Рішення № 101987302, 16.12.2021, Оболонський районний суд міста Києва

16.12.2021 Справа № 756/9990/21

Унікальний № 756/9990/21

Провадження № 2/756/5189/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Яценко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛАДТОРГ» про стягнення вихідної допомоги за наказом про припинення трудового договору , -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач в липні 2021 року звернулася до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позову вказує, що працювала в ТОВ «СКЛАДТОРГ» на посаді категорійного менеджера. 30.06.2021 року отримала від директора ТОВ «СКЛАДТОРГ» наказ про припинення трудового договору з виплатою вихідної допомоги в сумі 80 000 грн., разом з тим вихідної допомоги не отримала, а тому просить суд стягнути з відповідача на свою користь вихідну допомогу в сумі 80 000 грн.

Ухвалою від 02.07.2021 року за вказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження.

10.11.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов. В своєму відзиві відповідач вказує, що між сторонами існував строковий трудовий договір. Строк дії договору був встановлений до 30.06.2021 року.

Трудовий договір не містив прав працівника отримати (і відповідно обов`язку роботодавця виплатити ) вихідну допомогу.

По закінченню строку дії трудового договору було прийнято рішення роботодавцем не продовжувати і не укладати трудовий договір. Відповідно було видано наказ № СКЛ00000002-0000000010 від 30.06.2021 про припинення трудового договору (контракту) на підставі ст.36 п.2 КЗпП України.

ОСОБА_1 була незадоволена умовами припинення трудового договору. Більше того, вимагаючи змінити ці умови вона вдалася до обману, насильства і погроз. Зокрема 29.06.2021 вона попросила показати їй примірник трудового договору, який належав роботодавцю, а потім розірвала його і рештки сховала в свою сумку, при чому вчинила скандал з погрозами фізичної розправи на адресу директора ТОВ «СКЛАДТОРГ» Іванової С.М . Про це було складено акт, що надається до відзиву.

Пізніше ОСОБА_1 погодилась розписатися про своє ознайомлення з наказом про припинення трудового договору, але побачивши в ньому рядок про вихідну допомогу, сама свавільно і протиправно зробила в ньому запис «80 000 грн.», після чого зробила з нього фотокопію, яку і надала суду.

Також ОСОБА_1 не з`явилася для отримання трудової книжки, про що був складений акт, копія якого надається до відзиву. Трудова книжка та лист про неможливість виплати вихідної допомоги були їй надіслані на домашню адресу.

Звертали увагу суду на те, що позивач не оспорює ані своє звільнення, ані його підстави, ані розмір або строк розрахунку, який був зроблений відповідно до вимог законодавства. Єдиною вимогою є виплата вихідної допомоги, і ця вимога обґрунтовується виключно записом, який вона, не маючи на це ніякого права, сама внесла в наказ про припинення трудового договору.

Також звертали увагу суду на те, що текст наказу про припинення трудового договору від 30.06.2021 був автоматично сформований комп`ютерною програмою. «ІС:Підприємство», що є звичайною практикою. Цією програмою передбачено, що розмір вихідної допомоги, якщо існують підстави для її виплати , вносяться в наказ автоматично у разі оформлення відповідної відомості на виплату. В цьому випадку відповідна сума з`являється в комп`ютерному файлі, з якого роздруковується наказ. Внесення суми від руки не передбачено. Це є ще одним доказом того, що наказ про припинення трудового договору від 30.06.2021 не містив положення про виплату вихідної допомоги. Воно було внесено самою ОСОБА_1 , що не створює і не може створювати ніяких зобов`язань для ТОВ «СКЛАДТОРГ». Просили суд в задоволенні позову відмовити.

23.11.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона посилається на те, що позивач, як працівник, була прийнята на посаду категорійного менеджера до ТОВ «СКЛАДТОРГ» за трудовою книжкою згідно з наказом № 5 від 25.02.2020 року, про що свідчить відповідний запис в трудовій книжці.

Звільнена за закінченням терміну дії строкового договору. Посилається на те, що це є порушенням, оскільки на підставі п.2 ст.36 КЗпП України може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правилам ст.23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною.

Трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк і він не може бути припинений у зв`язку із закінченням строку.

Зазначає, що директор при звільненні визначив у своєму наказі суму вихідної допомоги, скріпив печаткою та підписом і у сторін існують такі накази. Просила суд позов задовольнити.

В своїх запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що зобов`язання виникають або з закону або з договору.

У випадку, що розглядається, трудовий спір не містив зобов`язань відповідача виплатити позивачу вихідну допомогу.

Ст.44 КЗпП України на яку посилається позивач у відповіді на відзив, встановлено обов`язок виплатити вихідну допомогу при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пунктах 3,6 статті 36, статею 38 і 39 , пунктах 1,2 і 6 статті 40 та п.5 частини першої статті 41 цього Кодексу. Але позивач була звільнена з підстав, зазначених у п.2 статті 36 КЗпП України. На цю ситуацію дія ст.44 КЗпП України не поширюється.

Вказують, що ані волевиявлення ані вимог закону не було у відповідача провести виплату вихідної допомоги позивачу. Запис про вихідну допомогу був свавільно і протиправно зроблений самою позивачем. Просили суд відмовити в позові.

Згідно з ч. 1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

За таких обставин суд розглянув справу у відсутність учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.

Як убачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з відповідачем ТОВ «СКЛАДТОРГ».

30.06.2021 року відповідачем було видано наказ № СКЛ00000002-0000000010 про припинення трудового договору (контракту), з якого убачається, що ОСОБА_1 категорійний менеджер звільнена з 30.06.2021 року на підставі ст.36 п.2 КЗпП України закінчення строку дії трудового договору. Доказів того, що наказ про звільнення ОСОБА_1 скасовано чи-то змінено причину звільнення суду не надано.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що 30.06.2021 року відповідачем направлявся лист позивачу в якому міститься посилання, що наказ від 30.06.2021 р. про звільнення не може бути виконаний в частині виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги, повідомлено, що всі накази (розпорядження) про прийняття, звільнення працівників оформлюються роботодавцем і самовільне внесення будь-яких даних в нього працівником є протиправним і нікчемним.

Докази надіслання та отримання позивачем вищевказаного листа підтверджуються наявним в матеріалах справи описом з відміткою про направлення та рекомендованим повідомленням про отримання.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

У відповідності до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В своєму позові позивач посилається на те, що при звільненні роботодавцем їй не виплачено вихідну допомогу в сумі 80 000 грн. про що зазначено в наказі про звільнення.

Відповідач в свою чергу в відзиві зазначає, що запис про виплату вихідної допомоги в сумі 80 000 грн. в наказ від 30.06.2021 року внесено самостійно позивачем, оскільки в наказі містилася вільна графа щодо вихідної допомоги.

Зобов`язання виникають або з закону або з договору. Позивачем не надано суду доказів, що трудовий договір містив зобов`язання відповідача виплатити вихідну допомогу при її звільненні. Окрім того, при звільненні за п.2 ст.36 КЗпП України законодавець не покладає обов`язок на роботодавця виплачувати вихідну допомогу працівнику. Сам по собі запис в наказі про звільнення виконаний від руки в графі наказу, при наявності спору щодо вказаної вимоги, не може бути достатнім та належним доказом для стягнення вихідної допомоги в сумі 80 000 грн.

З огляду на викладене, судом не встановлено, що позивач має право на виплату вихідної допомоги, а тому суд доходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на указані положення закону та установлені обставини справи, суд, керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 133, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛАДТОРГ» про стягнення вихідної допомоги за наказом про припинення трудового договору - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Яценко Н.О.