строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

13.09.2021 року до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив, в якому відповідач частково заперечує щодо позову в частині розміру аліментів з огляду на наступне.

Розмір заявлених позивачем аліментів - 2500 грн. становить фактично більше 100 % місячного розміру плати за навчання сина.

Позивач не надала будь-яких довідок про отримані нею доходи в розмірі 6000 грн. на місяць та не обґрунтувала, чому їй не вистачає доходу на оплату навчання. Натоміть, надає платіжні доручення, з яких вбачається, що за період 2020-2021 року навчання сина оплачене.

Крім того, не вказує, що відповідач приймав участь в оплаті навчання.

На думку відповідача, позивач не довела обставин про неможливість утримання нею повнолітнього сина та оплати його навчання повністю або частково.

Враховуючи положення ст. 198 СК України, погоджується на оплату аліментів за навчання в рівній частині, тобто у розмірі 1225 грн. щомісячно.

Жодних інших документів до суду не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, учасники справи не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 06.11.1999 року між сторонами був зареєстрований шлюб, який рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 29.01.2018 року розірвано.

Від шлюбу мають двох дітей: повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачем.

Старший син - ОСОБА_3 є студентом денної форми навчання Київського університету імені Бориса Грінченка. Термін навчання з 14.09.2020 року по 30.06.2024 року, що підтверджується довідкою від 25.02.2021 року № 40.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Питання щодо проживання дітей з позивачем відповідачем не оспорювалося.

Таким чином, у відповідача є обов`язок утримувати сина до досягнення ним двадцяти трьох років, у разі продовження навчання, за умови, що він може надавати матеріальну допомогу.

Враховуючи наявні в матеріалах справи документи, суд вважає, що вимога позивача про стягнення на її користь з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ґрунтується на законі.

Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 вказано, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

У позовній заяві позивач зазначила, що інших дітей та непрацездатних утриманців відповідач не має, стан його здоров`я нормальний. Син повністю перебуває на її утриманні, однак її матеріальний стан є незадовільним.

Відповідач заперечуючи розмір аліментів у сумі 2500 грн. посилався у відзиві на фактичний розмір вартості навчання та недоведеність позивачем її майнового стану.

Разом з тим, аліменти на повнолітню дитину, що продовжує навчання не обмежуються лише сумою плати за навчання у навчальному закладі, а матеріальний стан позивача не впливає на обов`язок відповідача утримувати дитину.

Щодо посилання відповідача на те, що він приймав участь в оплаті навчання, то вказані обставини жодним чином не доведені, а також не впливають на подальший обов`язок надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, вказані відповідачем обставини, з огляду на викладені вище норми, не є підставою для врахування при визначенні розміру аліментів, оскільки ним не доведено наявності тих обставин, які мають значення.

Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач обставин, викладених у позовні заяві не спростував, жодних документів до суду не подавав.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи викладене, оскільки повнолітній син сторін - ОСОБА_3 продовжує навчання, в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на його утримання, аліменти в розмірі 2500 щомісяця, починаючи з 25.05.2021 року, та до закінчення сином навчання до досягнення ним двадцяти трьох років.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням задоволення позову відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 180-182, 184, 191, 198-201 СК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 178, 206, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з 25 травня 2021 року протягом навчання до досягнення сином двадцяти трьох років.

Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляцій скаргу подано не було.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: