Рішення № 101984211, 17.12.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/6455/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер» до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» та Управління Держпраці в Чернівецькій області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер» звернулось до суду з позовом до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), що виразилась у не здійсненні виключення відомостей про боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер» з Єдиного реєстру боржників;

- зобов`язати Хотинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вчинити дії, спрямовані на виключення відомостей про боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер» з Єдиного реєстру боржників, внесених у зв`язку з відкриттям виконавчих проваджень.

Позов обґрунтовано тим, що у 2019 році відносно позивача були відкриті виконавчі провадження стосовно примусового виконання постанов Управління Держпраці в Чернівецькій області №№294, 295, 296 від 18 жовтня 2018 року, а також внесені відомості до Єдиного реєстру боржників. Проте стягувач – Управління Держпраці в Чернівецькій області не здійснював авансування витрат проведення виконавчих дій, внаслідок чого 28 грудня 2019 року виконавчі документи були повернуті стягувачу. Станом на листопад 2021 року виконавчі документи не можуть бути пред`явлені Управлінням Держпраці в Чернівецькій області до виконання у зв`язку із закінченням тримісячного строку відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» (на момент звернення). Враховуючи наведене, позивач вважає, що він перестав бути боржником в межах виконавчих проваджень з примусового виконання постанов №№294, 295, 296 від 18 жовтня 2018 року у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», а тому відомості щодо нього мають бути виключені з Єдиного реєстру боржників. При цьому вказано і про застосування аналогії закону в ситуації, що склалася.

Ухвалою суду від 06 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 14 грудня 2021 року о 12 год. 00 хв.; встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; залучено до участі в даній справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» та Управління Держпраці в Чернівецькій області та запропоновано їм подати до суду пояснення щодо позову, а в разі отримання відзиву - пояснення щодо нього із врахуванням положень статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач, не погоджуючись із позовом, подав до суду відзив, в якому вказав про те, що у відповідності до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (Система), яке розроблене відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (Положення), він не наділений повноваженнями щодо виключення відомостей про боржника із Єдиного реєстру боржників. Разом з цим, Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру божників одночасно з винесенням постанов, які зазначені в пункті 6 розділу Х Положення. У зв`язку з цим відповідач вважає заявлений позов безпідставним та необґрунтованим, а тому просив суд відмовити у його задоволенні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», подала до суду пояснення, в яких указано про те, що згідно з нормами Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5, адміністратором Автоматизованої системи виконавчого провадження (Системи) є державне підприємство «Національні інформаційні системи» (ДП «НАІС»), який, серед іншого, надає доступ до Системи на підставі відповідних договорів, зупиняє, поновлює та припиняє такий доступ користувачів на підставі відповідних наказів Міністерства юстиції України. Проте, ДП «НАІС» не має повноважень щодо внесення чи вилучення відомостей з Автоматизованої системи виконавчих проваджень або ж приймати будь-які управлінські рішення щодо внесення/вилучення інформації до/з Автоматизованої системи виконавчого провадження. Стосовно ведення Єдиного реєстру боржників як складової частини Автоматизованої системи виконавчих проваджень третя особа зауважила, що виключення відомостей з указаного реєстру передбачається лише за наявності конкретних установлених законом випадків, перелік яких визначений частиною сьомою статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктом 6 розділу Х Положення про автоматизовану систему виконавчих проваджень.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Держпраці в Чернівецькій області подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій також просила у задоволенні позову відмовити, підтримавши позицію відповідача.

У судове засідання, призначене судом на 14 грудня 2021 року о 12 год. 00 хв., з`явився представник позивача, який, надавши пояснення щодо спірних відносин, заявив про можливий подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів, про що подано відповідне клопотання у письмовій формі.

Інші учасники справи, повідомленні належним чином про дату, час та місце її розгляду, в судове засідання не з`явилися.

За таких обставин та враховуючи положення частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності підстав для відкладення розгляду справи, передбачених частиною другою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на положення частини дев`ятої статті 205, частини третьої статті 268 та частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 23 січня 2019 року ВП №58164306 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови Управління Держпраці в Чернівецькій області №294 від 18 жовтня 2018 року про стягнення з ТОВ «Дністер» на користь держави штрафу в сумі 3127320,00 грн.

Постановою Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 23 січня 2019 року ВП №58164505 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови Управління Держпраці в Чернівецькій області №295 від 18 жовтня 2018 року про стягнення з ТОВ «Дністер» на користь держави штрафу в сумі 11169,00 грн.

Постановою Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 23 січня 2019 року ВП №58164134 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови Управління Держпраці в Чернівецькій області №296 від 18 жовтня 2018 року про стягнення з ТОВ «Дністер» на користь держави штрафу в сумі 446760,00 грн.

В ході здійснення примусового виконання постанов Управління Держпраці в Чернівецькій області від 18 жовтня 2019 року №№294, 295, 296 постановою Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 23 січня 2019 року ВП №58164306 було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ «Дністер».

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення примусового виконання постанови Управління Держпраці в Чернівецькій області №294 від 18 жовтня 2018 року Хотинським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) прийнято 28 грудня 2019 року постанову ВП №58164306 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в ході здійснення виконавчих дій проведено опис та арешт майна боржника, з метою подальшої реалізації якого призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Стягувачу пропонувалося відповідно до статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» авансувати витрати для проведення виконавчих дій, а саме проведення експертної оцінки описаного майна, проте вказаний дій вчинено не було, що унеможливлює подальше виконання виконавчого документа.

