Рішення № 101984301, 16.12.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року Чернігів Справа № 620/13448/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Мальця Сергія Вікторовича про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Голови Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Мальця Сергія Вікторовича (далі також – відповідач) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у розгляді заяви на сесії Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,6523га, кадастровий № 7422787000:02:002:1508, в оренду терміном на десять років для городництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на адміністративній території Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області; зобов`язання відповідача винести на розгляд чергової сесії Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області заяву позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,6523га, кадастровий № 7422787000:02:002:1508, в оренду терміном на десять років для городництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на адміністративній території Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області; стягнути судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,6523га, кадастровий № 7422787000:02:002:1508, та отримав лист про відмову у розгляді даної заяви. Однак відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування» дане питання має бути вирішено на сесії селищної ради із прийняттям відповідного рішення, а не головою селищної ради.

18.10.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав, з огляду на те, що заява позивача про затвердження землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,6523га, кадастровий № 7422787000:02:002:1508 для городництва, не може бути задоволена, оскільки суперечить ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу України. Крім того зазначає, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 66108166 від 15.07.2021 на спірну земельну ділянку накладено арешт. За таких обставин відповідач правомірно відмовив позивачу у затвердженні спірного проекту землеустрою.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

16.12.2020 позивач звернувся до Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,6523 га в оренду терміном на десять років для городництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на адміністративній території Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області за кадастровим № 7422787000:02:002:1508.

18.12.2020 рішенням Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки площею 7,6523 га.

17.08.2021 на ім`я голови Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_2 позивачем подано заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7,6523га, кадастровий № 7422787000:02:002:1508, в оренду терміном на десять років для городництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на адміністративній території Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області ( далі- проект землеустрою).

13.09.2021 голова Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Малець С.В. листом №1118 повідомив позивача про відмову у розгляді заяви та затвердженні проекту землеустрою з огляду на те, що відведення земельної ділянки площею 7,6523га для городництва суперечить ч.1 ст. 36 Земельного кодексу України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить із наступного.

За ч.2 ст. 19 Конституція України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту ст. 12 Земельного Кодексу України ( далі- ЗК України) слідує, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу, організація землеустрою, тощо.

Положеннями ст. 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.1 ст.36 ЗК України громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва. Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара. Отже, позивач має право на отримання земельної ділянки в оренду для городництва у розмірі 0,6 га.

Згідно з вимогами ст.50 Закону України від 22 травня 2003 року №858-IV «Про землеустрій» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу (ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно із ч. 4 ст. 186-1 Земельного кодексу України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 5 ст. 186-1 Земельного кодексу України, органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч. 6 ст. 186-1 Земельного кодексу України).

Згідно із ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Разом з тим, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (в подальшому - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону №280/97-ВР, рішення ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії.

Тобто, питання щодо земельних відносин має вирішуватися за наслідками розгляду відповідної заяви на пленарному засіданні та прийняття відповідного рішення.

Однак докази на підтвердження розгляду на сесії селищної ради заяви позивача про затвердження проекту землеустрою, у двотижневий строк з дня отримання проекту, та прийняття відповідного рішення з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері, відповідачем суду не надано.

При цьому суд зазначає, що ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» до повноважень селищного голови не віднесено вирішення питань земельних відносин одноособово.

Отже відповідач, розглянувши одноособово заяву позивача від 17.08.2021 та поданий проект землеустрою, і надавши відповідь про відмову у затверджені проекту у формі листа від 13.09.2021 № 1118, діяв всупереч наведеним нормам, що свідчить про протиправність дій. Водночас вказана заява та проект землеустрою мала бути розглянута Олишівською селищною радою.

У свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова, зокрема забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету.

За приписами абз.2 ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача в цьому випадку є визнання протиправними дій голови Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Мальця С.В. щодо надання одноособово на заяву позивача від 17.08.2021 про затвердження проекту землеустрою відповіді у формі листа від 13.09.2021 № 1118, та незабезпечення, у встановлений ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України строк, розгляду вказаної заяви на сесії Олишівської ради та зобов`язання вчинити вказані дії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Абзацом 2 ч.2 ст.77 КАС України визначено у таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Щодо посилань відповідача, як на підставу правомірності відмови у затвердженні проекту землеустрою, а саме накладення арешту Державною виконавчою службою арешту на земельну ділянку кадастровий № 7422787000:02:002:1508, то суд їх відхиляє, оскільки цей доказ не був покладений в основу відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою, що суперечить вимогам ч.2 ст. 77 КАС України.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Щодо питання про стягнення понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., суд зазначає таке.

Суд зауважує, що як слідує з положень ст. 134 та ст. 139 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, а розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Аналогічну позицію висловлено у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19 у якій, зокрема, зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В силу ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проте на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, зокрема: договір про надання юридичних послуг, документ про здійснення оплати (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), не надано.

Отже, представником позивача не підтверджено понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, тому такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії голови Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Мальця Сергія Вікторовича щодо надання одноособово на заяву ОСОБА_1 від 17.08.2021 про затвердження проекту землеустрою відповіді у формі листа від 13.09.2021 № 1118, та незабезпечення, у встановлений ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України строк, розгляду вказаної заяви на сесії Олишівської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Зобов`язати голову Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області забезпечити на черговій сесії Олишівської ради Чернігівського району Чернігівської області розгляд заяви ОСОБА_1 від 17.08.2021 про затвердження проекту землеустрою з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути з голови Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Мальця Сергія Вікторовича на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн), сплачений відповідно до квитанції №ПН2245215 від 07.10.2021.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .

Відповідач: Голова Олишівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Малець Сергій Вікторович вул.Чернігівська,3, смт. Олишівка,Чернігівський район, Чернігівська область,15575 код ЄДРПОУ 04412544.

Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2021 року.

Суддя І.І. Соломко