Рішення № 101986509, 23.11.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3625/21

2/705/2094/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Кучеренка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Уманський професійний аграрний ліцей» про стягнення недорахованої надбавки за вислугу років,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Державного навчального закладу «Уманський професійний аграрний ліцей» про стягнення недорахованої надбавки за вислугу років, в якому просила зобов`язати Державний навчальний заклад «Уманський професійний аграрний ліцей» провести перерахунок стажу педагогічної роботи та виплатити недораховану надбавку за вислугу років за період 2013-2021 роки.

В обґрунтування позову зазначила, що вона перебуває в трудових відносинах з Державним навчальним закладом «Уманський професійний аграрний ліцей», де працює на посаді майстра виробничого навчання кухарів. Відповідно до укладеного строкового трудового договору та Наказу № 185-к/тр від 14.10.2013 вона була прийнята на роботу майстром виробничого навчання за професією «кухар, офіціант, бармен» з 14.10.2013, з оплатою праці згідно із штатним розписом та дев`ятим тарифним розрядом, з випробувальним терміном 1 місяць. Випробувальний термін у ліцеї вона пройшла успішно, а після 30.06.2014 стала постійним працівником в навчальному закладі. Підставою її звернення до суду з відповідною позовною заявою стало неврахування до педагогічного стажу періоду перебування її у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з березня 2009 року по березень 2012 року), через що їй не зараховано цей період до педагогічного стажу, що надає право на отримання надбавки за вислугу років. Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науковим педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001. Цим Порядком визначено, що надбавки педагогічним та науково - педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти за вислугу років виплачуються щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки - 10 відсотків; понад 10 років - 20 відсотків; понад 20 років - 30 відсотків. З 01.01.2009 відповідно до змін, внесених постановою Кабміну «Про доповнення пункту 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти» від 11.06.2008 № 535 до Порядку № 78, до стажу педроботи викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів зараховується час роботи за відповідною професією (спеціальністю)на виробництві та у сфері послуг. Особливістю обчислення стажу роботи для вказаної категорії працівників є те, що час роботи за робітничою професією зараховується за умови, що кваліфікаційний розряд, клас, категорія, група за якою вони працювали, є вищим за плановий кваліфікаційний розряд, клас, категорію, групу, які присвоюються випускникам ПТНЗ. За час своєї трудової діяльності вона працювала: з 01.02.2002 по 17.06.2002 кухарем - кондитером; з 01.07.2003 по 31.03.2004 барменом; з 11.07.2005 по 11.01.2006 барменом; з 11.03.2008 перебувала на обліку в Уманському міському центрі зайнятості і отримувала допомогу по безробіттю. У цей період вона завагітніла. Декретні дородові та післяродові за лікарняним медичної установи їй не нараховувались та не оплачувались, адже з 01 січня 2004 року до травня 2013 року жінкам, які народжували у цей період, час відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами до страхового стажу не зараховувався. 07.01.2009 її було знято з реєстрації та припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до п. 3 ст. 31 ЗУ ДССВБ. Надалі вона перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Уманської міської ради і отримувала на сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 14.05.2009 по 21.03.2012, що підтверджується Довідкою № 692 від 27.05.2021. У квітні 2021 року під час проходження атестації вона дізналася, що до заробітної плати зараз їй нараховується 10% надбавки за вислугу років, а не 20%. Відповідно до п. 5 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78, період перебування жінки у декретній відпустці включається до педагогічного стажу, що надає їй право на отримання надбавки за вислугу років. Вона звернулась до адміністрації ліцею з питанням перерахування її педагогічного стажу, адже з 2013 року по 2016 рік їй не нараховувались кошти за вислугу років, а з 2016 року почали нараховувати та виплачувати 10% надбавки до посадового окладу. Вона з цим погодитися не може, адже вважає, що вже з 14.10.2013 у неї було право на зарахування 3 років педагогічного стажу (час перебування її у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), і повинна була нараховуватись та виплачуватись надбавка за вислугу років у розмірі 10 %. А починаючи з листопада 2019 року, мало б нараховуватися 20% до зарплати. З цього вбачається, що кожного року їй не дораховувались кошти до заробітної плати. Виник спір. Через неуважність або незнання відповідальна за ведення кадрового обліку особа не зарахувала їй 3 роки декретної відпустки в педагогічний стаж, не провела розрахунок надбавки за вислугу років, хоча при прийомі на роботу нею разом із трудовою книжкою та іншими документами було надано свідоцтво про народження дитини. Спірне питання виплати надбавки за вислугу років вона намагалася вирішити з адміністрацією ліцею в позасудовому порядку, але це не дало очікуваних результатів. Добровільно адміністрація Державного навчального закладу «Уманський професійний аграрний ліцей» вирішити це питання відмовляється, посилаючись на неможливість провести виплату коштів за минулий період (2013-2021 роки), оскільки на це відсутні кошти за кошторисним призначенням. Тому вона змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