Під час здійснення примусового виконання постанови Управління Держпраці в Чернівецькій області №295 від 18 жовтня 2018 року Хотинським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) прийнято 28 грудня 2019 року постанову ВП №58164505 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в ході здійснення виконавчого провадження встановлено, що згідно відомостей ДПА у боржника виявлені відкриті розрахункові рахунки у банках та інших фінансових установ України на які накладено арешт. З арештованих рахунків знято залишок коштів, з яких 1116,9 грн перераховано виконавчого збору, 210,50 грн витрат на проведення виконавчих дій та 4078,25 перераховано стягувачу. Також в ході здійснення виконавчих дій проведено опис та арешт майна боржника, з метою подальшої реалізації якого призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Стягувачу пропонувалося відповідно до статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» авансувати витрати для проведення виконавчих дій, а саме проведення експертної оцінки описаного майна, проте вказаний дій вчинено не було, що унеможливлює подальше виконання виконавчого документа.

В рамках примусового виконання постанови Управління Держпраці в Чернівецькій області №296 від 18 жовтня 2018 року Хотинським районним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) прийнято 28 грудня 2019 року постанову ВП №58164134 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в ході здійснення виконавчих дій проведено опис та арешт майна боржника, з метою подальшої реалізації якого призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Стягувачу пропонувалося відповідно до статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» авансувати витрати для проведення виконавчих дій, а саме проведення експертної оцінки описаного майна, проте вказаний дій вчинено не було, що унеможливлює подальше виконання виконавчого документа.

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників станом на 22 листопада 2021 року ТОВ «Дністер» рахується як боржник у межах виконавчих проваджень №58164306, №58164505, №58164134.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2021 року адвокатом Савчуком Ю.М. в інтересах ТОВ «Дністер» подано до відповідача адвокатський запит щодо виключення відомостей щодо позивача з Єдиного реєстру боржників з наданням відповідних підтверджуючих документів.

Однак листом від 25 жовтня 2021 року відповідач повідомив про те, що у відповідності до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (Система), яке розроблене відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (Положення), він не наділений повноваженнями щодо виключення відомостей про боржника із Єдиного реєстру боржників. Разом з цим, Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру божників одночасно з винесенням постанов, які зазначені в пункті 6 розділу Х Положення.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер» звернулось до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до пунктів 7 – 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

За змістом частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З матеріалів справи вбачається, що даний спір між позивачем та органом державної виконавчої служби виник у зв`язку із відмовою останнього виключити з Єдиного реєстру боржників відомості про боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер».

Так, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).

Згідно частини першої статті 9 Закону №1404-VІІІ (у редакції, на час виникнення спірних відносин) єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов`язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.

Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону №1404-VІІІ (у редакції, на час виникнення спірних відносин) відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно частини сьомої статті 9 Закону №1404-VІІІ (у редакції, на час виникнення спірних відносин) відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Крім цього, суд звертає увагу і на те, що відповідно до частини сьомої статті 9 Закону №1404-VІІІ (у редакції, що діяла на час прийняття відповідачем постанов про повернення виконавчого документа стягувачу від 28 грудня 2019 року ВП №58164306, ВП №58164505, ВП №58164134) відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.

Поряд з цим, згідно пункту 6 розділу Х Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за №1126/29256, система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:

про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів;

про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що лише у конкретно визначених законом випадках відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників. При цьому такий перелік підстав є вичерпним.

З обставин справи вбачається, що у виконавчих провадженнях, в яких позивач значиться боржником, органом державної виконавчої служби були прийняті постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ.

Між тим, прийняття органом державної виконавчої служби постанови про повернення виконавчого документа стягувачу саме на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ не є правовою підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Таким чином, оскільки у даній ситуації органом державної виконавчої служби у виконавчих провадженнях, які перебували у нього на розгляді та в яких позивач був боржником, не приймалось одне із рішень, наведене у частині сьомій статті 9 Закону №1404-VІІІ та пункті 6 розділу Х Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, а наявність постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 4 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ не зумовлює виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, то, відповідно, і відсутні правові підстави для виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер».

Отже, у спірних відносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові підстави для визнання оскаржуваної бездіяльності протиправною та для зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на виключення відомостей про боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер» з Єдиного реєстру боржників, внесених у зв`язку з відкриттям виконавчих проваджень, - відсутні.

Доводи, наведені в обґрунтування позову, ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права у спірних відносинах.

Щодо тверджень позивача про необхідність застосування в ситуації, що склалася, аналогії закону, то такі суд оцінює критично, адже, як уже зазначалось вище, законодавцем визначено конкретний перелік підстав, за яких відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників, і такий перелік є вичерпним. До того ж, з огляду на те, що програмне забезпечення Єдиного реєстру боржників запроваджено та функціонує у суворій відповідності до Закону №1404-VІІІ та Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, то неможливо виключити відомості про боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер» з Єдиного реєстру боржників як на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачу згідно пункту 4 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ, так і на підставі рішення суду про зобов`язання орган державної виконавчої служби вчинити дії, спрямовані на виключення відомостей про боржника.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог, а тому вони задоволенню не підлягають.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України “Про банки і банківську діяльність” та Законом України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно частин першої – третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів протиправність оскаржуваної бездіяльності. Натомість доводи відповідача та третіх осіб свідчать про необґрунтованість та безпідставність позову.

Керуючись статтями 241 - 246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер» до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» та Управління Держпраці в Чернівецькій області, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 17 грудня 2021 року.

Повне найменування учасників справи: позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер» (Чернівецька область, Дністровський район, с. Орестівка), відповідач - Хотинський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (Чернівецька область, Дністровський район, м. Хотин, вул. Свято-Покровська, 54), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 4), Управління Держпраці в Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Зелена, 3).

Суддя О.П. Лелюк