Рішення № 101985609, 17.12.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"17" грудня 2021 р.

Справа №646/6511/21

Провадження № 2/642/2612/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого- судді - Шрамко Л.Л.,

з участю секретаря- Мананкової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенції з повернення боргів» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

3-і особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко Віталій Петрович, встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису№ 53745 від21.05.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 26 252, 43 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що правові підстави для вчинення вказаного виконавчого напису відсутні, виконавчий напис вчинено з порушенням законодавства, вказана заборгованість не є безспірною, оскільки він жодних договорів з ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенції з повернення боргів» не укладав, не отримував жодних вимог від відповідача як кредитора, та не був письмово повідомлений про заміну кредитора. Крім того, виконавчий напис вчинено відносно ОСОБА_2 , а прізвище його – позивача- ОСОБА_3 .

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 7 жовтня 2021 року цивільну справу направлено за підсудністю Ленінському районному суду м.Харкова, за місцем проживання позивача.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 19 листопада 2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву з проханням розглядати справу у його відсутності, просив позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував..

Представник відповідача та 3-і особи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Пояснень 3-ї особи не надали.

Відповідач - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенції з повернення боргів» надав суду відзив на позов, в якому просив у позові відмовити, посилаючись на те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з дотриманням законодавства, факт безспірності заборгованості підтверджений наданими документами, передбаченими пунктом 2 Переліку документів щодо стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин, затв. Постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 р. Представник відповідача просив справу розглядати у його відсутності.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та правовідносини сторін, суд відповідно до ст. 223 ЦПК України вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, у відсутності нез`явившихся учасників справи.

Дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини та правовідносини сторін.

З матеріалів справи вбачається, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив 21.05.2021 виконавчий напис № 53745 про стягнення з ОСОБА_4 користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 26 252, 43 грн., тому числі: 14 19715 грн.- заборгованість за кредитом, 3 706, 61 грн.- за процентами; 8 298, 67 грн- по комісіям, 50,00 грн.- плата за вчинення виконавчого напису..

В обґрунтування вчинення вказаного виконавчого напису приватний нотаріус послався на ст.ст . 87-89 Закону України «Про нотаріат» та пункт 2 Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підстави виконавчих написів нотаріусів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

На виконання вказаного виконавчого напису приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Амельченко В.П. постановою від 23.07.2021 відкрив виконавче провадження № 66194869, та 16.08.2021 виніс постанову про звернення стягнення на дохід боржника Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради.

Суд, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірний борг – це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника – вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Відповідно до п. 3.1, 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Аналіз підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальній дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в раї порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Ні третьою особою – приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., ні відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження безспірності заборгованості позивача перед відповідачем, наявності нотаріально посвідченого кредитного договору, як і не надано доказів на підтвердження виникнення у відповідача права вимоги до позивача.

Крім того, суду не надано доказів направлення боржнику вимоги про погашення заборгованості із відміткою поштового відділення про вручення чи неможливість вручення боржнику такої вимоги.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.

Відтак вказана норма «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та на яку посилається відповідач, застосуванню не підлягає, оскільки була визнана незаконною та нечинною.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Згідно з правовим висновком, викладеним в Постанові Велика Палата Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сума боргу, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, яка розрахована відповідачем на дату звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, не може бути визнана безспірною, виконавчий напис вчинено за відсутності нотаріально посвідченого кредитного договору.

Відповідно до ч.3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності підстав для вчинення виконавчого напису.

Таким чином, наявні правові підстави для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України суд при вирішенні питання розподілу судових витрат присуджує стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн. за подачу позовної заяви згідно ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2-4, 89, 141, 259, 265, 263-265, 272, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 53745 від 21.05.2021 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Миколайовичем, про стягнення з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в розмірі 26 252, 43 грн. (двадцять шість тисяч двісті п`ятдесят дві грн. 43 коп.)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенції з повернення боргів» ( ЄДРПОУ 35625014, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 17 грудня 2021 року.

Суддя - Л.Л. Шрамко