18.11.2021 представником відповідача Державного навчального закладу «Уманський професійний аграрний ліцей» подано до суду відзив на позовну заяву за підписом директора ліцею Гергун В., в якому він просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог повністю. У відзиві зазначено, що відповідач з викладеними у позовній заяві вимогами не погоджується з таких підстав. ОСОБА_1 перебуває у трудових правовідносинах з ДНЗ «Уманський ПАЛ» з 14.10.2013. Відповідно до Наказу № 185-к/тр позивач прийнята на роботу в ліцей на посаду майстра виробничого навчання за професією «кухар, офіціант, бармен». До приходу в ліцей ОСОБА_1 працювала у сфері надання послуг. Педагогічної освіти позивач не має. Право на отримання 10 відсотків надбавки до педагогічного стажу у ОСОБА_1 виникло з 14.10.2016, а з наступного місяця – з 14.11.2016 почала здійснюватися виплата надбавки до посадового окладу у розмірі 10%. У своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що до стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, зараховується не лише стаж, набутий на посадах, визначених у Переліку № 963, а також періоди, передбачені Порядком № 78. Зокрема, до таких періодів слід віднести час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (п. 5 Порядку № 78). Але в п. 5 Порядку № 78 є посилання на ч. 3 і ч. 6 ст. 179 Кодексу законів про працю України. Тобто, норма п. 5 Порядку № 78 щодо перебування жінки у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розповсюджується на тих жінок, які до моменту виходу в декрет перебували у трудових відносинах з підприємством, організацією, установою тощо. Позивач просить врахувати їй період часу з 14.05.2009 по 21.03.2012 до спеціального стажу, що надає право на надбавку за вислугу років, як педагогічному працівнику і встановити їй надбавку за вислугу років з 14.10.2013 - 10%, тобто з моменту прийняття її майстром виробничого навчання. Державний навчальний заклад «Уманський професійний аграрний ліцей» не погоджується з цим і вважає, що право на отримання надбавки за вислугу років в розмірі 10% у ОСОБА_1 виникло з 14.10.2016. Усі нарахування проводилися правильно. 14.08.2021 (на час подання позовної заяви позивачем до суду) педагогічний стаж склав 10 років 3 місяці, з яких: 7 років 10 місяців роботи в ліцеї + 2 роки 5 місяців у сфері послуг. За час роботи в Державному навчальному закладі «Уманський професійний аграрний ліцей» майстром виробничого навчання ОСОБА_1 після народження другої дитини знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до трьох років з 04.09.2017. Час перебування позивача у декретній відпустці зараховувався до педагогічного стажу.

18.11.2021 позивачем ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вона просила суд не брати до уваги відзив Державного навчального закладу «Уманський професійний аграрний ліцей» та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначила, що законодавець не визначає, яка саме має бути декретна відпустка - працюючої, непрацюючої, безробітної. Норма закону дає зрозуміти, що для педагогічних працівників навчальних закладів і установ до стажу педроботи зараховується час перебування у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. Отже, позивач вважає, що адміністрацією навчального закладу порушено законодавство про оплату праці в частині виплати надбавки до зарплати, на яку вона має право відповідно до умов договору та державних гарантій, встановлених законодавством.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, 23.11.2021 подала до суду заяву, в якій просила справу за її позовом до Державного навчального закладу «Уманський професійний аграрний ліцей» про стягнення недорахованої надбавки за вислугу років розглядати у її відсутність. Зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача Державного навчального закладу «Уманський професійний аграрний ліцей» Мамчур О.В. у судове засідання не з`явилась, 23.11.2021 подала до суду заяву, в якій просила справу за позовом ОСОБА_1 до Державного навчального закладу «Уманський професійний аграрний ліцей» про стягнення недорахованої надбавки за вислугу років розглядати без представника відповідача. Зазначила, що суду довіряють, заперечують проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Частина 3 статті 12 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частинами 1 та 2 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 : з 01.02.2002 по 17.06.2002 працювала кухарем-кондитером в ТОВ «Експрес-Сервіс»; з 27.06.2002 по 21.06.2003 отримувала допомогу по безробіттю; з 01.07.2003 по 31.03.2004 працювала барменом в ТОВ «Експрес сервіс»; з 06.07.2004 по 30.06.2005 отримувала допомогу по безробіттю; з 11.07.2005 по 11.01.2006 працювала барменом в ГТзДВ «Іскра»; з 13.01.2006 працювала на посаді контролера в Уманській філії ДП «Гарантія-Маркет»; з 11.03.2008 по 07.01.2009 отримувала виплату допомоги по безробіттю; з 20.04.2012 по 15.06.2012 поновлено виплату допомоги по безробіттю; з 01.07.2012 по 30.04.2013 працювала барменом-офіціантом в ПП ОСОБА_3 , з 16.05.2013 працювала менеджером (управителем) в ПП ОСОБА_4 ; з 10.06.2013 по 13.10.2013 отримувала допомогу по безробіттю.

