Рішення № 101985571, 14.12.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/5228/21

Провадження № 2-адр/642/2/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/додаткове/

09 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря Нікіфорової К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, 3-тя особа: поліцейській роти № 1 взводу № 2 батальону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції Голубков Анатолій Петрович про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просить ухвалити додаткове рішення по адміністративній справі № 642/5228/21 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, 3-тя особа: поліцейській роти № 1 взводу № 2 батальону № 3 Управління патрульної поліції в Харківській області старший лейтенант поліції Голубков Анатолій Петрович про скасування постанови в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 3 954 грн., які складаються з витрат на професійну правничу допомогу та судового збору. В обґрунтування заяви зазначив, що при ухваленні рішення Ленінським районним судом м. Харкова від 05.11.2021 року судом не вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у розмірі 3 954 грн., які складаються з витрат на професійну правничу допомогу та судового збору.

Представник заявника надав суду заяву з проханням розгляд даного питання проводити за його відсутності, вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача надав заперечення проти стягнення витрат на правничу допомогу, в якій зазначив, що при визначені розміру гонорару в даній справі, слід врахувати наступне: даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, спір відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із оскарженням рішень суб єкта владних повноважень про притягненням особи до адміністративної відповідальності, та регулюються переважно нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно- правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають; матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час; заявлена сума витрат, пов`язаних із веденням справи, у сумі 3500 гривень нічим не підтверджена та неаргументована. Таким чином, УПП в Харківській області ДПП вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 3500 гривень не мають розумного розміру та не виходять з критерію реальності адвокатських витрат у даній справі.

Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, доходить висновку про задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну допомогу виходячи з наступного.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Микитюк В.О. звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати постанову серії ДП18 №540652 від 18.06.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 05.11.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

На момент подання представником позивача заяви про ухвалення додаткового рішення строк виконання рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 05.11.2021 року не закінчився.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому ч. 5 ст.134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

У ч. 7 ст. 134 КАС України вказано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача 02.11.2021 року було подано заяву про долучення до матеріалів справи договору про надання професійної правничої допомоги від 12 липня 2021 року, додаткової угоди №1 про погодження сторонами розміру гонорару від 01 листопада 2021 року та звіт наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги від 01 листопада 2021 року.

11 листопада 2021 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Частиною 9 ст. 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

На підтвердження даних витрат представником позивача надано суду договір про надання професійної правничої допомоги від 12 липня 2021 року, додаткову угоду №1 про погодження сторонами розміру гонорару від 01.11.2021 року, відповідно до якої розмір гонорару адвоката Микитюк В.О. складає 3500 грн., звіт наданих послуг від 01.11.2021 року, акт №1 здачі-прийняття адвокатських послуг та квитанцію про сплату судового збору.

В акті приймання - передачі наданої правової допомоги зазначено перелік послуг та вартість наданих послуг в сумі 3500 грн. Судовий збір в сумі 454,00 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду також підтверджується квитанцією №80157.

Враховуючи, що витрати на правову допомогу документально підтверджені та доведені, пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача щодо розподілу судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, та стягнення на користь позивача суми сплачених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. та судового збору в розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 73,77, 132-134, 139,143, 252 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Стягнути з Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п*ятдесят чотири) грн. 00коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500 (три тисячі п*ятсот) грн.. 00коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було пода но. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 14 грудня 2021 року.

Суддя: В.Г. Пашнєв