Відповідно до укладеного трудового договору та наказу Державного навчального закладу «Уманський професійний аграрний ліцей» від 14.10.2013 прийнято ОСОБА_1 майстром виробничого навчання за професією «кухар, офіціант, бармен» з 14.10.2013, з оплатою згідно із штатним розписом та дев`ятим тарифним розрядом, з випробувальним терміном 1 місяць з 14.10.2013 по 14.11.2013. Прийнято за трудовою угодою до 30.06.2014.

Відповідно до довідки Управління праці та соціального захисту населення № 692 від 07.05.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Уманської міської ради і отримувала на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 14.05.2009 по 21.03.2012.

Відповідно до частини третьої статті 179 КЗпП України за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Частиною шостою статті 179 КЗпП України передбачено, що у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов`язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.

Згідно зі статтею 181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати надаються за заявою жінки повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до пункту 5 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78, до стажу педагогічної роботи зараховується, зокрема, час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати

Отже, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (ч. 3, ч. 6 ст. 179 КЗпП) зараховуються як до загального, так і до безперервного педагогічного стажу.

14.10.2013 ОСОБА_1 зарахована на посаду майстра виробничого навчання Державного навчального закладу «Уманський професійний аграрний ліцей».

Відповідно до постанови № 78 від 31.01.2001 «Про реалізацію окремих положень частини першої ст. 57 Закону України «Про освіту», частини першої ст. 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» та Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та закладів освіти» до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, передбачених Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963.

Відповідно до зазначеного Переліку № 963 робота на посаді майстра виробничого навчання відноситься до роботи педагогічних працівників та включається до стажу педагогічної роботи, який надає право на отримання щомісячних надбавок за вислугу років, відповідно до Порядку № 78.

Стаж роботи за спеціальністю особам, яким встановлюється надбавка за вислугу років, обчислюється сумарно за час роботи на всіх посадах, зазначених у Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 № 963.

Порядком виплати надбавок визначено, що педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти виплачуються надбавки за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки – 10 відсотків, понад 10 років – 20 відсотків, понад 20 років – 30 відсотків.

Відповідно до пункту 7 Порядку зміна розміру надбавки за вислугу років провадиться з місяця, що настає за місяцем, коли виникло таке право, якщо документи, необхідні для своєчасного і правильного обчислення стажу, знаходяться в закладі чи установі освіти, або з дня подання документів працівником.

Пункт 5 Порядку № 78 містить посилання на ч. 3, ч. 6 ст. 179 КЗпП. Таким чином, норма п. 5 Порядку № 78 щодо перебування жінки у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розповсюджується на тих жінок, які до моменту виходу в декрет перебували у трудових відносинах з підприємством, організацією, установою тощо.

За наявності вказаних вище обставин суд не вбачає можливості для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, зазначених нею у позовній заяві, оскільки, на думку суду, час перебування її в декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років не входить до педагогічного стажу, який надає право на отримання надбавки за вислугу років.

При цьому тлумачення пунктів 4 і 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України дає підстави зробити висновок, що предмет позову – це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову – це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову – це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі № 761/6144/15-ц). Велика Палата Верховного Суду констатувала, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17).

Судом встановлено, що з 01.01.2009 відповідно до змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України «Про доповнення пункту 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти» від 11.06.2008 № 535 до Порядку № 78, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників (далі - стаж педагогічної роботи) зараховується час роботи на посадах, передбачених переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, а саме час роботи викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів за відповідною професією (спеціальністю) на виробництві та у сфері послуг.

Таким чином, період роботи позивача ОСОБА_1 до 14.10.2013, тобто до часу зарахування на посаду майстра виробничого навчання Державного навчального закладу «Уманський професійний аграрний ліцей» входить до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників, тому Державним навчальним закладом «Уманський професійний аграрний ліцей» неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку стажу педагогічної роботи та виплаті недорахованої надбавки за вислугу років за період з 2013 року по 2021 рік.

При вирішенні справи суд також враховує посилання відповідача у відзиві на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач визнає, що станом на 14.08.2021 (на час подання позовної заяви позивачем до суду) педагогічний стаж склав 10 років 3 місяці, з яких: 7 років 10 місяців роботи в ліцеї + 2 роки 5 місяців у сфері послуг.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити.

При цьому суд при винесенні рішення про задоволення позовних вимог не вбачає підстав для самостійного визначення періоду педагогічного стажу позивача та визначення строку, з якого у позивача виникло право на той чи інший відсоток надбавки за вислугу років, оскільки зазначене виходить за межі позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою, судовий збір відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 76-81, 83, 89, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Державний навчальний заклад «Уманський професійний аграрний ліцей» провести перерахунок стажу педагогічної роботи та виплатити недораховану надбавку за вислугу років за період з 2013 року по 2021 рік.

Стягнути з Державного навчального закладу «Уманський професійний аграрний ліцей» на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятисот восьми) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Відповідач: Державний навчальний заклад «Уманський професійний аграрний ліцей» (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Залізняка, 4, код ЄДРПОУ 02548713).

Суддя О.І.Єщенко